Тактика слідчого огляду та освідування

- Перевірки версій, уточнення, конкретизації, доповнення  отриманих відомостей; 

- Виявлення, фіксації, вилучення слідів, речей, предметів,  документів, що містять корисну  для справи інформацію; 

- Складання безпосереднього  уявлення про особливості обстановки  того місця, де було скоєно  злочин, виявлені його шкідливі  наслідки, а також прилеглої до  нього території знаходяться  тут об'єктів соціального та  природного характеру. 

Повторний огляд  може бути проведений за ініціативою  слідчого, органу дізнання, керівника  слідчого підрозділу, прокурора, суду, як тією ж особою, що виробляло первинний  огляд. Він проводиться за участю тих же або інших понятих, фахівців, представників адміністрації підприємства, організації, установи, у міру потреби  у присутності потерпілих або  їх представників; на всій раніше оглянута території або на якому-небудь її ділянці по відношенню до всіх раніше оглянутих об'єктів або тільки їх певної частини або щодо об'єктів, які раніше не оглядалися. 

При підготовці до повторного огляду слід: 

а) вивчити протоколи  первинного огляду і всі при?? оженимо  до нього, а також акт судово-медичного  огляду трупа; 

б) з'ясувати, де і  в якому стані знаходяться  вилучені з місця події об'єкти, оцінити результати їх дослідження; 

в) ознайомитися з  доказової і орієнтує інформацією  отриманої крім огляду; 

г) намітити завдання майбутнього огляду, визначити послідовність  і способи їх вирішення; 

д) визначити склад  учасників майбутнього огляду та функції кожного з них; 

е) при необхідності, отримати консультації у відповідних  фахівців з приводу питань, що виникли  при вивченні матеріалів справи; 

ж) по можливості запросити  тих же понятих, які брали участь у першому огляді; 

з) забезпечити огляд  у техніко-криміналістичному і  оперативному відношенні; 

и) в необхідних випадках вжити заходів до реконструкції  обстановки на місці події, а також  поговорити з учасниками первинного огляду (якщо повторний здійснюється іншими особами). 

За обсягом слідчий  огляд підрозділяється на основний і додатковий. Очевидно, що основним є, як правило, початковий за послідовністю  огляд. Слідчий повинен прагнути провести його настільки повно, всебічно і грунтовно, щоб згодом не виникла  необхідність у додатковому огляді того самого об'єкта. потреба додаткового  огляду раніше вже оглянутого об'єкта (місця події, предмета, документа  і т. д.) в принципі обумовлюється  тими ж ситуаціями, що і повторного огляду, різновидом якого він по суті і є. Однак при додатковому  огляді найбільш пильну увагу слідчого зосереджується не на всьому об'єкті, а  лише окремого елементу (елементи), які  потребують, як це стало ясно в процесі  розслідування, у більш ретельному, ніж здійсненим раніше, дослідженні. У деяких роботах з криміналістики огляд лише тих об'єктів, які при  первинному огляді не оглядалися, називається  додатковим.

Необхідність додаткового  огляду, його ефективність може бути проілюстрована прикладом з слідчої практики.

 

ПРОТОКОЛ

огляду місця  події

м. Рівне 20. 05. 2008 р.

 

огляд розпочато  об 12 год. 15 хв. 

огляд закінчено  об 13 год. 10 хв. 

 

 

Слідчий РВ УМВС України  в Рівненській області капітан  Мірошниченко П. П. отримав в 12 год. 00 хв. повідомлення від заступника директора  КУПа РІ по виховній роботі Федоренка  О. О. про скоєння злочину на території  навчального закладу. 

Прибув на місце  злочину в м. Рівне пл. Короленка 5 Київський університет права  Рівненський інститут. 

Огляд місця події  було проведено за участю понятих : 

1. Коновалова Сергія  Володимировича, студента РКЕП коледжу; 

2. Українця Андрія  Миколайовича, студента РКЕП коледжу. 

З дотриманням вимог  статей 85, 190 КПК України, провів огляд  приміщення інституту де 20. 05. 2008 р. було скоєно злочинні дії. 

Перед початком огляду, відповідно до статті 127 КПК України, понятим роз'яснено їх обов'язок засвідчити підписом відповідність записів  у протоколі виконаних дій, під  час проведення яких вони були присутні, а також право робити зауваження з приводу проведених дій, що підлягають занесенню до протоколу.

Понятий: 1)_______________ 2)___________________

ОГЛЯДОМ ВСТАНОВЛЕНО: 

Приміщення КУПа Рівненського інституту є п’ятиповерховою  цегляною будівлею, розміром 12 на 60 метрів, має два входи, з західної сторони  головний вхід, з східної – службовий. Вікна будівлі пошкоджень не мають. При вході у вестибюль з  правої сторони знаходиться місце  вахтера, справа розклад занять, для  того щоб потрапити до оглядового приміщення яким є аудиторія № 311 потрібно піднятися на третій поверх по сходам ліворуч по коридору повернувши праворуч від вахтера. Подвійні двері  входу на третій поверх дерев’яні  розміром 1,50 м на 1,85 м, ввійшовши  потрібно повернути праворуч, за 40 метрів від входу з лівого боку знаходяться  двері аудиторії № 311. Двері, аудиторії  № 311 – оглядового приміщення, являють  собою дерев’яну раму з вставленим склом матового кольору. Оглядове приміщення – аудиторія № 311, являє собою  приміщення розміром 7 м на 12 м, підлога  дерев’яна пофарбована у темно  червоний колір, чотири вікна розміром 1,7 м на 1,3 м. справа від входу в  кутку стоїть кошик для сміття, праворуч на стіні вісить учнівська  дошка, зліва на стіні та на протилежній  стіні висять стенди з соціології. В оглядовому приміщенні два ряди парт по дві парти в одному ряду і по два стільці за кожною партою, прохід між рядами є достатнім 0,7 м, також навпроти ряду від вікон  стоїть парта, яка призначена для  викладача, на ній стоїть кафедра,біля парти стілець. Навпроти входу рахуючи  з ліва на право, друге вікно, пофарбоване  в білий колір, підвіконня на якому  був залишений телефон, також  пофарбоване в білий колір. На підставі слів потерпілого телефон  марки Samsung x-210 чорного кольору, «жабка», стартовий пакет оператора Kyivstar, був залишений у правому кутку  підвіконня. На підвіконні і підлозі  біля вікна не виявлено жодних слідів. 

Огляд проводився при  денному освітленні. 

Від понятих заяв не надійшло. Протокол прочитано. Записано все правильно.

Поняті: ____________ Коновалов  С. В. _____________ Українець А. М.

 

Слідчий РВ УМВС України 

в Рівненській області 

капітан Мірошниченко П. П. 

 

2. Протокол огляду місця події

Відшукання прихованих об'єктів (знарядь злочину, речових  доказів, трупів, осіб, які переховуються  від суду і слідства) може бути здійснено  під час проведення обшуку, процесуальний  режим якого визначений кримінально-процесуальним законодавством (статтями 177, 179—186, 188, 189 КПК). Обшук є одним із способів отримання доказової інформації у кримінальному процесі.

Головна мета обшуку як пошукової дії полягає у виявленні джерел доказової та орієнтуючої інформації. Обшук має на меті виявити знаряддя злочину, речі та цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини по справі. Метою обшуку може бути також виявлення розшукуваних осіб, трупів, тварин. Додатковою метою обшуку є виявлення і вилучення речей і предметів, вилучених з цивільного обороту і заборонених для використання, а також пошук майна для забезпечення відшкодування заподіяних збитків або в цілях можливої конфіскації.

У криміналістичній літературі немає єдності у визначенні поняття обшуку. Його пошуковий характер дозволив окремим авторам визначати цю дію як слідчо-оперативну. Однак таке трактування містить у собі змішання процесуальних дій і оперативних заходів, різних за своєю природою і завданнями, прийомами і формами проведення. Обшук — це слідча дія, яка здійснюється з метою отримання судових доказів, а оперативно-розшукові заходи не мають процесуального значення, відіграють допоміжну роль і до змісту обшуку не входять.

Обшук необхідно  відрізняти від близьких до нього  адміністративно-процесуальних та інших дій. Так, у відповідності зі статтями ЗО, 32 Митного кодексу України передбачено проведення митного огляду. Митниця має право провести огляд, а також переогляд речей громадян з розпакуванням багажу. Якщо є достатні підстави вважати, що громадянин приховує при собі предмети контрабанди чи предмети, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил, може бути проведено особистий огляд. Огляд не є слідчою дією і здійснюється без санкції прокурора.

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність»  регламентує отримання розвідувальної інформації шляхом негласного проникнення оперативного працівника у жиле або інше приміщення громадянина. Такий оперативно-розшуковий захід повинен здійснюватися з санкції Генерального прокурора України або його заступників. Таємне обстеження жилого приміщення передбачає приховане і безперешкодне проникнення до житла, недопустимість вилучення будь-яких предметів, можливість тимчасової заміни їх муляжами, використання аудіо, кіно і фотозйомки тощо. Результати даної дії носять конфіденційний характер і не мають доказового значення.

Обшук відрізняється  від інших слідчих дій перш за все своїм пошуковим характером. За своїм характером обшук схожий з виїмкою. Виїмка — це слідча дія, яка передбачає вилучення або  витребування у якої-небудь особи  чи установи (підприємства) певних предметів і документів, що мають значення по справі. Згідно зі ст. 178 КПК, «виїмка проводиться у тих випадках, коли слідчий має точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться у певної особи чи у певному місці». Різниця між виїмкою і обшуком полягає у тому, що, по-перше, виїмка проводиться тільки відносно певних предметів, тоді як предмети, що підлягають вилученню при обшуку, можуть бути відомі орієнтовно, а іноді навіть не відомі взагалі; по-друге, під час виїмки повинно бути відоме місце знаходження тих чи інших предметів, а при обшуку передбачається їх відшукати. Якщо неможливо точно визначити, що саме необхідно відшукати або де і у кого знаходиться потрібна річ, проводять не виїмку, а обшук.

Обшук — це слідча дія, змістом якої є примусове  обстеження приміщень і споруд, ділянок місцевості, окремих громадян з метою відшукання і вилучення предметів, що мають значення по справі, а також виявлення розшукуваних осіб.

Обшук для підозрюваних, обвинувачених, членів їхніх сімей  означає хоча й санкціоноване  законом, але небажане втручання  чужих людей до їхнього дому, ознайомлення з матеріальними, особистими, інтимними сторонами життя. Проведення обшуку пов'язано з певними порушеннями прав громадян на недоторканність особи, житла тощо і вимагає дотримання встановлених законом гарантій.

Обшук проводиться  за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника, за винятком житла чи іншого володіння особи. Відповідно до КПК обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановою судді. При необхідності провести обшук слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства (ст. 177).

Обшук є невідкладною слідчою дією. У невідкладних випадках обшук, за винятком житла чи іншого володіння особи, може бути проведений без санкції прокурора, але з  наступним повідомленням прокурора  в добовий строк про проведений обшук та його результати. У невідкладних випадках, пов'язаних з врятуванням життя та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшук житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді. Протягом доби з момента проведення цієї дії слідчій направляє копію протоколу обшуку прокуророві (ст. 177 КПК).

Елемент примусу  під час обшуку передбачає, що обстеження приміщень чи інших об'єктів може бути здійснено без згоди особи, у розпорядженні якої ці об'єкти перебувають. Слідчий має право розкривати замкнені приміщення і сховища, якщо володілець відмовляється їх відкрити.

Обшук має схожість зі слідчим оглядом. При провадженні цих слідчих дій здійснюється обстеження місцевості, приміщень та інших об'єктів з метою виявлення, фіксації та вилучення різних матеріальних джерел криміналістичної інформації. Разом з тим, обшук і огляд — це різні слідчі дії.

На відміну від  слідчого огляду, обшук має такі особливості:

1)  конкретизованість  об'єктів пошуку;

2)  належність  об'єктів пошуку певним особам;

3)  примусовий  характер обстеження.

У теорії криміналістики тактика обшуку розглядається стосовно таких основних питань: що чи кого шукати; у кого шукати; де шукати; коли шукати; як шукати.

Реалізація тактичних  прийомів обшуку потребує розгляду їх ситуаційної обумовленості, вивчення повторюваності та типовості ситуацій. Знання типових ситуацій дозволяє не тільки передбачати їх традиційне виникнення у відповідних умовах, а й обирати оптимальну тактику.

У криміналістичній літературі обшук визначається як дія, що відбувається у конфліктній ситуації. Однак проведення обшуку може характеризуватися й безконфліктністю ситуації (наприклад, обшук за відсутності обшукуваного або при добровільній видачі предмета пошуку).

Поділ ситуацій на конфліктні та безконфліктні ґрунтується на характеристиці психологічних компонентів слідчої ситуації — суперництві чи протидії сторін, мета й інтереси яких при розслідуванні злочинів не збігаються. Поділ ситуацій обшуку на конфліктні та безконфліктні має дуже широкий діапазон спрямованості. Обрання ж відповідної тактики обшуку, оптимальне використання тактичних прийомів передбачають диференційований пгдхід до ситуативності обшуку.

Залежно від присутності  чи, навпаки, відсутності обшукуваного можуть бути виділені дві ситуації:

1)  здійснення  обшуку в ситуації присутності  обшукуваного;

2) здійснення обшуку  в ситуації його відсутності.  У ст. 181 КПК вказано, що під  час обшуку по можливості повинна  бути забезпечена присутність  обшукуваного або повнолітнього члена його родини, однак такої можливості може і не бути, і тоді обшук проводиться за відсутності обшукуваного.

Залежно від ставлення  обшукуваного до пропозиції слідчого видати зазначені у постанові  предмети чи документи, а також вказати місце, де переховується злочинець, можна виділити такі ситуації обшуку: