Проблеми платіжного балансу України

Щоб з більшою точністю і меншими похибками здійснювати в платіжному балансі облік вартості тих чи інших операцій, застосовується концепція резиденти ості [25, с. 142].

Платіжний баланс відображає здійснені економічні операції між інституційними одиницями – резидентами певної країни й інституційними одиницями – резидентами інших країн протягом певного періоду часу (кварталу, півріччя, року). До інституційних одиниць належать підприємства, установи, фінансові інституції, органи державного управління, фізичні особи і та ін. [16, с. 101]

Рис. 1.1. Структура платіжного балансу [26, с. 179]

 

Економічна операція (economic transaction) – це економічний потік, який є наслідком взаємодії інституційних одиниць і відбиває створення, перетворення, обмін, передачу або зникнення економічних цінностей. Наприклад, економічна операція може виявлятися у зміні прав власності на реальні або фінансові активи.

Поняття резидентності є одним із найголовніших понять теорії та практики складання платіжного балансу [23, с. 267].

Резидентом (resident) вважається економічна одиниця, яка має центр свого економічного інтересу на економічній території певної країни.

Економічна територія (economic territory) – це географічна територія в межах національних кордонів країни, а також повітряний простір, територіальні води, частина континентального шельфу і так звані екстериторіальні анклави (посольства, військові бази).

Визначення резидентності економічної одиниці базується на ступені її інтегрованості в економіку певної країни. Як правило, резидентом вважається економічна одиниця, яка перебуває на економічній території певної країни протягом року або понад рік, складає бухгалтерську звітність, володіє приміщеннями або землею.

До резидентів не належать іноземні консульства, посольства, міжнародні організації, іноземні військові бази. Резидентами є також спільні підприємства, іноземні компанії, їхні філії та представництва, які проводять економічну діяльність у цій країні понад рік. Фізичні особи вважаються резидентами за умови перебування на території певної країни понад рік, за винятком працівників іноземних посольств, іноземних студентів та осіб, які проходять курс лікування [13, с. 146].

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС УКРАЇНИ

 

2.1. Динаміка платіжного  балансу в 2010-2012 р.р.

 

У 2010 році дефіцит поточного рахунку зріс до 2.9 млрд. дол. США, що становило 2.1% від ВВП (у 2009 році – 1.7 млрд. дол. США, або 1.5%  від ВВП). Збільшення дефіциту стало наслідком погіршення стану зовнішньої торгівлі товарами,  насамперед у ІІ половині року. Основними факторами цього було: 1) відновлення внутрішнього попиту та 2) зростання цін на енергоносії, що знайшло відображення у випереджаючих темпах зростання імпорту товарів над експортом (35.4 і 29.0% відповідно).

Таблиця 2.1

Платіжний  баланс  України за 2009-2011 р.р.

Статті платіжного балансу	2009	2010	2011
1	2	3	4
Рахунок поточних   операцій	-1 732	-3 018	-10 245
Баланс  товарів  та послуг	-1 953	-3 984	-10 157
Експорт товарів  та послуг	54 253	69 255	88 844
Імпорт товарів та послуг	-56 206	-73 239	-99 001
Баланс товарів	-4 307	-8 388	-16 252
Експорт товарів	40 394	52 191	69 418
Імпорт  товарів	-44 701	-60 579	-85 670
Баланс послуг	2 354	4 404	6 095
Експорт послуг	13 859	17 064	19 426
Імпорт  послуг	-11 505	-12 660	-13 331
Доходи	-2 440	-2 009	-3 796
Рахунок операцій з капіталом та фінансових  операцій	1 389	1 664	9 259
Рахунок операцій з капіталом	595	187	98

 

Продовження табл. 2.1

1	2	3	4
Придбання/реалізація нефінансових активів	458	179	87
Фінансовий  рахунок	794	1 477	9 161
Прямі інвестиції	4 654	5 759	7 015
Портфельні інвестиції	-1 559	4 317	1 557
Інші інвестиції	-7 955	-139	-1 866
Резервні активи	5 654	-8 460	2 455
Помилки та упущення	343	1 354	986

 

Сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій сформувалось додатним (7.9 млрд. дол. США) на відміну від від’ємного в 2009 році (12.0 млрд. дол. США). Цей профіцит було забезпечено: 1) достатньо високими обсягами припливу прямих іноземних інвестицій (5.8 млрд. дол. США); 2) борговими залученнями державного сектору (5.1 млрд. дол. США) та 3) реального сектору (3.4 млрд. дол. США).

У 2010 році дефіцит поточного рахунку розширився до 2.9 млрд. дол. США, або 2.1% від ВВП (1.7 млрд. дол. США у 2009 році, або 1.5% від ВВП). Від’ємне сальдо торгівлі товарами в 2010  роцізбільшилось до 8.7 млрд. дол. США (4.3 млрд. дол. США в 2009 році). Таке погіршення відбулось насамперед за рахунок значної енергетичної складової української економіки. Водночас баланс товарів без енергоносіїв залишався майже на рівні минулого року.

У 2010 році експорт товарів зріс на 29.2% порівняно з попереднім роком та становив 52.2 млрд. дол. США. Зростання відбувалося за рахунок як цінового фактору (на 18.1%), так і нарощування фізичних обсягів поставок (на 9.7%). Насамперед це пов’язано з відновленням зовнішнього попиту: за оцінками МВФ, обсяги світової торгівлі в 2010 році зросли на 12.0% (після падіння на 10.7% у 2009 році).

У 2010 році в Україну було імпортовано товарів на загальну суму 60.9 млрд. дол. США, що на 36.2% більше, ніжуминулому році. У 2010 році енергетичний імпорт становив 19.6 млрд.  дол. США, що на 39.7% більше, ніж у попередньому році. Насамперед це було зумовлено зростанням ціни: газу – на 23%, нафти – на 29%, хоча фізичні обсяги поставок нафти та нафтопродуктів такожзростали достатньо суттєво. Зазначимо, що питома вага енергоносіїв у структурі товарного імпорту сягнула 32.4% у 2010 році, тоді як у 2007 році вона становила лише 23.7%.

Рахунок операцій з капіталом у 2010 році був з профіцитом – 187 млн. дол. США в основному за рахунок продажу квоти на викиди вуглекислого газу в ІІІ кварталі 2010 року (у 2009 році розмір профіциту становив 595 млн. дол. США з аналогічної причини).

Якщо в І кварталі 2010 року сальдо фінансового рахунку залишалось від’ємним, то протягом ІІ–IV кварталів відбулось повернення до профіциту, що спостерігався до початку фінансово-економічної кризи. В цілому за 2010 рік профіцит за фінансовим рахунком становив 7.7 млрд. дол. США, тоді як за результатами 2009 року сальдо було від’ємним (12.6 млрд. дол.  США). Основними визначальними факторами формування профіциту за фінансовим рахунком у 2010 році були:

– наявність вільної ліквідності на світових фінансових ринках на фоні поступового відновлення економічного зростання;

– політична стабільність в Україні та успішна співпраця з міжнародними фінансовими організаціями.

На відміну від 2009 року сальдо за кредитами та облігаціями в 2010  році було додатним на рівні 6.8 млрд. дол. США (у 2009 році чисті виплати за кредитами та облігаціями становили 9.1 млрд. дол. США).

Додатне сальдо зведеного платіжного балансу за 2010 рік становило 5.0 млрд. дол. США. Крім того, в ІІІ та IV кварталах було отримано чергові транші від МВФ за кредитом stand-by на загальну суму 3.4 млрд. дол. США (з них Урядом було отримано 2.0 млрд. дол. США).

У 2011 році зведене сальдо платіжного балансу було від’ємним - 2.5 млрд. дол. США. Сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій було додатним - 6.6 млрд. дол. США, а дефіцит поточного рахунку становив 9.0 млрд. дол. США.

Рис. 2.1. Поточний і фінансовий рахунки платіжного балансу та інтервенції НБУ, млрд. дол. США [18]

 

Основними чинниками такого дефіциту поточного рахунку були:

- зростання вартісних обсягів імпорту енергоносіїв - на 8.8 млрд. дол. США порівняно з 2010 роком, що відбулося внаслідок як підвищення цін на нафту та природний газ, так і суттєвого зростання фізичних обсягів поставок газу;

- розширення внутрішнього попиту, пов’язане з реалізацією низки інвестиційних проектів, спрямованих як на підготовку до Євро-2012, так і на оновлення основних фондів вітчизняних підприємств (у результаті імпорт продукції машинобудування зріс на 7.3 млрд. дол. США порівняно з 2010 роком);

- погіршення в другому півріччі зовнішньої кон’юнктури на світових товарних ринках;

- збільшення виплат доходів за інвестиціями (на 2.6 млрд. дол. США).

Рис. 2.2. Широкий базовий баланс (кумулятивно за 4 квартали), млрд. дол. США [18]

 

Формування додатного сальдо рахунку операцій з капіталом та фінансових операцій було забезпечено значним припливом інвестиційних та боргових ресурсів до реального сектору. Так, чистий приплив прямих іноземних інвестицій зріс до 7.0 млрд. дол. США порівняно з 5.8 млрд. дол. США в 2010 році. Чисті залучення реальним сектором за кредитами та облігаціями зросли до 5.2 млрд. дол. США, за торговими кредитами - до 4.2 млрд. дол. США. Водночас банківський сектор продовжував погашати свої зовнішні зобов’язання за кредитами та облігаціями на 3.8 млрд. дол. США. Чисті залучення державного сектору були значно меншими, ніж у попередньому році (1.1 і 5.1 млрд. дол. США відповідно), через погіршення ситуації на світових фінансових ринках у другій половині року.

У 2011 році дефіцит поточного рахунку становив 9 млрд. дол. США, або 5.5% від ВВП. Сальдо торгівлі товарами в 2011 році було від’ємним - 13.8 млрд. дол. США і сформовано за рахунок випереджаючих темпів приросту імпорту товарів (37.4%) над їхнім експортом (33.0%) [18].

Основними чинниками такого збільшення дефіциту стали:

- активна реалізація різноманітних інвестиційних проектів (у результаті імпорт продукції машинобудування зріс на 7.3 млрд. дол. США порівняно з 2010 роком);

- нарощування вартісних обсягів імпорту газу - на 4.7 млрд. дол. США порівняно з 2010 роком.

Також розширення дефіциту поточного рахунку було викликане збільшенням виплат доходів за інвестиціями (на 2.6 млрд. дол. США).

У 2011 році експорт товарів зріс на 33.0% порівняно з попереднім роком та становив 69.4 млрд. дол. США. Приріст вартісних обсягів експорту було забезпечено переважно ціновим фактором - експортні ціни збільшились на 25.4%, а фізичні обсяги поставок - на 6.1%.

Таблиця 2.2

Експорт основних товарів  в Україні в 2011 р.  [18]

Показник	Млн. дол. США	У % до загального експорту	Темпи приросту в % до 2010 року
Експорт:	69418	100.0	+ 33.0
- металургійна продукція	22114	31.9	+ 27.6
- продукція АПК	12804	18.4	+ 28.9
- машинобудівна продукція	11892	17.1	+ 29.5
- мінеральні продукти	9608	13.8	+ 54.0
- продукція хімічної промисловості	6980	10.1	+ 49.8

 

За широкими економічними категоріями найактивніше зростав експорт засобів виробництва (на 37.1% порівняно з 2010 роком) в основному за рахунок високого попиту та кооперації з країнами СНД, зокрема Росії. Збільшення експорту товарів проміжного споживання (на 35.0%) та їхньої частки у структурі експорту з 77.4% у 2010 році до 78.6% у 2011 році визначалося сприятливою ціновою кон’юнктурою в першій половині року.