Особливості та напрямки державної політики із залучення іноземних інвестицій

Як показує світова  практика залучення іноземних інвестицій може здійснюватися різними методами. Країни, які розвиваються, у тому числі й Україна, більше використовують податкові засоби стимулювання, що пов'язано насамперед із браком фінансових засобів.

Державна політика щодо залучення  іноземного капіталу здійснюється Кабінетом  Міністрів України спільно з  НБУ та регулюється Верховною  Радою України. В України створена певна кількість державних інституцій, що безпосередньо займаються залученням іноземних інвестицій в Україну. В роботі були розглянуті деякі з  них.

Аналіз надходження іноземних  інвестицій в Україну свідчить, що на сьогодні ця молода незалежна держава  ще не створила належної бази для залучення  капіталів з-за кордону. Тому найважливішими умовами залучення іноземних інвестицій є стабілізація макроекономічного середовища, а також удосконалення законів і нормативних актів. Але, водночас, дані питання не можуть бути розв'язані без загальної соціально-економічної стабілізації в країні.

Найістотнішою перешкодою для  діяльності іноземних інвесторів в Україні є недосконалість відповідного законодавства. Спроби вдосконалення нормативних актів згідно з цілями України, а також мотивації іноземних партнерів зумовили часті зміни в українському законодавстві. До останнього часу не запропоновано жодного законодавчого акта, який би був достатньо відпрацьованим, універсальним. Ускладнює ситуацію і практика коригування нормативних актів під час їх руху від верхніх рівнів управління до нижніх. Це пов'язано з тим, що закони і постанови мають нерідко декларативний характер. Тому органи управління нижчих рівнів трактують їх на свій розсуд.

До головних факторів, що стримують формування економічного середовища, сприятливого для залучення  іноземних інвестицій, можна віднести також і невизначеність пріоритетів ринкового трансформування економіки та повільність процесів приватизації. 

Проблеми соціально-психологічного характеру в залученні інвестицій пов'язані з відсутністю ринкового менталітету у вітчизняних бізнесменів, що проявляється у їх нездатності самостійно приймати відповідальні рішення, швидко орієнтуватись у мінливому економічному середовищі.

Залученню іноземних інвестицій перешкоджають нерозвиненість комунікаційних засобів, незабезпеченість повною, надійною нормативно-правовою та комерційною інформацією.

Говорячи про іноземні інвестиції треба враховувати світовий досвід, який показує, що найбільших успіхів у залученні іноземних інвестицій досягають ті країни, які, по-перше, ставлять таку мету, як пріоритетну в своїй економіці, по-друге, використовують при цьому можливо більший набір заходів. Головне тут:

• створення привабливого інвестиційного клімату;
• створення міжнародного образу країни як такої, що надає інвестору кращі, ніж інші країни, можливості.

Підводячи підсумок, необхідно сказати, що загалом інвестиційно-підприємницький клімат України є складним. Залучаючи до країни іноземний капітал, не слід забувати, що з нинішньої кризи Україну виведуть лише власні зусилля.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Законі України «Про режим іноземного інвестування» від  19 березня 1996 року № 93/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80.

2. Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року № 959-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/zakon_v_sferi_zed/ukr/3201.html.

3. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/15-93.

4. Старцева О. В. Підприємницьке право: навчальний посібник / 

О. В. Старцева. – К. : Істина, 2006. – 208 с.

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 р. № 112 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/112-97-%D0%BF.
6. Кудряшов В.П. Курс фінансів : навчальний посібник / Кудряшов В.П. – К. : Знання, 2008. – 431 с.
7. Законом України «Про інвестиційну діяльність» № 2899-III  ( 2899-14) від 20.12.2001 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :

 http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1560-12.

8. Солонінко К. С. Міжнародна економіка : навчальний посібник / Солонінко К. С. – К. : Кондор 2008.
9. Гупало О. Г. Міжнародна економіка : навчальний посібник / О.Г. Гупало. – К. : Хай- Тек- Прес, 2007. – 368с.
10. Постанлва Правління НБУ від 10.08.2005 № 280 "Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://sts.gov.ua/diyalnist-dpa-ukraini/normativno-pravovi-akti-z-pitan-kpr/postanovi-pravlinnya-nbu/61716.html.
11. Постанова Правління НБУ "Про затвердження Положення про порядок здійснення в грошовій формі іноземних інвестицій в Україну та повернення іноземному інвестору його інвестицій, а також репатріації прибутків, доходів, інших коштів, одержаних від інвестиційної діяльності в Україні". від 14.10.2004 р., № 482 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1395-04.
12. Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право / Опришко В. Ф. – [2-ге видання]. – К. : КНЕУ, 2003. – 311 с.
13. Т.В. Майорова Інвестиційна діяльність : підручник [для студ. вищ. навн. закл. ] / Т. В. Майорова . – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.

14.  На<span class="heading_00201__Char" style