Шпаргалка по "Криминалистике"

Тема 13. Тактика слідчого експерименту

1. Поняття, завдання та види слідчого  експерименту.

2. Етапи проведення слідчого  експерименту.

3. Учасники проведення слідчого  експерименту.

4. Тактичні особливості слідчого  експерименту.

5. Правила опису в протоколі порядку і результатів слідчого експерименту.

1. Поняття, завдання та види слідчого експерименту.

Слідчий експеримент - це слідча дія, яка виконується з метою перевірки існуючих та одержання нових доказів шляхом цілеспрямованого впливу на окремі (такі, що перевіряються) об'єкти або їх копії під час проведення спеціальних дослідів. Таким чином, слідчий експеримент це пізнавальна дія, суть якої полягає у проведенні досліджень, пов'язаних з перевіркою або встановленням будь-якого факту, явища, речі.

Слідчий експеримент спрямований на розв'язання таких завдань:

- перевірити можливість сприймати  будь-які явища в певних умовах;

- встановити механізм або окремі  елементи події злочину;

- перевірити слідчі версії та  реальне існування конкретних  фактів, явищ.

Виділяють наступні види слідчого експерименту:

1) слідчий експеримент, спрямований  на встановлення можливості сприйняття  якогось явища, події, факту. Це найпоширеніший  вид слідчого експерименту, у  ході якого перевіряється можливість  людини в певних умовах бачити, чути або іншим чином сприймати якісь факти;

2) слідчий експеримент по встановленню  можливості здійснення яких-небудь  дій. Даний вид слідчого експерименту  має кілька різновидів. Розрізняють  експерименти, спрямовані на встановлення  можливості вчинення якоїсь дії взагалі (наприклад, чи може людина певної комплекції пролізти через отвір, отвір), або за певний проміжок часу (наприклад, чи можна подолати певну відстань за конкретний відрізок часу), або конкретною особою (перевірка суб'єктивних, індивідуальних якостей певної людини);

3) слідчий експеримент для встановлення  механізму події в цілому та  окремих його деталей. В ході  проведення такого слідчого експерименту  вирішуються завдання на встановлення  послідовності події, а також  механізму утворення слідів. Це  найбільш складна і рідкісна різновид слідчого експерименту; але здійснюється справах про злочини, що мають складну структуру механізму вчинення (злочинні порушення правил техніки безпеки, дорожньо-транспортні пригоди і т. д.);

4) слідчий експеримент по встановленню можливості настання якої-небудь події (наприклад, можливість мимовільного пострілу при падінні вогнепальної зброї з певної висоти, можливості самозаймання речовини в певних умовах і т. д.). При прийнятті рішення про проведення подібних експериментів слідчий повинен переконатися в тому, що вирішення поставлених завдань можливе слідчим шляхом, без застосування спеціальних пізнань. Крім того, при проведенні слідчого експерименту такого виду часто виникає небезпека заподіяння шкоди здоров'ю і життя учасників, тому заходи безпеки повинні бути прийняті в першу чергу. Якщо ж загроза небезпеки залишається, то від слідчого експерименту потрібно відмовитися;

5) слідчий експеримент для встановлення  можливості існування якого-небудь  явища (події). Наприклад, чи можливо в певному приміщенні (кімнаті, складі тощо) розмістити вилучене кількість ящиків, мішків, кабелю.

В цілому, слідчий експеримент можна визначити як слідчу дію, що полягає в проведенні спеціальних дослідів в певних умовах, спрямованих на встановлення можливості існування фактів і явищ, що мають значення для кримінальної справи.

 

2. Етапи проведення слідчого експерименту.

Слідчий експеримент проводиться в три етапи: підготовчий, експериментальний і завершальний.

На підготовчому етапі слідчому необхідно:

а) оголосити про початок виробництва слідчої дії і встановити особу кожного з його учасників;

б) роз'яснити їм їхні права та обов'язки;

в) попередити учасників експерименту про відповідальність за розголошення відомостей попереднього слідства у справі;

г) повідомити учасників про використання техніко-криміналістичних засобів фіксації в ході слідчого експерименту, а також манекенів, муляжів і т.п.;

д) зафіксувати в протоколі факт виконання процесуальних розпоряджень, що а також час початку експериментальних дій;

е) дати завдання співробітникам органу внутрішніх справ видалити із місця проведення слідчого експерименту сторонніх осіб, а при необхідності припинити рух транспортних засобів та забезпечити особисту безпеку всіх учасників слідчої дії;

ж) провести інструктаж учасниць експерименту, в ході якого роз'яснити його мету, зміст і послідовність виконання досвідчених дій, визначити місце знаходження кожного учасника і маршрути пересування, встановити способи зв'язку, конкретизувати точки зйомки, а також досвідчені дії і фрагменти обстановки, які повинні бути зафіксовані допомогою з техніко-криміналістичних засобів.

Якщо досвідчені дії буде виконувати звинувачуваний (підозрюваного), то решти учасників потрібно попередити про неприпустимість прояву на його адресу негативних емоцій, тому що це може порушити психологічний контакт.

Експериментальний етап.

На етапі досвідчених дій здійснюється їх відтворення в мінливих умовах, тобто повторення обвинуваченим, підозрюваним, потерпілим або свідком тих дій, які були ними зроблені під час розслідуваної злочинного події. Звичайно, при відтворенні дій, які спричинили смерть потерпілого, потрібно користуватися манекеном і муляжами знарядь вбивства. Якщо для достовірності результатів слідчої дії мають важливе значення зріст, вага та інші фізичні параметри загиблого, то використовуваний манекен повинен у це відповідати.

Шляхом відтворення дій зазвичай перевіряється і уточнюється механізм розслідуваного події або його окремих елементів. При цьому, звичайно, виключається відтворення всієї сукупності дій, що утворюють подію злочину, бо це означало б його повторне вчинення. Можливість вчинення особою певних дій доцільно тоді перевіряти, коли у слідчого є обгрунтовані сумніви, що обвинувачений (підозрюваний) міг їх виконати самостійно. Іншими словами, слідчий вважає, що він або бере на себе чужу вину, чи покриває співучасників.

Не можна не враховувати, що обвинувачений, який перебуває під вартою може дати згоду на участь у слідчому експерименті, щоб спробувати втекти, знищити відомі йому, але не виявлені слідчим сліди і речові докази, що-небудь повідомити співучасникам і т.п.

Відтворення обстановки та інших обставин розслідуваної події передбачає їх відтворення в тому вигляді, в якому вони перебували в момент, що цікавить слідство. Таким шляхом звичайно перевіряються й уточнюються показання підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого чи свідка про механізм вчинення злочину та інших обставин, що мають доказового значення у справі.

Досвідчені дії мають на меті перевірити експериментальним шляхом:

1) можливість сприйняття певної  події (факту, явище). За допомогою  дослідів перевіряється здатність свідків, іноді а потерпілих, обвинувачених (підозрюваний) побачити, почути, сприйняти іншим способом обставини розслідуваної злочину, про які вони дали свідчення.

У такому випадку слідчий експеримент проводиться в такий спосіб:

а) реконструюється обстановка, в якій сприймалося конкретну подію. При цьому повинно бути забезпечено максимальну подібність звуковий середовища (характеру шуму, виробленого оточуючими джерелами, його сила, тональність та ін) і освітленості;

б) учасники слідчого експерименту і поняті займають місця, вказані слідчим. Перед тим особи, які відтворюють задані дії, отримують інструктаж про те, що саме і в який момент вони повинні зробити за сигналом слідчого. Щоб перевірити здатність перевіряється побачити або дізнатися іншу людину, важливо вжити заходів до того, щоб він не дізнався заздалегідь, хто саме буде діяти;

в) перевіряти особу і двоє понятих займають місце, на якій відбувалося сприйняття цікавить наслідок факту;

г) за сигналом слідчого виконуються задані дії, що перевіряється, а суб'єкт пояснює, що саме він побачив, почув чи сприйняв іншим чином;

д) хід і результати проведеного експерименту протоколюються та фіксуються за допомогою техніко-кріміналістічекіх коштів.

Якщо отримано від'ємний результат, слідчий має переконатися, що це не викликано погіршенням слуху або зору перевіряється, і повторити досвідчені дії, дещо змінивши умови сприйняття (відстань, освітлення та ін);

2) можливість вчинення певних  дій:

а) подолати впродовж заданого проміжку часу конкретний відстань пішки або на різних транспортних засобах;

б) виготовити певні предмети за допомогою різних пристосувань або за вказаний проміжок часу;

в) протягнути предмет заданих габаритів через пролом у стіні, стелі, вікно з гратами і т.п.

Достовірність та переконливість результатів експерименту забезпечується багаторазовим і варіаційних проведених дослідів. Під час слідчого експерименту один і той же досвід повинен бути повторений кілька разів на незмінних умовах, щоб виключити вплив різних, що не піддаються обліку та усунення випадкових факторів. Однозначність отриманих результатів тут свідчить, що вони є закономірними.

Повторенням експериментальних дій в змінних умов досягається облік усіх можливих факторів, що при одноразовому здійснення експерименту не вдалося точно відтворити. Змінюватися як можуть освітленість, відстань, що рівень шуму, інструменти і т.д., так і досвідчених способи виконання дій. Змінюватися повинен тільки один з факторів, що щоб легше було визначити, що і як впливає на результати експерименту. Умови проведення останнього можуть як ускладнюватися, так і спрощуватися. При необхідності експеримент проводиться в кілька етапів (по справах про автотранспортних пригодах, порушення правил техніки безпеки та ін.) Це полегшує його вопріятіе учасниками, забезпечує більш точну оцінку отриманих результатів.

На завершальному етапі завершується складання протоколу слідчого експерименту, плану местности (приміщення), де він проводився, схем руху під час його виробництва.

 

3. Учасники проведення слідчого експерименту.

Стаття 240. Слідчий експеримент

1. З метою перевірки і уточнення  відомостей, які мають значення  для встановлення обставин кримінального  правопорушення, слідчий, прокурор  має право провести слідчий  експеримент шляхом відтворення  дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

2. За необхідності слідчий експеримент  може проводитися за участю  спеціаліста.

3. До участі в слідчому експерименті  можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

 

 Обов'язковими учасниками слідчого експерименту є поняті, покликані засвідчувати його хід і результати. Проте їх роль може бути більш активною, ніж при огляді: вони можуть пропонувати змінювати умови досвіду і навіть самі в них брати участь. Якщо експеримент охоплює кілька точок на місцевості, число понятих може бути більше двох (по два в кожній точці). Спеціаліст залучається до слідчого експерименту на розсуд слідчого, і його роль може складатися у відтворенні обстановки (наприклад, у постановці механізму в певне положення) і в самому проведенні досвіду (наприклад, у визначенні довжини гальмівного шляху автомобіля при певній швидкості руху). Експерт бере участь у слідчому експерименті за його клопотанням (п. 3 ч. 3 ст. 57) у випадках, коли результат дії має значення для відповіді на питання, що складають предмет висновку експерта. Керуючись цією метою, він може пропонувати зміна умов, темпу і варіантів досвідчених дій. Припустимо залучення до слідчого експерименту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого і свідка, які можуть допомогти в реконструкції обстановки і в проведенні досвідчених дій, описаних ними у свідченнях. Підозрюваний і обвинувачений можуть залучатися також для того, щоб вони могли переконатися в об'єктивності результатів слідчого експерименту. Необхідно, однак, мати на увазі, що всі перераховані вище особи відповідно до закону не несуть обов'язку давати будь-які пояснення в ході слідчого експерименту. Тому залучати їх до його проведення віз-можна тільки з їхньої згоди.  
У разі участі в слідчому експерименті підозрюваного та обвинуваченого в ньому бере участь і їх захисник, який має право заявляти клопотання, робити заяви і зауваження, спрямовані на забезпечення прав підзахисних. Не виключений допуск до слідчого експерименту адвокатів-представників потерпілого і свідків, які також повинні мати можливість забезпечити дотримання прав представляються ними учасників.  
Специфічними фігурантами слідчого експерименту є допоміжні учасники (статисти), які за їх згодою за вказівкою слідчого здійснюють досвідчені дії. Статистами можуть бути лише сторонні особи, спеціально запрошені для цього слідчим.  
З метою здійснення контролю за законністю слід-жавного експерименту при його проведенні можуть брати участь прокурор і начальник слідчого відділу.  
Необхідним елементом процедури є роз'яснення учасникам слідчого експерименту їх прав і обов'яз-занностей. Понятим, фахівцям і експертам роз'яснюється також їх відповідальність за виконання обов'язків. Оскільки сенс слідчого експерименту не завжди ясний підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому, свідку, а також понятим і фахівцям - їм слід роз'яснити цілі даної дії і порядок його проведення.

 

4. Тактичні особливості слідчого експерименту.

У процесі проведення слідчого експерименту слідчий застосовує тактичні прийоми, які забезпечують достовірність його результатів і сприяють їх правильній оцінці. Основні із них такі:

1) обмежене число учасників слідчого експерименту;

 Дотримання першого з названих умов полягає у залученні до виробництва дослідів тільки дійсно необхідних осіб. Слід мати на увазі, що велика кількість учасників ускладнює проведення експерименту, ставить під загрозу збереження в таємниці його результатів, коли це має значення.

1. Проведення експерименту в  умовах максимально на- ближених  до реальних. Це може стосуватись часу доби і відповідних погодних умов, місця (коли, на- приклад, особа стверджує, що вона не могла бачити або дорожній знак, або пішохода, який йшов по узбіч- чю дороги).

2. Неодноразовість проведення дослідів. Це виключає випадковість отримання  певних результатів.

3. Проведення дослідів в дещо  змінених умовах. У випа- дках, коли  свідок, потерпілий чи обвинувачений  доб- росовісно помилились при  дачі показань (тобто поми- лково  оцінювали, сприймали певні факти, обставини), змінені умови можуть  сприяти поновленню в пам’яті реальних подій.

1. Використання тих самих або  таких самих об’єктів. 2. Дотримання  послідовності виконання дій. 3. Поетапність  виконання дій. Важливе значення  має з’ясування механізму слідоутво- рення, наприклад, взаєморозташування об’єктів при ДТП (чи могли такі тілесні ушкодження бути заподіяні при умовах, які відтворює винний). За вимогою особи слідчий повинен рекон- струювати чи змоделювати обставину так, як пояснює особа.

Оцінка результатів слідчого експерименту Оцінювати результати слідчого експерименту необхідно дуже зважено, оскільки встановлення можливості певної події ще не означає, що вона обов’язково мала місце в дійсності (тобто можливість вчинення крадіжки однією особою не озна- чає, що у неї не було співучасників). Негативний результат свідчить про відсутність зв’язку між відтвореною обстановкою і подією, що перевіряється (навіть при змінах умов експерименту встановлено, що вин- ний не міг один ні залізти в магазин через отвір в стіні, ні ви- лізти без сторонньої допомоги, отже, у нього обов’язково по- винні були бути помічники), а отже, є доказом відсутності в минулому явища, що перевіряється.

 

5. Правила опису в протоколі порядку і результатів слідчого експерименту.

Заключний етап слідчого експерименту полягає в завершенні складання протоколу слідчого експерименту, плану місцевості, де відбувається слідчий експеримент, і схем руху під час його виробництва.