Музичнi журнали Украiни

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА  ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

 

 

Кафедра видавничої справи, редагування і теорії інформації

 

 

ПОЖАР Вікторія Вікторівна

 

МУЗИЧНІ ЖУРНАЛИ УКРАЇНИ

Напрям – 6.030303 – видавнича справа та редагування

 

 

Курсова робота

студентки 2 – Р курсу

  денної форми навчання

навчально-наукового  інституту 

української філології 

та соціальних комунікацій

 

 

Науковий керівник:

ФІТЬ  Людмила Володимирівна,

викладач

 

 

 

 

ЧЕРКАСИ 2011

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖУРНАЛЬНИХ

ВИДАНЬ………………………………………………………………………......5

1. Журнал як вид періодичного видання……………………………5
2. Історія розвитку музичних видань……………………………….11

Висновки до першого розділу……………………………………13

 

РОЗДІЛ 2. АРХІТЕКТОНІКА МУЗИЧНИХ ЖУРНАЛЬНИХ ВИДАНЬ……15

2.1 Загальна  характеристика оформлення…………………………...15

2.2 Особливості формату, шрифту, кольорового оформлення…….23

Висновки до другого розділу…………………………………………29

 

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...31

 

ДОДАТКИ…………………………………………………………………..........34

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….36

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

На сучасному етапі  розвитку суспільства спостерігається  дуже швидке циркулювання інформації в усіх галузях суспільного життя, бурхливий розвиток засобів масової комунікації. Музичний журнал як вид періодичного видання – тема, над якою працюють теоретики та практики, але яка є не досить ґрунтовно дослідженою. У бібліотечних каталогах відсутні теоретичні чи хоча б аналітичні розвідки в царині спеціалізованої журнальної періодики. Розглядаючи музичні видання, з’ясували, що ступінь наукового опрацювання цієї теми в українськомовних джерелах є невисоким: дослідницькі роботи Т. Брагіної [2], В. Шевченко [23]. Наукові джерела розглядають лише теоретичний аспект проблеми, залишаючи поза увагою практичний аналіз журнальної періодики.

У роботі досліджено ряд україномовних музичних видань, значну увагу приділено їх аналізу (оформленню, формату, шрифту, використанню кольорів, ілюстрацій, фотографій тощо).

У наукових студіях  досліджувану проблему окреслено лише в загальних рисах, що переконує  в необхідності подальшого вивчення. Тому тема дослідження концепції музичного журналу сьогодні є актуальною. Оскільки сьогодні розширюється ринок музичних видань, з’являється багато людей, які цікавляться музичною культурою. Адже саме музичні видання допомагають формувати кругозір людини, її естетичні смаки та вподобання.

Метою роботи є визначення особливостей музичних журнальних видань України.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

1. розглянути журнал як вид періодичного видання;
2. прослідкувати історію розвитку музичних видань у світі й в Україні;
3. встановити особливості оформлення текстової частини музичних  

          видань;

4. дослідити формат, шрифт та кольорове наповнення музичних

          журналів.

Об’єктом дослідження є журнальні видання України.

Предмет дослідження: музичні журнали «MP3view», «Djam», «Pop idol». 

У роботі застосовані методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння, аналогія, абстрагування, конкретизація, системний аналіз.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що робота може бути використана під час проведення диспутів, обговорень у студентському середовищі проблем розвитку музичної періодики України. Також робота може стати своєрідним поштовхом для створення нового музичного видання, яке приверне до себе увагу цільової аудиторії.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, додатків (3), списку використаних джерел (28 позицій).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ЖУРНАЛЬНИХ ВИДАНЬ

 

 

1. Журнал як вид періодичного видання

 

Основним завданням  журналів є забезпечення комунікації  в різних видах суспільної діяльності.

Існує наукова  класифікація журналів за такими особливостями:

- нескінченність  та регулярність виходу у світ номерів через певні проміжки часу;

- наявність  опублікованих матеріалів у формі  статей;

- певний тематичний напрямок змісту, статей, які його складають;

- особливе поліграфічне  оформлення [17, с. 56].

Кожний номер  журналу виходить упродовж року під постійною назвою, але номери мають різний зміст. Наявність і характер ілюстрованих матеріалів визначається конкретним типом періодики. Внутрішню структуру музичних журнальних видань визначають рубриковані розділи та різноманітні за жанром та обсягом матеріали.

Всі журнальні видання поділяються на масові і соціальні. Масові – для широкого кола читачів. Соціальні призначені для окремих соціальних груп. Їх завданням є забезпечення комунікації у цих групах. Тобто за читацьким призначенням журнали можуть бути розраховані на читачів-неспеціалістів та для спеціалістів в певних галузях знань чи суспільної практики  [21, с. 81].

Деякі музичні журнали мають додатки, які виходять з певною періодичністю в межах року видання. Додаток до журналу може бути і неперіодичним виданням і виходити одноразово.

Практичне вивчення журналів з метою визначення їх місця у системі засобів масової комунікації передбачає виявлення типологічних ознак і характеристик, а також моделювання і прогнозування нових видань. Аналіз включає такі складові: класифікацію за тематичною спрямованістю, визначення типологічних ознак журналів, їх типів, видів, складення логічної класифікаційної моделі і типологічного моделювання. Саме класифікація дозволяє поділити велику кількість журналів на класи, підкласи, групи, підгрупи з тим, щоб визначити, до якої з них належить те чи інше видання, його основні відмінності та загальні риси.

 Читацьке призначення певного видання залежить від сфери діяльності реципієнта, його професії, загального культурного розвитку та інтересів. Саме ці аспекти визначають стиль викладу інформації, тематику видання, характер його матеріалів, розрахованих на читачів певних вікових категорій, залежно від виду їх занять та діяльності, для специфічних груп населення, наприклад, людей із фізичними вадами.

Деякі дослідники класифікують журнали за такими ознаками:

1) читацькою  аудиторією;

2) місцем видання,  характером інформації;

3) видавничим  органом; 

4) мовою;

5) тематичною спрямованістю;

6) цільовим призначенням [17, с. 32].

Всі журнали  спрямовані на цільову аудиторію. Умовно їх можна поділити на три рівні  сприйняття, відповідно для трьох різних аудиторій:

1) інформація  для всіх;

2) широке коло  працівників галузі й тих, хто цікавиться певними сферами науки, техніки, культури;

3) наукова і  спеціальна інформація [6, с. 176].

Необхідно підкреслити, що найважливішими визначальними ознаками виступають тематична спрямованість  і цільове призначення. Відповідно до цього вирізняються дві основні класифікації, які доповнюють одна одну в характеристиці журналів і можуть бути використані залежно від конкретних завдань:

1) поділ за  цільовим призначенням всередині  тематичної класифікації;

2) поділ за  тематикою всередині класифікації  за цільовим призначенням.

Серед поділу журналів за цільовим призначення виділяють  спеціальну періодику. Спеціальні журнали, незалежно від їх галузевої належності, розраховані переважно на наукових працівників, широке коло спеціалістів. Відповідно до цього спеціальні журнали поділяються на наукові, фахові та інформаційні та на відповідні типи:

1) наукові (академічні, вузівські, галузеві);

2) фахові (теоретичні, практичні та масові);

3) інформаційні (реферативні та фахово-інформаційні) [21, с. 59].

Головне завдання журналів полягає у вихованні читацької аудиторії, реалізації можливостей людини, культурному просвітництві, розкритті сенсу життя. Спеціалізовані журнали актуальні для тих людей, які шукають у житті свою власну дорогу, які готові розширювати межі звичних їм речей, у кого є необхідність краще зрозуміти себе й підвищити власні можливості адаптації до подій, які відбуваються навколо них, а також готові взяти на себе відповідальність за власне життя. Аудиторія читачiв спеціалізованих журналiв зростає, хоч і повiльнiше, нiж, наприклад, аудиторія читачів жіночих чи молодіжних журналів. Кiлькiсть конкурентiв на ринку серед таких видань – невелика, а це визначає потребу їх створення в Україні. Вони мають короткий термiн iснування на ринку, але є досить помiтними та стабiльними.

Важливим аспектом подібних журналів є комунікативна  структура. Вона залежить від тексту, основне призначення якого – вплив на людину. Вся його структура повинна бути пристосована до виконання цієї основної функції. Текст має бути організованим так, щоб «дане» готувало читача до сприймання інформації.

Кожен з журналів має свої особливості, які є унікальними. Це – читацька адреса, тематична  спрямованість, а також цільове  призначення видання. Читацька аудиторія  дуже важлива ознака журнальної періодики. Її вплив на тип видання найбільш багатогранний та органічний. Це пояснюється великою соціальною значущістю і складністю категорії «читач», яка являє собою єдність загального, особливого та індивідуального, що в сучасних умовах досить адекватно відбиває відносини загального, особливого й індивідуального в їхньому соціальному вираженні. Будь-яке журнальне видання розраховане на читачів, тому читацька аудиторія – одна з головних підстав поділу в різноманітних класифікаціях періодичних видань. Оскільки всяка класифікація передбачає поділ на типи, то читацька аудиторія, зрозуміло, є однією з типоформуючих ознак. Існує ряд характерних ознак, якостей, які визначають схожість і відмінності видів і типів журналів. Важливим явищем у цьому процесі є соціальні чинники, які створюють умови для виникнення нових типів журнальної продукції, визначають типоформуючі ознаки: видавець (засновник), ціль (мета), завдання журналу та читацька аудиторія [23, с. 174]. Під внутрішньою структурою журналу слід розуміти принцип розміщення матеріалів безпосередньо всередині видання, тобто принцип поділу на розділи й рубрики, їх характер і методи подання, а також співвідношення між ними за обсягом. Головна роль у журналах належить змісту, саме смислове наповнення публікацій відіграє тут велику роль. Однак концепцію всього видання формують певні ознаки, які властиві всім журналам, а не лише спеціалізованим.

Однією із характерних  типоформуючих ознак журналу  є жанр матеріалів, що в ньому  публікуються. Дуже важливо, щоб працівники вміло використовували саме ті жанри, які більшою мірою відповідали б вимогам журналу в розв’язанні поставлених завдань. Як і в газетах, літературі, мистецтві використовуються різноманітні жанри. Це допомагає більш повно і яскраво відображати різні явища життя, багатство духовної культури, робить журнал більш актуальним, цікавим.

У створенні  журнального видання найважливіша роль належить його оформленню та загальній  концепції. Саме від того, який вигляд матиме журнал, залежить, чи захоче читач придбати його.

Для виходу номера журналу повинна існувати його модель, яка передбачатиме, насамперед, обов'язкову присутність у виданні структурно органiзованого комплексу матерiалiв. Цю структуру характеризують такi ознаки, як тема матерiалу, ставлення автора до теми, тип авторства i т. д. Змiстовий бiк моделi номера повинен взаємодіяти з його композицiйно-графiчним оформленням, де важливу роль вiдiграють спiввiдношення обсягу матерiалiв i способи їх розмiщення. Крім того, повинна існувати стійка композиція номера, яка є одним з основних компонентів моделі журналу. Стабільність в оформленні пов'язана зі змістом, тематикою і жанровою структурою.

Однак зміст  не може існувати без форми, яка є  невід'ємною частиною видання. Насамперед слід охарактеризувати обкладинку, яка і визначає зовнішній вигляд видання. Обкладинки журналів, зазвичай, мають яскраву кольорову палітру, чіткість зображення та логічну побудову, часто зображення бувають абстрактними [24, с. 236]. Завдання полягає як у приверненні уваги завдяки зображенню, як це часто буває серед жіночих видань чи журналів, орієнтованих на молодь, так і темі номера та назвах публікацій, які виносяться на обкладинку часопису.

Графічна концепція  визначає зовнішню форму видання, яка  допоможе виділити й запам'ятати  видання серед інших, а організаційна визначає структуру й штат редакції, її стратегічне планування. У сукупності ці засоби й визначають концепцію і формують обличчя видання.

Типологічна концепція  журналу характеризується тематикою  змісту, жанровою характеристикою, мовностилістичними властивостями [26, с. 154]. Кожне видання користується тими жанрами й стилістичними особливостями, які притаманні саме йому. Через жанрову й тематичну спрямованість відбувається спілкування з читачами, що визначає комунікативну структуру видання. Вона полягає в такому розгортанні тези (основної думки), за допомогою якої не лише можна якнайкраще розкрити зміст, а й вплинути на ситуацію. Характер жанрової структури та її склад безпосередньо позначаються на зовнiшньому виглядi видання.