Інвестиційна даяльність

Проект є організаційною формою реалізації процесу інвестування. Це поняття охоплює як стратегічне планування інвестиційної діяльності, так і практичну реалізацію щоденного оперативного управління нею.Для того щоб повніше охопити багатофункціональність поняття“інвестиційний проект”, визначимо його у двох аспектах: як документ і як конкретні дії інвестора щодо реалізації своїх інвестиційних намірів.

Згідно з першим аспектом інвестиційний проект - це спеціальнопідготовлена документація з максимально повним описом і обгрунтуванням всіх особливостей майбутнього інвестування. У такому розумінні проект є документованим інвестиційним планом.

Щодо другого аспекту інвестиційний проект - це комплекс заходів, які здійснює інвестор з метою реалізації свого плану нарощування капіталу. Дії інвестора мають бути оптимальними для досягнення поставлених цілей при обмеженні часових, фінансових і матеріальних ресурсів.

Двохаспектне визначення інвестиційного проекту дає змогу  надалі точніше й повніше окреслити питання його розробки та експертизи. На відміну від поняття “інвестиційний проект” під терміном “бізнес-план” розуміють документ, що містить лише економічний план реалізації проекту та його обгрунтування. Бізнес-план є складовою інвестиційного проекту.

Інвестиційний проект як план стратегічних дій інвестора в обраному напрямку істотно впливає на якість (тобто ефективність) інвестування. Не викликає сумніву той факт, що інвестор (або його менеджер проекту), маючи план, досягне вищих результатів, аніж  у разі його відсутності. Проект вносить системність та організованість у процес інвестування.

Аналіз інвестиційних  проектів здійснюють з урахуванням сукупності важливих моментів, що формують розмаїття і типову послідовність операцій розробки й оцінки проекту. До них належать:

• комплексність подання  процесу інвестування (маркетингові, організаційні, фінансові, виробничі, трудові та часові параметри);

• урахування зв’язку  проекту із зовнішніми умовами (стан економіки країни, регіональні, галузеві особливості проекту, сумісність продукції проекту зі станом ринку, місцеві умови та співробітництво з органами влади, екологічна сумісність, соціальна безконфліктність проекту, відповідність ситуації на місцевому ринку праці);

• інтегрована оцінка ефективності проекту на основі співвідношення результатів і витрат, пов’язаних з проектом;

• урахування прогнозованої невизначеності проекту та потенційних ризиків;

• застосування методики приведення грошових потоків до єдиних умов обліку;

• прагнення подати прогнозовану модель проекту з максимальною деталізацією і конкретизацією;

• урахування соціальних і управлінських аспектів проекту як важливих умов його майбутньої ефективності.

Проекти класифікують за багатьма ознаками. Основними з них  є такі:

• період реалізації проекту (коротко-, середньо-, довгостроковий проект);

• відношення до вже діючого  підприємства чи виробництва (проект, що впроваджується на діючому підприємстві, і проект, що реалізується при створенні нового підприємства);

• відношення до діючих основних фондів (проект розширення виробництва, проект модернізації устаткування, проект технічного переозброєння, проект повної реконструкції);

• масштаб проекту (тактичні та стратегічні проекти, тобто пов’язані зі значною зміною активів, сфери діяльності, форми власності);

• форма реальних активів (проекти інвестицій в основні  чи в оборотні фонди).

          Період, протягом якого готуються і реалізуються інвестиційні наміри інвестора, - це життєвий цикл проекту. Він розбивається на кілька типових кроків:

• формування інвестиційних  намірів;

• розробка концепції  проекту (конкретизація завдань, вибір продукту проекту, визначення джерел фінансування, вибір учасників проекту, попередня розробка маркетингового та фінансового планів);

• розробка проекту як документованого плану (деталізованого інвестиційного обгрунтування і плану дій на період життєвого циклу проекту);

• передінвестиційний аналіз проекту (вивчення потенційних можливостей проекту, оцінка реальності фінансових планів, зовнішньої та внутрішньої узгодженості проекту, його комерційної реалістичності й доцільності);

• створення (чи придбання) інвестиційного об’єкта “під ключ”  іпідготовка до початку його експлуатації;

• експлуатація інвестиційного об’єкта та повернення через нагромадження поточного прибутку інвестованих у проект коштів (цей етап називається періодам окупності проекту);

• отримання чистого  прибутку з проекту (понад вкладені в нього кошти);

• завершення або ліквідація інвестиційного проекту (демонтаж основних фондів, продаж оборотних коштів та інших активів, вирішення організаційних і юридичних питань щодо припинення господарської діяльності з використанням активів проекту).

Наведені кроки можна об’єднати у три агреговані етапи: передінвестиційний (розробка проекту як документа), інвестиційний (формування активів проекту “під ключ”) і експлуатаційний (запуск та господарська експлуатація активів і регулярне отримання поточного прибутку, повернення вкладених коштів).

Аналіз інвестиційних проектів як предмет вивчення є сукупністю прийомів і рекомендацій щодо розробки й експертизи проекту з метою визначення ступеня його повноти, вірогідності, реалістичності й доцільності.

Загальна схема проектного аналізу складається з таких етапів:

1. Попередній аналіз інвестиційної  ідеї.

2. Ідентифікація проекту (регіон, галузь, роль проекту з урахуванням місцевих умов, масштаб проекту, базове підприємство).

          3. Інституціональний аналіз (зовнішні умови, юридичні й адміністративні аспекти проекту).

          4. Аналіз технічної бази проекту (передбачений виробничий апарат, технологія, організація виробництва та зберігання продукції).

5. Комерційний аналіз  проекту (співвідношення проекту  і ринків його продукції, реалістичність прогнозів збуту, достатність ресурсів, можливість управління ресурсами та витратами).

6. Фінансовий аналіз (можливість одержання поточного прибутку, збалансованість грошових потоків, достатність коштів, здатність розрахуватися з кредиторами проекту, можливість повернення вкладеного капіталу).

7. Соціальний аналіз (вплив проекту  на людей, які працюють над проектом, оцінка впливу проекту на екологію).

8. Економічний аналіз (цінність  проекту для суспільства і  країни, оцінка впливу проекту на соціально-економічну ситуацію у країні та регіоні).

9. Аналіз запропонованої інвестором системи управління проектом і можливостей досягнення поставлених у проекті цілей.

10. Формування комплексної оцінки  інвестиційного проекту (з урахуванням оцінок наведених сфер впливу проекту) і рекомендацій інвестору щодо ухвалення рішення про реалізацію його інвестиційного наміру, поданого у вигляді проекту.

Учасниками інвестиційного процесу  є юридичні й фізичні особи, які пов’язані матеріальними і фінансовими відносинами з процесами виробництва та реалізації продукції (чи послуг) проекту. Вони, як і інвестор, є основними зацікавленими сторонами в існуванні проекту як документованого плану і як конкретних збалансованих дій інвестора щодо його реалізації.

Інвестиційний проект потрібний інвесторові, його партнерам і кредиторам, які сформували позикову частину інвестованого капіталу. У разі відсутності проекту, так би мовити, не виникає предмета переговорів для ухвалення рішення між інвестором, його партнерами та майбутніми кредиторами. На етапі реалізації інвестування без наявності документованого проекту неможливо ефективно координувати зусилля учасників проекту. Координуюча роль проекту, звичайно, поступово замінюється реальними укладеними договорами між учасниками, проте як довгостроковий план проект має значення аж до повної реалізації намірів інвестора.

 

2.2.Аналіз економічної  частини інвестиційного проекту.

Сучасна вітчизняна практика відбору та оцінки проектів обмежується визначенням ступеня впливу проекту на добробут його власників або інвесторів, що відображається у економічному аналізі проекту.

 Здійснюючи економічний аналіз, проект вивчають з погляду економічної і комерційної привабливості для інвестора та організацій, які його реалізують. Тому всі витрати й доходи, одержані в результаті здійснення проекту, мають явний характер і економічну відчутність. Критеріями відбору проектів за результатами економічного аналізу є додаткові грошові потоки, що виникають при реалізації, його рентабельність та окупність вкладеного капіталу. Проект аналізується в тому чи іншому діловому оточенні, нормативно-правовому полі, в якому він здійснюватиметься. Його оцінка заснована на узгодженості цілей проекту з корпоративними цілями розвитку, які не завжди збігаються з національними інтересами.

Цілі економічного аналізу вимагають  абсолютно іншого аналітичного підходу. Базовою концепцією економічного аналізу  є концепція альтернативної вартості, яка засвідчує, що, оскільки всі ресурси  суспільства обмежені і можуть мати різне застосування, їх вартість повинна вимірюватися з погляду втраченої можливості займатися найкращим з доступних альтернативних видів діяльності, які вимагають використання тих самих ресурсів.

 Метою економічного аналізу  проекту є встановлення його  національної привабливості, оцінка його економічної ефективності на підставі альтернативної вартості ресурсів, які використовуються у проекті, і продукції проекту та визначення можливості сприяння проекту національному добробуту країни.

Визначення економічної цінності проекту засноване на:

-  оцінці впливу результатів  проекту на розвиток національної  економіки (економічної привабливості);

- оцінці використовуваних ресурсів  і результатів проекту за цінами, що відображають їх справжню  цінність для національної економіки  (тіньове ціноутворення);

- встановленні безпосередніх впливів  проекту на економіку країни (зміна  попиту і пропозиції на окремі  товари, зайнятості, платіжного балансу,  економічної ситуації і т. п.), а також опосередкованого впливу  результатів проекту (розвиток  нових галузей, залучення до виробництва недовикористаних потужностей). Вони відображаються в економічній оцінці відчутних і невідчутних вигід та витрат проекту.

Економічний аналіз оцінює проект з погляду відповідності  результатів даного проекту стратегії  розвитку та економічним цілям країни. Наприклад, проекти, пов'язані з масштабними інвестиціями в автоматизацію виробничих процесів, можуть суперечити таким національним економічним цілям, як скорочення витрат по імпорту (оскільки автоматизація здійснюється за рахунок поставок технологічних ліній з-за кордону) та створення нових робочих місць. Здійсненню національної політики підвищення рівня життя населення, зайнятого в сільському господарстві, сприятимуть проекти створення соціальної інфраструктури районів, будівництва нових транспортних магістралей, у тому числі автомобільних шляхів.

 Визначення економічних  цілей країни є прерогативою  її керівництва, уряду. Водночас при кредитуванні деяких програм фінансові інститути (наприклад, Світовий банк) можуть брати участь у розробці цілей соціального розвитку країн і регіонів.

 Досвід проведення  економічного аналізу показав,  що при відборі проектів найпоширенішими економічними цілями національного розвитку є:

- створення у країні  доданої вартості;

- надходження або  економія іноземної валюти;

- розвиток інфраструктури;

- створення нових  робочих місць;

- підготовка кваліфікованих  кадрів;

- залучення і використання місцевих ресурсів.

2.3.Оцінка економічної  ефективності інвестиційний проектів  фірми.

Оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту здійснюється в межах розрахункового періоду, тривалість якого (обрій розрахунку) приймається з врахуванням:

• тривалості створення, експлуатації і (при необхідності) ліквідації об´єкта;

• середньозваженого  нормативного терміну служби основного технологічного устаткування;

• досягнення заданих  характеристик прибутку (маси і/чи норми прибутку і т.д.);

• вимог інвестора.

Порівняння різних інвестиційних  проектів (чи варіантів проекту) і  вибір кращого з них рекомендується робити з використанням різних показників, до яких відносяться:

• чиста наведена вартість;

• термін окупності;

• коефіцієнт прибутковості  проекту;

• внутрішня норма прибутковості;

• фондовіддача проекту.

 

При використанні показників для порівняння різних інвестиційних  проектів (варіантів проекту) вони повинні  бути наведені до порівнянного виду.

Поряд з перерахованими вище критеріями у ряді випадків можливе використання і ряду інших: інтегральна ефективність витрат, поріг беззбитковості, проста норма прибутку.

Жоден з перерахованих  критеріїв сам по собі не є достатнім  для прийняття проекту. Рішення  про прийняття проекту повинне  прийматися з урахуванням значень усіх перерахованих критеріїв і інтересів всіх учасників інвестиційного проекту.

Необхідним критерієм  прийняття інвестиційного проектує позитивність сальдо накопичених реальних грошей у будь-якому тимчасовому  інтервалі, де даний учасник інвестиційного процесу здійснює витрати чи одержує доходи. Негативна величина сальдо накопичених реальних грошей свідчить про необхідність залучення учасником додаткових власних чи позикових засобів і відображення цих засобів у розрахунках ефективності.