Принципи етикетного спілкування, застосування уніфікованихмовних кліше в стандартних ситуаціях спілкування

Офіційна ситуація знайомства припускає  наявність третьої особи та можливість попереднього повідомлення візитної картки. В офіційній ситуації знайомства комуніканти дотримуються більш клішованних висловлювань, не виходячи за межі обміну мінімумом інформації один про одного: Mr / Mrs / Miss + прізвище, may I intriduce Mr / Mrs / Miss + прізвище. (..., познайомтеся (будь ласка) з ... ); This is ... (Знайомтеся це ...); ..., I don't think you've met ..., You haven't met ..., have you? (... Ви напевно не знайомі, це ...); ..., Have you met ...? ..., (Ви знайомі з ...?); Meet ... (Це ...) та ін.

Жарти є недоречними, якщо мова йде  про статусне спілкування (знизу-вверх), у зворотній ситуації той, хто  має вищий статус має право  пожартувати, однак, з урахуванням: соціального статусу суб'єкта і  адресата спілкування, їх місця в службовій ієрархії, їх професії, національності, віросповідання, віку, статі, характеру. Жарт між незнайомими комунікантами може бути не сприйнятим або розціненний як в’їдливе зауваження, дивна поведінка або бажання скоротити дистанцію.

У ситуаціях офіційного ділового характеру  оратор часто називає не своє ім'я, а посаду або професію, а потім  ім'я, оскільки в діловому спілкуванні  рід діяльності мовця має дуже важливе значення. Спілкування відбувається при збільшеній соціальній дистанції і згідно з В.І. Карасиком називєється суперстандартним [5, с. 61]. Наприклад: - “Mr. Ambassador, this is the notorious and widely educated columnist Josef Mayflower”. - “Good morning, Mr. MayFlower. I am honored. This is Colonel Num, our Minister of Defense” (A.Buchwald). ( -"Пане посол, це відомий і дуже освідчений журналіст Джозеф Мейфлауер”. –“Доброго ранку, пане Мейфлауер. Це велика честь для мене. Це полковник Нам, наш міністр оьорони.”)(Власний переклад).

Пріоритетними позиціями  в англомовному суспільстві є  позиції вищої державної особи, старшої за віком особи і жінки. Існує порядок пріоритетів: вища державна особа, жінка, старша за віком  особа, до людей, які обіймають престижні  в суспільстві посади, слід звертатися з використанням титулу. Рукостискання в англомовному суспільстві символізує спілкування на соціальній дистанції. Молодь чи близькі друзі не користуються рукостисканням. На званому вечорі господиня будинку вітає рукостисканням кожного запрошеного гостя. Леді, якщо вона цього забажає, пропонує свою руку джентльменові, але не навпаки. Старший пропонує руку молодшому. Вважається образою не відповісти на простягнуту для рукостискання руку.

Англійці не схильні до подальшого зближення з співрозмовником  після знайомства. Максимум відкритості - це якщо після двох годин спільного очікування і світської бесіди почнеться розмова про щось більш особисте, не уточнюючи імен та адрес. Хоча навіть такий розвиток відносин є малоймовірним. В офіційній ситуації встановлення контакту може починатися не з формул вітань і знайомлень, а з формул вибачення: Excuse me, I beg your pardon. (Вибачте.) і т. п.

Досліджуючи репліки-відповіді, варто зазначити, що в неофіційному спілкуванні в англомовній комунікації  використовують: This is a pleasue, Mr / Mrs ... (Дуже приємно!), Pleased to meet you. (Мені) дуже приємно з вами познайомитися!), I'm very pleased to meet you. (Мені) дуже приємно, що я з вами познайомився!), Glad to meet you. (Дуже радий!), Nice to meet you. (Я радий з вами познайомитися!), I'm very pleased to meet you. (Я щасливий з вами познайомитися!), Delighted to meet you. (Я щасливий що познакомітлся з вами!).

За правилами гарного  тону в англійській мові слід уникати  прямолінійних заяв типу “Я вас знаю”. А якщо вам важливо, щоб вас згадали, то можна, як би між іншим, згадати місце або обставини зустрічі: We met at the opening of the exhibition, didn't we?(Ми вже зустрічалися на виставці, так?).

Однак правила хорошого тону не рекомендують допитуватися у  людини, яка не впізнала Вас, чи згадала вона Вас, чи ні, адже такі питання ставлять її в незручне становище. Ввічливими репліками є: Could I have seen you somewhere? (Я вас десь бачив.), I fancy I've met you before?, I have i feeling we've met before (but I don't remember your name). (Я вас десь зустрічав (але не памятаю ваше імя), Your face seems (so) familiar (to me). (Ваше обличчя мені знайоме.) та. ін..

2. 2. Єтикетна  модель привітання

Привітання - знак мовного  етикету, з якого починається  будь-який вид мовного спілкування, незалежно від того, були чи не були до цього представлені один одному співрозмовники. [21, с. 138] Золотим правилом в англомовній комунікації тут є те, що вітається першим той, хто першим помітив партнера. Вихованість і моральний етикет не вбачають у черговості вітання приниження своєї чи чужої гідності. Однак при зустрічі знайомого, старшого за віком або положенням, передбачається, що першим вітає молодший старшого. Відсутність уваги до вітання - акт зневаги, приниження гідності, невиконання вимог етикету спілкування і в кінцевому підсумку поганий стиль спілкування.

Універсальною тенденцією для англійської мови тут виступає тенденція до зміни лексичної  наповнюваності мовних актів, складової  етикетного жанра вітання, в бік  менш офіційних лексичних одиниць, а також кількісного скорочення комунікативних ходів. Традиційні етикетні формули, в своїй більшості і донині вважаються традиційними: Good morning (Добрий ранок); Good evening(Добрий вечір); Glad to see you (Радий Вас (тебе)бачити); Happy to see you again (Радий Вас (тебе) бачити знову); How do you do? (Вітаю Вас); Good day! (Добрий день) та ін.

Використання  кліше у жанрі вітання залежить від часу вживання вітального виразу. Отже, вранці потрібно використовувти ввічливу форму “Good morning” або його скорочену форму “Morning”. Вибір вітального виразу залежить також від часу його вживання. Удень можна скористатисть “Good afternoon”, скорочення “Afternoon”. Увечері вживаємо “Good evening” або скорочена форма “Evening”.

Привітання в основному  служить для вираження певного (шанобливого або дружнього) відношення до адресата з метою, з одного боку, встановити тон спілкування, необхідний для адекватного сприйняття мови, а з іншого - стимулювати вигідне для мовця відношення, сприятливу для нього реакцію.

Верховенство емоційного початку особливо добре видно на прикладах, де вітання утворює якесь функціональне зчеплення, наприклад, з гіперболічним твердженням, що мовець не бачив адресата цілу вічність, яке свідчить про значущість адресата і спрямоване на те, щоб викликати з його боку таке ж сильне відповідне почуття: Hi, haven't seen you for ages! (Привіт, сто років тебе не бачив!). Вітання такого типу використовується переважно при зустрічі з другом після довгої розлуки.

Зараз “How do you do?” в якості привітання можна почути тільки серед людей старшого покоління. Стилістично знижені вітання, властиві невимушеному спілкуванню добре знайомих людей: Hi! Hello! Hello there! Hey! Hello everybody! (Привіт!); Morning!(Добрий ранок!); Afternoon!(Добрий день!); Evening! (Добрий вечір). У класі ситуації “Привітання” можна виділити наступні підкласи: вітання-знайомство, вітання-уявлення і вітання-запитання про стан справ (здоров'я). У побутовому етикеті для знайомства людей іноді одна стандартна формула супроводжується іншою, або відразу за привітанням слідує комплімент.

При встановленні мовного  контакту широко використовуються оціночні слова, які перебільшують позитивні  якості і достоїнства адресата. Традиція - лестити співрозмовнику простежується  в англійській комунікативній культурі. Використання метафори в якості звернення нерідко пов'язано з іронією. Наступний приклад ілюструє випадок обміну подібними умисними спотвореними етикетними формулами: “And how are you?”, said Winnie-the-Pooh. Everyone shook his head from side to side “not very how”, “I don't seem to have felt at all how for a long time” (A.Milne). (“А ви як?”, запитав Вінні-Пух. Кожен похитав головою “ні як”, “Я, здається, ще не почував себе так вже давно”.)(Власний переклад).

Цей приклад ілюструє деяку специфічність етикетних одиниць. Справа в тому, що клішовані етикетні одиниці, прив'язані до певних ситуацій спілкування, глибоко осіли у свідомості комунікантів, завдяки їх багаторазовому використанню. Будь-яке відхилення в лексичному оформленні виробляє певні асоціації у свідомості слухача. Мета використання таких етикетних новоутворень, з одного боку, в пом'якшенні комунікативного наміру, з іншого, у наданні гумористичного відтінку, іноді доведеного до абсурду (чорний гумор). В англійській мові питання про здоров'я (справах, новинах і т. п.), що вимагає лише загальної відповіді, також носить ритуальний характер в ситуації вітання між добре знайомими людьми: “Hi, Phil! How are you?” “I am fine thank you. And you?” “We speak like two idiots from some phrase-book.” “Everybody does nowadays, I guess. Calm down” (Pilcher). (- Привіт, Філ! Як поживаєш? - Чудово, а ти? - Ми говоримо, як два ідіота з якогось розмовника для туристів. - Що вдієш, заспокойся. Зараз усі так спілкуються.)(Власний переклад).

Кліше під час знайомства служать для входження в мовний контакт, задають тональність спілкування, через певні кліше мовець виражає своє ставлення до суб'єкту. Специфічною рисою англійського вітання (особливо в його американському варіанті) є дуже широке застосування етикетної формули “Hi”, яка зазвичай перекладається як “привіт”, яка не має фамільярного відтінку.

Офіційні вітання можуть бути адресовані тому, хто вище за статусом, так і на адресу рівної за статусом особи. Дані мовні засоби містять  у своїй семантиці вказівку на початок процесу спілкування. Семантичний компонент міститься в словникової дефініції кожного з цих засобів і в залежності від часу висловлювання, статусних, вікових відносин між комунікантами, соціальної нерівності, обстановки мовець обирає найбільш підходящий. Той, хто займає більш високий статус може скорочувати дистанцію, використовуючи різні способи, такі як звернення на ім'я по батькові, таким чином, відносини різним за статусом осіб можуть характеризуватися різним ступенем формальності, яка задається начальником. Ім’я власне при першому зверненні до адресата може собі дозволити і адресант, що має вищий соціальний, віковий чи посадовий статуси.

У ініціальній репліці  діалогу, що відбувається в офіційній  обстановці, учасники якого малознайомі  або змушені вступати в контакт лише з обов'язку служби, можливі звернення із зазначенням звання або посади. Як правило, особа, до якої звертаються: Doctor (Лікарю), Professor (Професор), Teacher (Вчителю), володіє вищим статусом. Подібні звертання свідчать про повагу до адресата ініціальної репліки: “ - Morning, Doctor”. “ - Good morning, Reg. Come and sit down”. (“Добрий ранок, лікарю”. “Доброго ранку, Рег. Проходьте та сідайте”.)(Власний переклад).

Для англійської комунікації  характерна відносно невелика вертикальна дистанція. Навіть при наявності соціальної асиметрії особи, що володіють більшою владою, не прагнуть демонструвати її, а навпаки, намагаються її завуалювати, дотримуючись принципів соціальної рівності. Процвітаючий адвокат на один лад вітається з клієнтом, на іншій - з дружиною, на третій - з менш успішним колегою, на четвертий - з маленькою донькою, на п'ятий - з журналістом, що бере у нього інтерв'ю. Тут зовсім немає лицемірства: змінюється співрозмовник, змінюється тема розмови, змінюються обставини, а також і регістр спілкування, набір мовних засобів, який служить показником відносин між комунікантами.

Для ситуації вітання  в англійській мові характерний  великий набір етикетних виразів, що супроводжуються: How are you? How are things? (Як (ви) живете?); How are you bearing up? How's life? How are you getiing on?(Як життя?);  How's life treating you? How are you doing? How are things? (Як ідуть справи?); What's the news? What's new? (Що нового?); Well how are things?(Ну як справи?); What's happend? Is anything the metter? What's the matter? Anithing / Something wrong? What's wrong? What's up?(Що (у тебе) сталося?); Everything all right? (Все добре?) та. ін.

Якщо справи йдуть  добре, репліка-відповідь зазвичай буде мати наступний вигляд: Fine, thanks.(I'm) very well, thank you. (Добре.); Not too bad. Not so bad. (Непогано.); (I'm) Ok, thanks. (I'm) very well, thank you.Very well (indeed). Quite well (really).Very well, thank you. (У мене все добре (в порядку).); Not too / so bad. ((У мене) непогано.); Not too bad / so bad. Fine, thanks. Can't complain. (Не скаржуся.) та ін.

Якщо справи йдуть  не добре і не погано, використовуються інші репліки-відповіді: Not too bad / so good. (Як ніби, нічого (непогано).); A things look pretty good. Things don't look too bad. (Начебто, нічого (непогано).); Fair to midding. More or less. (Ні добре, ні погано.); So so. (Ні те ні се.); Things are in a bad way. Gloom a doom. (З рук геть погано!) та. ін.

Репліка-відповідь може бути зустрічним запитанням, що починається, як правило, зі сполучника “and” (а) і оформлені інтонаційно (наголосом на слові "you"): And how are you? And you? And how are you getting on? (А як ви живете?);  And what's new with you? (А що нового у вас?) та. ін..

Існують звороти, що передають  радість при зустрічі, можуть замінювати саме привітання або передувати йому: Glad / Happy to see you! (Радий вас бачити!); (I'm) so glad / happy / pleased to see you!  (I'm) delighted / so glad / so happy to see you! (I'm) so (very) glad / happy / pleased to see you! ((Я) дуже радий вас бачити!); I'm so delighted ... ((Я) дуже щасливий, що ...!) та. ін..

Репліка-відловідь при  зустрічі може бути також вираз радості  типу: I'm also very glad to see you. So am I. Me too. Goes for me too. (Я теж радий вас бачити!).

2. 3. Єтикетна модель прощання

Мовний жанр прощання функціонує в ситуації розмикання мовленнєвого контакту. У подібній ситуації мова націлена на створення сприятливої  перспективи спілкування, на можливість його подальшого продовження. Як показує  аналіз практичного матеріалу, в даний час для прощання між добре відомими людьми часто використовується розмовно знижена лексика. Характерною для етикетної жанру прощання в англійській мові є такі кліше: Good bye. Good bye now. Good bye for now. (До побачення.); See you soon. Till we meet again. (До зустрічі!); та ін.

Існують жартівливі кліше, які є етикетними тільки за формою, за змістом вони є підколюваннями і образливими для тих до кого звернені, але згідно з правилами  етикету, люди не демонструють, що це їх зачепило, і бесіда може бути продовжена. В залежності від дистанції спілкування, відносин між комунікантами і багатьох інших факторів у побутовому спілкуванні одні й ті ж жартівливі етикетні моделі будуть сприйматися по різному, і можуть бути як смішними і оціненими по достоїнству, так і образливими. Головним чином, мета подібних кліше пом'якшити комунікативний намір, надати гумористичний відтінок, але необхідно враховувати статус, співрозмовника і ряд інших соціальних факторів, для того, щоб спілкування не звелося до конфлікту. Перш за все, жарт повиннен бути доречним і смішним, а не злісним: Jack London, leaving society, shaked a hand to a snobbish aristocrat. The last was very surprised. “You have already said good buy to me” “Have I? I'm very pleased to say good buy to you!” (Джек Лондон, йдучи з прийому, потиснув руку дуже манірному аристократу. Останній був дуже здивований.- Ви вже зі мною попрощалися.- Невже? Я дуже радий попрощатися з Вами).(Власний переклад).