Труднощі перекладу фразеологізмів з польської на українську та російську мови. Зіставний аналіз (на прикладі фразеологізмів,що позначают

Фразеологічні одиниці мають  експресивно-емоційні властивості, тому їх і використовують, щоб якнайяскравіше, найбільш виразно підкреслити риси характеру людини.

 

РОЗДІЛ 3. Міжмовні відповідності фразеологічних одиниць на позначення характеру людини в слов'янських мовах

3.1. Типологія перекладацьких  відповідностей

Переклад – одне з найдавніших  занять людини. Розмаїття мов спонукало  людей до цієї нелегкої, проте настільки  необхідної справи, яка слугувала  та служить меті комунікації та обміну духовними цінностями між народами.

Переклад, у більш широкому аспекті позначає мисленнєву діяльність, процес передачі змісту, вираженого однією мовою засобами іншої мовної системи. У вузькому плані, переклад являє  собою результат цього процесу, тобто одиницю, яка зазнала трансформацій. І хоча ці поняття різні, вони являють  собою діалектну єдність, одне не мислиться без іншого. Точний переклад, за визначенням, неможливий через те, що кожна окрема мова відрізняється  від іншої за граматичним устроєм, словниковим складом, культурними  особливостями та ін. Щоб дібрати  максимально відповідний та адекватний еквівалент до перекладуваної одиниці, у нашому випадку до фразем, що означають характер людини, перекладач вдається до різних способів перекладу.

Фразеологічна система кожної з мов характеризується певним ступенем стилізації окремих одиниць та ступенем відтворюваності в інших мовних системах. Звідси випливає, що в кожній мовній системі важливу роль відіграють суб'єктивні чинники. Відповідно до цього, перекладувана одиниця може мати еквівалент з різним ступенем повноти. Так, повні еквіваленти  являють собою такі відповідники, які збігаються за семантичною, структурною  та стилістичною характеристикою. Проте, існують так звані часткові еквіваленти. Частковим фразеологічним еквівалентом називають таку одиницю мови перекладу, яка є еквівалентом співвідносній  багатозначній одиниці мови оригіналу, проте не в усіх її значеннях.

Часткових еквівалентів порівняно  небагато, оскільки взагалі явище  багатозначності менш характерне для  фразеології. Більш розповсюджені  випадки відносної фразеологічної еквівалентності. Відносний фразеологічний еквівалент поступається абсолютному  лиш тим, що відрізняється від  похідної ФО будь-яким з показників:  інші, часто синонімічні компоненти, невеликі зміни форми, зміна синтаксичної побудови, інші морфологічна співвіднесеність, сполучуваність тощо. В іншому він є повноцінним відповідником перекладуваної ФО.                 

Отже, проведемо типологізацію  перекладацьких відповідностей фразем,  що позначають характер людини української, російської та польської мовних систем та визначимо найбільш продуктивний тип перекладу, застосовуваний для даного виду фразем.

3.1.1. Фразеологічні звороти, ідентичні за структурою і семантикою. Повні еквіваленти (калькування)

 

Цілий ряд фразеологізмів, що означають характер людини як в польській, українській так і в російській мовах співпадають як за складом і послідовністю своїх компонентів, так і за їх значенням.

До таких фразем, насамперед, належать конструкції типу „іменник + прикметник”. У цій групі виділяються  ФО, одним із компонентів яких є:

• назва тварини:

Пол. zbłąkana  owieczka [2, 336]; укр. блудлива (блудна) вівця (овечка) (людина, яка збилася з правильного життєвого шляху) [9, 448]; рос. заблудшая овца [10, 509].

Пол. złoty cielec [2, 563]; укр. золотий телець (книжн. золото, гроші, влада золота, грошей) [9, 509]; рос. золотой телец [10, 469].

Серед фразем типу „іменник + іменник” є фразеологізми, що містять  назви:

• продуктів харчування:

Пол. sόl ziemi [2, 168]; укр. сіль землі [10, 138]; рос. соль земли [9, 182].

• давніх літер і міст:

Пол. Sodoma i Gomora (o wielkiej awanturze, zamieszariu, chaosie wywoіuj№cym grozк; o rozpuњcie, wyuzdaniu) [2, 369]; укр. сoдом (сoдома) і гоморра 1) велике безладдя, метушня 2) крайня аморальність, розпуста) [9, 339]; рос. сoдом и гоморра [10, 333].

Серед структурно та семантично ідентичних ФО польської, української  та російської мов трапляються і  конструкції :

„дієслово + іменник”:

Пол. umywać ręce [2, 397]; укр. умивати руки (знімати з себе відповідальність) [9, 283]; рос. омывать руки [10, 264].

Пол. mieć czyste ręce [2, 369]; укр. мати чисті руки (бути чесним, не чинити злочинів) [9, 319]; рос. иметь честные руки [10, 298].

Пол. rzucać słowa na wiatr [2, 523]; укр. кидати слова на вітер (говорити, обіцяти щось несерйозно) [9, 442]; рос. брость слова на ветер [10, 520].

Отже, серед фразеологізмів, що позначають характер людини як в польській, українській так і в російській мовах, багато конструкцій, ідентичних як за складом і послідовністю компонентів, так і за своєю семантикою. Такі фраземи побудовані за моделями „іменник + прикметник”, „іменник + іменник”, „дієслово + іменник”, „сполучник + іменник”. Компонентами таких зворотів найчастіше виступають назви тварин, рослин, частин тіла людини, продуктів харчування тощо.

 

3.1.2. Семантично однакові фраземи, що мають різну структуру.

Відносні еквіваленти

 

Hаступну групу, становлять фразеологічні звороти, які відрізняються структурним складом компонентів, але мають однакове значення в польській і українській мовах, і навпаки – мають однакову структуру, але відрізняються семантично.

Значно більше семантично ідентичних фразем, структура яких в досліджуваних мовах не співпадає. Серед них виділяють фразеологізми, що містять:

• імена людей:

Пол. niewierny Tomasz [2, 294]; укр. Хома невірний (невірячий) [10, 526]; рос. Хома неверный [9, 386].

• фраземи з компонентом прикметник (дієприкметник) на позначення характеристик:

Пол. syn marnotrawny [2, 208]; укр. блудний син (той, хто повертається після довгої відсутності з каяттям визнанням своєї провини) [10, 230]. рос. блудный сын [9, 256].

Пол. zbłąkana  owieczka [2, 336]; укр. блудлива (блудна) вівця (овечка) (людина, яка збилася з правильного життєвого шляху) [9, 448]; рос. заблудшая овца [10, 509].

• назви тварин, рослин:

Пол. kozioі ofiarny [2, 429]; укр. козел відпущення (людина, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чиїсь негативні вчинки) [10, 523]; рос. козел отпущения [9, 320].

Трапляються також фразеологізми, що позначають характер людини за однаковою структурою яких в польській, українській та російській мовах стоїть різне значення. Наприклад, цікавими є фразеологізми bікdna owca і блудна вівця, які є однаковими за складом компонентів, але мають розбіжності у семантиці, причому значеннєво співвідносною польською фраземою до звороту „блудна вівця” є „ zbłąkana  owieczka ”:

Пол. zbłąkana  owieczka [2, 336]; укр. блудлива (блудна) вівця (овечка) (людина, яка збилася з правильного життєвого шляху, та порвала стосунки з тим середовищем, до якого раніше належала, або яка збилася з правильно життєвого шляху ) [9, 448]; рос. заблудшая овца [10, 509].

Таким чином, серед польських, українських та роісійських фразеологізмів, окрім структурно і семантично однакових, є й звороти, що відрізняються  своєю структурою, значеннєво будучи ідентичними, і такі, які, відрізняючись  своєю семантикою, є ідентичними  за складом і послідовністю компонентів. Перших значно більше, до них входять  фразеологізми, одним з елементів  яких є імена людей, назви рослин, тварин, предметів та явищ неживої природи тощо. До другої групи ми віднесли лише два фразеологічні звороти, які при однаковій структурі відрізняються семантично.

 

3.1.3. Фразеологізми, що позначають характер людини в польській, українській та російській мовах, різні за значенням і складом компонентів.

Безеквівалентні ФО

Серед ФО, що означають характер людини в польській, українській та російській мовах, є фразеологічні звороти, які відрізняються своєю структурою і значенням, тобто не мають безпосередніх фразеологічних відповідників чисто в польській,  українській або російській мовах.

До цієї групи відносимо  наступні польські фраземи:

Пол. porastać w złote i srebrne piórka [2, 523], вислів іронічно показує справжнє матеріальне становище людини, що робить вигляд, що він дуже багатий.

Пол. nie umieć psom ogonowa wiązać [2, 654], вміння брехати, змінювати сенс чого-небудь.

Пол. wykręcać kota ogonem [2, 268];

В українській мові також  багато фразеологізмів, що не мають  прямих польських відповідників. До них належать фраземи, які містять  наступні поняття:

• імена, позначення людей:

іудине плем’я (людина (люди), що вважається зрадником, хоча прикидається доброзичливою) [15; 281];

скорчити Лазаря (прикинутися нещасним, обділеним) [16; 880];

співати (заводити) Лазаря (1) попросити милостиню, жебракувати; 2) прикидатись нещасним, скаржитися на життя) [16; 849];

раб божий (раба божа) (людина взагалі) [16; 725];

• стан людини:

одержимий злим духом (психічно хворий, божевільний) [16; 587];

мідний лоб (ірон . хтось не відзначається розумом; упертий, нерозсудливий) [15; 438];

агнець божий (книжн . безвольна, покірлива, розумово обмежена людина) [15; 13];

• дії людини:

нести на вівтар (жертвувати чимось) [15; 113];

нести свій хрест (терпляче переборювати труднощі, незгоди, все те, що стало неминучим у чиємусь житті) [16; 548].

• фразеологізми, пов’язані з християнськими віруваннями та церковними обрядами:

святая святих 1) щось таємне, неприступне для непосвячених; 2) що-небудь недоторкане; 3) що-небудь найдорожче, найзаповітніше) [16; 790];

символ віри 1) реал . стислий виклад головних догматів християнства; 2) переконання, світогляд, погляди) [16; 804, 805];

чаша терпіння переповнилася (не більше сил, можливості терпіти, зносити що-небудь) [16; 945].

Як видно із вищезгаданих фразеологізмів в вольській, українській  та російскій мовах досить багато зворотів, які характерні для однієї з цих мов, незважаючи на той факт, що взяті вони з одного джерела. Саме ця група найчисленніша і об’єднує фраземи, у яких найбільш виражена їхня національна специфіка, пропущена  крізь призму світогляду польського, та російського народів.

 

3.2. Варіативність  форми і змісту фразем та  її відображення в перекладі

Наше дослідження побудовано на зіставному аспекті фразеологічних систем близькоспоріднених мовних картин, зокрема на визначенні ступеня відмінності  між фразеологічними одиницями  які позначають характер людини, та еквівалентами цих фразем у кожній з досліджуваних мов, а також у розгляді варіативності форми та змісту фразем, і яким чином дана обставина позначається в перекладі.

Кожна лексична одиниця має  свою номінативну картину та внутрішнє, тобто семантичне наповнення. При  перекладі лексичних одиниць  дуже важливим є дібрати еквівалент, який би максимально відтворював лексему мови оригіналу за формою та змістом. Проте еквівалент до лексичної одиниці знайти значно легше, особливо, якщо переклад здійснюється близькоспорідненою мовою. Зовсім інша картина представляється, коли треба знайти еквівалент до сукупності синтаксично пов'язаних між собою лексем, які характеризуються єдиним семантичним центром, тобто до фразеологічної одиниці, при цьому кардинально не змінюючи форму та зміст.

Внутрішнє наповнення кожного  фразеологізму в окремо взятій мові, крім предметної сторони, має такі характеристики, як образність, експресивне забарвлення, тобто оцінну характеристику та ін., що і відбивається на зовнішньому  фоні одиниці, на її формі за допомогою  лексичних засобів кожної мовної системи. З попередніх розділів відомо, що майже кожне поняття в лексичні системі характеризується наявністю предметної та непредметної ознаки.

Якщо провести аналогію з  такими категоріями, як форма та зміст, то виявиться, що форма як вербальне  зображення одиниці тотожне з  непредметною частиною поняття, натомість  невербальний бік – зміст - буде аналогічним до предметної сторони  досліджуваного поняття. Звідси випливає, що форма та зміст – це дві  взаємопоєднані та взаємопроникні категорії, які дають загальну характеристику поняття. Іншими словами, без форми  немає змісту і без змісту немає  форми. Так, для фразем із семантичним  компонентом «шлях» зміст охоплюватиме загальну семантичну характеристику, утворену на основі взаємодії усіх структурних компонентів фразеологічної одиниці. Формою для такого роду одиниць  слугуватиме власне лексичне оформлення.

По закінченні проведення типології перекладацьких відповідностей за фразеологічним матеріалом близькоспоріднених мовних картин, можна сказати, що варіювання форми та змісту досліджуваних фразем залежить від багатьох факторів.

З-поміж них можна виділити такі:

• наявність реалії, яку позначає та чи інша одиниця, у предметному світі;
• наявність у лексичному складі еквівалента, який максимально точно і повно відтворює зміст та форму похідної одиниці;
• ступінь стилізації на фразеологічному рівні кожної з мовних систем;
• суб'єктивний фактор, ставлення самого перекладача до перекладу, рівень його професійних здібностей та навичок тощо;
• спільне історичне минуле, яке вплинуло на світогляд, світорозуміння окремим індивідом явищ навколишньої дійсності та відбиття цього світосприйняття на формуванні лексичного складу, зокрема на фразеологічному прошарку, мови перекладу;
• авторство деяких фразем;
• джерела поповнення фразеологічних одиниць та ін.