Ознайомлення з мистецтвом в дитячому садку

У середній групі нерідко використовують частковий показ прийомів виконання завдання. Наприклад, при вирізанні і наклеюванні будинку новими для дітей є вміння зрізати куточки у смужки, що зображає дах. Педагог, розібравши зразок, показує тільки, як слід різати дах. Інші деталі діти виконують за зразком.

Показ усього процесу зображення проводять у разі особливо складних зображень (наприклад, при наклеюванні вантажівки з окремих частин).

У всіх випадках, коли прийоми роботи знайомі дітям, вихователь дає або частковий показ або тільки пояснює завдання, надаючи можливість самостійно вибрати прийоми зображення.

Особливої уваги у цій групі вимагає навчання правильному користуванню ножицями. Це перший складний інструмент, який потрапляє в руки дітей. Вихователь кілька разів показує, в якому положенні повинні перебувати пальці правої руки, що тримає ножиці, і лівою, в якій знаходиться папір; як слід рухати важелями ножиць, щоб папір різався, а не м'явся. Щоб полегшити перші спроби, дітям дають папір у вигляді вузьких смужок (шириною 3-4 см), яка розрізається двома рухами ножиць.

Перші вправи з ножицями краще проводити з підгрупою дітей у 8-10 осіб, щоб можна було легко простежити за діями кожної дитини і вчасно допомогти.

В кінці заняття вихователь разом з дітьми аналізує, чи правильно виконана аплікація (схожа на предмет чи ні), акуратно наклеєні форми (чистий фон, не видно слідів клею). Діти завжди беруть активну участь в обговоренні робіт. Педагог узагальнює оцінки дітей, підводить підсумки заняття, привертаючи увагу до вдалих робіт.

Старша група. Основне завдання навчання аплікації дітей шостого року життя - оволодіння різноманітними прийомами вирізання. На заняттях діти зображують предмети, що мають різні обриси, симетричні і несиметричні форми в статичному положенні або з передачею нескладного руху.

Спираючись на уявлення дітей і використовуючи натуру (або замінює її картинку), вихователь проводить аналіз будови предмета, відокремлюючи окремі частини, змальовуючи їх форми і відзначаючи співвідношення їх один з одним.

Оскільки дрібні деталі діти цього віку виготовити не можуть, рекомендують підбирати натуру з більш простими формами, локальними кольорами, невеликою кількістю деталей. Для цієї роботи придатні плюшевий ведмедик, точені дерев'яні іграшки і т. д. Зразок використовують у старшій групі в тих випадках, коли дошкільнята вперше зображують предмет. Але навіть і тут уже слід надавати дітям ініціативу у вирішенні питань кольору, розмірів, розташування форм на аркуші та ін.

Якщо дітям дають завдання зобразити вже знайомий предмет з деякими деталями, то зразок може бути замінений натурою або картинкою (наприклад, зобразити не просто будинок, а казковий будиночок або будинок, прикрашений до свята).

В старшій, а потім і в підготовчій групах рекомендують частіше використовувати кілька зразків, щоб показати можливість різних варіантів композиції. Це виховує у дошкільнят творчу ініціативу у виконанні завдання. Наприклад, діти ознайомлюються з прийомом вирізання двох половинок костюма Петрушки з двох складених разом листків паперу. Педагог показує лише прийоми вирізання одягу, а розглядаючи зразки, діти відзначають, що одяг Петрушки може бути різних кольорів, форми, в руках у нього різні предмети. У декоративних роботах при складанні візерунків з одних і тих же елементів використовують папір у формі круга, квадрата, смуги і т. д.

Як правило, нові прийоми старші дошкільнята освоюють за показом дорослого.

Найбільш складно для дітей цього віку вирізання симетричних форм з паперу, складеного вдвічі. Як вже зазначалося, освоєння цього прийому вимагає розвиненого сприйняття і аналітичного мислення, зокрема, вміння розчленувати предмет на дві половини і різати.

В. Л. Гусарова рекомендує при першому ознайомленні дітей з цим прийомом різати форми по заздалегідь намальованому контуру на зігнутому навпіл папері. Нерідко дитина не може собі уявити, що в результаті вийде ваза або глечик гарної форми. Коли діти усвідомлюють, що намальований контур зображує половину предмета, вони зможуть різати на око, користуючись показом вихователя і його поясненням.

У старшій групі деякі аплікаційні роботи (наприклад, «Акваріум з рибками», «Квіти на галявині», «Будинки і машини на вулиці») виконуються дітьми колективно. Кожна дитина виконує якусь певну частину композиції. Всі частини згодом об'єднуються на загальному тлі.

Розподіл роботи між дітьми вихователь робить у відповідності з їх бажаннями.

Для виконання деяких завдань («Рибки в акваріумі», «Пташки на дереві») дошкільнята об'єднуються в підгрупи по 4-5 чоловік. Фризові композиції («Будинки і машини на вулиці», «Човни на річці») виконують всією групою.

Підготовча група. Новим у програмному матеріалі в цій групі є силуетне вирізання. У зв'язку з цим змінюється характер використання різних прийомів навчання.

При аналізі натури вихователь звертає увагу дітей на особливості контуру предмета, обводячи його пальцем. Можна запропонувати зробити те ж саме дітям. Обведення контуру слід починати з тієї частини предмета, з якої потім почнеться вирізання.

Нескладні предмети (овочі, фрукти) діти вырізали вже у старшій групі. У підготовчій до школи групі передбачено виконання аплікацій з предметів, контур яких включає будь-які деталі (плавці у рибок, голки у їжака тощо).

Оскільки дошкільнятам важко одночасно зосередити увагу на створенні загального контуру і вирізанні дрібних деталей, слід показати їм спосіб, який складається з двох етапів: спочатку із заздалегідь підготовленого шматка паперу відповідних розмірів вирізати узагальнену форму, а потім по краю цієї форми вирізати деталі (голки і ніжки їжака, плавець і хвіст у риби).

У деяких випадках силуетне вирізання проводять по заздалегідь намальованому контуру. Це необхідно в тих випадках, коли форму настільки точно визначено, що повинна бути зображена без змін. Іноді вирізання по готовому контуру застосовують при створенні складних рослинних елементів для декоративного візерунка. В альбомі «Аплікація в дитячому садку» Л. Р. Суховской і В. А. Паллона приводиться набір таких форм.

Діти підготовчої групи знайомляться з більш складними прийомами вирізання з складеного папери. Спочатку закріплюються уміння, отримані ними в старшій групі при вирізанні форм з паперу, складеного вдвічі. В якості завдань пропонують більш складні симетричні форми - ялинку, тварин, людей. При підготовці форми ялинки для аплікації слід показати, як зберегти її конусоподібну будову: зігнутий навпіл прямокутник розрізають по діагоналі, а потім у отриманого трикутника, також зігнутого навпіл, по краю зрізають гілки. Такий прийом можна застосовувати лише в підготовчій групі, так як шестирічні діти можуть йти в побудові зображення від загального до приватного і від приватного до загального. Складніший прийом вирізання з паперу, складеного в кілька разів, застосовують при виконанні серветочок, сніжинок, квітів. Вихователь показує, як слід скласти паперовий аркуш у формі квадрата кілька разів (3-4), як різати в залежності від контуру створюваного предмета одну або кілька частин, розташованих навколо центру (кут складеного квадрата). При розгортанні вирізана деталь повториться 6-8 разів. Надалі дошкільнята зможуть використовувати цей прийом самостійно при декоративних роботах.

Зразок у цій групі використовують не для копіювання, а для з'ясування поставленого завдання. Наприклад, при виконанні декоративної аплікації на зразку відзначають умовними знаками місця розташування елементів візерунка. Діти, користуючись такою схемою, складають візерунок, підбираючи елементи за своїм бажанням.

У підготовчій групі тривають заняття сюжетної аплікацією. Нове для дітей - це дотримання послідовності в розташуванні і наклеюванні форм. На відміну від малюнка, де послідовність просторового розташування предметів може бути різною, в аплікації послідовність розташування і наклеювання форм завжди є строго певний: спочатку загальний фон (небо, земля), потім предмети далекого плану, середнього і переднього планів.

Старшим дошкільнятам вже зрозуміло, що предмети можуть загороджувати один одного, тому будуть видні в аплікації частково. Зразок у цьому випадку застосовують тільки для пояснення прийому.

Виконання сюжетних аплікацій у підготовчій групі може бути організовано як колективна робота, причому дошкільнята без допомоги педагога розподіляють роботу між собою. Наприклад, при ілюструванні епізодів з «Казки про царя Салтана» А. С. Пушкіна діти об'єднуються в групи по 4 людини. Кожна група виконує аплікацію по одній зі сцен казки; «Вітер по морю гуляє і кораблик підганяє», «У синьому небі зірки блищать... бочка по морю пливе», «Глядь, поверх текучих вод лебідь біла пливе», «Джмелем князь повернувся, полетів і зажужжал, судно в морі наздогнав» та ін. Розподіл сюжетів між групами проводить вихователь, хто буде різати і прикрашати бочку, хтось - хмари і зірки, хтось хвилі і т. д. Коли всі форми вирізані і розподілені на аркуші, діти вирішують, в якій послідовності слід наклеювати їх. Спільно діти прикріплюють форми на папері: одні намазують їх клеєм, інші поміщають на місце, треті притискають ганчірочкою і т. д. Така колективна робота цінна тим, що вона, з одного боку, виховує почуття колективізму, товариства, а з іншого - сприяє формуванню вміння планувати і заздалегідь продумувати весь хід роботи.

У всіх вікових групах дитячого саду проводяться заняття аплікацією за задумом самих дітей. У молодшій і середній групах дітям даються тільки готові форми, які спочатку підбираються ними відповідно до задуманого змістом, а потім наклеюються. У старших групах діти самостійно вирізають форми з урахуванням задуму та наклеюють їх. Діти 6-7 років можуть попередньо зробити ескіз майбутньої роботи (намалювати нескладний сюжет простим олівцем), підготувати відповідно до ескізу деталі для аплікації. 
Використана література:

1. Бєлкіна Е. Виховання мистецтвом // Мистецтво та освіта. - 2001.
2. Васильєва О., Поклад І. Розвиток творчої особистості дитини в образотворчій діяльності // Мистецтво та освіта. - 2002.
3. Волков Н.Н. Цвет в живописи. - М.: Искусство, 1984.
4. Гандзій П.А., Левицький Ф.Д. Уроки малювання: Посібник для вчителя. - К.: Рад. школа, 1975.
5. Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971.
6. Єрьоміна О., Сердюк І. Формування естетичного сприйняття творів мистецтва: З досвіду роботи // Мист. та освіта. - 2000. - №1. - С.39-41.
7. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987.