Інтолерантна лексика в сучасному інформаційному просторі

«Батьками»  жаргонізмів можуть виступати й  професійні терміни англійського походження, що вже мають еквівалент в українській  мові: hard drive (вінчестер) – хард драйв, хард диск, важкий драйв, твердий диск; programmer – програмер (програмувальник); user – юзер (користувач); to connect – конектитися (приєднуватися); to upgreid – апгрейдити (удосконалювати); to click – клікати (клацати, кілька разів натиснути на клавішу). 

Слово «глюк» і словотвірний ряд від нього: глюкавий, глюкало, глюки, глюкальник, глюкальщик, глюкоза, глючити – широко вживається в молодіжному жаргоні, зі значенням «непередбачених помилок  у програмі чи некоректній роботі устаткування». Наприклад: «У мене принтер  глючить» [5]. 

Розгляд лексики комп’юторного жаргону  в діахронному плані свідчить про те, що швидкість зміни її складу набагато випереджає не лише швидкість  зміни складу лексики загальної  української мови, а й багатьох професійних і групових жаргонів. 

Ми виокремили два види . Перший – переклад слова з використанням нейтральних слів, що набувають нового значення зі зниженим стилістичним забарвленням: virus > живність; user’s manual > буквар. 

Під час перекладання спрацьовує механізм асоціативного мислення. Асоціації чи метафори, що виникають, можуть бути різними: за формою предмета чи пристрою: disk > млинець; adapter card > плитка; за принципом роботи: matrix printer > вжикалка; patch file > латка; за функцією: антивірусна програма aidstest > айболіт. Численні також дієслівні метафори: to delete > зносити; to read from disk > пиляти диск; to seek smth on disk > шарудіти. 

До цієї групи належать лише ті слова, що раніше не мали жодного сленгового значення. 

Набагато  численніша друга група – це терміни, що набули сленгового перекладу шляхом використання лексики інших професійних груп. У результаті значення слова трохи змінюється, набуває специфічного компуторного змісту. Найчастіше зустрічаються слова й вислови з молодіжного сленгу: incorrect program > глюкало; streamer > мофон; а також гальмо, гальмувати. Слово «шофер» перейшло з молодіжного сленгу, де воно означає магнітофон, у компуторний сленг. Цим словом називають пристрій зберігання інформації на магнітній стрічці – стример. Численні також переходи слів з водійського, карного сленгу: microassembler programmer > макрушник; to connect two computers > шлангувати. 

Не позбавлена цікавості конкуренція транскрибованого й калькованого варіантів термінів: інший раз вона завершується «перемогою» (може статися, не остаточною) вітчизняного варіанта – так, ЧаВо можна зустріти, здається, частіше, ніж FAQs, а «наїзд»  – не рідше, ніж «флейм». З іншого боку, «смайлики», очевидно, отримали верх над «мордочками». Без особливої конкуренції знак @ перетворився на «собаку» чи «собачку», що загалом відповідає світовій тенденції. 

Граматичне  освоєння українською мовою деяких запозичень супроводжується їхньою словотворчою українізацією, тому багато слів комп’юторного жаргону твориться за стандартними словотворчими моделями   [2].  

Отже, комп’юторна  лексика у Веб-просторі – цікавий матеріал для дослідження словотворчих процесів, бо вона поєднує загальні мовні тенденції з яскравою індивідуальною творчістю у сфері розмовно-письмового жанру, що сформувався й динамічно розвивається в інтернеті.

Завдяки новизні цього явища й швидкості  процесів, що відбуваються в ньому, комп’юторний жаргон дає змогу розглянути життя окремих слів від їхньої появи до зникнення, зрозуміти закони розвитку і функціювання нової підсистеми української мови.