Інвестиційна даяльність

Курсова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ

Розділ 1. Методологічні аспекти інвестиційної діяльності.

1. Сутність інвестиційної діяльності.
2. Нормативно-правове забезпечення інвестиційної діяльності

Розділ 2. Аналіз підходів щодо економічного обґрунтування інвестиційного проекту фірми

2.1.Проектний аналіз в інвестиційній діяльності

2.2.Аналіз економічної частини інвестиційного проекту.

2.3.Оцінка економічної ефективності інвестиційний проектів фірми

Розділ 3. Оцінка й облік впливу ризику в інвестиційному проекті.

3.1. Класифікація ризиків

3.2. Економічні ризики та методи їх вимірювання.

Висновки

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Економічне  обгунтування інвестиційних проектів є складовою процесу управління інвестиціями, адже він дає інформаційну базу (у вигляді проекту як спеціально оформленого інвестиційного бізнес плану чи результатів проведеної експертизи проекту) для ухвалення рішення щодо включення проекту в інвестиційний портфель, початку його інвестування.

Інвестиційний проект - це викладення цілей та особливостей конкретного інвестування й обгрунтування його доцільності. Без нього неможливо здійснювати інвестиції. Опрацювання інвестиційного проекту залежить від інвестора та чинних законів держави.

 Актуальність теми. В сучасних умовах розширення інвестиційної діяльності актуальність розробки економічного обгрунтування інвестицій та інвестиційних проектів значно зросла. Це пояснюється зміною загальних соціально-економічних умов, незадовільним станом інвестиційної діяльності в промисловості й окремих її ланках - підприємствах, необхідністю більш ефективного використання їхнього наявного виробничого потенціалу.

 У зв’язку з  цим постає необхідність вирішення  теоретичних та методичних питань щодо сутності інвестиційної діяльності, визначення  поняття готовності  промислових господарських комплексів до впровадження пропозицій інвестиційних проектів і проведення їхньої кількісної оцінки, розрахунків економічної ефективності проектних рішень, об’єднання переваг суб’єкта підприємницької діяльності з заходами проекту на основі комплексного підходу до процесу економічного обгрунтування інвестицій. При вирішенні цих проблем слід враховувати, що економіка України знаходиться в стані трансформації, яка супроводжується глобальною перебудовою господарського механізму.

  Мета і завдання  роботи. Метою роботи є поглиблення теоретичних засад та дослідження економічного обгрунтування процесу інвестиційного проектування на основі комплексного підходу до визначення рівня готовності промислових господарських комплексів щодо впровадження пропозицій інвестиційних проектів та економічної ефективності наслідків інвестування.

 

Розділ 1. Методологічні аспекти інвестиційної діяльності.

1.1.Сутність  інвестиційної діяльності.

Інвестиції торкаються самих глибинних основ господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. Тому, інвестиції виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу України зі стану хронічної економічної кризи, здійснення структурних зрушень у народному господарстві, упровадження сучасних досягнень технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської  діяльності на мікро- і макрорівнях.

Інвестиційна діяльність - це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави, спрямованих на реалізацію інвестиційних програм з метою отримання доходу або прибутку.

 Вона здійснюється  на основі:

- інвестування, яке здійснюється  громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, а  також громадськими та релігійними  організаціями;

- державного інвестування, яке здійснюється органами влади  та управління України, а також  державними підприємствами та  установами;

- іноземного інвестування, яке  здійснюється іноземними державами,  юридичними та фізичними особами;

- спільного інвестування, яке здійснюється громадянами та юридичними особами України та інших держав .

Об’єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди й оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Суб’єктами (інвесторами та учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави. Інвестори - суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців. А також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій, як виконавці замовлень, або на підставі доручення інвестора.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної  діяльності в Україні, поряд із основними  принципами, зафіксовані в Законі «Про інвестиційну діяльність», згідно якого інвестиційна діяльність може відбуватися у формі:

 

• приватного інвестування, яке здійснюється громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, об’єднаннями та товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності;

 

•  державного інвестування, яке фінансується із державного, місцевих бюджетів і державними підприємствами;

 

• іноземного інвестування (позикові та кредитні ресурси міжнародних інвестиційних інститутів, зарубіжних корпорацій, спільних підприємств);

Під час економічної кризи інвестиційна діяльність в Україні значно знизилася. Попит на інвестиції падає значно швидше чим виробництво валового продукту. Однією з причин цього, є те, що інфляція значно знецінила інвестиційні засоби. Протягом останніх років, незважаючи на значне уповільнення темпів інфляції, зменшується частина довгострокових кредитів, наданих суб’єктам господарювання усіх форм власності в загальному обсязі кредитів в економіці країни.

Основними  шляхами  максимальної ефективності інвестиційної  діяльності тепер та в майбутньому є:

 

• покрашення відтворювальної структури капіталовкладень, підвищення питомої ваги витрат на технологічне переозброєння та реконструкцію діючих підприємств за рахунок зменшення питомої ваги нового будівництва у виробничій сфері;
• удосконалення технологічної структури капітальних вкладень, збільшення в їх складі питомої ваги устаткування та скорочення, відповідно, будівельно-монтажних робіт;
• пріоритетне забезпечення капітальними вкладами прогресивних напрямків науково-технічного прогресу, що сприяють зниженню ресурсомісткості виробництва і підвищення якості продукції.

Отже, держава має сприяти  розвитку інвестицій, що є двигуном прогресу в усьому світі. В першу  чергу, необхідно розробити законопроект, що відповідає усім вимогам та нормам, визначити сфери інвестування, розробити державну програму підтримки інвестування.

 

1.2.Нормативно-правове забезпечення  інвестиційної діяльності.

Одним з найважливіших  чинників поліпшення інвестиційного клімату  в Україні є створення   адекватного  ринковій   економіці   правового   поля.   Інвестиційні   відносини зазнають   нормативно-правового   регулювання   за   допомогою   актів   законодавства, правових документів локального характеру - установчих, внутрішніх тощо, договорів інвестиційного характеру.

Хоча  всі правові  джерела  виконують  важливу роль  у регулюванні  інвестиційних  відносин, однак провідне місце серед  них посідає інвестиційне законодавство.

Інвестиційне законодавство - це   сукупність   прийнятих   компетентними   органами нормативно-правових актів різної юридичної сили, які регулюють інвестиційні відносини - щодо  безпосереднього  здійснення інвестування та його організації,  управління  цим процесом   та   контролю   за   порядком   інвестування. Інвестиційне   законодавство є підсистемою (підгалуззю) господарського законодавства (як комплексної галузі права).

Для  удосконалення   державного   управління   інвестиційною діяльністю   в   Україні визначені   основні   положення   інвестиційної   політики   Держави   у   Постанові   Кабінету Міністрів України від 01.06.1995 р. №384, якою затверджено “Концепцію регулювання інвестиційної   діяльності   в   умовах   ринкової   трансформації   економіки” та в Указі Президента України “Про заходи щодо реформування інвестиційної політики в Україні” від 18.07.1996  р.   Відповідно до ст. 1 Закону України від 18.09.91 р. № 1560-Х11 “Про інвестиційну діяльність” інвестиціями є всі види майнових  та   інтелектуальних   цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів   діяльності,  в результаті  якої створюється  прибуток  (доход)  або досягається  соціальний ефект.

Загальний   режим   правового   регулювання   інвестиційної   діяльності в   Україні забезпечують понад 100 Законів України, Указів   Президента, постанов Уряду та низка нормативно-регулюючих актів. Відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються Господарським Кодексом України,   Законом   України   від   19.03.96   р.   №   93/96-ВР “ Про   режим   іноземного   інвестування”;   Законом України   від   10.09.91   р. № 1540А-ХІІ “Про захист іноземних  інвестицій на Україні”; Законом України від 18.09.91 р. № 1560-ХІІ “Про інвестиційну діяльність”; Законом України від 8 вересня 2005р. № 2850-1V “Про стимулювання розвитку Регіонів”: Законом України від 17 лютого 2000 р.  № 1457-Ш   “Про   усунення   Дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження”; Постановою   КМУ від 28  грудня  2001   р.   № 1801 “Про затвердження Програми розвитку інвестиційної діяльності на   2002-2010  роки” Указом Президента України  від 10.04.2006 р. № 300/2006  “Про план першочергових  заходів  у сфері інвестиційної діяльності”; Указом Президента України від 07.07.2003 р. № 580/2003 “Про додаткові заходи  по   залученню іноземних інвестицій в економіку України”; Указом Президента   України   від   12.07.2001   р.   №   512/2001   “Про   заходи   щодо   поліпшення інвестиційного клімату в Україні”; Указом Президента України від 07.07.98 р. № 748/98 “Про   деякі   питання   іноземного   інвестування”;  Положенням   про   Державне агентство України з інвестицій та інновацій, затверджене постановою КМУ від 16.05.2007 р. №749;Положенням про порядок іноземного інвестування в  Україну,  затверджене постановою Правління НБУ від  10.08.2005  р.  № 280:  Положенням про порядок  і умови  торгівлі іноземною  валютою,  затверджене постановою Правління НБУ від  10.08.2005  р.  № 281,іншими   законодавчими   актами   та   чинними   міжнародними  договорами,  згоду   на обов'язковість   яких надано Верховною Радою України. У разі  якщо  міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті що передбачено законодавством України проіноземні інвестиції, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 6 Закону України  від  18.09.91 р. № 1560-ХІІ “Про інвестиційну діяльність” інвестиційна діяльність суб’єктів України за її   межами   регулюється законодавством   іноземної   держави,   на  території  якої  ця діяльність здійснюється, відповідними договорами України, а також спеціальним законодавством України.

          Відповідно до Закону України від 19.03.96 р. № 93/96-ВР “Про режим іноземного інвестування” надання іноземним інвесторам права на проведення   господарської діяльності, пов’язаної з використанням об’єктів, що перебувають у державній або комунальній власності і передаються у концесію, відбувається на підставі відповідного законодавства України шляхом укладення концесійного договору.

Важливими правовими  документами, які регулюють взаємовідносини між суб’єктами інвестиційної  діяльності,  є  міждержавні угоди  “Про  сприяння   та   взаємний   захист інвестицій”. Такі угоди є гарантом надання справедливого статусу інвестиціям і захисту їх на території іншої держави. Вони підписані вже близько з 50 країнами світу. Ціла низка проектів угод знаходиться в стадії узгодження.

           З метою підтримки розробки та реалізації державної політики по залученню іноземних інвестицій в економіку України, використання сучасного світового економічного досвіду прискорення інтеграції України в систему міжнародних господарських зв’язків Указам Президента   України   створена   Консультативна   рада   з   питань   іноземних   інвестицій в Україні. З 29 червня 2005 року було  введено в дію рішення Ради національної  безпеки і охорони України “Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні” та від 28 жовтня 2005 року “Про заходи щодо утворення гарантій та підвищення ефективності захисту прав власності в Україні”.

У Постанові   КМУ  від 28  грудня   2001 р.  № 1801 “Про  затвердження  Програми розвитку інвестиційної діяльності  на  2002-2010   роки” зазначено,   що   актуальним завданням держави є активізація інвестиційної діяльності та значне нарощування обсягів інвестицій.   Збільшення   притоку   інвестицій   є   пріоритетним  напрямом  діяльності центральних   органів   виконавчої   влади.   Метою Програми є створення привабливого інвестиційного клімату та   розвиток  інфраструктури   інвестиційної   діяльності   для забезпечення сталого економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Аналіз підходів щодо економічного обґрунтування інвестиційного проекту фірми.

2.1.Проектний  аналіз в інвестиційній діяльності.