Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Июля 2015 в 18:25, курсовая работа
Міський електротранспорт в умовах ринкової економіки залишається найбільш ефективним, економічним, безпечним, екологічним та доступним видом громадського транспортного обслуговування населення. Специфіка діяльності міськелектротранспорту – залежність від постійних маршрутів, графіка руху і сталого енергопостачання. Велика кількість пільгових категорій населення, яке користується міськелектротранспортом, вимагає підтримки його діяльності з боку державних та місцевих органів влади.
Вступ…………………………………………………………………………...5
1. Теоретична частина
1.1 Теоретичні аспекти організаційно-економічної стабільності комунального підприємства………………………………………………………...6
1.2 Стан розвитку електротранспорту в Україні…………………………...11
2. Розрахункова частина
2.1 Аналіз системи менеджменту КП «Тернопільелектротранс»………...14
2.2 Аналіз показників господарської діяльності…………………………..18
Висновки……………………………………………………………………..35
Список використаної літератури…………………………………………...36
Виходячи з таблиці 2.2 відмітимо, що в 2013 р. порівняно з 2012 р. зросла кількість машин на початок року у зв’язку з придбанням нового рухомого складу, але в подальшому кількість машин зменшується через списання машин з використання. Так в 2014 р. порівняно з 2013 р. на 8 од., що пов’язане зі зменшенням кількості машин на кінець 2013 р. Цими змінами обумовлені збільшення кількості машино-днів у господарстві в 2013 р. та зменшення в 2014.
У зв’язку зі збільшенням простоїв у плановому ремонті та зменшенням коефіцієнта використання парку і середньої кількості машин на лінії кількість машино-днів у русі в 2013 знизилася на 2190 (на 6,74%)
В 2014 р. порівняно з 2013 р. зменшилась кількість простоїв у ремонті на 4,32%, збільшився коефіцієнт використання парку на 3,83% і середньодобова тривалість роботи машин на лінії на 0,1 год., у зв’язку з чим зросла кількість машино-годин у русі на 3030 (1%).
Кількість перевезених пасажирів скорочувалась в середньому на 5,71% в рік.
Проте дохід від перевезення пасажирів в 2014 р. зріс на 2191 тис. грн. через зростання тарифу з липня на 50 коп.
Основні виробничі фонди
Основні виробничі фонди багаторазово беруть участь у виробничому процесі, поступово зношуються і, не змінюючи своєї натуральної форми, по частинах переносять свою вартість на готовий продукт у вигляді відрахувань на їх амортизацію.
Склад та структура основних фондів приведена в таблиці 2.3
Таблиця 2.3. Склад і структура основних фондів
Найменування показника |
Роки | |||||
2012 |
2013 |
2014 | ||||
Наявність на кінець року, тис. грн. |
Струк тура, % |
Наявність на кінець року, тис. грн. |
Струк тура, % |
Наявність на кінець року, тис. грн. |
Струк тура, % | |
Всього |
24389,2 |
100,00 |
43732,6 |
100,00 |
43328,4 |
100,00 |
Будинки, споруди та передавальні пристрої |
4623,2 |
18,96 |
4623,2 |
10,57 |
4556,8 |
10,52 |
Машини та обладнання |
690,4 |
2,83 |
670,8 |
1,53 |
701,6 |
1,62 |
Транспортні засоби |
19047,3 |
78,10 |
38409,6 |
87,83 |
38040,3 |
87,80 |
Інструменти, прилади, інвентар (меблі) |
23,5 |
0,10 |
23,5 |
0,05 |
23,5 |
0,05 |
Малоцінні необоротні матеріальні активи |
4,8 |
0,02 |
5,5 |
0,01 |
6,2 |
0,01 |
Рис. 2.2 – Структура основних фондів за 2014 р.
В структурі основних фондів найбільшу питому вагу мають транспортні засоби і будинки, споруди та передавальні пристрої, що пов’язано з основною діяльністю підприємства. В 2013 р. порівняно з 2012 р. частка 1 групи основних фондів скоротилась на 8,39% через збільшення питомої ваги транспортних засобів та незначні зміни часток інших основних фондів. Зростання питомої ваги транспортних засобів на 9,73% в 2013 р. зумовлене збільшенням їх вартості.
Структура підприємства є активною і збільшення активної частини основних фондів що свідчить про зростання технічного озброєння підприємства та сприяє поліпшенню використання і підвищенню продуктивності праці.
Таблиця 2.4. Коефіцієнти руху, стану та ефективності використання основних фондів
Показники |
одиниця виміру |
Роки | ||
2012 |
2013 |
2014 | ||
Наявність на початок року (первісна вартість) |
тис. грн. |
17116,7 |
24389,2 |
43661,4 |
Надійшло в звітному році: |
||||
усього |
тис. грн. |
7645,9 |
23069,2 |
40,7 |
у т.ч. введено в дію нових основних засобів |
тис. грн. |
8,9 |
23055,1 |
40,4 |
Вибуло у звітному році: |
||||
всього |
тис. грн. |
373,4 |
3725,8 |
373,4 |
у т.ч. ліквідовано основних засобів |
тис. грн. |
372,5 |
3705,9 |
- |
Наявність на кінець року |
тис. грн. |
24389,2 |
43732,6 |
43628,4 |
Залишкова вартість на початок року |
тис. грн. |
5247,8 |
8620,5 |
27030,6 |
Залишкова вартість на кінець року |
тис. грн. |
8620,5 |
27073,8 |
21699,2 |
Середньорічна вартість основних фондів |
тис. грн. |
20752,95 |
34060,9 |
43644,9 |
Коефіцієнт зносу, |
% |
69,34 |
64,65 |
38,09 |
Коефіцієнт придатності |
% |
30,66 |
35,35 |
61,91 |
Коефіцієнт надходження |
% |
31,35 |
52,75 |
0,0933 |
Коефіцієнт оновлення |
% |
0,04 |
52,72 |
0,0926 |
Коефіцієнт вибуття |
% |
2,18 |
15,28 |
0,86 |
Фондовіддача, грн./1 грн. ОФ |
% |
0,35 |
0,19 |
0,2 |
Фондомісткість, грн. ОФ/1 грн. |
% |
2,87 |
5,11 |
4,93 |
Фондорентабельність |
% |
9,37 |
5,3 |
11,2 |
Таблиця 2.5. Порівняння показників стану, руху та ефективності використання основних фондів
Найменування показника |
2013 рік |
2014 рік | ||||
Абсолютний приріст |
Темп зростання |
Темп приросту |
Абсолютний приріст |
Темп зростання |
Темп приросту | |
Коефіцієнт зносу, % |
-4,69 |
93,24 |
-6,76 |
-31,25 |
54,93 |
-45,07 |
Коефіцієнт придатності, % |
4,69 |
115,30 |
15,30 |
31,25 |
201,92 |
101,92 |
Коефіцієнт надходження, % |
21,40 |
168,26 |
68,26 |
-31,26 |
0,30 |
-99,70 |
Коефіцієнт оновлення, % |
52,68 |
131800,00 |
131700,00 |
0,05 |
231,50 |
131,50 |
Коефіцієнт вибуття, % |
13,10 |
700,92 |
600,92 |
-1,32 |
39,45 |
-60,55 |
Фондовіддача, грн./1 грн. ОФ |
-0,16 |
54,29 |
-45,71 |
-0,15 |
57,14 |
-42,86 |
Фондомісткість, грн. ОФ/1 грн. |
2,24 |
178,05 |
78,05 |
2,06 |
171,78 |
71,78 |
Фондорентабельність, % |
-4,07 |
56,56 |
-43,44 |
1,83 |
119,53 |
19,53 |
Розраховані показники свідчать, що технічний стан основних фондів підприємства досяг критичної відмітки на початку 2013 р., бо коефіцієнт зносу в 2012–2013 рр. складає понад 60%.
Завдяки оновленню основних фондів в 2013 р. на 52,72% коефіцієнт зносу в 2014 р. скоротився на 26,56% порівняно з 2013 р. і 31,25% порівняно з 2012 р. та склав 38,09%. Проте, в 2014 р. коефіцієнт надходження склав лише 0,0933%, а коефіцієнт оновлення лише 0,0926%, що є негативною тенденцією, оскільки зношуються наявні фонди, а нові не надходять.
Коефіцієнт вибуття незначний, найбільший він в 2013 р. – 15,28%
Строк експлуатації застарілих основних фондів стає більш тривалим, на них не нараховується амортизація, що призводить до ще більшого їх зносу.
Коефіцієнт приросту в 2014 р. від’ємний, оскільки після закупівлі нових основних фондів в 2013 р. зменшилась потреба в подальшому оновленні основних фондів, скоротилось вибуття, а вартість основних фондів загалом зросла.
Коливання показників фондовіддачі і фондорентабельності пов’язані зі змінами доходу, прибутку і збільшенням середньорічної вартості основних фондів. Має місце тенденція росту, оскільки зі зростанням тарифу зростає дохід від основної діяльності.
Фондомісткість в 2014 р. змінилась незначно в абсолютному відношенні порівняно з 2013 р. – знизилась на 0,18 грн. (на 3,52%), але помітно в порівнянні з 2012 р. – зросла на 2,06 грн. (на 71,78%).
Кадри – це сукупність працівників різних професіонально-кваліфікаційних груп, що зайняті на підприємстві і входять до його спискового складу. Трудові ресурси (кадри) підприємства є головним ресурсом кожного підприємства, від якості й ефективності використання якого багато в чому залежать результати його діяльності і конкурентоспроможність.
Таблиця 2.6. Показники руху кадрів підприємства
Найменування показника |
2012 р. |
2013 р. |
2014 р. |
Загальний коефіцієнт оборотності працівників, % |
44,90 |
49,74 |
39,83 |
Часткові коефіцієнти оборотності - оборот по звільненню, % - оборот по прийому, % |
23,74 25,99 |
18,92 25,97 |
12,96 23,87 |
Коефіцієнт плинності кадрів, % |
23,92 |
23,38 |
20,16 |
Таблиця 2.7. Cтруктура кадрів та фонд оплати праці підприємства
Категорія робітників |
Середньоспискова чисельність в еквіваленті повної зайнятості, чол. |
Фонд оплати, т. грн. | ||||
2012 |
2013 |
2014 |
2012 |
2013 |
2014 | |
Всього: |
516 |
520 |
476 |
6632,1 |
8279,3 |
11174,2 |
в т.ч.: робочі |
201 |
203 |
190 |
2043,8 |
2578,2 |
3532,4 |
Основні |
145 |
148 |
140 |
1631,5 |
2120,1 |
2923,6 |
Допоміжні |
56 |
55 |
50 |
412,3 |
458,1 |
608,8 |
Водії |
141 |
157 |
149 |
2538,6 |
3643 |
5122,4 |
Кондуктори |
81 |
81 |
53 |
1253,3 |
1004,4 |
926 |
Фахівці та службовці |
65 |
79 |
84 |
796,4 |
1053,7 |
1593,4 |
Виходячи з отриманих результатів можна зробити висновок, що в 2013 р. загалом чисельність всіх категорій працівників, крім допоміжних, зростає. Проте в 2014 р. чисельність працівників скоротилась, зросла лише чисельність фахівців і службовців: порівняно з 2013 р на 5 чол., а порівняно з 2012 р. на 19. Порівнюючи показники за 2012–2014 рр. можна спостерігати тенденцію до зростання чисельності водіїв і фахівців та службовців. Чисельність першої категорії працівників в середньому зростала на 2,80%, а останньої на 13,68%.
Фонд заробітної плати всіх категорій зростав у зв’язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати. Фонд оплати праці кондукторів зменшувався через зменшення їх чисельності, а фонд заробітної плати водіїв збільшився завдяки збільшенню чисельності і доплатам за виїзди без кондукторів. Середня заробітна плата на 1 робітника в 2014 р. виросла в порівнянні з 2013 р. на 47,4%, що в сумі складає 629 грн. Це пояснюється збільшенням тарифних ставок і посадових окладів у зв’язку з поетапним переходом на мінімальну заробітну плату 460 грн. з 01.01.2014 та 605 грн. з 01.12.2014 р., а також встановленням мінімальної тарифної сітки робітника 1 розряду у розмір 120% розміру мінімальної заробітної плати.
Собівартість перевезень – один з найважливіших узагальнюючих економічних показників. У ньому відбивається рівень технічної оснащеності, організації праці і виробництва, використання основних фондів, повноти збору виручки, режиму економії тощо. Зміни собівартості прямо зв'язані зі збільшенням чи зниженням збитків від експлуатації трамвая і тролейбуса. Нарешті, собівартість перевезень є досить важливим чинником, що впливає на вибір виду транспорту при містобудівному проектуванні. Таким чином, собівартість одночасно є й об'єктом планування, і його діючим інструментом одним з економічних важелів управління господарством.
Таблиця 2.8. Елементи і структура операційних витрат
Найменування показника |
Роки | |||||
2012 |
2013 |
2014 | ||||
т.грн. |
% |
т.грн. |
% |
т.грн. |
% | |
Матеріальні затрати |
1395,4 |
11,97 |
1514,7 |
8,47 |
2216,1 |
9,26 |
Витрати на оплату праці |
6804,4 |
58,38 |
8491,3 |
47,49 |
11408,4 |
47,68 |
Відрахування на соціальні заходи |
2705,3 |
23,21 |
3396,7 |
19,00 |
4606 |
19,25 |
Амортизація |
549,2 |
4,71 |
4212,8 |
23,56 |
5331,3 |
22,28 |
Інші операційні витрати |
200,8 |
1,72 |
264,7 |
1,48 |
363,2 |
1,52 |
Разом |
11655,1 |
100,00 |
17880,2 |
100,00 |
23925 |
100,00 |
Информация о работе Аналіз системи менеджменту КП «Тернопільелектротранс»