Лексико-стилiстичний аналiз мови англомовн. реклами як стислого тексту

Лексико-стилiстичний аналiз  мови англомовн. реклами як стислого тексту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Теоретичні засади рекламного тексту………………………………...5

1.1. Поняття та роль реклами…………………………………………………….5

1.2. Основні риси рекламних текстів……………………………………………9

Розділ 2. Аналіз лексико-стилістичних особливостей рекламного тексту……………………………………………………………………………..16

2.1. Лексичні особливості……………………………………………………….16

2.2. Стилістичні особливості……………………………………………………24

Висновки…………………………………………………………………………29

Список використаної літератури……………………………………………….31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку суспільства, зміцнення міжнародних зв’язків нашої держави, в умовах швидкого обміну інформації гостро постає проблема створення рекламних текстів. З 60–70 років минулого сторіччя реклама є об’єктом прискіпливого дослідження вчених. Але головним чином вивчались економічні, соціальні, психологічні аспекти реклами, як засобу масової комунікації. Водночас лінгвістичним дослідженням останніх десятиліть властиве активне вивчення текстів масової комунікації, зокрема, текстів реклами. В наш час реклама посідає значне місце в інформаційному просторі багатьох країн світу, керуючи поведінкою людей, маніпулюючи їх свідомістю. Актуальність проблеми полягає в тому, що у наш час реклама має надзвичайно велике значення в житті суспільства, оскільки від її ефективності залежить розв’язання цілої низки важливих економічних та суспільних завдань.

Сучасна наука визнає дві основні концепції реклами: культурологічну і маркетингову. Рекламний текст містить декілька складових частин: лінгвістичну, графічну, звукову тощо. Слід наголосити на тому, що лінгвістична складова у рекламному тексті є малодослідженою проблемою, і, як наслідок, привертає увагу мовознавців, зокрема: І.В. Грихилес, Г.Н. Кузнєцова, Ю.К. Пирогова, П.Б. Паршин, М.А. Мутовніної, Х.Кафтанжжиєв тощо.

Крім того, рекламний текст як предмет лінгвістичного дослідження є об’єктом аналізу як зарубіжних, так і вітчизняних мовознавців, які досліджують рекламні тексти в різних аспектах:

1) загальний лінгвістичний опис рекламних текстів (К. Бове, О.І. Зелінська, О.В. Медведєва, Г.Г. Почепцов);

2) дослідження певного аспекту реклами: прагмалінгвістичного (Ю.Б.Корнєва, Т.М.Лівшиц, І.П.Мойсеєнко, Ю.В. Сильвестров, Е.С. Тернер);

психолінгвістичного (Е. Макгрегор, Ю.О. Сорокін, Є.Ф. Тарасов);

3) когнітивного (О.В. Анопіна, В.І. Охріменко, О.Є. Ткачук-Мірошниченко);

 4) власне лінгвістичний аналіз рекламних текстів на різних мовних рівнях: фонетичному (О.А. Ксензенко, І.О. Лисичкіна); лексичному (І.О. Соколова, С.А. Федорець); морфологічному (О.І. Зелінська, В.В. Зірка, Є.П. Ісакова); синтаксичному та структурно-семантичному (О.І. Зелінська, Н.Л. Коваленко, Ю.Б. Корнєва, О.В. Медведєва); аналіз текстових категорій у рекламі (Н.Т. Гуменюк, Н.Л. Коваленко, М.Л. Крамаренко,Т.М. Лівшиц);

5) дослідження рекламного дискурсу (Н.В. Вертянкіна, Н.Л. Волкогон, А.О. Дедюхін, І.О. Лисичкіна, А.І. Раду, О.Є. Ткачук-Мірошниченко).

Як  показує аналіз, лінгвісти здебільшого звертають увагу на структурні та функціональні характеристики рекламних текстів (О.І. Зелінська, В.В. Зірка, Н.Л. Коваленко, Ю.Б. Корнєва), особливості створення текстів реклами (О.І. Зелінська, Т.М. Лівшиц), роль невербальних компонентів у рекламному повідомленні та їхню взаємодію із вербальними компонентами (Ю.Б. Корнєва, І.П. Мойсеєнко).

Об’єктом дослідження є лексико-стилістичний аналіз мови англомовної реклами.

Предметом дослідження є тексти англомовної реклами.

Мета дослідження – вивчити лексико-стилістичну специфіку мови англомовної реклами.

Завдання дослідження включають:

1) з’ясувати теоретичні засади рекламного тексту;

2) здійснити аналіз  лексико-стилістичних особливостей  рекламного тексту.

Структура роботи. Курсова робота складається із вступу, двох основних розділів із підрозділами, загальних висновків, списку використаних джерел, що нараховує 30 найменувань. Загальний обсяг основної частини курсової роботи становить 34 сторінки машинописного тексту.

 

Розділ 1. Теоретичні засади рекламного тексту

1.1. Поняття та роль  реклами

Реклама – це невіддільний атрибут  сучасності, що зародився ще на світанку цивілізації, переживши різні етапи  становлення разом з еволюцією  людини, її потреб і культурного розвитку. У наш час реклама – це частина повсякденної масової культури, форма комунікації, яка намагається перекласти якість товарів на мову, зрозумілу споживачеві, тобто мову його позитивних стереотипів, запитів і потреб. Оскільки основна мета реклами полягає в тому, щоб певним чином впливати на адресата, що дозволяє кваліфікувати її як ілокутивний акт, вважається доцільним вивчення реклами з позицій прагматики, оскільки прагматика вивчає вислів з точки зору його ілокутивної функції. Загальноприйнятим є твердження, що реклама, враховуючи її характерні риси, функції та завдання, є складовою частиною масової комунікації і успадковує від неї основні характеристики: «множинність» каналів передачі; можливість одночасної трансляції одного повідомлення через різні канали; існування таких видів реклами, для передачі повідомлень якої участь ЗМІ не є обов’язковою; критичне сприйняття рекламних текстів споживачами; різноманітні властивості ідеологічного впливу й маніпулювання свідомістю адресатів. Таким чином, рекламу слід визначати як самостійний вид тексту масової комунікації, що має свої особливості і спільно з масовою комунікацією використовує засоби та способи передачі інформації.

Відповідно, прагматичний підхід до з’ясування лінгвістичної  специфіки реклами спирається на попередній аналіз соціологічних, психологічних та психофізіологічних факторів, пов’язаних з рекламою, а також на врахування екстралінгвістичних умов, необхідних для її створення та функціонування.

Стандартне визначення реклами включає в себе п’ять основних елементів:

1) оплата різних форм  комунікації (особистої і масової);

2) ідентифікація спонсора, який  оплачує новини, запропоновані в  рекламі;

3) намагання ознайомити покупця  з товаром або послугою та  переконати його, тобто примусити прийняти рішення;

4) передача рекламного повідомлення декількома різними видами засобів масової інформації (ЗМІ) з метою залучення більшої аудиторії потенційних покупців;

5) відсутність персоніфікації, оскільки реклама є однією з форм масової комунікації [8].

Використовуючи інтерактивні засоби світової комп’ютерної мережі, рекламодавці можуть збільшити задоволення потреб масового покупця. Але це не те ж саме, що індивідуальна зустріч з кожним споживачем для обговорення якого-небудь товару або послуг. Тут важливо те, що інтерактивна реклама також доходить до широкої аудиторії, як і звичайна реклама.

Існує дев’ять основних типів реклами:

1) реклама торгової марки. Це так звана національна реклама споживача. Головна увага в цій рекламі приділяється створенню образу та забезпеченню довгострокового упізнавання торгової марки. Всі її зусилля підпорядковані головному: побудувати чітке уявлення про торгову марку будь-якої продукції;

2) торгово-роздрібна реклама. Вона має локальний характер і сфокусована на торговій мережі або сфері послуг, де може продаватися безліч різновидної продукції чи можуть про-понуватися конкретні послуги. В її відомостях оголошується про продукцію, яка доступна на локальному рівні, стимулюється приплив покупців або споживачів послуг в місце, що рекламується, і робиться спроба створити добре розпізнаний образ цього місця. У торгово-роздрібній рекламі акцентується увага на ціні, доступності товарів і послуг, місці знаходження підприємства та часи (режим) його роботи;

3) політична реклама. Вона використовується для підштовхування людей, наприклад, голосувати тільки за них;

4) реклама в довідниках. Такий тип реклами необхідний для людей, щоб вони мали можливість дізнатися, як і де придбати певну продукцію або отримати необхідну послугу;

5) реклама з безпосереднім відгуком. Це використання будь-якого рекламного середовища. Але цей тип реклами відрізняється від національної або торгово-роздрібної спробою стимулювати прямий продаж за замовленнями. Покупцю достатньо відгукнутись по телефону або по пошті, і товар буде доставлений йому тим чи іншим способом;

6) ділова реклама. Вона вимагає повідомлень, спрямованих роздрібним торговцем на: оптовика; дистриб’ютора; промислового підприємства-покупця; спеціаліста-професіонала (наприклад, адвоката, лікаря тощо). Ділова реклама, як правило, сконцентрована в публікаціях з бізнесу, галузевих та професійних журналах, містить ясний, технічно насичений текст та ілюстрації, що властиво для цього типу реклами;

7) інституціональна або корпоративна реклама. Її головною особливістю є те, що вона спрямована на дізнання про корпорації або має на меті звернути увагу громадськості щодо точки зору відповідної організації;

8) соціальна реклама, що передає повідомлення, що пропагує яке-небудь позитивне явище, наприклад, відмовлення від спиртного при керуванні автомобілем або заклик до щирого поводження з дітьми;

9) інтерактивна реклама, якою забезпечується індивідуальний споживач, який має комп’ютер і доступ до Інтернету [20, c. 45].

Основними функціями реклами можна вважати:

1) інформування про марку або товар. Реклама часто не містить детальної інформації, але надає споживачеві актуальні відомості, які допомагають йому прийняти рішення. Зміст цих відомостей залежить від потреб цільової аудиторії. Наприклад, у випадку купівлі куртки або плаща надається тільки ціна і адреса торгового підприємства; 

2) підштовхування до дій. У багатьох випадках споживачі неохоче міняють свої звички. Реклама пропонує споживачу переключитись на нову марку за допомогою надписів та малюнків. Всі засоби можливі: вигода, якість, низька ціна, гарантії;

3) нагадування і підкріплення. Оскільки споживачі часто забувають, чому саме купили певну марку холодильника або пральної машини, реклама зобов’язана постійно нагадувати назву марки, її переваги, вартість та ін. Ті самі повторні повідомлення запрошують купити товар ще раз. Більшу частину цієї функції виконує телереклама.

Реклама має важливу роль у бізнесі  і суспільстві. Головна її спрямованість  маркетингово-комунікаційна, економічна та соціальна. Загалом реклама – це одна із форм масової комунікації. Вона передає різні типи інформації, направленої на досягнення порозуміння між продавцями і покупцями. Виконуючи соціальну роль, реклама інформує про нову або кращу продукцію і навчає як її використовувати, допомагає порівняти вироби і їх особливості, даючи покупцю можливість приймати рішення про покупку, будучи вже інформованим, а також є віддзеркалює тенденції в моді та дизайні і вносить вклад у наші естетичні уявлення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Основні риси рекламних текстів

Реклама як публіцистичний жанр створюється  за допомогою двох основних засобів  – словесних форм та візуальних елементів. Зупинимося на слові в рекламі. Відомо, що дібрати кілька вагомих слів важче, ніж написати довгий невиразний текст. Реклама ж якраз і вимагає мови лаконічної, точної, ефектно-виразної, переконливої та, образно кажучи, результативної. Звідси витікають значні труднощі у створенні реклами, у доборі та пошуках необхідних мовленнєвих /лексичних, синтаксичних, орфоепічних/ засобів під час роботи над рекламою, які могли б викликати зацікавленість читача, привернути його увагу, інакше кажучи, щоб у рекламі спрацював механізм рекламного впливу і викликав зворотню активну реакцію на предмет, що рекламується. І це завдання має виконати перш за все слово [22].

Слово в рекламі може бути двох типів – стилістично  нейтральне і експресивно забарвлене, емоційно-виразне. Перше виконує  в мові нейтрально-інформативну функцію, тобто дає лише об’єктивні відомості про предмет реклами. Цього достатньо, якщо йдеться тільки про необхідність дати інформацію, повідомити лише про сам факт наявності чогось, тобто дати відповідь на три питання: що, де, коли. Такий тип інформації ще не є рекламою в повному розумінні цього слова, а скоріше її першим етапом, першим ступенем, першим кроком до неї. Тут – свої особливості, свій лексичний набір, свої мовні закони, свої мовностилістичні секрети.  Так, у ряді реклам, а точніше – реклам-оголошень, використовуються нейтральні означення, що виконують не лише інформативну функцію, а нерідко відіграють роль ключових, так званих ударних слів, служать, образно кажучи «приманкою», тим самим «гачком», який затримає увагу читача і викличе бажання ознайомитись з інформацією, що його зацікавила. Пробудження зацікавленості починається саме від такого слова.

Визначення реклами та відокремлення  її від суміжних з нею явищ проводиться  на основі інтегральних та диференціальних  ознак. До інтегральних ознак належать наявність суб’єкта, об’єкта, адресата, інформативність і спосіб розповсюдження, а до диференціальних – спосіб подання матеріалу (стандартний/нестандартний), характер подання інформації (емоційний/неемоційний), спосіб впливу на адресата (експресивний/неекспресивний), тип презентація інформації (особистий/неособистий), орієнтація тексту на тип уваги реципієнта (довільна/мимовільна).

Сучасні лінгвісти вважають мову реклами  функціональним підстилем. У межах  підстилю виділяються жанри: три  різновиди рекламних об'яв, рекламна стаття, консультація, інтерв’ю та інші форми презентації рекламної інформації (наприклад, пародії, ребуси, афіші). Для вираження прагматичної спрямованості реклами використовуються одиниці різних рівнів мовної системи (фонетичної, лексичної, морфологічної, синтаксичної). Окремі типи речень (окличні, питальні, спонукальні) грають особливу роль у реалізації прагматичної установки рекламного тексту.