Інвестиційна даяльність

Найбільш складним розділом інвестиційного аналізу є розрахунок потоку і сальдо реальних грошей. Вони повинні бути сформовані таким чином, щоб сальдо накопичених реальних грошей завжди приймало позитивні значення.

Важливу роль у вирішенні  питання оцінки ефективності інвестиційного проекту відіграє врахування зміни вартості грошей у часі, а також інші фактори. Деякі з цих факторів піддаються тільки змістовному (а не формальному) обліку.

Планування інвестицій, визначення їх доцільності, прибутковості  завжди є прогнозуванням майбутніх доходів і витрат, тобто грошових потоків. У розрахунках при оцінці порівняних обсягів коштів, що розділені між собою часом, треба враховувати зміну їх вартості.

У загальному вигляді  зміна вартості грошей у часі визначається за формулою:

Ft = Р(1+r)´         (2.1)

де Ft, Р - вартість суми грошей відповідно у майбутньому і сьогодні;

(1+r)´ - коефіцієнт компаундингу;

r - банківська річна  ставка;

t - порядковий номер  року (починаючи з наступного  за поточним), якому відповідає  значення Р.

Такий перехід від оцінювання вартості грошей сьогодні до їх вартості в майбутньому називається компаундуванням.

Зворотний процес отримання  сьогоднішнього еквівалента вартості коштів, що мають бути в майбутньому, називається дисконтуванням.

Загальна формула приведення обсягу коштів майбутнього періоду (Ft) до еквівалентного обсягу поточного року (Р) має такий вигляд:

 

P=Ft /(1+r)t,                (2.1)

де r - ставка дисконту;

1/(1+r)t - коефіцієнт дисконтування.

Якщо рівень r прогнозується  змінним для різних років, то формула приведення обсягу грошових надходжень у році і до поточного року матиме вигляд:

(2.2)

Основним принципом  оцінювання ефективності інвестицій є  порівняння обсягів доходів та витрат, що їх забезпечили. Обґрунтовуючи економічну ефективність інвестиційних проектів, застосовують комплекс показників, що відображають різні аспекти вже зазначеного принципу і дають змогу оцінити доцільність інвестицій.

З позицій експертної оцінки реалізація інвестиційного проекту  може бути представлена у вигляді  двох взаємозалежних процесів:

• вкладення коштів у  інвестиційний проект;

• одержання доходів  від вкладених коштів.

При цьому безпосереднім  об´єктом фінансового аналізу і визначенням економічної ефективності інвестиційного проекту є прямі фінансові потоки (т.зв. cash flow - потоки готівки). При розрахунку прямих фінансових потоків варто мати на увазі принципову відмінність понять припливів і відтоків реальних грошей від понять доходів і витрат. Існують визначені номінальні-грошові витрати, такі як знецінення активів і амортизація основних засобів, що зменшують чистий дохід, але не впливають на потоки реальних грошей, тому що номінальні грошові витрати не припускають операцій по перерахуванню грошових сум.Усі витрати віднімаються з доходів і впливають на суму чистого прибутку, але не при усіх витратах потрібно реальне перерахування грошей. Такі витрати не впливають на потік реальних грошей.

З іншого боку, не всі  грошові виплати (що впливають на потік реальних грошей) фіксуються як витрати. Наприклад, покупка товарно-матеріальних цінностей пов´язана з відтоком реальних грошей, але це не є витратою.

Для переходу до викладення порядку розрахунку фінансових потоків  та їх показників введемо умовні позначення:

Р - обсяг грошових надходжень від економічної діяльності об´єкта  інвестицій після введення його в експлуатацію;

Ві - обсяг інвестицій, що потрібні для введення об´єкта  в експлуатацію (інвестиційні витрати);

Ве - обсяг поточних витрат діючого об´єкта, необхідних для  виробництва товарів чи послуг, що виробляє створений об´єкт (витрати експлуатаційні);

Аt - величина нарахованої  за рік амортизації основних фондів, створених за рахунок інвестицій;

Т - кількість років  життя проекту (експлуатація об´єкта  та отримання доходів від інвестицій);

t - індекс (порядковий  номер) кожного року експлуатації  об´єкта,

t = 1,2,...,Т.

Чиста приведена вартість (NPV) розраховується як сума щорічних обсягів  доходів без витрат. Чиста приведена вартість NPV обчислюється при заданій нормі дисконтування (приведення) за формулою:

(2.3)

Економічний зміст ставки дисконтування наступний: її величина відповідає мінімально прийнятній для  інвестора нормі доходу на капітал (як правило, це ставка залучення депозитів у комерційних банках).

Для прийняття проекту NPV має перевищувати 0. Якщо NPV інвестиційного проекту позитивний, проект є ефективним (при даній нормі дисконту) і  може розглядатися питання щодо його прийняття. Чим більше NPV, тим ефективніший проект. Якщо інвестиційний проект буде здійснений при негативному NPV, інвестор понесе збитки, тобто проект неефективний.

Термін окупності проекту (Тk) визначає кількість років, за які  загальний приведений прибуток дорівнюватиме  обсягу інвестицій. Він дорівнює такому значенню t(Tk=l), при якому:

(2.4)

Термін окупності має  бути меншим від загального терміну  життя проекту: Tk<Т. Тут Тk - кількість  років, потрібних для того, щоб  обсяг прибутку від інвестицій зрівнявся  з обсягом Bі ; r - річна ставка дисконту, яка має використовуватися для приведення грошових надходжень майбутніх періодів до умов поточного року; К - коефіцієнт приведення:

(2.5)

Результати і витрати, пов´язані зі здійсненням проекту, можна обчислювати з дисконтуванням чи без нього. Відповідно, вийде два різних строки окупності. Строк окупності рекомендується визначати з використанням дисконтування.

Коефіцієнт прибутковості  проекту (g) розраховується як співвідношення чистої приведеної вартості доходів  за період життя проекту та обсягу капіталовкладень.

Для реалізації рекомендуються проекти, у яких коефіцієнт прибутковості  перевищує одиницю.

Коефіцієнт прибутковості  розраховується за формулою:

(2.6)

Внутрішня норма прибутковості  проекту (R) визначається як рівень ставки дисконтування (r), при якому чиста приведена вартість проекту (за весь період його життєвого циклу) дорівнює нулю, тобто:

(2.7)

Внутрішня норма прибутковості  є межею, нижче за яку проект дає  негативну загальну прибутковість. Розраховане для проекту значення R має

порівнюватися з її нормативним  рівнем для проектів такого типу. Якщо R>Rn, проект може бути прийнятий, якщо R<Rn, проект відхиляється.

Значення R розраховується методом добору та перевірки послідовних  значень виразу r(r >Rn) з використанням  комп´ютерних програм або графічним методом побудови функції залежності між NPV тa r.(рис.2.8)

Рис. 2.8 Залежність між NPV та r.

Для кожного проекту  залежно від критеріїв, якими  керуються експерти, рівень Rn може бути різним залежно від макроекономічної ситуації у країні, рівня ризиків у регіоні, галузі, проекту, середньої рентабельності діяльності підприємства-інвестора, вартості його капіталу, співвідношення позиченого та власного капіталу та з інших причин.

Якщо розрахунок NPV інвестиційного проекту дає відповідь на питання, ефективний чи ні проект при деякій заданій нормі дисконту, то R проекту визначається в процесі розрахунку і потім порівнюється з нормою доходу на вкладений капітал.

У випадку, коли NPV дорівнює або більше необхідної інвестором норми  доходу на капітал, інвестиції в даний інвестиційний проект виправдані, і може розглядатися питання про його прийняття. У протилежному випадку інвестиції в даний проект недоцільні.Якщо порівняння альтернативних (взаємовиключних) інвестиційних проектів (варіантів проекту) по NPV і R призводять до протилежних результатів, перевагу варто віддавати параметру R.

Фондовіддача проекту (f) розраховується як відношення середньорічного  прибутку за весь період життя проекту  до середньорічної залишкової вартості інвестицій за той самий період з урахуванням їх щорічного зношення:

(2.9)

Цей показник визначає рівень середньої віддачі (отримання прибутку) від кожної грошової одиниці використаних інвестиційних коштів.

По іноземному інвестору  розрахунки потоку реальних грошей проводяться тільки у валюті відповідної держави, з перерахуванням у долари США чи євро. Для додаткового підтвердження економічної ефективності проекту з іноземною участю рекомендується порівняти його з аналогічним проектом, що передбачає тільки українських учасників. Порівняння різних варіантів інвестиційного проекту, обгрунтування розмірів і форм іноземної участі в реалізації проекту виробляється за критерієм максимального економічного ефекту для економіки України.

Внутрішня норма доходності є новим і найскладнішим у розрахунках показником. Вона характеризує рівень доходності конкретного інвестиційного проекту (у процентах) у формі дисконтної ставки в розмірах, за яких майбутній обсяг грошового потоку приводиться до теперішньої вартості вкладених інвестицій. Іншими словами, внутрішню норму доходності можна охарактеризувати як дисконтну ставку, за якої чистий приведений дохід у процесі дисконтування дорівнюватиме нулю.

Показник внутрішньої  норми доходності використовують в  основному для порівняльної оцінки ефективності інвестицій. Шляхом порівняння двох і більше проектів можна добрати варіант, який забезпечує найвищий рівень доходності.

Індикативне планування будівельного виробництва є важливим для своєчасного забезпечення інвестиційного процесу необхідними потужностями виробників матеріально-технічних ресурсів і будівельно-монтажних фірм. Тобто вони передбачають свій розвиток з метою забезпечення освоєння очікуваних інвестицій. Індикативний план будівельно-монтажного виробництва може передбачити такі показники:

• обсяги будівельно-монтажних робіт за кошторисною вартістю державних об´єктів, в тому числі ті, що належить ввести в дію в плановому періоді;

• кошторисна вартість робіт, що можуть бути виконані підрядним, господарським  або змішаним способами;

• обсяги робіт, що фінансуються недержавними інвесторами, в тому числі можливе введення потужностей на цих об´єктах у плановому періоді;

• введення в дію потужностей  загалом, в тому числі за рахунок  нового будівництва, реконструкції, технічного переозброєння та розширення виробництва;

• введення в дію об´єктів соціальної сфери в цілому і тих, що фінансуються недержавними інвесторами.

Своєчасно опрацьований та оприлюднений Міністерством економіки  план інвестування держави дозволить  потенційним інвесторам, державним  і недержавним підприємствам, що виробляють та постачають матеріально-технічні ресурси для будівництва, проектно-дослідним і будівельним фірмам вивчити ці орієнтовані індикатори, визначитись щодо своїх намірів участі у конкурсах і тендерних торгах, а потім сформувати портфелі замовлень та укласти підрядні договори.

 

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Оцінка й облік впливу ризику в інвестиційному проекті.

   

3.1 Класифікація  ризиків

 

Ризик - потенційна, чисельно вимірна можливість несприятливих  ситуацій і пов'язаних з ними наслідків у вигляді: втрат, збитків, наприклад - очікуваного прибутку, доходу або майна, грошових коштів і у зв'язку з невизначеністю, тобто з випадковим зміною умов економічної діяльності, несприятливими , в тому числі форс-мажорними, обставинами, загальним падінням цін на ринку; можливість отримання непередбачуваного результату в залежності від прийнятого господарського рішення, дії. Імовірність ризиків-це ймовірність того, що в результаті ухвалення рішення відбудуться втрати для підприємства, тобто ймовірність небажаного результату. Імовірність означає можливість отримання певного результату.

Класифікація ризиків - якісний опис ризиків за різними  ознаками.

Види інвестиційних  ризиків різноманітні. Наприклад, одна з можливих класифікацій:

1) По сферам прояви:

• економічний,
• політичний,
• соціальний,
• екологічний,

 

2) За формами інвестування:

• реального інвестування,

• фінансового інвестування.

3) За джерелами виникнення:

• Систематичний (або ринковий),
• Несистематичний (або специфічний).

В окремих джерелах також виділяють такі ризики, як:

• ризик, пов'язаний з галуззю виробництва, - вкладення у виробництво товарів народного споживання в середньому менш ризиковані, ніж у виробництво, скажімо, устаткування;
• управлінський ризик, тобто пов'язаний з якістю управлінської команди на підприємстві;
• тимчасової ризик (чим більше термін вкладення грошей у підприємство, тим більше ризику);
• комерційний ризик (пов'язаний з показниками розвитку даного підприємства і строком його існування).

 

3.2 Економічні ризики в інвестиційній діяльності

 

 Здійснення підприємництва в будь-якій формі пов’язане з ризиком. Ризик характеризується як небезпека потенційної ймовірної втрати ресурсів або недоодержання доходів порівняно з прогнозованим варіантом. В інвестиційній діяльності питання ризику стоїть дуже гостро. Це спричинюється, по-перше, значною тривалістю інвестиційного циклу від моменту вкладення коштів до часу їх повернення. По-друге, інвестування пов’язане з вкладанням великих коштів, матеріальних ресурсів, неефективне використання яких може негативно позначитись на фінансовому стані інвестора. По-третє, часто інвестування здійснюється через третіх осіб (фінансових посередників), тому інвестор, як правило, не має реальної можливості контролювати використання вкладених коштів, оперативно втручатись у виробничий процес тощо.