Труднощі перекладу фразеологізмів з польської на українську та російську мови. Зіставний аналіз (на прикладі фразеологізмів,що позначают

 

 

Висновки до розділу 1

Після вивчення теоретичних  засад теорії фразеології у наукових працях європейських та польських дослідників, ми можемо зробити певні висновки:

1. Фразеологія (від гр. phrasis "вираз" і logos "наука") — розділ  мовознавства,  в  якому  вивчаються  лексично  неподільні  поєднання  слів. Фразеологією  називають  також  сукупність  властивих  мові  усталених  зворотів  та  висловів.
2. Фразеологічні одиниці завжди привертали увагу дослідників, тому що вони містять  найбагатші  засоби  мовної  виразності, додають  мовленню  особливої  експресії  і  неповторного  національного  колориту.
3. Одиниця  фразеологічної  системи  називається  фразеологізмом  і  визначається  як  лексико-граматична  єдність  двох  і  більше  нарізно  оформлених  компонентів, граматично  оформлених  за  моделлю  словосполучення  чи  речення, яка, маючи  цілісне  значення, відтворюється  в  мові  за  традицією, автоматично.
4. Різні мовознавці досліджували фразеологізми з різних боків, цим обумовлена наявність великої кількості класифікацій фразеологізмів.
5. З точки зору походження фразеологія слов'янських мов поділяється на дві групи – фразеологізми (пра)слов'янського походження і такі, що виникли внаслідок зв’язків слов'янських мов із неслов’янськими. Ця фразеологія фразеологія розглядається як в аспекті своїх внутрішніх, так і зовнішніх типологічних зв’язків.
6. Основними способами поповнення фразеологічного фонду як польської, так і української мов є утворення нових мовних одиниць, надання нового значення вже існуючим у мові, а також запозичення цих одиниць із інших мов. Для того щоб книжний фразеологізм став загальновживаним він мусить походити із уживаного твору.

 

 

РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика фразеологізмів на позначення характеру людини в польській, українській та російській мовах

Фразеологія останніми десятиріччями  привертає до себе дедалі більшу увагу  дослідників - мовознавців, а також істориків, літераторів та педагогів. І це цілком зрозуміло. Вона, як і мова взагалі, є надійною схованкою здобутків культури, звичаїв, прагнень і сподівань народу, одним із найважливіших джерел для дослідження його минулого життя.

За останні роки проблема характеру людини викликає особливу увагу вчених і є предметом  дослідження не тільки філософії чи психології, а й лінгвістики. Інтерес дослідників обґрунтований, оскільки кожній людині властиві істотні особливості, які позначаються на її діяльності та поведінці.

Про одних говорять, що вони працьовиті, дисципліновані, скромні, чесні, сміливі, колективісти, а про  інших - лінькуваті, хвалькуваті, неорганізовані, честолюбні, самовпевнені, нечесні, егоїсти, боягузи. Ці й подібні до них риси виявляються настільки виразно й постійно, що становлять собою типовий вид особистості, індивідуальний стиль її соціальної поведінки. Такі психологічні особливості називаються рисами характеру.

Характер -це сукупність стійких індивідуально-психологічних властивостей людини, які виявляються в її діяльності та суспільній поведінці, у ставленні до колективу, до інших людей, праці, навколишньої дійсності та самої себе [Загальна психологія, С.Д. Максименко].

Характер людини і механізми  його лінгвістичного забезпечення завжди були предметом наукових пошуків. До мовних одиниць, які покликані виражати якості характеру людини, передусім  належать фразеологічні одиниці. Фразеологізми  виникають в мові не для того, щоб називати які-небудь предмети чи явища, що з’явились, а для того, щоб через образну уяву характеризувати вже назване словом поняття.

 

2.1. Семантичні  особливості фразеологізмів на  позначення характеру людини  в польській, українській та  російській мовах. 

Семантичні властивості  фразеологічних одиниць, які позначають якості характеру людини, виявляються  в особливостях їх утворення, розвитку, закономірностях реалізації. Внаслідок  семантичного аналізу було виокремлено  наступні групи фразеологізмів на позначення якостей характеру людини:

Витримка – це здатність вольовими зусиллями швидко гальмувати

чи послаблювати дії, почуття  та думки, що заважають здійсненню

прийнятого рішення. Ми виявили фразеологізми, що позначають це явище:

trzymać nerwy w garści, człowiek żelaznej wytrwałości, stalowe nerwy,

spokojna głowa. Зазначеним польським фразеологізмам відповідають

українські тримати нерви в кулаці, людина залізної витривалості,

сталеві нерви, спокійна голова та російські держать нервы в кулаке,

человек железной выдержки, стальные нервы, спокойная  голова.

Завзятість полягає у сконцентрованості людини стосовно

вирішення будь-якого питання  чи справи, спрямованості вольових

зусиль у певне зазначене  русло. Серед польських фразеологічних

зворотів визначено такі, що окреслюють завзятість: natrętny jak

mucha, uczepić się jak pijawka, uczepić się jak pchła kożucha, uczepić się

jak pijany płotu, uczepić się rękami i nogami, zacięty charakter, zażarły

jak pies, cięty jak osa, przyczepić się jak rzep do psiego ogona.

Слід зазначити, що деякі з цих фразеологізмів можуть мати як

позитивний, так і негативний характер, тобто позначати як завзятість,

так і докучливість. В  українській фразеологічній системі  значно

менше зворотів, що позначають завзятість. Нам вдалося зафіксувати

такі: вчепитися руками й зубами, затятий характер, та російські

уцепиться руками и ногами.

Твердість – це здатність у складній чи сумнівній ситуації

зберігати стійкість організації психічних функцій, мати нервову

зібраність і спокій, а  також здатність не відступати від  визначеної

мети. На позначення цієї важливої риси характеру існують

такі фразеологізми: człowiek z brązu, twardy jak kamień, twardy jak

skała, twardy jak stal та ін., яким відповідають українські людина з

заліза, твердий  як кремінь, твердий як скеля, твердий  як сталь, та

російські человек с железа, твердый как кремень, твердый как скала,

твердый как сталь. До цього класу ми залучали усі фразеологізми з

компонентом-прикметником twardy за винятком тих зворотів, які

окреслюють людську душу чи серце, бо, вважаємо, що у таких

випадках йдеться швидше про почуття та емоції, ніж про характеристику особистості.

Цілеспрямованість полягає в умінні людини керуватися у своїх

діях і вчинках загальними й визначеними цілями, які обумовлені

твердими переконаннями.

Нами зафіксовано такі польські фразеологічні одиниці, що позначають  явище цілеспрямованості: być na swoim miejscu, mieć grunt pod nogami, iść prawą drogą, trzymać rękę na pulsie, iść swoją drogą, niezależny charakter, gruntowny człowiek, iść na gorę, daleko idący, być panem swojej woli та ін.

Визначеним польським  фразеологізмам відповідають українські бути на своєму місці, мати ґрунт під ногами, іти правильним шляхом та російські

быть на своем  месте, иметь почву под ногами, независимый характер, далеко идущий.

Цілеспрямована особистість завжди спирається на загальну мету, і

свою конкретну мету підпорядковує їй. Як правило, особистість вміє

знаходити нові, нестандартні рішення і нові засоби для досягнення

мети. Отже, ініціативність є також важливою рисою

характеру. Але серед фразеологізмів польської мови є лише звороти  –

szara eminencja і być motorem, які позначають ініціативну

особистість. Про це ми можемо довідатися зі значень зворотів, які

зафіксовані у словнику. Проте зворот szara eminencja має негативну

конотацію. В українській  фразеологічній системі зафіксовано звороти сірий кардинал та бути мотором, а в російській серый кардинал та быть мотором.

Владність

До польських фразеологізмів, що позначають владність

людини, належать такі: duchownyprzywodca, kierowniczaręka,

Herodbaba.

В українській фразеологічній системі зафіксовано звороти володар дум та сильна рука, а в російській властитель дум та руководящая рука.

Досвідченість .

Досвідчена людина – це особистість, яка пройшла

певний життєвий шлях, а, отже, її воля загартувалась у

випробуваннях.

Ми визначили такі польські фразеологізми, що позначають досвідчену особистість: stary ale jary, kuty i bity, oblatany po świecie, być oblatanym w czym, obyty w świecie, stary ćwik, bywały wrobel, stary wrobel. Звичайно, не можна з цілковитою категоричністю віднести ці звороти до позитивно забарвлених, оскільки досвід не завжди може бути правильним, тому віднесення окреслених фразем до позитивних є досить умовним.

В українській фразеологічній системі зафіксовано звороти старий

горобець, бувалий у бувальцях, а в російській старый воробей, стрелянный воробей.

Наступну групу, складають  фразеологічні звороти, які позначають енергійність, яка надає можливість вольовим зусиллям швидко активізуватися до необхідного рівня. Енергійність окреслюють польські фразеологізми

типу żywyjaksrebro, żywyjakskra, mieć charakterwnogach, gorącyumysł,zapalonagłowa, żwawyjakwoł wpługu, krewkipiwarem тощо.

В українській фразеологічній системі зафіксовано звороти швидкий

на руку, скорий на руку, запальна голова, кров кипить (у когось) в

жилах, а в російській – скорый на руку, горячая голова, кровь

закипает в  жилах (у кого-то).

Зазначимо, що тематична  група «енергійність» є найчисленнішою з усіх класів які позначають характер дюдини. Але, як і в попередній групі, можимо зробити висновок про те, що віднесення до позитивно забарвлених  фразеологізмів є умовним, оскільки енергійність у чистому вигляді  не має показника позитивності.

Що ж стосується працьовитості – це є цілком позитивна риса характеру. Працьовита особистість досягає поставленої мети, вона здатна до тривалого й неослабного напруження енергії, неухильного руху.

Серед фразеологізмів польської  мови ми визначили такі, що позначають працьовиту особистість: pracować za trzech, majster klepka, pracowity jak mrowka, pracowity jak pszczoła, pracować jak wściekły, orać jak woł, pracować jak zegarek, pracować jak koń, pracować jak się patrzy, pracować jak dziki osioł, mieć złote ręce, złote ręce, robocze ręce, woł roboczy, fachowa ręka.

В українській фразеологічній системі зафіксовано звороти працювати за трьох,працьовитий як віл, працьовитий як бджола, працювати як кінь,

працювати, як віл, мати золоті руки, золоті руки, робочі руки,

робоча конячка, а в російській работать за троих, работать как

вол, работать как  лошадь, работать как пчела, иметь  золотые

руки, рабочие  руки, рабочая лошадка. Більшість із зазначених фразем

має у своєму складі прикметник pracowity або ж дієслово pracować

(укр. працьовитий, працювати, рос. роботящий, работать).

Сукупність позитивних вольових якостей утворюють людину із сильною  волею.

Численна група позначає саме таку людину, серед них mieć, posiadać wartość, brylant czystej wody, ważna osoba, wielka fisza, lwi pazur, gruba ryba, та ін. (укр. Мати вартість, поважна особа, велика риба, людина великого формату,

перша скрипка, рос. иметь вес, важная персона, большая фишка,

человек большого формата).

Як бачимо, звороти цієї тематичної групи можуть належати до будь-якої з решти груп позитивних вольових рис особистості, за винятком груп «владність» і «досвідченість».

Принциповість. Порядність.

Серед фразеологізмів, які  позначають властивості та якості характеру  людини, належать українські,російські  та польські міжмовні омонімічні фразеологізми, які позначають принциповість та порядність напр., укр. води не замутить- 'дуже скромний, тихий, лагідний' позначає позитивну оцінку людини, пол. wody nie zamąci; укр. нікому не зашкодить, не завадить; рос. никому не навредит, не помешает.

Недбалість 

Серед фразеологізмів даної групи, ми виділили і наступні: рос. совать под нос (кому, что), сунуть под нос (кому, что)- 'давать, подавать непочтительно, небрежно' сунути під ніс (кого, що), сунути під ніс (кого, що)- 'давати, подавати нешанобливо, недбало'.

  Розглянемо також фразеологізм пол. podsuwać [podawać] komu co pod nos, podsunąć [podać] komu co pod nos має два значення: 1.'подати з великою послужливістю', 2. у знач. русс. ◊ сунути під ніс (кого, що), сунути під ніс (кого, що) 1.'подать с большой услужливостью', 2. в знач. русс. ◊ совать под нос (кому, что), сунуть под нос (кому, что). Виходячи з першого значення, ми польський фразеологізм включаємо в тематичний ряд – Турбота. Завдяки другому, як і російське стійке словосполучення, відносимо його до підгрупи Недбалість.

Одже, серед ФО що позначають характер людини, в польській, українській  та російській мовах, переважають фраземи на позначення негативних якостей характеру.

 

Висновки до розділу 2

Проаналізувавши усі групи  фразеологічних одиниць на позначення якостей характеру людини, можна  зробити висновок, що переважають  фраземи на позначення негативних якостей  характеру. Однією з причин цього  є те, що люди схильні більше помічати за іншими негативні риси, погані вчинки, слова, оскільки щось хороше сприймається як належне.

Семантичні властивості  фразеологічних одиниць, які позначають якості характеру людини, виявляються  в особливостях їх утворення, розвитку, закономірностях реалізації. Внаслідок  семантичного аналізу було виокремлено  наступні групи ФО на позначення якостей характеру людини: витримка (Пол. trzymać nerwy w garści [2, 298]; укр. тримати  нерви в кулаці [9, 356]; рос. держать нервы в кулаке [10, 379].); завзятість (Пол . uczepić się jak pijawka [2, 156]; укр.  вчепитися як п’явка [10, 120]; рос. уцепиться как пиявка, уцепиться руками и ногами [9, 103].); твердість (Пол. twardy jak skała [2, 138]; укр. твердий як скеля [9, 162]; рос. твердый как скала [10, 156].); цілеспрямованість (Пол. daleko idący [9, 548]; укр. іти правильним шляхом [10, 369]; рос. далеко идущий.); ініціативність (Пол. być motorem [2, 489]; укр.  бути мотором [9, 367]; рос. быть мотором [10, 560].); владність (Пол. kierownicza ręka [2, 589]; укр.  сильна рука [9, 692]; рос. руководящая рука [10, 456].) та ін.