Иллюстрирование календаря

Приблизна вартість розробки становить 6 300 грн.

Наступний етап – виготовлення рекламної продукції. Ціни на виготовлення задежать від тиражу, часових сроків, засобу виготовлення, використаних материалів, і т.п.

Розрахунок  затрат на материали робимо приблизно, відповідно до використаних материалів та друку графічної частини даного дипломного проекту.

Вартість материалів розраховуємо по діючим цінам. Приблизно виходить 200 грн.

Розрахунок  вартості використання машинного часу. В дипломі використовується машинний час для оформлення графічної  частини і для написання пояснювальної записки.

Гонорар дизайнера, згідно з аналізу попиту і пропозицій на послуги дизайнерів середня оплата становить 5000 гривень на місяць.

Сумарні витрати  на проектні роботи визначаються як сума всіх часткових витрат. В = В мат. + В роз. + Г = 200 + 6 300 + 5000 = 11 700 гривень.

 

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ

 

Безпека життєдіяльності – це область науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров'я, життя людини і середовища його проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів і заходів щодо створення і підтримки здорових і безпечних умов життя і діяльності людини (навчальна програма нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльність»).

Людина  постійно взаємодіє із середовищем  існування, будучи невід'ємною складовою частиною природного навколишнього середовища. У процесі своєї діяльності людина змінює навколишнє середовище, найчастіше негативно впливає на її природну динамічну рівновагу. Технологічні процеси сучасного виробництва забруднюють навколишнє середовище пиловими, газовими і тепловими викидами, промисловими стоками, електромагнітними полями, що іонізують і шумовими випромінюваннями, іншими фізичними і хімічними негативними факторами. Такий вплив людини на навколишнє середовище негативно позначається на протіканні її основних законів розвитку й екологічної рівноваги і, як наслідок, – веде людство до екологічної катастрофи. Статистичні дані свідчать про неухильний ріст у світі кількості аварій і катастроф, появі нових і модифікації відомих захворювань, виробничого і побутового травматизму. Так, у плині останніх 20 років XX сторіччя відбулося 56 % усіх найбільш великих техногенних катастроф. Закономірним є також зростання інтенсивності негативного впливу на людину і навколишнє середовище наслідків реалізації небезпек.

В Україні  утрати виробничого потенціалу щорічно  складають 120 – 130 тис. чоловік. З них  близько 1,5 тис. гине, майже 17 тис. стають інвалідами праці, більше 5 тис. одержують професійні захворювання. Тільки за 1996 – 1999 рік в Україні загинуло на виробництві 9 тис. чоловік [19].

Закон України  «Про охорону праці» визначає: «Охорона праці-це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я та працездатності людини в процесі праці».

 

4.1 Санітарно-технічна характеристика  розробки

Згідно  з наказом Міністерства Охорони  Навколишнього Природного Середовища та Ядерної Безпеки України, існує  чотири класи небезпечних речовин.

Гігієнічна  класифікація праці за показниками  шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - Гігієнічна класифікація) призначена для гігієнічної оцінки умов та характеру праці на робочих місцях з метою:

- контролю умов  праці працівника (працівників) на  відповідність діючим санітарним правилам і нормам, гігієнічним нормативам та видачі відповідного гігієнічного висновку;

- атестації  робочих місць за умовами праці;

- встановлення  пріоритетності в проведенні  оздоровчих заходів;

- створення  банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни;

- розробки рекомендацій  для профвідбору, профпридатності;

- санітарно-гігієнічної  експертизи виробничих об'єктів;

- санітарно-гігієнічної  паспортизації стану виробничих  та сільськогосподарських підприємств;

- застосування  заходів адміністративного впливу  при виявленні санітарних правопорушень,  а також для притягнення винуватців  до дисциплінарної та карної відповідальності;

- вивчення зв'язку  стану здоров'я працюючого з  умовами його праці (при проведенні епідеміологічних досліджень здоров'я, періодичних медичних оглядів);

- складання  санітарно-гігієнічної характеристики умов праці;

- розслідування  випадків професійних захворювань  та отруєнь;

- встановлення  рівнів професійного ризику для розробки профілактичних заходів та обгрунтування заходів соціального захисту працюючих.

Застосування  Гігієнічної класифікації з іншою  метою можливе виключно за погодженням  з Міністерством охорони здоров'я України.

Гігієнічна  класифікація базується на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визначених рівнів факторів виробничого середовища і трудового процесу в порівнянні з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами (далі - гігієнічні нормативи), а також з урахуванням можливого шкідливого впливу їх на стан здоров'я працюючих.

Робота зі збудниками інфекційних захворювань, речовинами вдихання та потрапляння яких на шкіру  повинно бути виключене (протипухлинні  лікарські засоби, гормони-естрогени, наркотичні анальгетики), дає право віднесення умов праці за потенційну небезпечність до відповідного класу шкідливості.

Гігієнічна  класифікація умов праці за радіаційним  фактором (іонізуючі випромінювання*) поширюється виключно на роботи з  індустріальними джерелами іонізуючих випромінювань.

Робота в  умовах перевищення гігієнічних  нормативів може бути дозволена тільки при застосуванні засобів колективного та індивідуального захисту і  скороченні часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом). Робота в небезпечних (екстремальних) умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Ця робота повинна виконуватись у відповідних засобах індивідуального захисту та регламентованих режимах виконання робіт.

Гігієнічна класифікація використовується для:

- установ, що  здійснюють контроль за дотриманням  санітарних норм і правил, гігієнічних  нормативів на робочих місцях, а також проводять оцінку умов  праці при атестації робочих  місць (установи санепіднагляду, організації, що акредитовані та атестовані на право вимірювання і оцінки факторів виробничого середовища і трудового процесу);

- установ, що  здійснюють медичне обслуговування  працюючих (медико-санітарні частини,  центри профпатології, центри  медицини праці, поліклініки та ін.);

- роботодавців  усіх організаційно-правових форм та форм власності;

- працівників  (з метою отримання повної інформації  про умови праці на своїх  робочих місцях як при влаштуванні  на роботу, так і в процесі трудової діяльності);

- органів соціального і медичного страхування у тих випадках, коли тарифи відрахувань залежать від ступеня шкідливості та небезпечності умов праці і завданої шкоди здоров'ю.

Для окремих  видів виробництв, робіт, професій, які мають виражену специфіку (плавсклад, льотний склад, водії авто- та залізничного транспорту, водолази та інше), повинні розроблятись відповідні методичні документи з гігієнічної атестації цих професій, погоджені з МОЗ України. При цьому умови праці повинні оцінюватись відповідно до критеріїв цієї Гігієнічної класифікації [20,с.1].

Санітарія і  гігієна праці розглядає ряд  факторів, що можуть впливати на здоров'я  і самопочуття людини, визначає джерела  виникнення цих факторів і встановлює способи захисту від них. Основним завданням санітарії та гігієни праці залишається створення для працюючих комфортних умов праці.

Комфортні умови  — це умови, що не викликають незручності в людини при виконанні роботи, відхилень у здоров'ї і профзахворювань, і при яких у людини спостерігається максимальна працездатність і продуктивність.

Розрізняють вимоги загальної й особистої гігієни. До вимог загальної гігієни відносяться: санітарно-захисні зони, вимоги до будинків і приміщень, вимоги до водопостачання, забезпечення теплом і т.д.

Для об'єктів, окремих  будинків і споруд, що є джерелами різноманітних загроз для організму людини, передбачений санітарний захист. Такий захист враховує потужність об'єкта, умови здійснення технологічних процесів, характер і кількість шкідливих, токсичних речовин і речовин з неприємним запахом, шум, вібрацію, електромагнітні хвилі, ультразвук, радіацію та інші небезпечні фактори, які впливають на навколишнє середовище.

Робоче місце дизайнера в основному складається з комп'ютерного або звичайного письмового столу, на якому він створює нові ескізи в ручну або за комп'ютером. В основному дуже важливо правильне розміщення за ПЕОМ для збереження повноцінного здоров'я людини та її безпеки.

Прежде всього визначимося, де поставити комп'ютер та як правильно сидіти його. Отже, стіл, у якому розміщатимуться монітор і клавіатура, має бути досить широким, щоб екран перебував мінімум у напівметрі (оптимально - 60-70 див), а клавіатура - в 30-40 див від користувача. На столі повинно бути нагромадження паперів, офісної й комп'ютерної техніки, але водночас усе необхідне має бути, у межах прямий досяжності, що називається, б під руками.

Немаловажную  роль відіграє й крісло. Він повинен  матимуть можливість регулювання висоти і становища спинки. Обов'язкове вимога - підлокітники і зручний  упор для попереку. Практично всі сучасні офісні крісла мають анатомічні вигини і регулюються у кількох площинах. Найголовніше - налаштувати її становище те щоб вас було зручно сидітиме у протягом багато часу.

Одна з найскладніших  завдань - підібрати правильне висвітлення  робочого місця. У кожному разі монітор ні бути із єдиним джерелом світла. На вікнах необхідні штори чи жалюзі, щоб у кімнату не проникали прямі сонячні промені. За умов їх потраплянні на екран виникають відблиски, і ставлення до відображуваної інформації значно не може, внаслідок підвищується навантаження очі. З іншого боку, якщо користувач сидить обличчям до вікна, то заважати буде яскравий сонячне світло. Ті самі вимоги стосуються й джерелам штучного висвітлення [26].

 

4.2 Аналіз  умов праці

Для зниженості виробничого шуму у пріміщенні, де працює комп'ютер або ноутбук, є кілька способів точно описаних в ГОСТ 12.1.029-80 ССБТ. Засоби і методи захисту від шуму Класифікація (СТ РЕВ 1928-79). -М., 1980.Тривала дія інтенсивного шуму може призводити до надмірного подразнення клітин звукового аналізатора, його стомлення, а потім і до стійкого зниження гостроти слуху (туговухість).Ультразвук викликає функціональні порушення нервової системи, головний біль, зміни кров'яного тиску та складу і властивостей крові, зумовлює втрату слухової чутливості, підвищену втомлюваність. Ультразвук впливає на людину через повітря, а також через рідке і тверде середовище. Низькочастотний ультразвук разом з високочастотним шумом (реактивні двигуни, газові турбіни) поширюється через повітря, але на відміну від шуму затухає у міру віддалення від джерела.

Дія ультразвуку від потужних установок  на людину: ураження нервового периферичного  і судинного апарату в місцях контакту. Це дуже небезпечно у момент вивантаження деталей з ультразвукових ванн. У працівника на низькочастотних ультразвукових установках при систематичній дії можуть спостерігатися функціональні зміни нервової системи, серцево-судинної системи, слухового і вестибулярного апарату, головні болі, порушення сну.

Захист  від статичної электрики комп’ютера.

Періодично  при вимкненому комп’ютері прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екран ВДТ та захисний екран протирають ганчіркою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідинні або аерозольні засоби чищення поверхонь комп’ютера.

Забороняється:

• самостійно ремонтувати апаратуру. Ремонт апаратури здійснюється спеціалістами з технічного обслуговування комп’ютера, 1 раз на півроку повинні відкривати процесор і вилучати пилососом пил і бруд що накопився.
• класти будь-які предмети на апаратуру комп’ютера.
• закривати будь-чим вентяліційні отвори апаратури, що може призвести до її перегрівання і виходу з ладу.

Для зняття статичної  електрики рекомендується час від  часу доторкатися до металевих поверхонь.

 

4.3 Пожежна  безпека

Пожежна безпека  – стан об’єкта, при якому з  регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних  факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку”.