Музичнi журнали Украiни

І все ж таки шрифт як основний елемент друкованого  видання, що несе змістове навантаження, перш за все повинен полегшувати  сприйняття тексту, підвищувати його змістовність, організовувати і впорядковувати різнорідну інформацію, виділяти окремі блоки або елементи видання шрифтовими і нешрифтовими способами. Окрім практичних завдань, типографіка також дозволяє створювати сторінки, витримані в певному стилі (класичному, модерністському або постмодерністському; спокійному або жвавому; стриманому або галасливому).

За призначенням шрифти розділяються на дві великі групи: титульні та текстові, кожна  з яких застосовується відповідно до власних функцій [218, с. 23-24]. Текстові шрифти призначені для набору великих обсягів тексту, титульні – заголовних компонентів. Текстова гарнітура відрізняється від титульної зручністю читання і розміром. Титульним шрифтом може стати будь-який текстовий при зміні насиченості, кегля, накреслення, застосування різних ефектів (тінь, контур тощо). Всі підзаголовки в «Dj» грамотно виділені насиченим вишневим кольором, а ліди, коментарі та текстівки – жирним накресленням.

У газетах і  журналах при виборі текстового шрифту увага приділяється відповідності  його малюнка виробничо-технічним  вимогам. Гарнітури текстових шрифтів періодичних видань вибираються під час їх проектування і закладаються у шаблон. Шрифт основного тексту повинен відповідати будь-якому змісту, асоціюватися лише з виданням в цілому, а не з конкретними матеріалами. У зв'язку з цим, на відміну від книги, головні естетичні вимоги до оформлення газети чи журналу, залежно від їх типу, належать не стільки до малюнка шрифту, скільки до зручності його читання, до єдності оформлення, що створює виданню певний образ відповідно до призначення [14, с. 45].

Але одногарнітурне оформлення має свої переваги: видання набуває стриманого, спокійного вигляду, легко впізнається читачем, а для виділення того чи іншого матеріалу достатньо застосування лінійки, плашки, декоративних елементів [14, с. 74]. Також окремі фрагменти чи тексти легко виділити іншим кеглем, накресленням.  Аналізуючи шрифтове оформлення «Рор», можна зробити висновок, що в ньому не дотримані норми поєднання шрифтів, адже на одній сторінці не має бути більше, ніж три гарнітури, а тут ми зустрічаємо занадто пістряве поєднання. В основному тексті дизайнери не вирізняються оригінальністю, а застосовують звичайний Times New Roman. Поєднання кольорів часто некоректне.

Вибір гарнітури  шрифту – це не лише естетичне рішення. Конкретний вид шрифту може прикрасити текст, який він представляє, але, крім цього, шрифт може нести корисну інформацію, щось виділяти.

Іноді для виділення  достатньо застосувати жирне  накреслення і більший кегль. Але часто подібні акценти  виконують завдання більш повного  висловлення основної думки, допомагаючи при цьому художніми засобами. Напівжирний варіант основного шрифту є потужним графічним виділенням, оскільки читачі здебільшого звертають увагу на набраний таким шрифтом фрагмент. Саме тому підзаголовки низького рівня друкують напівжирним шрифтом гарнітури основного тексту.

Напівжирні  шрифти дають інтенсивніше виділення, ніж курсив. Курсив має красивий вигляд, і за його допомогою можна  одержати м'яке і достатнє для  читача виділення, але сприймається він гірше за шрифт прямого  накреслення. Курсив застосовується у випадку, коли необхідно звернути увагу читача на певний вислів або фразу. «Рор» в основному тексті часто застосовує курсив для виділення окремих фрагментів, таким чином робиться акцент на важливій інформації. «Dj» використовує спеціальну журнальну гарнітуру, вона світла, без засічок, читабельна. На сторінках видання не трапляються матеріали, надруковані на зафарбованих плашкою аркушах.

Для виділення  важливих змістових частин великої  за обсягом статті використовується зміна кегля текстового шрифту. При цьому гарнітура та накреслення залишаються без змін. Перший абзац іноді набирають і на інший формат, наприклад, на дві шпальти. Такий прийом шрифтового оформлення допомагає читачеві швидше орієнтуватися в змісті матеріалу і його структурі [27, с. 20].

В оформленні тексту книжкових видань значення має не тільки вигляд символів шрифту, а й  спосіб, яким літери організовані на сторінці: пропорції між розмірними характеристиками символів при розташуванні у рядку, інтерліньяж, спосіб використання проміжків навколо заголовків, текстів, кожного рядка абзацу, слова, літери. Адже для читача всі шрифти мають приблизно однаковий вигляд, а на сприйняття впливають такі характеристики, як насиченість, рівномірність, симетричність або різноманітність, відчуття темного, щільного, рівного, світлого чи яскравого тексту [18, с. 24]. І занадто щільне, і занадто розріджене розташування шрифтових елементів заважає нормальному читанню.

Візуально людина сприймає блок тексту як сірий прямокутник. Абзацні, міжрядкові та міжлітерні проміжки у монолітному тексті виконують функцію внутрішнього членування, своєрідних пауз. Це допомагає читачеві виокремити змістові блоки, зупинитися для переосмислення прочитаного, перерватися і знову повернутися до тексту.

Щодо шрифтового оформлення журнальних видань, що досліджуються, то воно є досить різноманітним. У «MР3» не приділяють такої великої уваги шрифтам, як у «Dj».

Мистецтво шрифту – це мистецтво пропорцій. Напруга, гармонія, симетрія й асиметрія, ритм форми і контрформи, однозначність особливого і загального – при роботі над шрифтом слід враховувати безліч пар протилежностей. Головне при виборі шрифту – системний підхід до оформлення, спричинений необхідністю ефективнішої і точнішої візуальної орієнтації у виданні, та дотримання фірмового стилю видання. Послідовне оформлення серії видань, газет, журналів неможливе без типографіки, для якої друкарська форма – лише один із варіантів існування [14, с. 59].

Колір – сильний  засіб виділення, функціонального  акцентування матеріалів. Кольорові плями на чорно-білій сторінці першими привертають до себе увагу читачів. Тому колір потребує обачливого, глибоко продуманого підходу до його використання в журналах. У «МР3» використовуються різні кольори: жовтий, кавововий, синій, червоний. Матеріали здебільшого надруковані на сторінках, зафарбованих плашкою, це має гарний вигляд, але деякі розвороти надто перенасичені кольором, основний шрифт погано видно через затемненість фонового зображення. 

 

Висновки  до другого розділу

 

Елементи оформлення журналу мають визначатися естетичними вимогами. Повинна існувати його єдність, що створює журналу певний образ відповідно до призначення. Правильне використання шрифту дає можливість донести повідомлення до читача, якому воно адресоване, робить процес читання цікавим і зручним. Шрифт як заголовного тексту, так і основного повинен бути легким для читання.

Основні вимоги до створення графічної концепції  такі. Оформлення обкладинки та внутрішніх сторінок журналу має відповідати  змістові. Оформлювальні функції і зміст взаємозв'язані, мають загальне призначення: характер відображення зображальних елементів упливає на їх сприйняття читачем, привертає увагу до публікації, змістове наповнення задовольняє потребу в інформації.

Читач вимагає, щоб яскравим і виразним був зміст й оформлення журналу. Постійно слід піклуватися про покращення техніки його створення. Важливо досягти максимуму виразності при мінімумі зображальних засобів.

Постійність композиційних  елементів і засобів сприяє збереженню індивідуального стилю оформлення – одного з найважливіших компонентів обличчя видання.

Завдання технічного редактора – правильно вибрати  формат видання з урахуванням  виду видання, категорії читача, обсягу оригіналу, прийомів оформлення, застосовуваного  устаткування, умов користування і рекомендацій державних стандартів.

У журналі «Pop» інформація розпорошена, рубрики нечіткі, не дотримані вертикальні та горизонтальні лінії, формат А4 не виправдовує надії, не дотримані норми поєднання шрифтів. В основному тексті застосовують звичайний Times New Roman. Поєднання кольорів часто некоректне. Зустрічаються майже всі види інфографіки.

Журнал «Dj» вирізняється якісним поліграфічним виконанням, надрукований в форматі А5, його обсяг становить 80 сторінок. Не дивлячись на невеликий формат, якість фотоілюстрацій та інфографіки досить висока, для друку використано щільний глянцевий папір. Архітектоніка видання оригінальна, доцільно використано білий простір між колонками та рубриками, всі позначки уніфіковані і проходять наскрізно через видання, кольорова гама стримана. Видання має спеціальні зони для розміщення вставок, виносів. Використовує лише реальні ілюстрації.

 Дизайнери «MP3» застосовують кольорові переходи на сторінках та рослинні орнаменти, важлива інформація розміщена в таблицях, що позитивно впливає на читабельність тексту. Журнал надрукований на недорогому папері, тому не створює бажаного ефекту. Основний простір шпальт займає текст. Заголовки різних кольорів. Матеріали здебільшого надруковані на сторінках, зафарбованих плашкою, деякі розвороти надто перенасичені кольором, основний шрифт погано видно через затемненість фонового зображення. Представлені майже всі види інфографіки.

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

1. Музичні журнали як вид періодичних видань мають складну своєрідну концепцію. Згідно з характерними їм особливостями, часописи класифікуються за різноманітними ознаками: цільовим призначенням, тематичною спрямованістю, комунікативними функціями та рівнями сприйняття. Саме ці аспекти визначають стиль викладу інформації, тематику видання та характер його матеріалів.

2. Питання розвитку журнального видання на закордонному та вітчизняному видавничих ринках популярної періодики залишається неповністю розкритим. В українському медіапросторі недостатньо музичних видань або таких, які орієнтуються на сучасне музичне мистецтво. Їхня кількість досить обмежена.

 Перші музичні журнали були надруковані у ХVIII столітті в західноєвропейських країнах. Сама назва «Музичний журнал» зꞌявилась у Німеччині. На Україні музичні журнали почали виходити лише у другій половині ХІХ століття. Слід зазначити, що національний музичний медіа ринок позначається жорсткою конкуренцією між національною та закордонною продукцією,  створеною іноземними (передусім російською) мовами.

3. Кожен журнал  повинен мати постійні елементи у виданні. Текстова частина має вирізнятися яскравими заголовками, чіткою рубрикацією та іншими розділовими засобами. Важливу роль відіграє візуальне оформлення структурної організації видання. Сторінки набувають привабливості та стають зручними у використанні також за допомогою ілюстрацій та фотографій та інфографіки. Як бачимо, у журналах «МР3» і «Рор» зустрічаються майже всі види зображального матеріалу, а в «Dj» є лише реальні ілюстрації.

4. В оформленні видань музичних журналів важливе значення має вигляд символів шрифту, а також спосіб, яким літери організовані на сторінці: пропорції між розмірними характеристиками символів при розташуванні у рядку, інтерліньяж, спосіб використання проміжків навколо заголовків, текстів, кожного рядка абзацу, слова, літери. Необхідно правильно вибирати формат видання з урахуванням виду видання, категорії читача, обсягу оригіналу, прийомів оформлення, застосовуваного устаткування, умов користування і рекомендацій державних стандартів. Шрифтове оформлення впливає не лише на зовнішній вигляд видання, а й на психологію сприймання тексту. Слід звертати увагу на кольорове оформлення, оскільки воно надає виданню неповторних стильових особливостей та акуратного вигляду.

Розглянута  проблема є актуальною і потребує подальшого дослідження. Сьогодні, коли наша країна достойно представляє себе на ряді європейських та всесвітніх музичних конкурсів, має надзвичайно талановитих виконавців, ми повинні вміло доносити необхідну інформацію до масового читача, виховуючи у нього естетичні смаки, любов до прекрасного.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

1. Адамов Е. Б. Рукопись, художественный редактор, книга / Е. Б. Адамов.– М. : Книга, 1985. – 154 с.
2. Брагіна Т. Ринок музичних ЗМІ – хто коня на скаку? [Електронний ресурс] / Т. Брагіна. – Режим доступу : http: // muzspilnota.org.ua / report / 70-rinok-muzichnix-zmi-xto-konya-na-skaku.html
3. Валуєнко Б. В. Архітектура книги / Б. В. Валуєнко. – К. : Мистецтво, 1976. – 216 с.
4. Валуєнко Б. В. Зовнішнє оформлення друкованих видань: способи композиційного зв'язку шрифту та зображення / Б. В. Валуєнко // Друкарство. – 1999. – № 3. – С. 12–13.
5. Галкин С. И. Общее и особенное в художественно-техническом конструировании периодических зданий / С. И. Галкин. – М. : Изд-во МГУ, 1984. – 186 с.
6. Гиленсон П. Г. Справочник художественного и технического редактирования /  П. Г. Гиленсон. – М. : Книга, 1988. – 310 с.
7. Головко С. М. Свойства и приемы композиции / С. М. Головко // Журналист. – 2001. – № 11. – С. 89–91.
8. Гончарова Н. А. Композиция и архитектоника книги /  Н. А. Гончарова. – М. : Книга, 1977. – 186 с.
9. ГСТУ 29.1-97. Журнали. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги. – Держспоживстандарт України, 1997. – 19 с.
10. ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення.
11. ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання.
12. Загальна характеристика музичної культури ХІХ ст. [Електронний ресурс]. – Львів. 15 березня 2007. – Режим доступу : http: // www.grinchuk.lviv.ua / referat / 1 / 1868.html
13. Іванов В. Ф. Техніка оформлення газети : курс лекцій: / В. Ф. Іванов. – К. : Знання, 2000. – 222 с.
14. Kапр А. Эстетика искусства шрифта / А.Капр. – М., 1979. – 245 с.
15. Сава В. І. Основи техніки творення книги : Навч. посібн. / В. І. Сава –