Писанкарство у молодших класах. Послідовність виготовлення писанки

Жовтий колір означав достигле зерно, достаток, врожай. То колір сонця. Жовтий колір оберігав від злих сил. То також колір багатства.

Блакитний уособлював небо, повітря, воду, здоров'я. Це колір небесної божественності. На писанках - це символ насичення.

Зелений - колір весни, воскресіння природи, багатства рослинного і тваринного світу.

Коричневий колір позначав матір-землю.

 

 

Розділ 2. Ознайомлення дітей молодших класів з мистецтвом писанкарства. Навчання практичного виготовлення писанок на засіданні гуртка.

2.1.  Писанкарство  у молодших класах. Послідовність  виготовлення писанки.

Виготовлення писанок є дуже важливим у курсі вивчення образотворчого мистецтва тому, що під час виготовлення писанки виховуються у дітей не тільки естетичні почуття  і любов до праці, а й розвивається пам'ять, увага, уява та мислення. Під час виготовлення писанок діти відчувають зв'язок із минулим, із культурною спадщиною українського народу.

На початку першого заняття із писанкарства потрібно дітям сповістити про ті матеріали, які будуть потрібні для виготовлення писанки. Для цього можна провести таку бесіду.

Бесіда. Для малювання писанок потрібен спеціальний інструмент, який називається писачок. Він складається з двох частин: металевої лієчки і дерев’яного держачка. Лієчка повинна мати з одного боку широкий отвір, в який кладеться віск, а з другого боку - маленький, через нього витікає розтоплений віск. Кожен писанкар має хоча б три писачки з отвором різного діаметру, тому що писанки пишуться різною товщиною лінії: писачок з великим діаметром отвору потрібен для покриття воском великих площин орнаменту на писанці. Також для того, щоб надати колір писанці потрібні фарби. Вони можуть бути як природного так і синтетичного походження. Колись наші бабусі та прабабусі користувалися тільки природними барвниками з рослинної сировини. Жовтий колір виготовляли з кори яблуні, яку відварювали і настоювали. Зелений колір добувають з полови конопляного насіння, листя барвінку, молодого жита. Червону – з лушпиння буряка, цибулі, з настою звіробою. Фіолетову – з цвіту та листя темної мальви, кори чорної вільхи, ягід. Чорний колір діставали з лушпиння соняшника, з вільхової або дубової кори, чорниць. В наш час писанкарі стають все менше використовувати природні барвники, надаючи перевагу синтетичним фарбам. Ці фарби дають насичені яскраві кольори, і не потрібно багато часу витрачати на зафарбовування яйця, тому що у природних фарбах цей процес є досить тривалим. Але й ці фарби мають також свої недоліки – вони не є світлостійкими, до того ж вони можуть бути шкідливі, якщо не дотримуватися певних правил при їх користуванні. Крашанки, зафарбовані синтетичними фарбами, не можна вживати до їжі. Також використовуються і харчові барвники. Фарби потрібно готувати заздалегідь. Вміст пакетика потрібно всипати у півлітрову банку і залити окропом до половини. Коли фарба трохи схолоне, додати ложку оцту. Таким чином розчиняємо усі фарби. Писанки фарбуються у фарбах кімнатної температури (20-25˚С). Коли фарби дуже охолоджені, вони гірше замальовують поверхню яйця.

Для виготовлення писанки використовується віск – продукт бджоли, котра в Україні дуже шанується. Потрібно використовувати чистий, твердий віск без домішок. Тоді і писачок не буде забиватись і лінії будуть виходити рівнішими і легше та приємніше буде писати.

Писанкарство – один із малодосліджених видів народного мистецтва на Волині. Та й сама традиція розпису яєць воском у нашому краї загубила своє коріння десь у потоці минулих століть, коли змушували забувати те, що укорінилось у народну свідомість ще з дохристиянських часів. Тому й не дивно, що Волинь відносять до регіонів, де писанкарство є мало дослідженими популяризованим, але воно є і як каже народна мудрість: «Доки існують писанки – доти буде світ».

На уроках писанкарства та на засіданнях гуртка можна пояснити дітям послідовність виконання роботи таким чином:

Послідовність виготовлення писанки(див. додаток Б):

Технологія воскового розпису писанок передбачає поступовий перехід у фарбуванні від світлих до найтемніших відтінків шляхом накладання кольорів. Якщо на писанці має бути зелений колір, тоді ці місця попередньо необхідно перекрити пензлем жовтим і голубим. Отримаємо зелений. Щоби отримати синій, біле перекриваємо синім або блакитним і покриваємо воском. В минулому використовували природні фарби (відвар з лушпиння цибулі, дубової, вільхової кори, настою звіробою тощо). Сьогодні — здебільшого анілінові барвники для фарбування вовни. Для виготовлення писанки потрібен натуральний бджолиний віск.

У півлітрову банку наливаємо склянку окропу, в якому розчиняємо одну чайну ложку барвника. Для розпису яйця використовуємо саморобний писачок у вигляді малесенької металевої лійки, застромленої у дерев’яний держачок. Для роботи потрібно хоча б три писачки з отворами різного діаметру, які залишають лінії різної товщини. При виготовленні писанок необхідно дотримуватися наступної послідовності:

1. Підготовка. Вибираємо  сирі курячі, качачі або гусячі  яйця з міцною шорсткою шкаралупою, промиваємо чистою водою і  висушуємо

2. Розкреслення(див. додаток Д). Поставивши лікті на стіл і взявши яйце в ліву руку, а олівець середньої твердості в праву, на вершині гострішого кінця ставимо хрестик, кінці якого продовжуємо по всьому периметру. Таким чином отримаємо поділ яйця меридіанами на чотири частини. Виконуємо також поперечний поділ яйця, наносячи паралелі. Якщо лінії виходять нерівні, що в перших роботах буває часто, їх легко можна стерти гумкою. Писанкарки з досвідом пишуть писачком відразу, без попереднього розграфлення олівцем.

3. Нанесення малюнка воском. Аналогічно відбувається розписування  писачком. До того, як проводити  ним лінії на яйці, необхідно  розігріваємо віск і, вмокнувши  в нього писачок, перевіряємо  товщину та якість лінії на  папері. Писачок треба прикладати  перпендикулярно і щільно, не  відриваючи його від поверхні  яйця. В процесі роботи, коли віск  застигає, його підігріваємо на  полум’ї свічки. Для успішного  розпису писачок час від часу  треба чистити, прогріваючи на  вогні. Наносячи віск на біле  яйце, ми цим самим захищаємо  місця орнаменту від дії фарби. Вони залишатимуться білими.

4. Фарбування. Перед першим  фарбуванням яйце занурюємо на 10 секунд в оцтовий розчин (беремо  дві столові ложки оцту на  склянку води). Після цього яйце  кладемо у першу, найсвітлішу  фарбу (жовту) і тримаємо доти, поки  воно не набере насиченого  кольору. Далі виймаємо його ложкою  з банки, споліскуємо холодною  водою, злегка промокаємо ганчіркою  і просушуємо. Тоді знову малюємо  воском. Ці місця залишаться жовтими, оскільки будуть захищені від  наступної фарби — темнішої (наприклад, оранжевої). В такій послідовності  наносять всі кольори від світлішого  до темнішого (скажімо так: жовтий, оранжевий, червоний, вишневий, чорний).

5. Зняття воску. Далі писанку  із сирого яйця прогріваємо 10-15 хвилин у духовці при температурі 80 градусів. Віск злегка пом’якне. Ще трохи нагрівши писанку  на полум’ї свічки чи каганця, знімають віск ганчіркою. Писанка  готова. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2.  Виготовлення  нетрадиційних писанок на уроках  із писанкарства.

На заняттях гуртка можна виготовити з дітьми нетрадиційні писанки(див. додаток В).            Можна виготовити одну із таких видів нетрадиційних писанок.   Обплетення яйця бісером. Обплітати бісером можна дерев’яне яйце або куряче, але перед цим його вміст потрібно видути за допомогою шприца. Це робимо так: пробиваємо в одному кінці яйця дірочку і шприцом вдуваємо повітря всередину, а білок і жовток витече в дірочку. Тепер яйце необхідно обсушити. Такі нетрадиційні техніки як оздоблення бісером були відомі в давнину, але набули поширення в наш час. Для обплетення потрібний бісер різних кольорів, міцні нитки або жилка, спеціальний гачок для бісеру. Спочатку плетемо браслет – “безконечник” діаметр якого має дорівнювати діаметру яйця. 10 бісеринок, нанизуємо ще 1 і просилюємо голку в другу бусинку з кінця, на нанизуємо ще 1 і просилюємо в наступну. Готовий браслет надягаємо на яйце і плетемо до обох кінців, поступово зменшуючи кількість бісеринок. Є інший спосіб плетення. Нанизуємо на нитку чи жилку 6 бісеринок і просилоюємо голку в першу. Нанизуємо ще одну і просилюємо в наступну бусинку колечка. Поступово розширюємо виріб, виходить ніби шапочка, яку надягаємо на яйце. Від середини плетіння звужуємо. Якщо просилити через дірочки на кінцях сплетений з ниток шнурок, до одного кінця якого прив’яжемо ниточку з ниток.

Техніка обклеювання бісером. Цією технікою можна оздобити дерев’яне яйце або куряче, попередньо видувши вміст. Наклеювати бісер можна на клей ПВА або на пластилін. При використанні пластиліну на ціле яйце наносимо тонкий шар пластиліну, потім наносимо контури орнаменту і наклеюємо бісер. Якщо бісер наклеюємо на яйце з допомогою клею ПВА, то контури орнаменту наносимо простим олівцем на чисту поверхню яйця. Орнамент може бути різноманітний – рослинний, тваринний, геометричний. Кольори бісеру слід підбирати так, щоб елементи орнаменту були чіткі, не зливались, наносимо клей на поверхню яйця пензликом, причому не на ціле яйце, а на невеличку частину, щоб він не встиг висохнути. Починаємо роботу з тупого або гострого кінця. Наносимо клей на частину орнаменту, тоді наклеюємо бісер. Бісер кладемо дірочкою догори. Для роботи підходить тільки матовий бісер, бо орнамент, викладений з прозорого, виглядає нечітко. Викладаємо спочатку орнамент потім фон. Для фону можна використовувати бісер як темних тонів (темно-червоний, темно-зелений, коричневий), так і світлих. Щоб орнамент був чіткий, рівний, бісер різних тонів повинен бути однаковий за розміром. В поєднанні з круглим бісером можна використовувати склярус.        Оздоблення яйця аплікацією з соломки. Для роботи потрібно спочатку підготувати соломку. Беремо стебла жита, пшениці, відрізаємо вузли. Після цього кип’ятимо 1-2 години, додавши у воду соду. Потім стебла потрібно розрізати вздовж надвоє. Гострим ножем чистимо соломку з внутрішнього боку, після чого прасуємо праскою. Соломка готова, підбираємо орнамент (рослинний чи геометричний), малюємо його лементи на папері і вирізаємо. Кожну частину орнаменту заклеюємо соломкою так, щоб вона трохи виходила за краї паперу. Коли все заклеєно, зайву соломку обрізаємо. Тепер треба підготувати яйце. Орнамент з соломки найкраще виглядає на темному фоні – чорному або коричневому. Беремо гуаш відповідного кольору і додаємо трохи клею ПВА. Цією фарбою покриваємо очищену і висушену поверхню яйця. Коли добре висохне, наклеюємо готовий орнамент з соломки.            Оздоблення яйця аплікацією з кольорового паперу. Оздоблювати аплікацією з кольорового паперу краще дерев’яне яйце. Беремо кольоровий папір, зі зворотної сторони малюємо деталі орнаменту. Найкраще використовувати рослинний орнамент (квіти, листки, гілочки, верби) можна також геометричний, тваринний. Підбираємо кольори, які гармонійно поєднуються між собою. Оскільки оздоблене яйце – символ радісного, світлого свята, то й кольори паперу підбираємо світлі, яскраві, майже не використовуємо темні. Вирізаємо деталі і наклеюємо на яйце за допомогою клею ПВА.            Можна оздобити яйце мозаїкою з паперу. Для цього спочатку підбираємо орнамент. Матеріал для мозаїки може бути двох видів: деталі рвані або деталі різані. Чим менші деталі, тим краще виглядатиме орнамент.  Кольори повинні гармонійно поєднуватися. Якщо деталі світлі, можна пофарбувати яйце в темний колір. Ця техніка неважка, її можна використовувати в роботі з дітьми молодшого шкільного віку. Нетрадиційна крапанка.  Крапанка належить до традиційних технік писанкарства. Але можна виготовити крапанку, використовуючи маленькі паперові кружечки – відходи телеграфної стрічки. Така техніка більш доступна для використання на уроках трудового навчання. Для виготовлення такої крапанки потрібно підготувати яйце. Беремо куряче яйце, видуваємо з допомогою шприца. Фарбуємо у відварі з лушпиння цибулі. Щоб порожнє яйце не спливало, шприцом наливаємо всередину води. Можна пофарбувати в інші кольори гуашевими фарбами, додаючи трохи клею ПВА. Тонко заструганим олівцем наносимо на поверхню яйце орнамент. За допомогою сірника, шпильки або тупого кінця голки наносимо клей ПВА на лінію орнаменту (не на увесь зразу, а поступово). Наклеюємо паперові кружечки. Під час виготовлення такої крапанки на уроці слід звернути увагу на дотримання правил роботи з гострими предметами.            Яйце, апліковане текстильним матеріалом. Для аплікації використовуємо різні декоративні стрічки, куски тканини, нитки. Для аплікації не потрібно фарбувати яйце. Тонко заструганим олівцем ділимо поверхню яйця вздовж надвоє, можна поділити і впоперек. По поздовжній лінії наклеюємо декоративну стрічку. Якщо яйце ділили і впоперек, то і по цій лінії наклеюємо стрічку, бажано вузьку. Поверхня яйця поділена стрічкою на 2 або 4 частини. Вирізаємо з тканини деталі орнаменту і наклеюємо. Можна використовувати також нитки для вишивання, наклеюючи їх по контурах орнаменту.

Декоративне яйце, оздоблене флорамозаїкою. Для виготовлення цього виробу беремо дерев’яне яйце. Наносимо на нього шар пластиліну товщиною 2-3 мм. Для роботи можна використати насіння різних рослин: огірків, пшениці, гарбузів, льону, половинки насіння квасолі, та ін. Не придатне велике насіння. З насіння можна викласти будь-який орнамент. Використання цієї техніки на уроках сприяє розвитку фантазії, а також акуратності, сторонності, культури праці.      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Виготовлення  виробів із писанок

Коли виготовлених писанок буде багато, можна на заняття гуртка виготовити з дітьми певний виріб із писанок, народні прикраси. (див. додаток Г).  До народних прикрас з писанок належать гердани, які до свят розвішували під іконами. Гердан має вигляд намиста з трьох разків. На найдовший нанизується сім писанок, на середній - п'ять, а найкоротший має три писанки. Кінці ниток з'єднуємо між собою та прикрашаємо «кутасиками» (китичками) з ниток, які за кольором гармонійно поєднуються з писанками. Виготовити гердан можна і з більшої кількості писанок.   "Дзвони» - це прикраси, виготовлені з трьох або п'яти писанок, кожна з яких окремо нанизується на ниточку з китицею, а потім зв'язуються разом угорі.             Для виготовлення «хреста» потрібно підготувати 12 писанок із зображенням хрестів. Бажано, щоб тло писанок було одного кольору. Підготуємо також два м'яких металевих дротики довжиною приблизно 30 см та чотири цупких металевих дротики діаметром 2х3 мм і довжиною 40-45 см. Потрібні також чотири довгі соломини або очеретини довжиною 45-50 см. На кожний м'який дротик нанизуємо по 6 писанок та накладаємо їх навхрест під прямим кутом. Отримали хрест з 12 писанок.       До Різдва, Великодня та до інших весняних свят під сволоками в хатах кружляли-мерехтіли «голуби», виготовлені з писанок. Для тулуба використовують порожню всередині писанку. Стінки писанки зсередини потрібно зміцнити кількома шарами клею ПВА та дрібної тирси, що наносяться по черзі.           Для цього з одного гострого краю писанки необхідно проробити отвір діаметром до 3 мм. Після того, як тулуб буде підготовлений, на місце отвору кріпимо голову голуба з шматочка бджолиного воску. З нього формуємо шийку, голівку, дзьоб та позначаємо очі, 3 допомогою круглого надфіля прорізуємо три вертикальні отвори завширшки 3-4 мм та завдовжки 15 мм там, де мають бути прикріплені хвіст і крила. Вгорі також робимо невеличкий отвір для закріплення ниточки для підвішування «голуба».  Хвіст та крила виготовляємо з кольорового або білого паперу, який складаємо віялом. Вони можуть бути також розфарбовані у кілька кольорів та прикрашені витинанням. Вставляємо підготовлені крила та хвіст в отвори та за допомогою крапель гарячого воску закріплюємо їх у тулубі.

Прикрасами із писанок можна прикрасити не тільки класну кімнату, а й власну оселю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки.

На жаль, в початкових класах творчий потенціал мистецтва писанкарства реалізується досить обмежено. На уроках використовують переважно нетрадиційні техніки, наприклад, оздоблення яйця аплікацією з паперу, тканини чи соломки, а також такі види традиційної писанки, як дряпанка, крашанка. Ці способи, оздоблення яєць найбільш легкі і доступні доля дітей. Виготовлення писанки традиційним способом, а також складніші нетрадиційні техніки. (обплетення бісером, оздоблення мозаїкою з бісеру та ін.) використовується переважно в гуртковій роботів, бо їх виготовлення займає більше часу.         Мистецтву писанкарства, на мою думку, потрібно приділяти більше уваги. Адже цей вид роботи сприяє не тільки розвитку творчого мислення, уяви, фантазії, а й ознайомленню з народними традиціями, особливостями цього мистецтва. Це особливо важливо в наш час, коли майже кожна дитини, йдучи до школи, вже знайома з комп’ютером, захоплюється кримінальними фільмами, бере приклад з людей, які приносять у світ зло, кривду, а народні традиції і звичаї вважає пережитками минулого. Звичайно, дитині без допомоги дорослих важко зорієнтуватися в сучасному світі. Тому важливо, щоб в сім’ї шанували народні традиції, але також велика роль у прищепленні любові до народного мистецтва покладена на вчителя, керівника гуртка. Секрети виготовлення традиційних писанок їх символіку знають здебільшого старші люди, справжніх майстрів цього мистецтва стає все менше. Страшно навіть подумати, що воно може колись зникнути і ніхто більше створюватиме цього маленького дива.       Тому дуже важливо пробудити в дитячій душі інтерес і любов до писанкарства. Цього можна досягти, влаштовуючи виставки, конкурси дитячих робіт і завдяки яким в учнів розвивається прагнення до самовдосконалення та досягнення естетичного ідеалу.

Дуже важливо, щоб діти зрозуміли, що їхнє завдання – не відтворити показний вчителем зразок, а на його основі створити свій власний орнамент. Таким чином в дитини розвивається творче мислення, фантазія, формується естетичний смак. Діти вчаться підбирати потрібний матеріал, гармонійно поєднувати кольори.          Щоб урізноманітнити заняття з писанкарства, зробити їх цікавішими, можна організувати зустрічі з народними умільцями.      На цих зустрічах учні матимуть змогу детальніше ознайомитися з символікою орнаменту і кольорів писанки. З їх регіональними особливостями і секретами зберігання. Учням буде цікаво послухати легенди про походження писанки. Під час оздоблення яєць нетрадиційним способом діти мають можливість реалізувати свою уяву, фантазію, творчі задуми, а також самостійно вибрати матеріал, з яким хочуть працювати.     Творчий потенціал мистецтва писанкарства справді невичерпний. Адже кожна писанка неповторна, особлива. Навіть якщо дитина старається скопіювати орнамент, все одно він вийде іншим, ніж на зразку. Поступово набираючи навичок, дитина створює свій власний маленький шедевр. І хоч він буде і не зовсім вдалий, але зате створений своїми руками, до нього докладено стільки праці й старання.       Дуже важливо, щоб дитини зберегла свою першу писанку.   Потрібно не тільки показати дітям елементи писанкового орнаменту, а й пояснити їхнє значення. Знаючи, що символізує той чи інший значок, учень більше дізнається про традиції предків, відкриває для себе таємниці їх звичаїв і вірувань. Розкриваємо не тільки символіку орнаменту, а й кольорів. Використовуючи ці знання, учень може розписати писанку, яка вважається оберегом оселі чи символізує силу й здоров’я (використовуючи певні кольори й орнамент).