Особливості перекладу морфологічних засобів вираження заперечення в науково-технічних текстах

У наведеному прикладі використання синтаксичного та афіксального заперечення залишає заперечне значення речення.

По-третє, використання афіксального заперечення сприяє покращенню стилю викладу, коли за цією допомогою досягається варіювання засобів вираження в рамках одного й того ж самого речення: при цьому одне заперечення утворюється синтаксичним шляхом, а інше – афіксальним               [22, с. 30]. У результаті ми отримуємо подвійне заперечення. Наприклад:

Allowance needs to be made for any coating that will be applied to internal bores and in general it is not impractical to coat threads unless they are especially large and the coating thickness has been carefully considered [25, с. 34]. – Дозвіл запитів на те, щоб будь-яке покриття, яке застосують до внутрішніх отворів та й, взагалі, це є непрактичним покривати шаром різьбу до тих

 

 

пір, поки вона матиме великі розміри та товщину покриття ретельно не розглянуть.

          Разом з тим, у деяких випадках, коли речення містять подвійне заперечення, загальне заперечне значення знімається і буде перекладатися стверджувальним реченням.

          Розглянемо приклади перекладу заперечувальних речень.

          Critical decommissioning tasks, such as radiological and non-radiological hazards survey, source identification and removal, decontamination and dismantling strategies. – Основні задачі з виведення з експлуатації такі як огляд радіологічних та нерадіологічних небезпек, ідентифікація джерела та його видалення, стратегії дезактивації та демонтажу. [25, с. 12]

          У наведеному прикладі ми бачимо, що заперечний префікс –non перекладається загальнозаперечувальною часткою "не". У свою чергу заперечувальні префікси –de та –dis перекладаються на українську мову за допомогою заперечувальних префіксів –де та –дез.

          У ході нашого дослідження також було зареєстровано явище описового перекладу:

         In the course of decommissioning, consideration should be given to the radiation protection of both workers engaged in the decommissioning operations and the public who may be exposed to radiation from discharges to the environment, from the release of solid materials, and as a result of any subsequent occupancy of the decommissioned site. – В ході виведення з експлуатації слід розглядати радіаційний захист як робітників, залучених до цього процесу, так і населення, які можуть бути опромінені від викидів у навколишнє середовище, від вивільнення твердих радіоактивних матеріалів, а також в результаті подальшого використання знятої з експлуатації ділянки                     [25, с. 16].

        

 

 

         У цьому прикладі слово "decommissioning", яке має у своєму складі заперечувальний префікс –de на українську мову перекладається як                         " виведення з експлуатації " – описовий переклад.

          Для науково-технічної літератури також досить розповсюдженим явищем є префікс –dis, який на українську мову перекладається за допомогою префікса –від, наприклад:

         Annual discharges of spent fuel from the world’s reactors total about 10 500 tonnes of heavy metal(t HM) per year. Сумарна кількість відпрацьованого палива всіх реакторів у світі становить близько 10 500 т важких металів за рік.

          Отже, провівши аналіз речень із заперечувальними конструкціями, ми виявили, що найчатнотнішими випадками є вживання заперечувальних префіксів та суфіксів, тобто застосування морфологічного типу заперечення. Це пояснюється тим, що науково-технічні тексти містять значну кількість термінів, які дуже часто мають заперечувальний префікс або суфікс у своєму складі. До того ж афіксальний спосіб утворення заперечення сприяє більшій лаконічності викладу інформації та сприяє покращенню стилю викладу.

          У ході дослідження було зареєстровано, що найбільшою кількістю похідних слів у науково-технічних текстах був представлений заперечу вальний префікс -non – 58% (від загальної кількості розглянутих заперечувальних префіксів), 41% – префікс –dis, 29% – префікс -de, і лише 5% – префікс -ir.

          Таким чином, дослідження показало, що найпоширенішим                    заперечувальним префіксом в англійських науково-технічних текстах є префікс -non.

 

 

 

 

 

 

3. Специфіка перекладу заперечувальних суфіксів

          Як зазначається [30, с. 246] суфіксація є способом словотвору, при якому нове слово утворюється шляхом приєднання суфікса до основи.

          Суфікс – це словотворча морфема, яка утворює нове слово, яке відноситься до іншої частини мови або до іншого класу. Суфікси є одними з ознак іменника як частини мови.

У сучасній англійській мові найпоширенішим посткореневим заперечувальним суфіксом є -less, який має суто англійське походження. Він вказує на відсутність того, що виражене іменником без цього суфікса. Після цього іменник набуває значення прикметником: wire (дріт) + -less = wireless (бездротовий)., motion + -less = motionless (нерухомий).

Наведемо приклад, у якому вжито заперечувальний суфікс –less:

         The use of smooth, seamless and non-absorbent work surfaces and flooring in areas likely to become contaminated. –– Використання гладких, безрубцевих та неабсорбуючих робочих поверхонь та покриттів підлоги в цих ділянках може призвести до забруднення.

          Як видно з прикладу, заперечувальне значення суфікса –less при перекладі на українську мову передається за допомогою заперечувального префікса –без.

          Отже, у ході дослідження ми виявили, що заперечувальний суфікс – less формує прикметники від іменників та дієслів і має значення “ позбавлення того , на що вказує основа ”. Дослідження показало, що цей суфікс не викликає суттєвих труднощів при перекладі. У більшості випадків                суфікс -less відповідає українському заперечувальному префіксу –без: seamless – безрубцевий та wireless – бездротовий, та у деяких випадках може перекладатися на українську мову за допомогою заперечувального префікса –не. Наприклад: motionless – нерухомий.

                        

 

                                            

                                              ВИСНОВКИ

          На підставі аналізу й узагальнення існуючих теоретичних поглядів та експериментальних даних щодо особливостей перекладу морфологічних засобів вираження заперечення було подано огляд походження та історичних етапів вивчення явища.

Встановлено, що заперечення  є окремою мовною категорією, яка широко розповсюджена у будь-якій мові та у будь-якому стилі. Як мовна універсалія заперечення розглядається дослідниками на лексичному, морфологічному та семантичному рівнях мови.

За результатами аналізу різних трактувань поняття "заперечення" у роботі його визначено як логічну операцію, що протиставляє істинному судженню неістинне, хибному судженню нехибне, яка вказує на невідповідність предиката суб’єкту

          У ході дослідження було зареєстровано, щоі використання заперечувальних конструкцій в англійській науково-технічній літературі має свої особливості, що вимагає від перекладача особливої уваги при перекладі, тому що нерідко заперечення стають джерелом помилок.

          Розроблені в роботі передумови дослідження дозволили нам здійснити аналіз п’ятдесяти  заперечувальних речень відібраних методом суцільної вибірки з науково-технічних текстів сфери ядерної енергетики. Аналіз особливостей перекладу заперечувальних конструкцій сфери ядерної енергетики ґрунтувався  на двох офіційних документах міжнародної організації МАГАТЕ, які характеризуються: використанням специфічних заперечувальних конструкцій, а особливо заперечувальних префіксів та суфіксів частково з підмов енергетики, хімії, фізики та молекулярної фізики.

         На підставі проведеного дослідження  було встановлено, що досить поширеним засобом вираження заперечення є вживання заперечувальної частки not, яка при відтворенні українською мовою відповідає заперечній частці не.

         

          Проаналізувавши морфологічніні засоби вираження заперечувальних конструкцій в науково-технічних текстах, ми дійшли висновку, що найпродуктивнішим шляхом вираження заперечення є префіксація. Найбільшою кількістю похідних слів у тексті був представлений префікс -non (58%) від загальної кількості усіх заперечувальних префіксів,                                префікс –dis (41%), префікс –de (29%),  і префікс –ir лише (5%). Більшість префіксів при перекладі українською мовою виражаються за допомогою заперечувального префікса -не, рідше -без.

          Встановлено, що заперечувальних суфіксів в англійській мові два: -less та –free. Суфікс –less завжди відповідає українському  префіксу –не або –без і не викликає проблем при перекладі. Речень з суфіксом –free у                        науково-технічних текстах сфери ядерної енергетики не було виявлено. 
         Основні теоретичні положення роботи та отримані дані можуть бути використані під час подальшого поглибленого вивчення специфіки перекладу текстів сфери ядерної енергетики, а також можуть застосовуватися у курсах практичного перекладу, зокрема в навчанні перекладу науково-технічних текстів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  

 

 

 

                                       SUMMARY

          This paper is dedicated to the translation of morphological features of negation in scientific and technical texts.

          During the implementation of the research work we have investigated the following aspects: defined distinctions of the translation of negation in English scientific and technical texts through establishing the taxonomy of morphological means of negation expression; formulated the definition of the notion of negation; classified types of English negations expressed on the morphological level and their ways of translation into Ukrainian as well as found  the differences in the structure of negation in English and Ukrainian.

          On the basis of the analysis of the theoretical sources and IAEA’s texts we have made the following conclusion: the use of the negative constructions in English scientific and technical literature has its own characteristics that require a special attention from the translator since negation is expressed by some special means according to some rules of  English as analytical language.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аполлова М.А. Грамматические трудности перевод. – М.: “Междунар. Отношения”, 1977 – 352 с.

2.   Апресян Ю.Д. Лексическая семантика (синонимические средства языка). – Изд. 2-е доп. – М.: Наука, 1974 – 493 с.

3. Алигусейнова Ф.Ш. Типология отрицания в русском, лезгинском и английском языках: дис. канд. фил. наук. – Махачкала, 2007 - 153 с.

4. Арнольд, И.В. Основы научных исследований в лингвистике. – М.: Прогресс, 1991. – 342 с.

5. Ахманова О. С. " Ронология. Морфонология. Морфология." 
Изд. Моск. ун - та, 1966  – 107 с.

6. Бархударов Л.С. Язык и перевод. (Вопросы общей и частной теории перевода). – М.: Междунар. Отношения 1975 – 238 с.

7. Бахарев А.И. Отрицание в логике и грамматике. Саратов: Издательство Саратовского университета, 1980 – 381с.

8. В. Н. Бондаренко "Отрицание как логико-граматическая категория". Изд. "Наука", Москва 1983 – 199 с.

9. Бродский И. Н. "О природе отрицательного суждения"// Вопросы логики/ Уч. зап. ЛГУ. № 263. Вып. 14.— Л.: Изд-во ЛГУ, 1959 – с. 37 – 50

10. Виноградов В.С. "Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). - М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001 — 224 с.

11. Гайденко П.П. История новоевропейской философии в связи с наукой Диалектика Гегеля. Всемогущество отрицания. – М.: Изд.2,                                      испр. 2009 – 376 с.

10. Гальперин А.И. Очерки по стилистике английского языка. М.: Просвещение, 1999 – 237 с.

11. Гетманова А. Д. Отрицание в системах формальной логики. М.: Высшая школа, 1972. — 139 с.

 

12. Есперсен О. Философия грамматики – М.: Изд-во иностранной                       литературы,1958. – 408 c.

13. Иванова И. П., Булакова В.В. "Теоретическая граматика современного английского язіка", Москва, "Высшая школа", 1981 – 284 с.

14. Иванова И.П., Чахоян Л.П., "История английского языка", Москва, "Высшая школа" 1976 – 296 с.

15. Ильиш Б. А. "Современный английский язык", М., Издательство литературы на иностранных языках, 1948 – 387 с.

16. Каращук П.М. Аффиксальное словообразование - М.: Высшая Школа, 1965 – 347 с.

17. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода: проблемы переводоведения в освещении зарубежных ученых. – М.: Высшая школа, 1999 – 362 с.

18. Комиссаров В. Н. Слово о переводе. - М.: Наука, 1973 – 427 с.

19. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. – М.: Наука, 2004 – 473 с.

20. Комова Т.А. Категория отрицания в системе грамматических морфологических категорий английского глагола. - М.: Прогрес, 1985. – 123 с.

20. Косарева В. А. "Особенности функционального отрицания в вопросительном предложении", Межвуз. Сб. Науч. Трудов, Ленинград, 1986  – 18 с.

21. Лебедев В.В. Отрицательные предложения и вопросы синтаксиса. М.: Прогресс, 1989 – 160 с.

22. Левитова Г.М. Интонация риторического вопроса в современном английском языке, М., 1960 – 297с.

23. Леонтьева С.Ф. Отрицательные аффиксы в современном английском языке - М.: Высшая школа, 1974 – 166 с.

24. Мамедов Б. Р. "Категория отрицания в современном английском языке", АГУ им. С. М. Кирова, Баку, 1967, 19 с.