Формування ключових компетентностей на уроках історії

За А. Хуторським, ключовими компетенціями є:

Ціннісно-змістові, загально-культурні, навчально-пізнавальні, інформаційні, комунікативні, соціально-трудові, особистінсого самовдосконалення. [10]

Ключова компетентність, на думку українських педагогів, є об'єктивною категорією, яка фіксує суспільно визначений комплекс знань, умінь, навичок, ставлень, що можуть бути застосовані у широкій сфері  діяльності людини. Вона може бути визначена як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні,  поліпредметні,  культуродоцільні види діяльності, ефективно розв'язуючи відповідні проблеми. [7]

Щодо переліку ключових компетентностей, адекватних освітнім традиціям і соціокультурному контексту сучасного українського суспільства, то очевидно, що найбільш прийнятним для нас є принцип їх відбору відповідно до сфер суспільного життя, в яких сьогодні відбувається самореалізація особистості та здійснюється її діяльність.

Серед ключових компетентностей визначені уміння вчитись (навчальна), громадянська, загальнокультурна, компетентність з інформаційних  та телекомунікаційних технологій,  соціальна, підприємницька.

Кожна з ключових компетентностей передбачає засвоєння учнями не окремих непов'язаних один з одним елементів знань і умінь, а володіння комплексною процедурою, в якій для кожного виділеного елементу структури присутня відповідна сукупність освітніх компонентів, що мають особистісно діяльністний характер.

Розвиток ключових і предметних компетентностей не відміняє традиційні підходи до завдань  освіти, які передбачали формування загальних та предметних знань, умінь, навичок. Більше того, компетентності базуються на них.

Систему компетентностей  в освіті складають: ключові, загальногалузеві та предметні компетентності. Пріоритет компетентністного підходу надає здобутим знанням, навичкам та вмінням індивідуального, конкретного, життєво-смислового характеру, чітко визначеної практичної спрямованості щодо власного життя людини.  Компетентнісний підхід до викладання шкільних історичних курсів сприяє наданню історичним знанням прикладного характеру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Методика формування ключових компетентностей  учнів на уроках історії (з досвіду  роботи)

 

У своїй роботі я застосовую колективну (кооперативну) форму навчальної діяльності учнів – це організація навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою. Одержавши вказівки, учні об’єднуються в групи по 2-6 чоловік для досягнення спільної мети. Почуття групової належності дає учням змогу подолати труднощі, які постають на їхньому шляху.

Залежно від  змісту теми навчання використовую наступні варіанти  роботи в групах: «ДІАЛОГ»,  «СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ», «ПОШУК ІНФОРМАЦІЇ».

Застосовую  технології, які передбачають спільну роботу всього класу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«МОЗКОВИЙ ШТУРМ», урок всесвітньої історії у 7 класі

«МОЗКОВИЙ ШТУРМ» - відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета «Мозкового штурму» чи «Мозкової атаки» в тому, щоб зібрати якомога більше ідей, щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу. Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішення, під час якого здійснюється вільне висловлювання думок усіх учасників. У той час, як відбувається цей процес, ніхто не коментує і не критикує внесок кожного. Всі ідеї вносяться до списку. Нарешті, ідеї  чи думки не  оцінюються, не класифікуються і не відкидаються. Вони просто реєструються (на дошці, на аркуші паперу по колу). [8]

Наприклад, урок всесвітньої історії у 7 класі. Тема уроку: Створення централізованих держав у Західній Європі. Початок об’єднання  Франції.  На початку уроку вчитель  ділить клас на групи по 6 чоловік у кожній групі і пропонує скласти список із трьох  масштабних процесів, що відбувались у Західній Європі. Ідеї та пропозиції груп записуються на дошці.

Учні називають такі процеси, що мали місце в ХІ-ХІІ столітті у Західній Європі:

             - феодальна роздробленість;

             - зміцнення католицької церкви  та її боротьба із світською 

               владою;

             - поява міст;

             - хрестові походи;

             - рух єретиків.

        Я підбиваю підсумки, вказуючи на те, що:

       1. У Західній Європі відбувалось  одночасно декілька значних 

            процесів.

       2. Ці процеси відбувались у  більшості країн Європи.

       3. Між ними повинен був би існувати зв‘язок, тому що біль-

           шість історичних процесів пов‘язані  між собою.

Потім даю завдання групам скласти протягом 4 хвилин декілька речень, щоб встановити зв‘язок  між виписаними на дошці процесами. Результати роботи кожної групи фіксуються письмово та обговорюються іншими групами. Моє завдання: організувати обговорення та звернути увагу на суттєві логічні зв‘язки в учнівських текстах. Протягом 5 хвилин представники груп зачитують свій текст і одночасно записують його на дошці.

(Приклад запису 1 групи: У період феодальної роздробленості влада королів послаблюється, тому зростає роль католицької церкви. Церква веде боротьбу з єретиками, організовує хрестові походи відвойовування Іспанії у арабів. Поява і зростання міст призводить до руйнування натурального господарства, а згодом -  до формування нових відносин у суспільстві ).

Інтерес з боку учнів до цієї роботи обумовлений  тим, що вони мають працювати із власними ідеями.

В ході використання цього методу формуються ключові компетентності: вміння вільно висловлювати свої ідеї; вміння обговорювати й оцінювати ідеї, запропоновані іншими учнями; вміння за короткий період обговорити широке коло проблем; робити чіткі і короткі висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«НАВЧАЮЧИ УЧУСЬ», урок всесвітньої історії у 6 класі

 

Метод «НАВЧАЮЧИ УЧУСЬ» використовується при виченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Це такий вид діяльності дає учням можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим учням. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні запитання та підвищує інтерес до навчання. [3]

Наприклад, урок всесвітньої історії у 6 класі. Тема уроку: Особливості розвитку Стародавнього Межиріччя.

Щоб зацікавити учнів темою уроку наводжу  приклади чудес світу разом з  ілюстраціями  і наголошую на тому, що одне з них – висячі сади Семіраміди – знаходилися на території  Межиріччя. Використовуючи карту Давнього Межиріччя, розповідаю про умови, за яких формувалася Вавилонська держава. Після лекції, тривалістю 15 хвилин , пропоную учням виконання завдань (« навчаючи учусь») в парах, кожна з яких самостійно за допомогою  підручника та атласу знайде відповіді до обраного нею запитання. ( На столах у кожної пари знаходяться завдання).

Завдання  парам:

Яким було управління в державі Хаммурапі?

Як сформувалися стани і відносини між ними?

Якою була внутрішня  політика нового царя? Які реформи  було проведено?

Особливості зовнішньої політики Вавилонської держави за часів правління царя Хаммурапі.

Після закінчення  роботи , пари знайомлять всіх зі своєю  інформацією, обмінюючись інформацією  учні роблять короткі записи про  почуте в зошит, а потім заповнюють таблицю:

 

 

ПРАВЛІННЯ ЦАРЯ ХАММУРАПІ

Управління  в державі	Реформи Хаммурапі	Зовнішня політика

 

В ході використаного  методу «Навчаючи – учусь» формуються такі ключові компетентності, як навчально-пізнавальна (загально-навчальна діяльність, уміння вчитися, уміння передавати свої знання іншим, прийоми рішення навчально-пізнавальних проблем), інформаційні (пошук, аналіз і відбір необхідної інформації, її перетворення, збереження й передавання), комунікативні (способи взаємодії з іншими людьми, навички роботи у групі та колективні) і інші.

      Згідно з цією інтерактивною  технологією ефективність знань,  самостійно здобутих учнями з  підручника, набагато вища.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ», урок всесвітньої історії в 11 класі

«ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ»  - це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й одночасно формування визначених особистісних якостей. Три «кити», на яких тримається дана технологія, - самостійність, діяльність, результативність. Мета виконання проектів – організація самостійної дослідницької роботи учнів, створення умов для їх самонавчання, розвитку ініціативи,  окреслення інтересівта особистих прагнень. [8]

ОСНОВНІ ВИМОГИ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ:

Проект  розробляється  за ініціативою учнів, але тема може бути запропонована вчителем.

Проект варто  зробити значущимдля найближчого  й опосередкованого оточення учнів.

Проект заздалегідь  спланований, сконструйований спільними  зусиллями вчителя й учнів, у  той же час передбачає в разі потреби  коригування і зміни.

Проект рекламується у рамках класу, школи з метою підвищення мотивації участі в його реалізації, усвідомлення його суспільної значущості.

При роботі над  проектомдуже важливо дотримуватись  поетапності:

        - задум, визнаачення теми, формування  робочих груп;

       - планування, розподіл ролей;

        - прийняття рішень;

        - виконання проекту;

        - опис, оформлення проекту;

        - захист  проекту;

        - оцінка  результатів ( аналіз виконання  і захист проекту, з‘я –

          сування причин успіху і невдач ).

Пропуск навіть одного з  цих етапів, а також недостатня самостійність учнівзнижують ефективність роботи над проектом. Роль учителя  повинна змінюватись залежно  від етапу роботи над проектом. Вона найбільш значуща  на етапі  задуму та планування, тому що учні, як правило, мають ускладнення щодо визначення мети ізавдання проекту, підбору літератури, яка б відповідала їх віку, не завжди знаходять оптимальну структуру проекту. Роль учителя значно менша на етапі ухвалення рішення, виконання проекту і знову зростає під час аналізу виконаної роботи. Завдання педагога полягає в тому, щоб у процесі виконання проектів реалізовувався логічний ланцюжок:

   інтерес  – вибір – успіх – рефлексія  – адекватна оцінка ( самооцінка ) – рефлексія

Результативність роботи над проектом визначається за сформованістю практичних навчальних умінь, а також особистісних якостей:  уміння працювати в групі, враховуючи чужу думу, вміти переживати не тільки успіхи, але й невдачі, відстоюючи свої погляди.

Щоб проблема була цікавою учням, теми проектів повинні бути актуальними і значущими. Якщо це індивідуальні проекти, токожен учень веде дослідження самостійно і вчитель виступає лише в ролі консультанта. Важливу роль відіграють групові та колективні проекти. Вони  сприяють консолідації спільних зусиль  учнів-дослідників, вчать бути толерантними, з повагою ставитись до думок одне одного, розвиваючи тим самим ключові компетентності учнів; полікультурну, комунікативну, інформаційну, самоосвітню, творчу. Проектна діяльність є розвивальним середовищем, яке формує соціальні вміння, допомагає перевірити відповідальність особистого досвіду потребам, власної ролі в суспільстві, а головне – сприяє розвитку творчих обдарувань кожного учасника проекту.

Наприклад, урок всесвітньої історії в 11 класі  за темою: Наслідки Другої світової війни.  Для того щоб глибоко дослідити цю тему, необхідно добре вивчити матеріал та документи, які б підтверджували хід тих чи інших подій. Для опрацювання матеріалу розділяю клас на 5 груп, кожна з них буде досліджувати більш конкретну проблему у контексті головної:

Зміна геополітичного становища  країн – безпосередніх

учасниць війни.

Соціально-економічне становище  США, Великобританії,

Франції, Італії та Німеччини  після війни.

Соціально-економічне становище  СРСР та країн Східної

Європи після закінчення війни.

          Посилення комуністичних рухів у країнах Східної Європи.

Зміна ціннісних  орієнтацій людей в умовах війни. Створення міжнародних організацій для врегулювання міжнародних відносин та остаточного припинення агресії.

На вивчення теми  « Друга світова війна» у загальноосвітній школі  відводиться лише 8 годин, тому проблему, яку ми маємо розглядати, можна поставити перед учнями вже на початку її вивчення. Таким чином, для підготовки проекту у нас буде 4 тижні.

Протягом місяця проводиться дослідження проблеми: робота у бібліотеці (робота з літературою: дані про людські втрати, спогади учасників, договори, твори художньої літератури).

У ході роботи над  проектом зустрічаюсь з учнями на засіданнях « круглих столів», де відбувається обговорення уже отриманного  матеріалу та фактів, роблю зауваження, вислуховую різні точки зору, а головне – усі учні знають, яку саме проблему досліджує та чи інша група.