Запозичення у китайській мові

           Велика кількість іноземних лексем  проникала у китайську мову  опосередковано через англійську. Шляхом калькування було запозичено значну частину термінів та слів повсякденного вживання із латинської, грецької, німецької та іспанської мов. Наприклад, нині загальновживане слово «健康» (здоров’я) є нічим іншим, як калькою із німецького «Gesundheit».

Приклади запозичень із латинської:

母校 [Mǔxiào] альма-матер

毕业生 [Bìyè shēng] випускник

利比多  [Lì bǐ duō]   лібідо

又及 [Yòu jí]    постскриптум

Приклади запозичень із грецької:

魅力 [Mèilì] харизма

马拉松 [Mǎlāsōng] марафон

Запозичення із німецької:

健康 [Jiànkāng] здоров’я

幼儿园  [Yòu'éryuán] дитсадок

Запозичення із іспанської:

回头见 [Huítóu jiàn] (від ісп. Hasta la vista) побачимось пізніше

斗牛士 [Dòuniú shì]  матадор.

     Окремої уваги заслуговують запозичення із російської мови. Росія і Китай - дві найбільші світові держави, що здавна мають великий вплив на міжнародну політичну обстановку. До того ж, обидві країни мають багаторічну історію політичних стосунків. Оскільки між цими двома країнами протягом тривалого часу розвиваються тісні політичні стосунки, вплив обох лінгвокультур одна на одну є досить значним явищем. Взаємопронкнення російської та китайської мов активно почало розвиватися наприкінці XIX століття у прикордонних областях. Та найбільшого впливу китайська мова зазнала внаслідок будівництва Китайсько-Східної залізниці (1890-ті роки). Саме у цей час мова поповнюється неологізмами, що являють собою кальки із російських лексем:

布拉及 [Bù lā jí] плаття(сукня)

黑列巴 [Hēi liè ba]  Хліб

     Після революції розпочалась масова еміграція жителів далекосхідних областей, які не сприйняли ідей більшовицької влади до Китаю . Цей процес, у свою чергу, дав можливість появі у китайській мові таких лексем:

戈瓦斯 [Gē wǎsī] квас

伏特加 [Fútèjiā] горілка

坦克 [Tǎnkè] бак

拖拉机 [Tuōlājī] трактор

皮夹克 [Pí jiákè] піджак

克格勃 [Kègébó] КДБ

沙皇 [Shāhuáng] цар

布尔什维克 [Bù'ěrshéwéikè] більшовик

     На думку А. А. Хаматової, сьогодні китайська мова все менше поповнюється запозиченнями з російської,  оскільки прийшло багато слів з англійської мови. Це пов’язано з активним розвитком науки, техніки, інтернет-технологій. Останнім часом з’явилися навіть буквені запозичення – сполуки латинських літер та ієрогліфів.

             Отже, проаналізувавши наведені вище приклади, можна простежити, що культура та мова певної країни рідко бувають самодостатніми. Дослідження сучасної художньої літератури дозволили нам помітити, як збільшується активність проникнення іношомовних елементів не лише у розмовну мову, а й у стандартизовану літературну. Із розвитком суспільних відносин, завдяки якому співпраця із багатьма країнами світу стає неминучою, Китаю довелось зіткнутися із реаліями, лексеми для позначення яких, у мові були відсутніми. Саме тому міжнародні обміни, реформи і здатність Китаю швидко пристосовуватися до нових історичних умов дали громадськості можливість ознайомитись із найважливішими аспектами соціокультурного та політичного життя передових європейських народів. Саме ці процеси сприяли збагаченню та розвиткові лексикології китайської мови. Протягом останніх десятиліть поява запозичень в китайській мові збільшилась, масовість та активність використовування запозичень актуалізували питання про генезу нових лексем. Китайські лінгвісти продовжують активно досліджувати джерела появи іншомовних запозичень, що дає їм змогу правильно етимологізувати запозичення та знайти шляхи їх освоєня у мові.

    

1.4.  Основні сфери запозичень та їхні основні тематичні групи.

       

       Досліджуючи запозичення ми помітили, у китайській мові більшу частину перейнятої лексики складають слова, що належать до науково-технічної сфери. Розвиток наукової думки, поява нових технологій дала поштовх до створення  нових термінів в галузі науки і техніки. За останні десятиліття китайська мова запозичила такі терміни:

多媒体 [duōméitǐ] - мультимедіа,

服务器 [fúwùqì] - сервер

软件儿 [Ruǎnjiàn er] програмне забазпечення

传真 [Chuánzhēn] факс

电子邮件 [Diànzǐ yóujiàn] електронна пошта

因特网 [Yīntèwǎng]  інтернет

环球网 [Huánqiú wǎng] всесвітня мережа

激光打印机 [Jīguāng dǎyìnjī] лазерний принтер

鼠标 [Shǔbiāo] комп’ютерна мишка

     Всесвітній процес глобалізації, поява нових речей та предметів повсякденного вжитку мають значний вплив на розвитокт лексики будь-якої мови. Не є винятком і китайська.

     Усі нещодавно засвоєні мовою слова можна поділити на такі тематичні групи:

       1) Слова, що є назвами продуктів харчування, їжі. Ця підгрупа також включає у себе  всесвітньо відомі назви закладів харчування:

绿色食品 [Lǜsè shípǐn]  зелень

麦当劳 [Màidāngláo]  Макдональдс

纷达 [fēndà] – Фанта

可口可乐 [kěkŏukělè] – Кока-кола

必胜客 [Bìshèngkè] – «Піца Хат» (Pizza Hut),

汉堡  [Hànbǎo] гамбургер

比萨 [Bǐsà]  піца;

   2)   Назви засобів пересування та марки машин:

汽轮机列车  [Qìlúnjī lièchē] турбо-потяг

空中客车 [Kōngzhōng kèchē] аеробус

奥迪[àodí] – Audi,

福特 [fútè] – Ford

欧宝  [Ōu bǎo] – Opel

保时捷 Bǎo shí jié] Porsche

   3) Назви предметів одягу:

Т-恤 [T-xù]  футболка

夹克[jiākè] – жакет

阿地达斯 [ādìdàsī] - ADIDAS

牛仔裤 [Niúzǎikù] джинси

迷你裙 [Mínǐ qún] міні-спідниця

比基尼 [Bǐjīní] бікіні

   4)  Предмети повсякденного вжитку та явища, пов’язані із ними:

香波 [Xiāngbō] шампунь

隐形眼镜 [Yǐnxíng yǎnjìng] контактні лінзи

桑拿浴 [Sāngná yù] сауна

太阳浴 [Tàiyáng yù] сонячні ванни

伟哥 [Wěigē] віагра

    5)  Поняття, пов’язані із сучасною культурою:

爵士乐 [Juéshìyuè] джаз

肥皂 剧 [Féizàojù] мильна опера

迪斯科 [Dísīkē] дискотека

霹雳舞 [Pīlì wǔ] брейкданс

派对 [Pàiduì] вечірка

迪斯尼乐园 [Dísīní lèyuán] Діснейленд

高尔夫球 [Gāo'ěrfū qiú] гольф

飞镖 [Fēibiāo] бумеранг

蹦极跳 [Bèngjí tiào] банджі-джампінг

嬉皮士[Xīpíshì] хіпі

朋克 [Péngkè] панк

代沟 [Dàigōu] рамки поколінь

文化差距 [Wénhuà chājù] культурний розрив

      Тематична класифікація запозичених слів дозволила простежити деякі закономірності їх вживання. Використання функціонально та жанрово різноманітних запозичених слів спостерігається у ЗМІ та всесвітній мережі Інтернет. Це пояснюється тим, що телебачення, радіо, преса та Інтернет складають простір масової комунікації, в якому об'єднуються матеріали найрізноманітніших мовних підсистем. Крім того, необхідно відзначити факт проникнення іншомовної лексики (англіцизмів) у різні варіанти загальнонародної мови - літературну мову (письмову та усну), а також у субстандарт (жаргони, сленг). Такі прояви пов'язані насамперед зі зміною соціально-психологічногих настроїв носіїв. У цьому дослідники схильні вбачати вплив глобалізації, що негативно позначається на розвитокові мови та забруднює її. З одного боку, з цим твердженням не можливо не погодитись, адже через процес взаємопроникнення слів однієї мови у іншу, втрачається самобутність обох мов. Але суспільство розвивається швидкими темпами і мова не може стояти осторонь цих процесів, тому деякі слова поступово виходять із вжитку, в той час як на зміну їм з’являється назви понять, явищ, процесів, характерних для певного історичного періоду. Проте кожна мова намагається «захиститися» від такого глобального впливу, так, наприклад, у китайській мові поряд із запозиченнями вживаються слова-синоніми; китайські лінгвісти докладають усіх зусиль, аби зберегти самобутність мови.

 

Висновки до першого розділу.

     Отже, нові поняття та лексеми, що їх позначають з’являються у певній мові тоді, коли виникає потреба у найменуванні нових явищ, предметів, ознак. Не зважаючи на те що запозичення активно проникають у лексику китайської мови, їх набагато менше, ніж у європейських та навіть східних. Це поясняюється складною фонетичною системою мови та ієрогліфікою.

      Для  створення нової лексеми частіше  використовується метод калькування.  Кількість кальок у китайській  мові значно більша за кількість  фонетичних запозичень. Це пояснюється бажанням носіїв зберегти самобутність своєї мови.

     Тематичне  розшарування запозиченої лексики  пов’язане із історичними умовами та є наслідком процесу етномовних контактів.     

 

 

 

Розділ ІІ. Адаптація іншомовних запозичень у  системі китайської мови та сприйнятті носіями.

 

     2.1. Адаптація іншомовних запозичень  у системі сприйнятті носіїв  китайської мови.

        

     Беручи до уваги той факт, що термін «запозичення» багатозначний, і його значення диференціюється в різних галузях лінгвістики, в нашому дослідженні ми розглядали запозичення як сам процес появи і закріплення в мові якогось іншомовного елемента, так і його результат, тобто сам іншомовний елемент. Процес запозичення слів дозволяє проаналізувати їх не тільки за параметром засвоюваності, а й за іншими принципами, серед яких основними є: час запозичення, характер і спосіб запозичення, сфера функціонування запозичених слів. Так, І. І. Огієнко класифікує лексичні запозичення за «принципом давності і ступеня поширення слів у мові-реципієнті: запозичення, що увійшли здавна і цілком засвоєні; іноземні слова, що не ввійшли в систему мови, але часто вживані його носіями; іноземні слова, що не ввійшли в систему мови, і рідко вживаються його носіями» [21, 52 ст.].

         У ряді робіт російських та зарубіжних лінгвістів знайшла своє відображення типологічна класифікація запозичених слів. Сутність даної класифікації полягає в тому, що за ступенем асиміляції всі слова іншомовного походження можна поділити на три групи:

      1) повністю засвоєні (асимільовані) запозичення;

      2) частково засвоєні (асимільовані) запозичення;

      3) неасимільовані запозичення - власне іншомовні слова.

         Слід враховувати і той факт, що «проблематику асиміляції іншомовних слів у мові-реципієнті можна вивчати лише у визначеному часовому зрізі» [19]. Тому диференціювати запозичену лексику за ступенем асимільованості необхідно лише в якийсь конкретний історичний період. Беручи до уваги те, що лінгвістичні процеси запозичення в будь-якій мові досить тривалі і мають складну організацію, справедливим видається твердження, що слова іншомовного походження неоднорідні як за ступенем функціонального, так і по виразності формального засвоєння. Запозичення являють собою той пласт лексики, що, як дзеркало, відображають історію держави, народу, показують вплив зовнішніх, нелінгвістичних факторів на розвиток мови.

         Протягом останніх десятиліть приток іншомовних запозичень у китайській мові зріс. Масовість та активність використання запозичень актуалізували проблему їх використання. Розгорнулась активна дискусія між прихильниками заозичень та тих, хто виступає за чистоту мови. Позиція противників запозичень виглядає більш переконливою, оскільки мова – система гнучка, динамічна, має здатність очищуватись від зайвих елементів, адаптація та асимілювання яких є проблематичними. Зрештою, навіть дослідники вважають, що основним способом поповнення лексичного складу певної мови є не запозичення, а утворення нових лексичних одиниць на базі вже існуючого мовного матеріалу.

        Проблема ж засвоєння іншомовних елементів носіями мови пов’язана із досить складним когнітивним процесом, що включає у себе такі етапи: сенсорне сприйняття, перцептивне сприйняття та смислове усвідомлення. На сенсорному рівні відбувається акустичний аналіз і розпізнавання звуків у складі слова, на перцептивному - їх впізнавання, а на смисловому - встановлюється загальний зміст слова, що сприймається. Смислове сприйняття іншомовних слів являє собою дуже складний процес, зумовлений індивідуально-особистісними особливостями носія, а також характером самих лексичних одиниць.[3,23 ст.]

           Так само відбувається із мовним засвоєнням іншомовних неологізмів. Оскільки у китайській мові відсутнє явище формозміни, то й запозичені слова втрачають свої морфологічні якості і функціонують у мові за типом власне китайської лексики. До того ж засвоєння іншомовних елементів в силу своєї багатоаспектності розглядається лінгвістами з різних позицій. До середини минулого століття домінуючим був підхід, при якому процес засвоєння зводився лише до формального уподібнення іншомовних одиниць у системі мови-реципієнта. На зміну йому прийшов інший підхід, що грунтується на прерогативі функціонального засвоєння запозиченої лексики, тобто пристосування іншомовних одиниць до лексико-семантичної системи  мови, що запозичує. На сучасному етапі набирає силу тенденція комплексного аналізу лексичних запозичень, оскільки формальна і функціональні сторона - це лише різні аспекти єдиного процесу засвоєння.

               Фонетична та орфографічна організація запозиченого матеріалу у китайській мові є складною також через ієрогліфічний характер письма та складність фонетичної системи, у якій відсутня велика кількість звуків та фонем, характерних для мов, із яких слова запозичуються, тому процеси засвоєння відбуваються у межах складу, а не цілого слова. Модифікації, що виникають у рамках складової системи здійснюються так, щоб склади, вибрані для запису іншомовних одиниць, так чи інакше співвідносилися з їх значенням. Таким чином, при запозиченні іншомовних лексем китайською мовою найкращим є зв'язок форми слова і його значення. Звичайно, не всі іншомовні звучання можна семантично осмислити. У системі китайської мови великий відсоток фонетичних запозичень ніяк не співвідноситься зі значенням морфем, з допомогою яких воно утворене. Крім того, не завжди в системі китайської мови зміна якогось іншомовного слова проводиться послідовно, до кінця. Окремі із запозичених слів мають деякі особливості, їх не притаманні. До них можна віднести так звані алфавітні запозичення, до складу яких включені іншомовні графічні елементи.