Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2014 в 15:48, курсовая работа
Дослідження вживання фонетичних засобів в англійській поезії вже давно привертають увагу учених у різних галузях науки. Поетичний текст, фонетичні засоби і художні особливості поезії все частіше стає предметом вивчення спеціалістів.
Обидва типи ономатопеї завжди асоціюються у вироблюваними природними звуками, тому відношення між ономатопеєю і передбачуваним нею явищем, є частковий випадок метонімії.[5, c.229]
РОЗДІЛ ІІ
Особливості вживання фонетичних засобів англійської поезії у ХІХ сторіччі
Асонансна повна чоловіча потрійна рима:
Autumn: A dirge
«Come, Months, come away,
From November to May,
In your saddest array…»
«Come, Months, come away;
Put on white, black and gray;
Let your light sisters play;»
«Ye, follow the bier
Of the dead cold Year,
And make her grave green with tear on tear.» [19]
(Percy Bysshe Shelley )
У цьому уривку гарно зображено вживання чоловічої рими, автор обрав вживання саме цієї форми для підкреслення кожного останнього слова у строчці, що придає особливого наголосу саме цим словам і звертає на них увагу читача.
Консонансна повна чоловіча парна рима:
Aristomenes
«Canto First
The Gods of old are silent on their shore,
Since the great Pan expired, and through the roar
Of the Ionian waters broke a dread
Voice which proclaimed "the Mighty Pan is dead."
How much died with him! false or true the dream
Was beautiful which peopled every stream …» [19]
( Lord Byron )
Вживання парної чоловічої рими придає віршові більшої виразності та мелодійної забарвленості, автор хоче звернути увагу саме на співзвуччя двох слів, щоб заставити читача замислитися над кожним з них і більш точно зрозуміти задум автора.
Дактилічна рима:
«They have a number, though they never
Four wives by law, and concubines
( Lord Byron )
Ще один приклад чоловічої рими, римується 1 і 3 строчки, це надає віршові особливої виразності, яка притаманна саме дактилічній формі римування.
Консонансна повна жіноча перехресна рима:
Love's Philosophy
«The fountains mingle with the river,
And the rivers with the ocean;
The winds of heaven mix forever
With a sweet emotion;
Nothing in the world is single;
All things by a law divine
In another's being mingle-
Why not I with thine?....»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
За допомогою жіночої рими автор робить акцент на повній картині вірша, а не на окремих словах, як у творах, де присутня чоловіча рима. Читач концентрує свою увагу на усьому вірші, а не на окремо наголошених словах у кінці кожної строчки.
Консонансна повна жіноча перехресна рима:
"The Common Lot"
«Montgomer! True, the common lot
Of mortals lies in Lethe's wave;
Yet some shall never be forgot,
Some shall exist beyond the grave. …»[19]
( Lord Byron )
У цьому уривку добре видно вживання автором перехресного римування, це захоплює читача, адже цю форму можна вважати наймелодійнішою і більш емоційно забарвленою на фоні інших, саме з цієї причини авторами часто використовується саме така форма римування.
2.2 Ритмічність віршів
«The fountains mingle with the river,
And the rivers with the ocean;
The winds of heaven mix forever …»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
Автор використовує ямб для передачі спокою, саме за допомогою цього ритмічного прийому автор обходячи складності передає настрій твору читачеві.
«Montgomer! True, the common lot
Of mortals lies in Lethe's wave…»[19]
( Lord Byron )
В даному уривку наведений приклад передачі автором життєвої ситуації, людського хвилювання, адже саме за допомогою ямба відбувається біль яскрава передача людських хвилювань
«One shade the more, one ray the less,
Had half impaired the nameless grace
Which waves in every raven tress,
Or softly lightens o’er her face;
Where thoughts serenely sweet express,
How pure, how dear their dwelling-place…»[19]
( Lord Byron )
У цьому уривку ямбічний метр надає віршові особливого ритму, який звертає увагу читача на сенс усього вірша і яскраво відтворює тему вірша, який хоче донести до нас автор.
«See, the mountains kiss high heaven,
And the waves clasp one another;
No sister flower could be forgiven…»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
Хорей завжди має подвійну природу, у цьому прикладі виражається приподнятий настрій, хвилювання і окриленість, саме через це автор вживає цей метричний стиль.
«Darkness, weep thy holiest dew…»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
На відміну від попереднього прикладу, ці строчки несуть хвилювання і жалість. Хорей дуже пластичний, він може бути і позитивним і негативним, саме через це він широко вживається авторами у англійській поезії ХІХ сторіччя.
«Bend to another's will-become a thing
More senseless than the sword of battlefield…»[19]
( Lord Byron )
У даному уривку зображений дактиль. Саме за допомогою дактилю авторові зручно відобразити ту картину, яка хвилює автора і захоплює своєю ритмічністю
«O talk not to me of a name great in story
The days of our youth are the days of our glory…»[19]
( Lord Byron )
За допомогою амфібрахію поетові дуже зручно звернути увагу читача на середину вірша, адже увесь наголос у ритмі падає на середу кожної строчки.
«For my dagger is bathed in the blood of the brave,
I come, care-worn tenant of life, from the grave,
Where Innocence sleeps 'neath the peace-giving sod…»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
Найбільш ритмічний із всіх – анапест, у таких віршах ритм завжди передає хвилювання і пристрасть.
«Not a groan of regret, not a sigh, not a breath…»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
Ще один приклад анапесту, у якому гарно видно, як автор звертає увагу читача на його ставленні до усьго, що його оточує.
«And the shades which surround me fly fast at its ray…»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
Крім того за допомогою анапесту автор з легкістю передає зміну ситуації, як у цьому прикладі – це є різке падіння, що надає віршові спонтанності і захоплення.
«And still the more and more they drank…»[19]
У більшості випадків пірріхій виникає з бажання автора зробити акцент на конкретній дій, це дуже зручний прийом, але авторами він вживається дуже рідко.
«Roll on, thou deep and dark blue ocean – roll!
Ten thousand fleets sweep over thee in vain;
Man marks the earth; with ruin his control…»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
Як і пірріхій спондей вживається теж з побажання автора, але у данному випадку автор вже робить наголос на двох словах, що надає більшої мелодійності і ритмічності віршові.
2.3 Звукова виразність
«The woods and waters with coy nymphs that scorned…»[19]
( Lord Byron )
Повторення звуку [w] дає змогу автору ствоити ефект завивання вітру, тим самим тримає читача у напруженні і надає віршу особливого забарвлення та настрій.
« And the moonbeams kiss the sea…»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
За допомогою звуку [s] автору вдається надати ефект звуку невеликих хвиль, спокійного моря, відображає заспокоєння.
«Montgomer! True, the common lot
Of mortals lies in Lethe's wave…»[19]
( Lord Byron )
Автор звуком [m] підкреслює твердість висловлювання, висловлює неприязнь говорючого до обставини і відображає його відчуття та відношення до ситуації.
«For my dagger is bathed in the blood of the brave,
I come, care-worn tenant of life, from the grave,
Where Innocence sleeps 'neath the peace-giving sod….»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
Повторення автором звуку [b] імітує звуки кинджалу, несе в собі відтінок жахіття та смерті. Саме це надає віршові ефект насилля, злості та жорстокості.
« He walks in beauty, like the night
Of cloudless climes and starry skies…» [19]
( Lord Byron )
Авторові вдається за допомогою звуків [k] та [s] імітувати звуки природи вночі, та дає змогу читачеві відтворити більш повну картину того, що відбувається.
«You tell me, dark Deth, when thine empire is o’er….»[19] ( Percy Bysshe Shelley )
Вживання автором звуку [d] у цьому уривку надає твердості, страху та дає можливість читачеві відчути настрій автора.
«Once at midnight Hiawatha,
Heard a sighing, oft repeated,
Heard a sobbing as of sorrow …»[17]
(Henry Wadsworth Longfellow )
Повторення [s] в словах sighing, sobbing, sorrow виділяє ключеве слово висловлювання – sorrow. Цьому сприяє алітерація [s] у словах a sighing, a sobbing, значення яких висловлює прояв почуття, позначеного словом sorrow. У результаті чого у даній ситуації [s] асоціюється з горем, смутком, хоча самі акустичні властивості звука такі емоції не висловлюють.
« That poverty, the crime of tainting stain….»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
Звук [t] несе у собі відтінок глухості і негативного ставлення автора до усього, що відбувається навколо.
« The golden gates of Sleep…..»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
Автор вживає повторення звуку [g] для передачі ефекту лязгання воріт, або тертя чогось металевого, що закривається, тим самим несе у собі відтінок захищеності від усього зовнішнього, адже саме ворота є своєрідним бар’єром для зовнішніх чинників.
« And the midnight moon is weaving…..»[19]
( Lord Byron )
Автор обирає саме звук [m], який передає відтінок спокою і тиші, крім того створює своєрідне зображення холодної луни.
У наступному уривку компонент значення ключового слова peace - спокій можна вывести зі значень слів prayer, pardon, тому що спокій може бути результатом молитви і вибачення – людина яка молиться і є вибаченою може знайти спокій
«Peace be with you, Hiawatha,
Peace be with you and your people,
Peace of prayer, and peace of pardon,
Peace of Christ, and joy of Mary!»[17]
( Henry Wadsworth Longfellow )
Крім того, усі три слова починаються на звук [p], а слово peace повторюється на початку четирьох строк. Все це підкреслює його значимість у словах христианського священика, якому треба було розташувати до себе і своій вірі індіанців-аборигенів, щоб направити їх у християнство.
« Where thoughts serenely sweet express….»[19]
( Lord Byron )
Вживання автором звуку [s] несе у собі відтінок спокою і тиші і саме це робить цей твір спокійним і не визиває в нього жодного хвилювання під час його читання.
«And the shades which surround me fly fast at its ray….»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
Саме звук [f] вживається автором, щоб відтворити звук польоту, або швидкого падіння. Імітація звуків надає більшої забарвленості віршові і робить його більш виразним.
«In their faces stern defiance,
In their hearts the feuds of ages,
The hereditary hatred…»[17]
( Henry Wadsworth Longfellow )
Ключове слово hatred складається з приголосних звуків [h], [t], [r], [d], які
Згідно теорії звукових асоціацій кваліфікуються як страшні. Таким чином, його значення повністю збігається з характером емоцій, викликаємих його звуковою оболонкою. Цей збіг смислової і звукової складової слова hatred підсилюється словами hereditary, heart зі схожим звуковим складом, але значення яких не викликає негативних емоцій. Проте слово hereditary у даному контексті набуває негативний відтінок значення, реалізуючи закладену у семантиці слова можливість розуміти « природжений » як « непереборний, тому що природже-ний ». У результаті виникає лякаючи картина воїнів, які воюють між собою, які не готові забути багатовікові звади і чвари, яка підтримується алітерацієй звуків [d] і [f] і лексичним значенням слів defiance і feuds.
«And I fear, dear destroyer, I shall not repine….»[19]
Співзвуччя цих двох слів абсолютно протилежних за значенням передає настрій автора, він начебто боїться, але звертається за допомогою “dear” милий і це співзвуччя надає особливої м’якості.
« And on that cheek, and o'er that brow,
So soft, so calm, yet eloquent….» [19]
( Lord Byron )
Саме звук [s] вживається автором для імітації звуків говоріння пошипки, які зазвичай чутно у абсолютній тиші, це надає віршові спокійності, ніжності і м’якості під час читання цього вірша.
«Wash the war-paint from your faces,
Wash the blood-stains from your fingers,
Bury your war-clubs and your weapons …»[17]
( Henry Wadsworth Longfellow )
Алітерація [w] в wash, war-paint, war-club, weapons супроводжується повторюванням ключового слова wash. Все це усилює значимість ключового слова і підкреслює ідею того, що треба покінчити з міжусобною боротьбою.
2.4. Звуконаслідування
«And the waves clasp one another;
No sister-flower would be forgiven
If it disdained its brother;
And the sunlight clasps the earth…»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
Звуконаслідування, яке передається словом clasp несе у собі звук різкого швидкого зіштовхнення, хлопок. Це акцентує увагу читача на дії і робить уривок вірша більш колоритним, а при читанні у голос має більш виразну мелодійність.
«This faintly glimmered through her starting tears…»[19]
( Percy Bysshe Shelley )
У цьому прикладі чітко видно ономатопею, яка виразно зображена автором у слові « glim » яке несе у собі ефект мерехтіння, або різка коротка мить яка містить у собі візуальний ефект.