Особливості та напрямки державної політики із залучення іноземних інвестицій

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни „Фінансовий  аналіз інвестиційних проектів”

 

на тему

 

«Особливості та напрямки державної політики із залучення іноземних інвестицій»

 

 

 

 

Викладач                             (підпис)

Студент                               (підпис

Група                                                 

Варіант за списком                           

Номер залікової книжки                  

 

СУМИ

2010 р.

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП 3

1 ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ 5

2 ПОЛІТИКА  ДЕРЖАВИ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ  ІНВЕСТИЦІЙ 11

2.1 Механізм  залучення іноземних інвестицій 11

2.2 Інституції, що забезпечують залучення іноземних  інвестицій 15

3 ПРОБЛЕМИ  ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ  В УКРАЇНУ ТА ПІДВИЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ  ПРИВАБЛИВОСТІ 18

3.1 Проблеми  залучення іноземних інвестицій 18

3.2 Створення  сприятливого інвестиційного клімату 20

ВИСНОВОК 26

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 28

   ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………….31 
 

ВСТУП

Важливу роль в розвитку національної економіки відіграють іноземні інвестиції. Залучення коштів іноземних інвесторів сприяє активізації  інвестиційного процесу, впровадженню нових технологій, використанню передового зарубіжного досвіду, розвитку малого і середнього бізнесу, зростанню  інвестиційного потенціалу територій.

Тема дослідження є  актуальною, так як результати фундаментальних досліджень свідчать, що процеси економічного відновлення і зростання визначаються розмірами і структурою інвестицій, якістю й швидкістю їх здійснення. Без інвестицій неможливі сучасне створення капіталу, забезпечення конкурентоспроможності товаровиробників на зовнішніх та внутрішніх ринках.

Процеси структурного і більш якісного відновлення ринкової інфраструктури відбуваються винятково завдяки інвестуванню. Чим інтенсивніше воно здійснюється, то швидше відбувається відтворювальний процесс.

Нині багато країн світу  поставлені перед  необхідністю активізації  інвестиційної діяльності, створення  конкурентоспроможних господарських  систем, модернізацію устаткування та реконструкцію діючих структур.

Інвестиції грають найважливішу роль на макро- і мікро- рівні. Власне, вони сьогодні визначають майбутнє країни загалом, окремого суб'єкта, підприємства і є одним з основних чинників розвитку загалом. Вивчення інвестиційної  діяльності є важливим етапом у сфері  підготовки спеціалістів економічного профілю.

 Даним проблемою займалися: А. Шахназаров, І. Ройзман, І. Зимін,        І. Сергєєв, Є.Ендовийкий, П.Акинин та інші.

Метою дослідження є державна політика із залучення іноземних інвестицій у  економіку. З поставленої мети випливає ряд завдань:

- розглянути поняття, форми, види інвестицій;

- дослідити залучення іноземних інвестицій;

- показати інвестиційне  законодавство;

- проаналізувати інвестиційну  політику;

- виявити проблеми залучення інвестицій та шляхи їх подолання.

Об'єктом дослідження є іноземні інвестиції у економіці.

Предмет дослідження є залучення іноземних інвестицій та їх роль в економіці.

У першому розділі «Теоретичні аспекти іноземних інвестицій» розглядаються поняття, суб’єкти, форми та види іноземних інвестицій.

У другому розділі «Політика  держави із залучення іноземних  інвестицій» показано механізм залучення  інвестицій та інституції, які забезпечують їх залучення.

У третьому розділі розкрито проблеми щодо залучення іноземних  інвестицій та зазначено шляхи підвищення інвестиційної привабливості країни.

 

1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ  ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

У Законі України «Про режим  іноземного інвестування» іноземні інвестиції визначаються як цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Іноземними інвесторами  є суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а  саме:

- юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України;

- фізичні особи – іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності;

- іноземні держави, міжнародні  урядові та неурядові організації;

- інші іноземні суб'єкти  інвестиційної діяльності, які визнаються  такими відповідно до законодавства  України [1].

У законодавстві України  існує також визначення терміну  «іноземні суб'єкти господарської  діяльності», які в Законі України  «Про зовнішньоекономічну діяльність»  визначаються як суб'єкти господарської  діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України [2].

Крім вищезазначених, в Декреті Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» дається визначення поняття «нерезиденти», до яких відносяться:

• фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;
• юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
• розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет та дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України [3].

Необхідно пам'ятати про  те, що до «іноземних інвесторів» застосовуються положення чинного законодавства України, що стосуються їх безпосередньо, а також «іноземних суб'єктів господарської діяльності» та «нерезидентів».

У Законі України «Про режим іноземного інвестування» визначаються наступні види іноземних інвестицій:

• іноземна валюта, що визнається конвертованою Національним банком України;
• валюта України – при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);
• будь-яке рухоме та нерухоме майно та пов'язані з ним майнові права;
• акції, облігації, інші цінні папери, а також корпоративні права (права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
• грошові вимоги та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
• будь-які права інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
• права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
• інші цінності відповідно до законодавства України.

Відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України в наступних формах:

• часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
• створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
• придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
• придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею, та використання природних ресурсів на території України;
• придбання інших майнових прав [1].

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися також в інших  формах, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися на основі концесійних  договорів, договорів (контрактів) про  виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності.

Надання іноземним інвесторам прав на розробку та освоєння відновлюваних  і не відновлюваних природних  ресурсів, проведення господарської  діяльності, пов'язаної з використанням  об'єктів, що перебувають у державній  власності, але не передані підприємствам, установам, організаціям у повне господарське відання чи оперативне управління, здійснюється на підставі концесійних договорів, які укладаються з іноземними інвесторами Кабінетом Міністрів України або уповноваженим на це державним органом відповідно до законодавства України. Термін дії концесійного договору визначається залежно від характеру та умов концесії, але не може бути більшим ніж 99 років. Якщо концесійні договори містять умови, не передбачені законодавством України, вони підлягають затвердженню Верховною Радою України [4].

Іноземні інвестори мають  право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану із створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.

Господарська діяльність на підставі зазначених договорів (контрактів) регулюється законодавством України.

Сторони за договорами повинні  вести окремий бухгалтерський облік і складати звітність щодо операцій, пов'язаних з виконанням умов цих договорів, та відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими контрактами.

Договори мають бути зареєстровані  у терміни та в порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997р. №112.

Майно (крім товарів для реалізації або власного споживання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше трьох років з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом. При відчуженні такого майна раніше трьох років з часу зарахування його на баланс мито сплачується у порядку, передбаченому ч. 5 статті 18 цього Закону.

Прибуток, одержаний від  спільної інвестиційної діяльності за договорами, оподатковується відповідно до законодавства України [5].

Специфіка регулювання іноземних  інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах встановлюється законодавством України про спеціальні (вільні) економічні зони. Правовий режим іноземних інвестицій, що встановлюється у вільних економічних зонах, не може створювати умови інвестування та здійснення господарської діяльності менш сприятливі, ніж встановлені Законом України «Про режим іноземного інвестування».

Іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.

Перерахування інвестиційних  сум в іноземній валюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України.

При реінвестиціях прибутку, доходу та інших коштів, одержаних  у валюті України внаслідок здійснення іноземних інвестицій, перерахування інвестиційних сум провадиться за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на дату фактичного здійснення реінвестицій [6].

Об'єктами іноземного інвестування є всі об'єкти, інвестування, які не заборонено законами України. Так, згідно із Законом України «Про інвестиційну діяльність» об'єктами інвестиційної діяльності в Україні може бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди та оборотні кошти у всіх галузях і сферах народного господарства України, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права. При цьому, забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, які охороняються законом [7].