Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Июня 2013 в 14:13, магистерская работа
Метою дослідження є аналіз особливостей перекладу медичних текстів у сфері ембріології.
Для досягнення поставленої мети вирішуються такі основні завдання:
представити огляд теоретичних робіт, присвячених специфіці науково-технічного перекладу;
Визначити підходи до поняття «термін»;
Визначити способи творення медичних термінів;
Розглянути приклади медичних епонімів та методи їх перекладу;
Навчитися розпізнавати «хибних друзів» перекладача медичних текстів, як прояв явища негативної інтерференції в перекладі;
Проаналізувати англо-український переклад книги Томаса В. Садлера «Медична ембріологія за Лангманом».
Префікс cross- має наступні значення: 1) поперечний; такий, що йде навпростець; 2) перехресний, схрещений, протилежний; 3) який перетинає межі, кордони.
Терміни утворені за допомогою префікса cross- звичайно перекладаються такими способами:
Афікси є носіями морфологічної мотивації слів, що підтверджують наведені нами приклади. Така систематизація словотворчих афіксів допоможе перекладачеві краще орієнтуватися в медичних термінах та уникнути помилок при перекладі.
У багатьох мовах існують слова, що мають дуже подібну звукову форму, а часом ідентичне значення. Переклад таких слів з англійської мови на українську інколи може становити для перекладачів певні труднощі, оскільки їхні значення можуть бути зовсім різними. З точки зору перекладу усі такі слова можна умовно поділити на три групи: 1) повні інтернаціоналізми, семантичні структури яких тотожні, наприклад: isomorphism - ізоморфізм; definition - дефініція 2) часткові інтернаціоналізми, що мають тільки частку тотожніх значень, наприклад: selection – селекція, вибір; technical - технічний, спеціальний; associated – асоційований, викликаний, пов'язаний, об’єднаний ; 3) псевдоінтернаціоналізми або міжмовні омоніми, що не мають подібних значень, наприклад: figure - ; complexion . Слова першої групи не становлять небезпеки помилкового перекладу, тоді як слова другої та третьої групи, можуть бути прийняти за справжні інтернаціоналізми і перекладені невірно.
Причиною появи
Міжмовну інтерференцію як проблему перекладу досліджували такі відомі науковці,як Ю.О. Жлуктенко, В.І. Карабан, У. Вайнрайх, Ю. Розенцвейг, В. Алімо.
Найбільш узагальнене визначення цього явища надає В.І. Карабан, поділяючи її на категорії лексичної та граматичної інтерференції, де лексична інтерференція мови оригіналу в перекладі – це вживання перекладачем у тексті перекладу властивих для мови перекладу слів та словосполучень, що не відповідають нормам мови перекладу [16, с. 148].
В перекладі медичних текстів помилки, пов’язані з міжмовною омонімією можуть призвести до катастрофічних наслідків, тому перекладачам слід навчитися вирізняти такі слова в медичній термінології, як наприклад:
При користуванні такими прийомами, як транскодування, слід бути особливо обережним. Типовим прикладом негативної інтерференції є термін cystic fibrosis. Це не кістозний фіброз, а муковісцидоз. Терміна кістозний фіброз не існує.
Досвідченому перекладачеві слід добре знати усі випадки міжмовної омонімії та паронімії, та що слова певної форми приховують небезпеку неправильного перекладу через оманливу подібність до певних українських слів.
Розгляньмо ще один приклад:
Після звернення до енциклопедії виявляється, що перніціозна анемія і є дефіцитна анемія B12. [32]. Насправді на українську мову pernicious anemia перекладається як аутоіммунний (атрофічний) гастрит. Отже правильний переклад такий : Найчастіше причиною дефіциту вітаміну B12 стає атрофічний гастрит.
Ці приклади доводять, наскільки важливим є розуміння предмету перекладу. Для створення адекватного перекладу, перекладачеві потрібно постійно звертатись до медичних довідників, енциклопедій, або ж звертатися по допомогу до медичного консультанта.
Якщо перекладач стикається у тексті оригіналу із словом, подібним за формою певному українському слову, це повинно бути попередженням йому уважніше поставитися до аналізу конкретного значення англійського слова з тим, аби не припуститися помилки через неврахування усіх значень англійського слова. Наслідками такого неуважного ставлення до перекладу міжмовних омонімів – «хибних друзів» перекладача – можуть бути невиправдане семантичне калькування, порушення норм лексичної сполучуваності, стилістична неадекватність відповідника та перекручення значення слова, що перекладається.
Усестороннє вивчення медичних термінів в лінгвістичному і понятійному аспектах є важливим етапом у вирішенні міжмовної комунікації.
Наявність в термінологічній системі як загальних з лексикою російської мови, так і специфічних характеристик припускає двосторонню спрямованість процесу вивчення епоніма-терміну.
З одного боку, предметом аналізу стають ті параметри епоніма-терміна, які зближують його із загальновживаними словами, з іншого боку, інтерес викликає специфіка епоніма-терміна, яка визначає його приналежність до власної терміносистеми.
Епонім(Eponymos) - грец. ἐπώνυμος «названий по імені; що дав ім'я; епонім», тобто божество або видатна людина, на честь якої отримав своє ім'я який-небудь географічний об'єкт из ἐπί «на, при» + ὄνυμα (еол. вариант ὄνομα) «ім'я»).
У науці епонім — назва явища (наприклад, хвороби), поняття, структури або методу по імені людини, що вперше виявила або описала їх (Квінке, закон Вакернагеля, символ Кронекера і т. п.).
Також епонімами називають будь-які власні імена, такі, що стали іменами прозивними. У хронології епонімами іменуються посадові особи, іменами яких називався рік [13, с. 37].
В українській та англійській медичній термінології для позначення багатьох понять використовуються епоніми – назви, утворені від власних імен лікарів, вчених, літературних персонажів тощо. Наприклад джгут Есмарха – Esmarch’s tourniquet; синдром Мюнхаузена (неправдоподібні скарги на стан здоров’я) - Munchausen syndrome; синдром Аліси в країні чудес (поєднання деперсоналізації і галюцинацій) – Alice in Wonderland syndrome.
Це або похідні терміни (наприклад, narcissism – нарцисизм, darvinism – дарвінізм), або термінологічні словосполучення, де прізвище може бути як у загальному, так і у родовому відмінку: Leksell apparatus – апарат Лексела; Friedmann’s disease – синдром Фридманна. До епонімів також відносять топоніми – терміни похідні від географічних назв (Japanese encephalitis – японський енцефаліт, Malta fever – мальтійська гарячка, бруцельоз).
Дослідженням епонімів у лінгвістиці займалися Д.С. Лотте, О.В. Суперанська, О.В. Данильченко, Г.В. Боженар та ін. Виникнення таких термінів дослідники пов’язують з позамовними факторами: історичними, соціальними, психологічними. У мовознавстві вважають, що механізмом формування епонімічних термінів є явище метонімічного переносу. Поряд з класичними епонімами з’являються нові, відображаючи як етапи розвитку нових галузей науки, так і пріоритет вченого у відкритті нових фактів.
Епонімічні терміни зустрічаються у майже всіх мікросистемах медичної термінології. В ембріології епоніми складають майже 40% усього термінологічного фонду [13, c. 49]. Надзвичайно високий відсоток епонімів у номенклатурі симптомів та синдромів. Ріст епонімів пояснюється не тільки бажанням увіковічнити імена вчених та лікарів, які вперше відкрили або описали явище, хоча часто сам факт пріоритету залишається спірним та недоведеним. Епонімічні терміни часто використовують, коли не вдається знайти кваліфікаційні терміни для адекватного відображення складного феномену. Крім того, опис симптомів та синдромів часто випереджує їх правильне наукове тлумачення.
Англійські медичні терміни, що містять означення-прізвище, можуть перекладатися на українську мову наступними способами: