Друга Пунічна війна

Після битви коло Канн у  Карфаген приїхав Ганнібалів брат Магон  з повідомленням про блискучу перемогу. Під впливом цього повідомлення карфагенський уряд ухвалив відправити в Італію великі підкріплення. Проте  обстановка в Іспанії примусила  змінити це рішення.⁴⁹ Так-як там  успішно  вели військові дії брати Публій і Гней Сципіони. У битві біля річки Ібер в 216 році вони завдали непоправної шкоди пунічної армії, підготовленої  для відправки до Італії.⁵⁰ Поразка Гасдрубала змусила карфагенський уряд змінити рішення про посилку підкріплень Ганнібалу і направити Магона в Іспанію. Карфагенські олігархи зробили це тим охочіше, що вони вже стали побоюватися свого непереможного полководця. Після прибуття Магона в Іспанію співвідношення сил там змінилося не на користь римлян: проти двох римських армій стали діяти три карфагенські. Гасдрубалу і Магону вдалося роз'єднати римлян і завдати поразки спочатку Публію, а потім Гнею. Обидва брати при цьому загинули. Рештки римських військ відступили за Ібер (211 р. до н. е.).⁵¹ Несприятливо складалася для нього і обстановка  в  Кампанії. Поразка під Нолою переконала Ганнібала в тому, що Канни не тільки не наблизили остаточну перемогу, але навіть погіршили його стан.

Перехід Капуї на сторону  Ганнібала в 216 р. був важким ударом по 
римському престижу в Південній Італії.  Але тільки в 212 р. римляни знайшли достатньо сил для того, щоб приступити до облоги бунтівного міста. До цього часу, вони зосередили на півдні досить великі сили - 10 легіонів.  Римляни вдруге з великою енергією почали облогу. Ганнібал ще раз 
спробував врятувати приречене місто. У 211 р. він знову з'явився під Капуїї, але тепер ситуація там була інша, ніж у минулому році. Тоді римляни 
ще не встигли побудувати укріпленої лінії і тому були змушені 
відступити. Тепер же вони міцно сиділи за своїми окопами. Ганнібал зробив кілька спроб взяти їх штурмом, але безуспішно: для цього у нього не було ні достатніх сил, ні облогових пристосувань. Виманити ворогів в поле він також не зміг. Простоявши під Капуєю 5 днів, Ганнібал, в перший раз за всю війну, вирішив піти на Рим. Мабуть, він не стільки сподівався несподіваним нальотом захопити місто, скільки хотів змусити облягали Капую війська зняти облогу. Поява карфагенян було абсолютно несподіваним і викликало в Римі страшну тривогу.⁵² «Ганнібал біля воріт!» (Наnnibal ante portas). Жінки в храмах молилися бо гам і витирали своїм волоссям помости святилищ. «Так чинили вони завжди, - пише ГІолібій.коли рідному місту загрожувала небезпека» Тому Ганнібал, простоявши під містом кілька днів і розоривши околиці, після невеликої сутички з римськими військами пішов назад. Найсумнішим для нього було те, що облягали Капую війська не піддалися на провокацію і не припинили облоги. Капуанці, дізнавшись, що вони остаточно покинуті Ганнібалом, здалися на милість римлян (211 р. до н. е.). Бунтівне місто було суворо покарано: члени капуанського сенату і кілька десятків знатних громадян були страчені; частина населення продали в рабство; вся земля була конфіскована на користь Риму.⁵³ Після падіння Капуї похитнулася повага і довіра союзників до Ганнібала.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¹Теодор Моммзен. Історія Риму. - СПб.: ЮВЕНТА, 1997. – С. 443.

² Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. Т.2. Стародавній Рим. – Чернівці: Наші книги, 2008. – С. 171.

³ Левицкий Г. Рим и Карфаген. Мир тесен для двоих. - Москва: ЭНАС. – 2009. -

⁴ Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. Т.2. Стародавній Рим. – Чернівці: Наші книги, 2008. – С. 171.

⁵ Левицкий Г. Рим и Карфаген. Мир тесен для двоих. - Москва: ЭНАС. – 2009. -

⁶ С. -

⁷ История Европы у 8. Т. Т. 1. Древняя Европа. – М,: Наука, 1998. – С. 448.

⁸ Ковальов С. І. Історія Риму. Нове видання, виправлене і доповнене / За ред. проф. Е. Д. Фролова. - СПб.: Полігон, - 2002. – С. 259.

⁹Аппіан. Римська історія,VII, 3

¹⁰Кораблев И.Ш. Ганнибал. - Москва: Наука, 1976. – С. 61

¹¹ Ковальов С. І, Штаєрман О. М. Нариси з історії стародавнього Риму. – Київ: Радянська школа, 1957. – С. 69

¹² Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. Т.2. Стародавній Рим. – Чернівці: Наші книги, 2008. С. 170

¹³Тіт Лівій. Історія Риму від заснування міста, ХХІ, 18

¹⁴ Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. Т.2. Стародавній Рим. – Чернівці: Наші книги, 2008. С. 170 - 171

¹⁵Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. Т.2. Стародавній Рим. – Чернівці: Наші книги, 2008. С. 171

¹⁶ Полібій Загальна історія, ІІІ, 34, 35.

¹⁷ Моммзен Т. Історія Риму. - СПб.; «Наука», «Ювента», 1997. – С. 456

¹⁸ Левицкий Г. Рим и Карфаген. Мир тесен для двоих. - Москва: ЭНАС. – 2009. - 121 с.

¹⁹ Ковалев С. И. История Рима. Новое издание, исправленное и дополненное / Под ред. проф. Э. Д. Фролова. — СПб.:Полигон. — 2002.— С. 275 – 276.

²⁰Йегер Оскар  Всесвітня історія. Т.1. Стародавній світ. 

²¹ Кораблев І.Ш. Ганнібал. – Москва: Наука, 1976. С. – 87.

²² Волков А. Карфаген. «Белая» империя «черной» Африки — М.:Вече, 2004. — С. 138.

²³ Ковальов С. І, Штаєрман О. М. Нариси з історії стародавнього Риму. – Київ: Радянська школа, 1957. – С.

²⁴ Лэмб Г. Ганнибал: один против Рима. – Москва: Центрполиграф, 2006. – С. – 84.

²⁵ Шифман И. Карфаген. – СПб.: Санкт-Петербургский университет, 2006. – С. – 273.

²⁶ Ковальов С. І, Штаєрман О. М. Нариси з історії стародавнього Риму. – Київ: Радянська школа, 1957. – С. –

71.

²⁷ Ковалев С. И. История Рима. Новое издание, исправленное и дополненное/Под ред. проф. Э. Д. Фролова. — СПб.: ООО «Издательство «Полигон». — 2002.— С. – 281 .

²⁸ Тіт Лівій Історія Риму від заснування міста. ХХІ, 45.

²⁹ Кораблев И.Ш. Ганнибал.  – Москва: Наука, 1976. - С. – 99 – 100.

³⁰ Моммзен Т. Історія Риму. - СПб.: Наука, 1997. – С. 467 – 468.

³¹Волков А. Карфаген. «Белая» империя «черной» Африки — М.:Вече, 2004. — С. 146

³²Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. Т.2. Стародавній Рим. – Чернівці: Наші книги, 2008. – С. 172 - 173

³³Моммзен Т. Історія Риму. - СПб.: Наука, 1997. – С. 469 – 470

³⁴Ревяко К. Пунические войны. – Минск: Университетское, 1988. – С. 145 – 146

³⁵Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. Т.2. Стародавній Рим. – Чернівці: Наші книги, 2008. – С. 174

³⁶Аппіан. Римська історія,VII, 9 – 11

³⁷Кораблев И.  Ганнибал. - Москва, Наука, 1976. – С. 127

³⁸Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. Т.2. Стародавній Рим. – Чернівці: Наші книги, 2008. – 174 – 175 с.

³⁹ Ковальов С. І, Штаєрман О. М. Нариси з історії стародавнього Риму. – Київ: Радянська школа, 1957. – С. 74.

⁴⁰ Ревяко К. Пунические войны. – Минск: Университетское, 1988. – С. 157 – 158

⁴¹Тіт Лівій. Історія Риму від заснування міста, XXII 47-54

⁴²Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. Т.2. Стародавній Рим. – Чернівці: Наші книги, 2008. – 175 – 176 с.

⁴³ Ковалев С. И. История Рима. Новое издание, исправленное и дополненное/Под ред. проф. Э. Д. Фролова. — СПб.: ООО «Издательство «Полигон». — 2002.— С. 288

⁴⁴ Рев`яко К. А. Пунічні війни. – Мінськ:, Університетське, 1988. С. 162

⁴⁵ Ковалев С. И. История Рима. Новое издание, исправленное и дополненное/Под ред. проф. Э. Д. Фролова. — СПб.: ООО «Издательство «Полигон». — 2002.— С. 288

⁴⁶ Ковальов С. І, Штаєрман О. М. Нариси з історії стародавнього Риму. – Київ: Радянська школа, 1957. – С. 76

⁴⁷ Балух В.О. Історія античної цивілізації: У 3-х т. Т.2. Стародавній Рим. – Чернівці: Наші книги, 2008. - С. 176

⁴⁸ Ковалев С. И. История Рима. Новое издание, исправленное и дополненное/Под ред. проф. Э. Д. Фролова. — СПб.: ООО «Издательство «Полигон». — 2002.— С. 290

⁴⁹ Ковальов С. І, Штаєрман О. М. Нариси з історії стародавнього Риму. – Київ: Радянська школа, 1957. – С. 76

⁵⁰ Рев`яко К. А. Пунічні війни. – Мінськ:, Університетське, 1988. С. 174 - 175

⁵¹ Ковальов С. І, Штаєрман О. М. Нариси з історії стародавнього Риму. – Київ: Радянська школа, 1957. – С.

⁵²

⁵³ Ковалев С. И. История Рима. Новое издание, исправленное и дополненное/Под ред. проф. Э. Д. Фролова. — СПб.: ООО «Издательство «Полигон». — 2002.— С. 298 - 299