Метод проектів на уроках літератури

Загальні ознаки проектування:

• орієнтація на майбутнє,
• активний вплив на соціальні процеси,
• конкретне розв'язання перспективних проблем,
• варіативність,
• мобільність.

Проектування можна уявити і як багатовимірний план.

Педагогічне проектування — це процес створення проекту, який відображає розв’язання тієї чи іншої проблеми. Він може бути хорошим і поганим, таким, який може бути реалізованим, і таким, що не підлягає реалізації. І про який проект — індивідуальний, груповий чи загальношкільний — не йшлося, в якому б ієрархічному співвідношенні вони не були, сам процес проектування залишається, по суті, одним і тим же.

Досвід роботи в школі показав, що в розвитку зацікавленості до предмета не можна покладатися тільки на зміст виучуваного матеріалу, уникаючи залучення учня до активної діяльності. А пробудити таке прагнення можна, запропонувавши цікаву і важливу проблему (саме метод проектів дозволяє перейти від засвоєння готових знань до їх усвідомленого набуття).

Новизна підходу полягає в тому, що учням дається можливість самим конструювати зміст спілкування, починаючи з першого заняття роботи над проектом.

1.3. Етапи проектної діяльності

Проект реалізується за певною схемою:

№	Етапи роботи	Діяльність учнів	Діяльність учителя	Приклади
1	Вибір теми, визначення завдань, типу проекту	Обговорюють чи пропонують тему, мету і завдання проекту	Мотивує діяльність учнів, формує і пояснює мету і завдання	Тема. Казка — країна дитинства. Тип проекту: дослідницький. Завдання: дослідити причини виникнення казок; роль і місце казкових образів та їх аналоги сьогодні; популярність казок
2	Визначення важливих проблем дослідження	Вживаються в ситуацію, висувають з подачі вчителя проблеми («Мозкова атака» з подальшим обговоренням)	Продумує можливі варіанти проблем у межах визначеної тематики, підводить учнів до самостійного визначення проблем, спостерігає	Проблема: роль і місце казки у нашому житті
3	Розподіл за групами, обговорення можливих методів дослідження	Формують склад груп, розподіляють ролі, здійснюють планування роботи, вибирають форму презентації, обґрунтовують критерії роботи над проектом	Пропонує можливі варіанти складу груп і розподіл ролей. За необхідності допомагає в аналізі, пошуку інформації, виборі форм презентації	Розділилися на чотири групи: 1. Історія створення казок. 2. Дослідження казкових образів. 3. Опитування та узагальнення  результатів. 4. Оформлення, ілюстрування, друк
4	Самостійна робота над проектом	Активно й самостійно працюють над виконанням відповідно до ролей та плану роботи	Ненав'язливо контролює діяльність, за необхідності консультує	Послідовність роботи: • ознайомлення з літературою про казки; • проведення опитування; • дослідження казкових образів; •  оформлення результатів
5	Проміжне обговорення отриманих даних	Беруть участь в обговореннях (на уроках, у позаурочний час)	Контролює учнів (на їх прохання), спостерігає	Зустрічаємося за потреби, ділимося думками, обмінюємося досвідом
6	Підготовка до представ-лення проекту	Оформлюють проекти, ведуть підготовку до захисту, беруть участь у колективному самоаналізі	Консультує на прохання, спостерігає	Оформлюємо зібрані матеріали, готуємося до презентації усної та на веб-сайті
7	Захист проекту	Захищають проект, демонструють розуміння проблеми, цілей та завдань, уміння планувати та здійснювати діяльність, аргументувати свої висновки	Обґрунтовує отримані результати, підбиває підсумки роботи	Захист, публікація, розміщення результатів на веб-сайті
8	Колективне обговорення	Беруть участь у колективному аналізі та оцінюванні результатів	Бере участь в обговоренні, підбиває підсумки	Аналізуємо результати, підсумовуємо
9	Оцінка результатів і процесу в цілому	Оцінюють діяльність шляхом колективного обговорення і самооцінок	Оцінює зусилля учнів, креативність, інформативність використаних джерел, потенціал подальшої роботи, загальний рівень презентації

 

Найважливішим є етап підготовки, обов'язкова умова якого – попереднє вивчення індивідуальних здібностей, інтересів, життєвого  досвіду  учнів.   Кожен   проект співвідноситься з певною темою і розробляється протягом декількох уроків.

Для старшокласників завдання ускладнюються, оскільки в старшому віці учні більш свідомо, творчо підходять до вирішення проблем.

Обравши тему, треба визначити з учнями ідею та разом обговорити її. Попередньо продумати можливі варіанти проблем, які важливо дослідити. Самі ж проблеми висуваються учнями з подачі вчителя. На даному етапі використовуємо «мозковий штурм» з подальшим колективним обговоренням. Після формування груп, розподілу обов'язків (врахувавши здібності), обговорюємо можливі методи дослідження та пошуку інформації, способи оформлення кінцевих результатів (презентація, захист, творчі роботи і т. ін.). Для полегшення роботи можна запропонувати  учням пам'ятки (див. додатки).

Під час самостійної роботи доцільно призначати консультації, переглядати чернетки, давати рекомендації. До речі, процесом підготовки до представлення проекту керуємо як на уроках, так і в позаурочний час (використавши інтерактивні прийоми і форми роботи: метод «Якби», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм», робота в групах, парах тощо).

Увесь опрацьований, оформлений матеріал учні представляють під час захисту проектів. Найефективнішим для цього є підсумковий урок з теми, де за результатами виконання проекту оцінюється засвоєння дітьми певного навчального матеріалу.

Доцільно використовувати також міні-проекти, розраховані на один урок чи його частину. Дуже сучасною та захоплюючою формою є складання різних колажів, телепередач та ін.

Підбиваючи підсумки роботи над методом проектів, можна запропонувати учням узяти участь в опитуванні, метою якого є виявлення доцільності використання та зацікавленість даною формою роботи. Як правило, більшість школярів хотіло б попрацювати ще з методом проектів на уроках не лише світової літератури, а й інших.

Плюсами такої методики є те, що учні привчаються працювати самостійно, в команді, прогнозувати можливі варіанти та способи роботи, відповідально ставитися до виконання завдань, об'єктивно оцінювати результати діяльності. Головне – змінюється психологічний клімат у класі.

Педагог, у свою чергу, з носія знань перетворюється на організатора пізнавальної, пошукової, творчої діяльності   учнів,   переорієнтовує роботу на різні види самостійної, збагачує свій потенціал, постійно перебуває у творчому пошуку.

Однак не можна стверджувати, що проектна робота допоможе вирішенню всіх проблем навчання, існують і певні труднощі:

• на підготовку до роботи витрачається багато часу (значні моральні та інтелектуальні зусилля);
• недостатність як сформованості практичних навичок пошуку та використання інформації в Інтернеті на електронних носіях, так і власне ТЗ;
• не завжди вчитель достатньо обізнаний з індивідуальними особливостями дитини (неповні знання сучасних вимог психології), що особливо ускладнює роботу на останніх етапах;
• застосовуються методи і прийоми, що часто не відповідають віковим особливостям дітей;
• недостатній взаємозв'язок з учителями-предметниками.

 

1.4. Типологія навчальних проектів

У педагогічному контексті проекти розглядаються як результат навчального проектування. Науковці й фахівці-практики пропонують розгорнуту типологію навчальних проектів за різними класифікаційними ознаками:

1. За діяльністю, яка домінує в проекті (дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий, прикладний, інформаційний, ігровий, ознайомчо-орієнтований).
2. За предметно-змістовою галуззю знань (монопроект у межах однієї галузі і міжпредметний проект).
3. За характером координації проекту (безпосередній (жорсткий, гнучкий), опосередкований (неявний, що імітує учасника проекту).

 

4. За характером контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу).
5. За кількістю учасників (індивідуальний, парний, груповий).

 

6. За тривалістю виконання проекту (короткостроковий, середньої тривалості, довготривалий) [34, с.28-29].
7. За ступенем складності (простий (рішення нескладної задачі), складний або комплексний (включає два й більше субпроекти або передбачає різні типи й форми творчої діяльності) [19, с.108].
8. За характером партнерських взаємодій між учасниками проектування (кооперативний, змагальний, конкурсний).
9. За характером цільових установок:

 

• втілення ідеї або плану;
• отримання естетичної насолоди;
• подолання інтелектуальних перепон;
• здобуття нових знань і досвіду [6, с.8-9].

 

10. За професійною спрямованістю (комунікаційний, екологічний,  соціальний тощо).
11. За взаємозалежністю з іншими проектами (відокремлений, наскрізний, спіралеподібний, аналогічний).
12. За рівнем самостійності виконання:

 

• виконується сумісно з викладачем;
• виконується разом з іншими учнями сумісно з викладачем;
• виконується разом з іншими учнями без керівництва учителя;
• виконується переважно самостійно.

13. За часом виконання:

• у навчальний час (поточний, підсумковий);
• у позанавчальний час;
• частково в навчальний і позанавчальний час.

 

14. За кінцевим результатом (матеріальний, особистісний).
15. За формою й методами організації (ділова гра, практична робота тощо) [37, с.2].
16. За сутнісними характеристиками:

 

• створюваний (продуктивний), пов'язаний з трудовою діяльністю;
• споживчий (підготовка екскурсій, інформаційні послуги тощо);
• проект розв'язання проблеми (науково-дослідницький);
• проект-вправа (проект навчання й тренування для оволодіння певними навичками [35, с.3].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ.    ЖИТТЄТВОРЧІ ПРОЕКТИ НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ

У системі навчальних дисциплін уроки літератури посідають особливе місце. Кожний літературний твір є віддзеркаленням життя певної епохи. Вивчення витворів мистецтва слова пов'язує урок з життям, з реальними проблемами життєдіяльності. Українська література посідає чільне місце "в царині плекання творчої особистості молодої людини, що вступає в складний світ протиріч та життєвих проблем" [1]. Основа проектної технології на уроках української літератури - стимулювання інтересу учнів до проблеми усвідомленого вибору життєвих орієнтирів, що визначають майбутнє, а стратегічні напрямки діяльності учнів - учитися бути розумним, здоровим, корисним людям, бути громадянином України, навчитися складати й реалізовувати власні життєві проекти у складних умовах сьогодення.

Метод проектів на уроках літератури має розглядатися як реалізація проблемного навчання й відповідає рівням самостійної й творчої активності учнів, тому логічно розглядати проектну технологію на уроках літератури як таку, що має певне "практичне значення для сучасного процесу навчання" [12]. Крім того, це дає змогу створити "якнайкращі умови для максимальної реалізації особистісного потенціалу учнів, самопізнання й засвоєння способів саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості" [8].

Проектна технологія на уроках української літератури дає змогу застосовувати активні й інтерактивні методи орієнтації учнівської молоді на духовні цінності українського народу ("героїчна історія народу, видатні історичні постаті, звичаї та обряди тощо" [6]). До того ж уроки української літератури в часи духовного спустошення, байдужості, браку любові, відсутності мрій і планів на майбутнє, марнування часу, безсоромного споживацтва є засобом залучення учнівської молоді до загальнолюдських цінностей ("...це такі внутрішньоособистісні установки, реалізація яких дає змогу формувати людське в людині скрізь, де особистість присутня як духовна чи суспільна істота"[3, с.9] ).

На думку Г. Токмань, нині, у добу гуманітарного плюралізму, відбувається філософізація літературознавства. На її переконання, екзистенціальне філософствування "є вільним у тому сенсі свободи, що означає постійний вибір власної позиції у ставленні до життя і світу. Екзистенціальне філософствування - завжди процес пошуків способів формування свого Я" [9, с.2]. Враховуючи таку думку, вважаємо слушним застосовувати метод життєтворчих проектів на уроках української літератури, оскільки зазначене тлумачення відповідає як постулатам педагогіки життєтворчості, так і концептуальним положенням проектної технології.

На думку Л. Фурсової, формувати життєствердну енергію, упевненість учнів у своїх можливостях варто формувати на уроках української літератури. Мистецькі взірці української літератури мають бути піднесені на престижну висоту, щоб учні за допомогою отриманих знань могли знайти себе в житті, використати набуті вміння, знайти їм практичне застосування, "оскільки літературна освіта сприяє формуванню особистості, здатної до життєтворчості" [11, с.12]. Засобом проектного навчання літературна компетенція - "інтегрований результат навчальної діяльності учнів, який базується на сумі знань, отриманих у процесі літературної освіти, і виявляється у вміннях, необхідних для сучасного життя" [11, с.14] - стає підґрунтям для формування життєвої компетентності школярів.

Кожний із запропонованих нижче життєтворчих проектів безпосередньо пов'язаний з літературним твором або з особливостями біографії поета чи письменника. Опис проекту складається з назви, вказівки на літературний твір, його автора, мети, очікуваних результатів роботи, ключового питання, тематичних питань, методичних рекомендацій, рекомендованої форми захисту, операційних карт з розробки тематичних питань.