Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Мая 2013 в 14:35, дипломная работа
Метою даної дипломної роботи є розробка технологічного процесу виготовлення книжкового видання, який би забезпечив високу якість його поліграфічного відтворення.
Завданням бакалаврської роботи є обґрунтування найбільш доцільного та імовірного технологічного процесу, що відповідав би характеру обраної до відтворення продукції та сучасним тенденціям розвитку поліграфічного виробництва.
Вступ ……………………………………………………………………
8
Аналіз вихідних даних для проектування………………….……..
10
Технічна характеристика видання……………………………
10
Визначення пріоритетного параметру………………………..
12
Розробка конструкції видання……………………………………..
14
Проектування комплексного технологічного процесу…………
16
Вибір способу друку та відповідного друкарського устаткування……………………………………………………………….
16
Додрукарські процеси………………….……………………..
20
Брошурувально-палітурні процеси…………………………...
29
Витратні матеріали…………………………………………….
38
Детальне проектування часткового технологічного процесу…...
43
Висновки………………………………………………………………..
51
Список використаних джерел………………………………………….
52
Рис. 3.1 – Порівняльна характеристика друкарських машин для друкування блоку
Таблиця 3.2 – Технічні характеристики
друкарських машин для
№ п/п |
Показники |
Характеристики | ||
Sakurai 496SD |
KBA Planeta Varimat 44 |
Heidelberg SM 102-4 | ||
1. |
Фарбовість |
4 |
4 |
4 |
2. |
Максимальний формат аркуша, мм |
630×955 |
702×1040 |
720×1020 |
3. |
Мінімальний формат аркуша, мм |
340×510 |
360×520 |
280×420 |
4. |
Товщина аркуша, мм |
0,04-0,6 |
0,008-0,6 |
0,03 – 1,0 |
5. |
Продуктивність, аркуш./год. |
16000 |
11000 |
15000 |
6. |
Максимальний розмір друкарської форми, мм |
630×955 |
702×1040 |
700×1020 |
7. |
Висота стапеля самонакладу, мм |
900 |
1200 |
1320 |
8. |
Висота стапеля прийомки, мм |
840 |
1200 |
1295 |
Рис. 3.1 – Порівняльна характеристика друкарських машин для друкування обкладинок
Враховуючи фарбовість, формат, вимоги до якості друку видання для друкування блоку обираємо однофарбову аркушеву друкарську машину Thickmaster ZM300, а для друкування обкладинок – чотирьохфарбову аркушеву друкарську машину Heidelberg SM 102-4.
Зарубіжні фірми пропонують нині три технології виготовлення друкарських форм: «computer-to-film», «computer-to-plate», «computer-to-press».
У технології «computer-to-film» на відміну від решти способів деякі операції все ще здійснюються вручну. Цифрова техніка застосовується тільки на початку процесу, разом з експонуванням плівок у форматі відбитка.
Технологія «computer-to-plate»
Найшвидшим є спосіб «computer-to-press». За таким способом електронна інформація подається безпосередньо на друкарську форму, що вже є в друкарській машині. Тому його назвали «Direct Imaging».
При класичному способі виготовлення друкарських форм потрібні великі затрати часу. Незважаючи на те, що друкарні одержують більшість ілюстрацій і текстів у вже оцифрованій формі, монтаж шпальти і спуск полос здійснюються ще вручну. Цілосторінкові плівки донині все ще є винятком [10].
У зв'язку з автоматизацією друкарських машин, що відбулася за останні роки, нині стало можливим підвищення рентабельності на дільниці монтажних і копіювальних робіт. Сучасні умови праці тут не задовольняють вимоги практики. Монтажні роботи, виконувані вручну, здійснюються з недостатньою точністю. Копіювальні машини працюють з низькою швидкістю. В разі застосування оптичних верстальних фотоапаратів виникають передатні втрати. Засміченість теж є проблемою. Коливання температур, а також відносної вологості повітря призводять до деформації плівок. Плівки, що містять галогеніди срібла, розчини для проявлення і фіксування, у багатьох країнах вважають небезпечними відходами. Крім того, потрібне скорочення затрат часу на виконання замовлень, а також зниження витрат на обслуговуючий персонал і на додрукарські процеси в цілому.
Технологія з використанням срібломістких форм відома ще з часів аналогових процесів і зводиться до формування гідрофобних ділянок на основі срібла, утворюючих друкувальні елементи на гідрофільній підкладці. Напрацьовані за багато років технології дозволяють зробити емульсію чутливою до будь-якої довжини хвилі, хоч до УФ, отримавши пластини для роботи при денному світлі. Правда, за відсутністю УФ-лазерів доводиться обмежуватися чутливістю до фіолетового випромінювання і роботою при жовтому світлі. Засвічення з іншими довжинами хвиль сьогодні практично не використовується, оскільки погіршуються умови роботи оператора з формами.
Швидкість у таких пластин навіть дуже висока (наприклад, для Agfa Lithostar Ultra LAP-V потрібно 0,0026 мДж/cм2) — для сучасних лазерних діодів доводиться ставити в оптичний тракт фільтр, що зменшує інтенсивність світла, а деякі пристрої з потужним фіолетовим лазером взагалі не здатні працювати з срібломісткими формами.
Вони мають високу роздільну здатність і дозволяють друкувати з дуже високою якістю (типове відтворення тонового діапазону 1–99% при 200 lpi). Проте їх тиражестійкість (300–400 тис.) менше, ніж термальних або фотополімерних форм після випалення, хоча помітно вище, ніж безпроявочних. Правда, срібломісткі форми непридатні для роботи з УФ-фарбами і лаками, металізованими фарбами, що сильно обмежує їх застосування для комерційного друку.
Головним недоліком таких форм вважається їх погана екологічність через шкідливі стоки проявочних машин. Іншим недоліком називають необхідність підтримки стабільних умов експонування і обробки. Дійсно серйозний недолік – обмежена пропозиція: з крупних виробників їх пропонує тільки Agfa, що обумовлює залежність від одного постачальника.
Фотополімерна технологія зводиться до задублювання під дією випромінювання фотополімерного покриття, утворюючого гідрофобні друкувальні елементи на зерненій алюмінієвій пластині. Залежно від складу фотоініціаторів у фотополімерному покритті, пластини можуть бути чутливі до випромінювання різної довжини хвилі, аж до УФ. Проте з міркувань зручності у всіх сучасних фотополімерних пристроях застосовуються «фіолетові» пластини, що чутливі до випромінювання з довжиною хвилі 405–410 нм і допускають роботу при яскравому жовтому світлі. «Зелені» пластини, що вимагали для роботи червоного освітлення, і відповідні пристрої з FD-YAG-лазерами залишилися у минулому.
Швидкість фотополімерних форм на порядок нижча, ніж у срібломісткіх (наприклад, для FujiFilm Brillia LP-NV потрібно 0,05–0,08 мДж/см2), але на три порядки вище, ніж у термальних пластин.
Цей тип форм спочатку розроблявся для газетного виробництва, що не вимагає високої якості. Але зараз розрішення дозволяє використовувати їх для журнального виробництва і більшої частини комерційної продукції.
Вільні від хімії фотополімерні пластини доступні, але поки не набули широкого поширення.
Технології експонування
традиційних («аналогових») офсетних пластин
(CTcP — Computer-To-conventional-
У чому ж перевага термальної технології?
Унікальна технологія SQUAREspot від «Heidelberg» ґрунтується на надсучасній системі експонувальної головки (експонування відбувається за допомогою 240 променів квадратної конфігурації). При цьому розмір лазерної плями відповідає рівню роздільної здатності. Розподіл енергії у промені — квадратний, а крайова роздільна здатність точки відповідає 10000 точок/дюйм.
Переваги термальних пластин та технології SQUAREspot для «computer-to-plate» були наочно продемонстровані за допомогою відео-фрагментів. На малюнку зі збільшенням у 3000 разів відтворювалися фрагменти проміжного та друкувального елементів (на «зеленій» та термальній пластинах). Звичайно, на термальній пластині лінія краю друкувального елемента виявилася значно чіткішою завдяки точній конфігурації растрової точки та відсутності ореольних явищ [11].
Під час друкування з класичних друкарських форм баланс «фарба– вода» не завжди стабільний. Це іноді спричиняє розтискування растрової точки. Ступінь її розтискування залежить від змін параметрів друку. У технології ж SQUARspot завдяки збільшенню енергії випромінювання проміжків між лазерними плямами не виникає. Як уже зазначалося, форма лазерних променів квадратна, відповідно квадратною є й форма растрових точок. Саме завдяки цьому енергія рівномірно розподіляється по всій площині променя, а якість відтворення растрових точок рівномірна по всій їхній площині.
За своїм змістом технологія СtР – це керований комп'ютером процес виготовлення друкарської форми способом прямого запису зображення на формний матеріал. Цей процес, який реалізується за допомогою одного або кількох лазерів, більш точний, оскільки кожна пластина є першою оригінальною копією, виготовленою на підставі одних і тих самих цифр. Враховуючи такі показники як ціна-якість, для виготовлення друкарських форм обрано формовивідний пристрій з фіолетовим лазером Cobalt 8 відомої канадської компанії Escher-Grad Technologies, технічна характеристика якого наведена в табл. 3.3.
Таблиця 3.3 – Технічна характеристика формовивідного пристрою Escher-Grad Cobalt 8
№ п/п |
Показники |
Характеристики |
1. |
Максимальний формат пластини, мм |
835×1050 |
2. |
Максимальний формат експонування, мм |
810×1030 |
3. |
Мінімальний формат пластини, мм |
350×420 |
4. |
Товщина пластини, мм |
0,3 |
5. |
Роздільна здатність, dpi |
до 3600 |
6. |
Повторюваність, мм |
0,01 |
7. |
Діаметр пятна лазеру, мкм |
10 |
8. |
Продуктивність, пластин/ год. |
22 |
9. |
Тип пластин |
фотополімерні, срібломісткі |
В процесі експонування пластина розміщується на внутрішній поверхні циліндра. У пристроях Cobalt 8 застосований цілий ряд інноваційних рішень. Так, наприклад, барабан виконаний з композитного матеріалу, що дозволило значно понизити вартість його виготовлення. Експонуюча система дає можливість виконувати запис з роздільною здатністю до 3600 dpi з точним підстроюванням розміру плями, причому опционально роздільна здатність запису може бути ще вище. Cobalt 8 може оснащуватися для експонування як срібломістких, так і фотополімерних пластин. Максимальна потужність лазера – 60 мВт [12].
Окрім виготовлення форм до додрукарських процесів відносяться сканування, набір тексту, обробка ілюстраційного матеріалу, кольоропроба.
Так для сканування та коректурних роздруківок використаємо багатофункціональний пристрій Xerox WorkCentre 5020/B (принтер/копір/сканер), технічні характеристики якого наведено в табл. 3.4.
Таблиця 3.4 – Технічна характеристика багатофункціонального пристрою Xerox WorkCentre 5020/B
№ п/п |
Показники |
Характеристики |
Сканер |
||
1. |
Тип сканера |
Кольоровий |
2. |
Розміри оригінала сканування, мм |
128× 210 ~ 297×432 |
3. |
Роздільна здатність, dpi |
600×600 |
4. |
Формат відсканованих документів |
TIFF, PDF, BMP |
Принтер |
||
5. |
Швидкість друку у форматі A4, стор./хв. |
20 |
6. |
Швидкість друку у форматі A3, стор./хв. |
10 |
7. |
Дуплекс |
Xerox WorkCentre 5020/B - Ні |
8. |
Час розігрівання апарату, с |
27 |
9. |
Час виходу першого відбитку в режимі готовності, с |
7,5 |
10. |
Процесор, MHz |
400 |
11. |
Оперативна пам'ять, Мб |
Xerox WorkCentre 5020/B |
12. |
Роздільна здатність друку, dpi |
600×600 |
13. |
Мови опису сторінок |
GDI, PCL |
14. |
Підтримка операційних систем |
Win 2000/2003 Server/XP/Vista/Linux |
Копір |
||
15. |
Швидкість копіювання у форматі A4, стор./хв. |
20 |
Закінчення табл. 3.4 | ||
№ п/п |
Показники |
Характеристики |
16. |
Швидкість копіювання у форматі A4, стор./хв. |
10 |
17. |
Час виходу першої копії в режимі готовності, с |
7,5 |
18. |
Роздільна здатність копіювання, dpi |
600×600 |
19. |
Масштабування, % |
50-200 |
20. |
Щільність паперу, г/м2 |
60-110 |
21. |
Ємкість лотку, аркушів |
250 |