Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Октября 2013 в 14:30, курсовая работа
Метою курсової роботи є розгляд теоретичних положень методики розслідування податкових злочинів.
Відповідно до мети дослідження визначені такі основні завдання:
– розкрити криміналістичну характеристику податкових злочинів;
– розглянути аналіз способів ухилення від сплати податків в методиці розслідування податкових злочинів;
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗСЛІДУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ЗЛОЧИНІВ
1.1. Криміналістична характеристика податкових злочинів
1.2. Аналіз способів ухилення від сплати податків в методиці розслідування податкових злочинів
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ЗЛОЧИНІВ
2.1. Виявлення податкових злочинів
2.2. Аналіз методики розслідування податкових злочинів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ЗМІСТ
ВСТУП |
3 |
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗСЛІДУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ЗЛОЧИНІВ |
5 |
1.1. Криміналістична |
5 |
1.2. Аналіз способів ухилення від сплати податків в методиці розслідування податкових злочинів |
10 |
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ЗЛОЧИНІВ |
14 |
2.1. Виявлення податкових злочинів |
14 |
2.2. Аналіз методики розслідування податкових злочинів |
20 |
ВИСНОВКИ |
34 |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
36 |
ВСТУП
Актуальність теми. Перехід до ринкових відносин диктує необхідність проведення політичних, соціально-економічних та правових реформ в Україні, посилення боротьби зі злочинністю.
Сучасна якісна зміна злочинності, яка виражається в нових її видах і способах вчинення злочинів, професіоналізм, організованість, технічне оснащення, протидія розслідуванню тощо ставить перед правоохоронними органами нові завдання. Лише спільними зусиллями, тісно взаємодіючи між собою, можливо досягнути відповідних позитивних результатів при виявленні, розкритті і розслідуванні, зокрема податкових злочинів.
Актуальності при сучасних економічних перетвореннях в Україні, суттєвих змінах у суспільних відносинах набувають питання, пов’язані з наповненням бюджету держави, у тому числі за рахунок сплати податків, зборів, є обов’язковим для всіх громадян, що закріплено статтею 67 Конституції України.
Проблема криміналізації суспільства посідає чільне місце в діяльності правоохоронних органів. Це ставить перед наукою, законодавчою та правоохоронною практикою завдання нагальної розробки та реалізації нових підходів до боротьби зі злочинністю, відшукання нових форм і методів взаємодії правоохоронних органів, що відповідають реаліям сьогодення.
Контроль за дотриманням податкового законодавства, своєчасною сплатою податків, зборів, інших обов’язкових платежів до державного і місцевих бюджетів покладено на органи державної податкової служби України.
Разом з тим, як свідчить практика, конституційний обов’язок сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів виконується суб’єктами оподаткування не завжди, не вчасно і не в повному обсязі. Це зумовлено різними причинами, однією з яких є приховування фактично отриманих доходів і навмисне ухилення від сплати податків.
Питанням взаємодії при виявленні і розслідуванні злочинів, у тому числі у сфері оподаткування, в різні часи і періоди були присвячені праці вітчизняних і зарубіжних криміналістів Г.В. Андреєва, Р.С. Бєлкіна, А.Л. Дуднікова, Ю.М. Ратишевського, В.М.Тертишника, В.Ю.Шепітька та інших.
Метою курсової роботи є розгляд теоретичних положень методики розслідування податкових злочинів.
Відповідно до мети дослідження визначені такі основні завдання:
Об’єктом дослідження є правовідносини податкової міліції з іншими правоохоронними і державними контролюючими органами при розслідуванні злочинів у сфері оподаткування.
Предметом дослідження є організаційні, правові та методичні засоби взаємодії як умови забезпечення виявлення і розслідування податкових злочинів.
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗСЛІДУВАННЯ ПОДАТКОВИХ ЗЛОЧИНІВ
1.1. Криміналістична характеристика податкових злочинів
Перехід від радянської планової системи організації виробничих відносин до ринкової економіки зумовив диференціацію форм власності і розвиток різних видів підприємницької діяльності в усіх сферах суспільного життя. Ці корінні зміни в Україні пов’язані, з одного боку, з демократичними сучасними перетвореннями, а з іншого – з розвитком і опосередкованим впливом науково-технічного прогресу на життєдіяльність суспільства, викликали потреби реформування існуючих різновидів правовідносин між громадянами і державою відповідно до приписів Конституції України, оновлення чинної системи законодавства, однією з предметних галузей якого є регулювання видів податків, зборів і обов’язкових платежів, порядку і умов їх сплати та відповідальності за правопорушення у цій сфері.
Своєрідність безпосереднього
предмета посягання, як показує вивчення
конкретних кримінальних справ, залежить
від способу вчинення злочину
у сфері оподаткування. Тому спосіб
злочину у структурі
Податки - обов'язковий атрибут будь-якої держави. В умовах ринкової економіки вони слугують важливим важелем державного регулювання соціальних і економічних процесів, що відбуваються у суспільстві. І важливим тут виступає контроль за станом справ усіх суб'єктів господарської діяльності у плані ведення ними бухгалтерської та статистичної звітності, з тим щоб їх оподаткувати.
Елементами криміналістичної характеристики податкових злочинів є:
Ухилення від сплати податків як корисливий злочин характеризується:
Стаття 212 КК України передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів через внесення службовою особою підприємства, установи, організації, фізичною особою-підприємцем чи будь-якою іншою особою у бухгалтерські документи завідомо неправильних (спотворених) відомостей про прибутки чи витрати або ж у спосіб приховування інших об'єктів оподаткування (майна, доданої вартості тощо).
Завідомо неправильними відомостями визнаються змінені й такі, що стали фактично неправильними, дані щодо розмірів прибутків, витрат або пільг, що враховуються під час нарахування податків, а також відомості, що неадекватно відображають дійсний стан справ суб'єкта оподаткування. Заниження вартості об'єктів оподаткування характеризується частковою несплатою податків і неподаткових платежів.
Приховування виражається в тому, що посадові особи суб'єкта підприємницької діяльності та фізичні особи не сплачують податків та інших неподаткових платежів, що їх вони відповідно до чинного законодавства повинні були внести до бюджету.
Безпосереднім місцем може бути приміщення, в якому до бухгалтерської документації вносились неправильні дані щодо доходів чи витрат. Наприклад, це може бути офіс організації, квартира головного (старшого) бухгалтера або директора. Однак, варто враховувати, що складання фіктивних бухгалтерських документів (декларації про прибутки) з метою приховування об'єктів оприбуткування само собою означає тільки приготування до податкового злочину або замах на нього. Закінченим складом буде фактична несплата податку за відповідний, встановлений законом, період оподаткування. Тому місце вчинення податкового злочину - комплексна категорія, яка може складатись із декількох компонентів. Із цього випливає, що фактичним місцем його вчинення вважається регіон (місто, район), який контролюється відповідною податковою інспекцією [4, с. 682].
Час учинення податкових злочинів точно встановити доволі важко. Ці злочини можна віднести до тривких деліктів, що починаються діями щодо фальсифікування бухгалтерських документів і завершуються несплатою в установлений термін відповідного податку, збору, іншого обов'язкового платежу. Залежно від виду податкового платежу час злочинних дій може охоплювати від декількох днів до декількох місяців і навіть років.
Мотиви вчинення податкових злочинів майже завжди мають особистий корисливий характер. Це - бажання збагатитися, задовольнити свої амбіції, посісти вище і значиміше місце в соціальній ієрархії суспільства, досягнути більших результатів у бізнесі, отримавши злочинним способом реальну вигоду. Однак практика боротьби з цими злочинами виявила випадки їх вчинення і з інших спонукань: щоби своєчасно сплатити банківський кредит, стабілізувати фінансове становище підприємства, закупити більш продуктивне обладнання, запровадити новіші технології тощо. Для рядових (низових) виконавців керівним мотивом може бути намір будь-яким способом зберегти місце роботи, просунутися по службі, боязнь помсти спільників тощо.
За ухилення від сплати податків до кримінальної відповідальності притягуються службові особи суб'єктів підприємницької діяльності (підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності), на які згідно із законом покладено обов'язок ведення бухгалтерського обліку та складання звітів про фінансово-господарську діяльність, подання податкових декларацій та інших документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків до бюджету (керівники підприємств, їхні заступники, головні бухгалтери та виконувачі їхніх обов'язків). Цих суб'єктів вирізняють доволі високий соціальний статус, усталена направленість на досягнення злочинної мети, широкі зв'язки, зокрема у кримінальних структурах, їхніми співучасниками можуть бути й інші службовці, які безпосередньо готували фіктивні податкові документи (касир, товарознавець, продавці тощо) [7, с. 512].
Суб'єктом цих злочинів можуть бути й фізичні особи, що мають ознаку платника податку, у тому числі ті, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи: українські та іноземні громадяни, особи без громадянства, якщо вони мають оподатковуваний прибуток і зобов'язані відповідно до закону подавати у відповідні податкові органи декларацію про прибутки для нарахування і сплати податків.
Об'єктом злочинного посягання цього виду є податкові відносини, які виникають у процесі економічної діяльності й покликані сприяти нормальному функціонуванню податкової системи держави.
Під податком, збором, іншим обов'язковим платежем слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, який здійснюється платниками в порядку і на умовах, визначених законодавчими актами.
Згідно з чинним законодавством об'єктами оподаткування є:
Безпосередні об'єкти податкових злочинів: податок на прибуток підприємства - 43% від загальної кількості таких злочинів; податок па додану вартість (ПДВ) - 28,4%; податки, що сплачуються в дорожні фонди - 6,7%. Фізичні особи найчастіше ухиляються від сплати податку на прибуток [10, с. 350].
Обізнаність про типові способи вчинення податкових злочинів дозволяє успішно виявляти і розслідувати делікти будь-якої складності. На сьогоднішній день відомо більше сотні способів злочинного ухилення від сплати податків. Одначе їх не систематизовано, а така систематизація дозволила б ефективніше використовувати відомості про способи вчинення злочинів у їх розслідуванні.
1.2. Аналіз способів ухилення від сплати податків в методиці розслідування податкових злочинів
Одним із основних критеріїв систематизації таких способів є особливості виду податку, збору, пов'язаного з певною сферою діяльності, типовою обстановкою та умовами злочинного результату. Виходячи з цього критерію способи ухилення від податків можна систематизувати за такими основними групами.
Способи, загальні для всіх видів податків:
1. Неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій, розрахунків по них (усі види податків).
2. Недонарахування податків.
3. Пред'явлення у податкову адміністрацію неправдивих (фіктивних) відомостей про тимчасове припинення або неведення господарської діяльності.
4. Проведення значної кількості операцій на велику суму з подальшою ліквідацією підприємства без сплати податків.