Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2014 в 19:55, курсовая работа
Актуальність обраної теми курсової роботи полягає насамперед в тому, що монополістична конкуренція є не тільки найбільш поширеною, але і найбільш важкою досліджуваною формою галузевих структур. Багато чого, тут, залежить від конкретних деталей, що характеризують продукцію і технологію, а також від природи стратегічного вибору, наявного у фірм. Тому наша задача в даному випадку зводиться до виявлення й опису спільних моментів і найбільш характерних закономірностей такої економічної структури як монополістична конкуренція. Проблеми монополізації господарського життя , конкуренція на товарних ринках привертають сьогодні пильну увагу не тільки спеціалістів, але і широких прошарків населення.
нечесна конкуренція – це нецивілізована форма боротьби з конкурентами, перешкоджання їх входженню в галузь. Характерна передусім для етапу становлення ринкових відносин. В сучасних умовах значною мірою (але не повністю) долається державним регулюванням, вдосконаленням господарського законодавства. Прояви нечесної конкуренції: жорсткі, агресивні дії проти конкурентів, тиск на постачальників ресурсів і банки з метою перешкодити отриманню матеріалів і кредиту, переманювання працівників, різке зниження цін з метою розорення суперників, шантаж, шпигунство та ін.
У короткостроковому періоді фірми за умов монополістичної конкуренції можуть отримати економічні прибутки або зазнавати збитків. Легке входження фірм у галузь і вихід з неї забезпечують нормальний прибуток у довгостроковому періоді.
За монополістичної конкуренції ціна перевищує граничні витрати, що свідчить про недосяжність розподільної ефективності, ціна перевищує мінімальні середні витрати, що вказує на досяжність соціальної ефективності за монополістичної конкуренції, стан довгострокової рівноваги досягається в точці, в якій фірми мають нульові прибутки, як в умовах досконалої конкуренції, однак ціна перевищує величину граничних витрат.
Рекламі властиво двоїстий вплив на попит. Припускається її вплив як на формування потреб, так і на їхні зміни. З однієї сторони вплив реклами на збільшення попиту на продукт ув'язується з можливістю продавця збувати велику кількість свого продукту незалежно від призначуваної ціни, чим без помочі реклами, тобто граничні витрати на рекламу збільшують прибутки. Проте, з іншого боку, висловлюється нагадування про те, що прибуток від повторення реклами збільшується не нескінченно, тому що опір, що викликає зменшення прибутку увесь час посилюється в міру того, як розширюються витрати по збуту.
Мета реклами підприємства, що діє в умовах монопольної конкуренції, проста. Підприємство сподівається збільшити свою ринкову частку і посилити лояльність споживачів щодо його диференційованого продукту. Іншими словами, це означає, що підприємство сподівається, що реклама пересуне криву його попиту вправо і одночасно зменшить її цінову еластичність.
Важливо вивчити як переваги, так і вади реклами і звинувачення проти неї.
Прихильники реклами виправдовують її, бо вона: допомагає споживачам здійснити розумний вибір; підтримує національні системи зв'язку, оскільки радіо, телебачення, журнали і газети фінансуються частково за рахунок реклами; прискорює розвиток товарів, оскільки спонукає підприємства постійно їх поліпшувати; дає фірмам змогу реалізувати ефект масштабу; стимулює конкуренцію, заохочує видатки і забезпечує високий рівень зайнятості.
Критики доводять, що реклама: швидше збиває покупців з пантелику, ніж їх інформує; нераціонально відволікає ресурси із важливіших галузей застосування; зумовлює певні зовнішні витрати; витрати і ціни замість зменшуватись зростають; заохочує монополію і не є стратегічним чинником, що визначає видатки і забезпечує зайнятість.
На практиці підприємець, що діє в умовах монопольної конкуренції, прагне такого поєднання ціни товару і стимулюючої збут діяльності, яке буде максималізувати його.
У Європейських країнах уряди намагаються підтримати конкуренцію та усунути монополістичні тенденції, про що свідчить антимонопольне законодавство. В Україні антимонопольне законодавство перебуває на стадії становлення і тому ще не забезпечує належного запобігання монопольним зловживанням. Крім того, рівень абсолютного монополізму в Україні залишається високим.
Монопольна влада, яку має підприємство, залежить від успіху в диференціації свого продукту порівняно з продуктами інших підприємств. Прикладів монопольної конкуренції чимало: зубна паста, пральні порошки, безалкогольні напої, мобільні телефони,автомобілі тощо.
Монополістична конкуренція як система організації ринку має істотні недоліки. Вона не забезпечує ефективного використання продукції, а витрати на одиницю продукції більші, ніж за умов досконалої конкуренції. Тому для отримання нормального прибутку такі фірми змушені встановлювати ціну, вищу за конкурентну. Галузі з монополістичною конкуренцією переповнені фірмами, які нераціонально використовують виробничі потужності. Це насамперед підприємства роздрібної торгівлі: крамниці у містах, бензозаправні станції, перукарні, хімчистки, магазини одягу тощо. Через недовантаженість потужностей підприємств потерпають споживачі, які змушені платити ціну, що перевищує конкурентний рівень. Одночасно диференціація продукту забезпечує споживачам величезну різноманітність продуктів та їх поліпшення у перспективі.
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Андрющенко А.М., Бурляй А.П., Костюк В.С. та ін.. Економічна теорія: Навч. пос.-К.: Центр учбової літератури, 2009. - 520 с
2. Базилевич В. Антимонопольні заходи держави й створення конкурентного середовища //Фінанси України. - 2001. - № 8. - C. 5-11
3. Базилевич В.Д.. Макроекономіка. Навчальний посібник.\ В.Базилевич, Л Баластрик. – К.: Атака, 2002. – 368с.
4. Войчук А.В. Маркетинговий менеджмент. Підручник. Київ – 1998. С. 72 – 74.
5. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічних знань. Навч. посіб. – Київ: Вища школа – 2005. С. 225 – 228
6. Злупко С.М. Перехідна економіка: сучасна Україна: Навч.посіб. – К.: Знання, 2006.- 24с.
7. Історія економічних учень:підручник:у 2 ч. / В. Д. Базилевич, П. М . Леоненко, Н. І. Гражевська, Т. В. Гайдай; за ред. В. Д. Базилевича. - 4.1. - 2-ге вид., випр. - К.:3нання, 2005. - 567 с.
8. Кузь В. М. Види конкуренції. Їх характеристика. - К., 2000.- 256с.
9. Макконнелл Кэмпбелл Р., Бою Стэнли Л. Экономикс: Принципи, проблеми і політика. В 2т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т. 2.-М.: Республика, 2008.- 400с.
10. Мікроекономіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг. ред. А. П. Наливайка.- К.: КНЕУ, 2009. - 208с
11. Міжнародна економіка та міжнародні відносини: практикум. Козик В.В., Панкова Л.А., Григор'єв О.Ю., Босак А.О.] – К.: Вікар, 2003. – 86с.
12. Небава М.І. Теорія макроекономіки. Навчальний посібник – Київ: Видавничий Дім „Слово”, 2003. – 236с
13. Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. - К.: Академія, 1998. - 464 с.
14. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка/ Пер. з англ. А.Олійник, Р.Скільський-К.: Основи, 2000.- 646с.
15. Самуэльсон П. Экономика. В 2-х т. (пер) М.: Алгон, 2001-749с
16. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка/ Пер. з англ. А.Олійник, Р.Скільський-К.: Основи, 2000.- 646с.
17. Ю.А.Львов Основы экономики и организации бизнеса Санкт-Петербург. Объединение «Печатный двор», 2006.- 382
18. Ястремський О. Основи мікроекономіки. Підр. для вузів. К.: Знання, 2010. - 714c.