Запозичення у китайській мові

       2) Семантичні запозичення (意译) є основним джерелом збагачення лексичного складу китайської мови, особливо це стосується засвоєння термінів. Загалом майже уся термінологія китайської мови є запозиченою. Запозичення цього типу є результатом перекладу іншомовної лексики китайською мовою, тому вони також називаються кальками. Особливостями кальок є те, що вони запозичують лише значення, смислову оболонку слова, оскільки матеріалом для їх творення є суто китайська лексика. Кальки як фонетично, так і графічно не відрізняються від власне китайської лексики. Кальки легко входять до лексичної системи мови і вільно функціонують у ній. З огляду на особливості цього типу лексичних запозичень доцільно виділити серед них два типи: структурні та етимологічні кальки.                                          

      Структурні кальки.

     При калькування цього типу дублюється словотворча модель лексичної оди-

ниці. Структурні кальки відображають зовнішню форму чи спосіб      іншомовного слова і дають буквальний переклад його структурних елементів.

Наприклад:

软件儿 [Ruǎnjiàn er] м’який+виріб=програмне забезпечення (від англійського software);

观点 [Guāndiǎn] дивитися+точка=точка зору;

跳蚤市场 [Tiàozǎo shìchǎng] блоха+ринок=блошиний ринок;

下意识 [Xiàyìshí] під+свідомість=підсвідомість.

       Етимологічні кальки.

       Етимологічні ж кальки розкривають смисловий зміст запозиченої лексеми. Слово піддається етимологізації за допомогою пояснювального перекладу. Китайська мова широко застосовує етимологічний спосіб калькування, оскільки навіть китайські лінгвісти вживають певних заходів, закликаючи населення користуватись у побуті кальками, для того щоб досягнути чистоти мови.

Наприклад:

望远镜 [Wàngyuǎnjìng] дивитися + даль + лінза = бінокль;

拍卖 [Pāimài] ударяти долонею + продавати = аукціон;

电视机 [Diànshì jī] електрика + дивитися + апарат =   телевізор;

自来水 [Zìláishuǐ] сам + приходити + вода = водопровід;

打火机 [Dǎhuǒjī] вдаряти+вогонь+апарат = запальничка.             . 
     Отже, семантичні запозичення є більш розповсюдженими у китайській мові, ніж фонетичні. Причиною цього є те, що кальки зрозуміліші від фонетичних запозичень,  тому що вони стали результатом дослівного перекладу. Це значно полегшуює з'ясування їхнього змістового навантаження.        

      Той факт, що кальки за своїм складом не відрізняються від власне китайських слів, сприяє міцному засвоєнню мовою багатьох кальок і закріпленню їх у лексичній системі мови у вигляді власне китайських лексем.

       3) Фонетично-семантичні запозичення (音译 加 意译).

     Оскільки фонетично-семантичний тип запозичень є поєднанням двох видів запозичень, розглянутих вище, йому притаманні певні особливості. У словосполученнях, утвореним таким способом, один із компонентів є семантично значущим лексичним елементом, у той час, як інший компонент є фонемою, що передає звучання, близьке до мови оригіналу. Фонетико-семантичні запозичення також називають напів-кальками і традиційно поділяють їх на два види:

      1) Напівкальки, в яких перший елемент імітує звучання початкового складу запозиченого слова, а другий елемент – смислова морфема, що є буквальним перекладом наступної частини слова. У цьому випадку семантично незасвоєні фонетичні запозичення переходять до нової категорії іншомовних слів з неповним семантичним засвоєнням.

Наприклад:

探戈舞 [tàngē wŭ] танго (від англійського tango + 舞wŭ «танець»);

芭比娃娃 [bābĭ wáwá]  – Барбі (bābĭ – від англійського Barbi + 娃娃wáwá «лялька»)

吉普车 [Jípǔchē] джип (від англійського «jeep» + 车 «машина»)

拉丁语 [Lādīng yǔ] латина

芒果 [Mángguǒ] манго

摇滚乐 [Yáogǔnyuè] рок-музика (від англійського «rock» + 乐 «музика»)

     2)   Напівкальки, у яких перша частина – смислова морфема, а друга – фонема, що імітує звучання запозиченого слова.

Наприклад:

冰淇淋 [Bīngqílín] морозиво (від англійського «Ice cream» - 冰 «лід» + 淇 淋 фонозапис);

毒瓦斯 [Dú wǎsī] отруйний газ (毒 «отрута» + 瓦斯 фонозапис).

聊天室 [Liáotiān shì] чат

     Напівкальки слугують сполучною ланкою між власне кальками та фонетичними запозиченнями. Деякі різновиди фонетичних запозичень, що пройшли у китайській мові процес семантико-морфологічного засвоєння, схожі із напівкальками тим, що в них поряд із компонентом, який передає звучання частини іноземного слова, є значуща частина. Проте фонетичні запозичення слід відрізняти від напівкальок. Напівкальки відображають структуру запозиченого іншомовного слова: фонетична частина у них відповідає одній складовій частині запозиченого слова, а смислова частина відображає зміст. Такі особливості не є характерними для фонетичних запозичень. Як вважає російський синолог В.В. Іванов, напівкальки із семантично і морфологічно засвоєними фонетичними запозиченнями утворюють у китайській мові сполучну ланку між власне кальками і суто фонетичними запозиченнями [12, ст.78].

       4)  Вторинні запозичення (日语 汉 读).                            

     Вторинними запозиченнями називають слова японської мови, що увійшли до лексичного складу китайської. Такі лексеми записані китайськими ієрогліфами і за своєю словотворчою структурою нічим не відрізняються від власне китайської лексики, у них зміні підлягає лише фонетична оболонка.                                   

Наприклад: 
场合 [Chǎnghé] випадок                                          

场所 [Chǎngsuǒ] місце                                                            

手续 [Shǒuxù] формальність                                        

见习 [Jiànxí] стажування                                          

取缔 [Qǔdì] заборона; накласти заборону                                   

     Іншою цікавою особливістю вторинних запозичень є те, що вони, фактично, не являють собою запозичень з японської лексики, але становлять запозичення, що увійшли у лексичну систему японської мови. Це явище є вторинним засвоєнням іншомовної лексики, і саме тому лексичні одиниці цього роду можна назвати вторинними запозиченнями [6, ст. 150].                             

     Ця мовна особливість стала можливою тому, що такі слова складаються з лексичних елементів, утворених на основі китайської словотворчої системи, що на письмі фіксуються китайськими ієрогліфами.  Лексичні елементи даної категорії становлять переважно термінологічну лексику.                      

Наприклад:  
预算 [Yùsuàn] кошториc                                              

保险 [Bǎoxiǎn] страхування                                            

仲裁 [Zhòngcái] арбітр                                                

所得税 [Suǒdéshuì] прибутковий податок                                              

伦理 [Lúnlǐ] етика                                        

经济 [Jīngjì] економіка

       5) Абревіація (头 字 语 ).

     Абревіація – особливий вид запозичень, оскільки це явище невластиве китайській мові. Та проте впродовж останніх десятиліть китайською мовою засвоюється все більша кількість іноземних запозичень, здебільшого із англійської мови. У лексику проникають також складноскорочені слова (абревіатури). При цьому запозичується фонетична оболонка слова та його графічне вираження. Великий відсоток таких іншомовних вкраплень містять у собі абревіатури, записані латиною. Абревіатури - ініціальні буквені скорочення, так звані ініціальні графічні або графо-лексичні скорочення. Вони використовуються для позначення численних агентств і структур ділової та соціальної сфери. Скорочуються окремі словосполучення, серед них найбільша кількість назв різних організацій.                              

Наприклад: 
APEC (Asia Pacific Economical Association) - Азіатська Тихоокеанська Економічна Компанія;

CBA (Chinese Basketball Association) - Китайська Асоціація Баскетболу.        

     Іншим типом абревіації є змішані англо-китайські скорочення.       Лексичні одиниці даного типу містять у своєму складі англомовну абревіатуру і ієрогліф, що уточнює її значення.                                                     

Наприклад: 
BP机 пейджер                                                                            

PC 机 персональний комп'ютер                                                              

IP 电话 інтернет телефонія                                                           

Sim 卡 сім-карта для мобільних телефонів                                 

    Дуже часто на основі абревіатур утворюються змішані типи скорочень.

Наприклад:  
E-时代 епоха Інтернет                                        

Китайські ініціальні скорочення виникають у результаті графічного скорочення слів, висловів, переданих піньїном.                                     

Наприклад: 
HSK (Hanyu Shuiping Kaoshi) 汉语 水平 考试 - іспит на рівень знання китайської мови.                 

       Поява складноскорочених слів спричинена необхідністю економії часу. Популярність електронних приладів та інтернету посилює тенденцію до скорочення слів і виразів, які проникають у мову китайців. Треба відзначити важливий момент: загальноприйнятою мовою спілкування у всесвітній мережі інтернет є англійська. У зв’язку з цим населенню Китаю після того, як воно почало активно користуватись інтернетом, довелося працювати за встановленими раніше правилам. У свою чергу у повсякденному житті середньостатистичні китайці почали вживати англомовні скорочення. Їх приваблює незвичність, виразність і лаконічність абревіацій. Саме цим пояснюється широке використання складноскорочених слів у сучасній китайській мові.

 

3.  Джерела запозичень.

       

     Китайське суспільство на сучасному етапі виступає активним учасником світових економічних, політичних і культурних процесів. Тісна взаємодія з міжнародними організаціями, іноземними компаніями, науково-технічний, культурний обмін із закордонним світом, неминуче породжують в Китаї необхідність говорити іноземними мовами, приймати міжнародні стандарти комунікації та термінологію.

     До 1840, коли почалась Перша Опіумна війна, Китай був повністю ізольований від впливу передових європейських держав. Виняток становив тільки один порт - Гуанджоу, який був відкритий для іноземних торгових суден. Західні країни, які хотіли проникнути на багатий китайський ринок, спеціально провокували китайський уряд, щоб розпалити опіумну війну. Причини ж того, що Китай протягом такого тривалого часу був ізольований, полягають у вірі китайців у їхню непереможність та бажання захиститись від будь-якого зовнішнього впливу. Коли ж у результаті поразки в першій опіумній війні китайці усвідомили, що більше не є «Великою піднебесною імперією», китайській інтелігенції довелося визнати, що в разі співпраці з іноземцями, народ повинен розуміти їх та знати їхню історію. Одним із перших, хто висловив це припущення, був імператорський чиновник Лінь Цзесюй. Західні політичні ідеї, соціальні структури, інноваційні технології стали доступні Китаю. Для того щоб зрозуміти і вникнути в ідеї прогресивних технологій, китайцям доводилося читати багато зарубіжної літератури, основна частина якої була представлена саме англійською мовою. Але через те, що феодалізація країни тривала більше 2000 років,  ідеографічне китайське письмо не могло сприяти активному проникненню англійських запозичень, які передавались латинською абеткою. Для вирішення цієї проблеми було винайдено транслітерацію лексем, розвиткові якої посприяли китайські лінгвісти Лі Даджао та Лю Сюн, що займалися перекладами англомовної літератури китайською мовою.

      Починаючи з кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст., лексичним складом китайської мови було засвоєно такі англіцизми:

啤酒 [Píjiǔ] пиво

巧克力  [Qiǎokèlì]  шоколад

安琪儿 [Ānqí'ér] ангел

引擎 [Yǐnqíng] (від англ. Engine) двигун

歇斯底里   [Xiēsīdǐlǐ] істерія

逻辑  [Luójí]   логіка

费 [Fèi]  (від англ. Fee) податок

咖啡 [Kāfēi] кава

罗曼蒂克 [Luómàndìkè] романтика

扑克 [Pūkè] покер

        Крім англіцизмів, через англійську  мову китайською було запозичено багато слів французького походження, що втратили оригінальну орфографію, адаптуючись до системи англійської мови. Запозичення більшості із цих лексем відбувалось не фонетично, як це було із англіцизмами, а семантичним шляхом. Як приклад наведемо такі слова:

前卫的 [Qiánwèi de]   авангард

拼贴画 [Pīn tiēhuà]   колаж

似曾相识 [Sìcéng xiāngshí] дежавю

大结局  [Dà jiéjú]  фінал

精品店 [Jīngpǐn diàn] бутік.

       Загалом, французький вплив на китайську мову став відчутним після завершення першої опіумної війни та договору, що в результаті був підписаний. За цим договором католицькій церкві, яку представляли французькі священики, дозволялось проводити в Китаї місіонерську пропаганду. Проте, вона, як виявилось, була не зовсім успішною.

       Нова  хвиля іноземних запозичень пов’язна із проголошенням КНР у 1949 році. Епоха феодалізму у Китаї завершилась, і республіка стала відкритою для іноземних держав. Під керівництвом Мао Цзедуна, розпочалось активне розбудовування країни. Проте для того щоб перейняти попередній досвід західних країн, більш розвинених у політичному, економічному та соціальному аспетах, доводилось перекладати багато іншомовної літератури, і, як наслідок, вивчати мови. До того ж, інтерес іноземців до Китаю виріс, що призвело до збільшення потоку іноземних туристів та науковців. Для того щоб мати змогу вільно підтримувати міжнародні контакти, китайська мова засвоювала все більше й більше наукових термінів іншомовного походження, особливо в галузі медицини, економіки, соціальних стосунків.

      У цей час до китайської лексики увійшли такі слова із англійської мови:

扑热息痛 [Pūrèxitòng] парацетамол

阿司匹林 [Ā sī pī lín]    аспірин

盘尼西林  [Pánníxīlín] пеніцілин

维他命 [Wéitāmìng]   вітамін

尼龙 [Nílóng]   нейлон

蒙太奇 [Méngtàiqí]   монтаж

芭蕾  [Bālěi]  балет

卡通 [Kǎtōng] (від англ. Cartoon) мультиплікація.