Використання твіттеру, як інформаційного сервісу: на прикладі стрічки новин тенісного інтернет-сайта

В цьому разі на порятунок йде як раз твіттер. Саме в мікроблогах цих "малокаліберних" турнірів з'являється перша достовірна інформація з результатами змагань. Конкурувати з ними у оперативності  можуть лише представники тенісних форумів, які на той час спостерігають  за матчами власними очами. На офіціальному сайті ITF результати з'являються лише наприкінці ігрового дня, інколи навіть наступного дня.

Проте найбільша  перевага твіттера – наявність коментарів від першого лиця.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4. Тематика повідомлень тенісистів у твіттері

Для того, щоб  зрозуміти, як використовувати публічну інформацію, отриману з твіттера, треба  перш за все зрозуміти, про що ж  власне пишуть представники сфери спорту.

Тематично "твіти" можна поділити за тими ж критеріями, що й звичайні новини. Для швидкого пошуку тенісних твіттерів у допомогу журналістам та вболівальникам наприкінці 2010 року був створений сайт Tennistweets.com за аналогією з ресурсом Twitter.footballfancast.com, що об’єднує та хронологічно додає  останні теннісні твіти.

Цей ресурс в значній мірі полегшує задачу журналістів, проте публікує повідомлення з певним запізненням. Тому для оперативності  краще "читати" або "фолловити" твіттери самостійно. Якщо тенісист написав  повідомлення перед виходом на корт, на сервісі Tennistweets.com він скоріш за все  з'явиться вже підчас матчу, коли спортсмен фізично не зміг би написати повідомлення.

Зауважимо, що деякі тенісисти та тенісистки не ведуть твіттер власноруч і  не приховують цього. Повідомлення публікуються від третьої особи, як звичайна новина.

Наприклад: Шахар Пеєр вийшла у друге коло турніру в Майамі завдяки перемозі над Маріон Бартолі.

Проте більшість  тенісистів все ж воліють світити  власноруч, що, звичайно, більш привабливо та цікаво для їх підписників.

Про що ж  пишуть тенісисти? Більшість повідомлень  складають перед та післяматчеві коментарі, а також те, що ми в  нашій новиннєвій класифікації назвали "закуліссям". Саме ця тема й визвала  найбільшу зацікавленість у аудиторії. Якщо раніше про захоплення свого  кумиру ми могли дізнатися лише з  нечастих інтерв’ю або вирізок з  прес-конференцію, які за рідким винятком доходять до читачів та глядачів лише шматками, то тепер зірка сама розповідає про себе. В іншому разі можна  задати питання, на яке з великою  ймовірністю буде надана швидка відповідь.

Завдяки твіттера вболівальник замість колишнього образу атлета-переможця істоти в певній мірі міфічної бачить просту людину, яка  зовсім поруч – по ту сторону  монітора чи дисплея мобільного.

Закулісні новини з твіттера виконують розважальну  функцію світських новин у  газетах чи на ТБ. Не бажано перенасичувати стрічку новин такою інформацією, а напроти варто розбивати  ними "сухі" статистичні новини-результати.

Не менш важливими  є коментарі учасників змагань  та тенісних спеціалістів. Нажаль, 140 символів, які передбачає один твіт, у більшості  випадків не можуть відобразити широту думки, проте на короткий коментар, подяку, скаргу їх вистачить.

Зауважимо, що невелика кількість символів в  одному твіті навчила користувачів кількох реченнях передавати сенс повідомлення. В деяких з'явилося так зване  афористичне мислення. Теннісисти не є винятками.

Найбільш  відомим гострословом серед представників  жіночого та чоловічого туру є хорват Іво Карлович. Незважаючи на відносно скромні результати на корті Іво, відомий своїм високим зростом (2 метри 8 сантиметрів), є одним з найбільш популярних користувачів твіттера серед тенісистів. У додатку А можна ознайомитися з кращими висловами дотепного хорвата.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.5. Використання твіттера, як джерела інформації сучасними  російськомовними спортивними сайтами

Щоб перевірити власні судження, ми вирішили наскільки  поширеним є звертання до твіттерів  серед редакторів сучасних спортивних Інтернет-сайтів. За об’єкт порівняння ми взяли три сильніших стрічки  новин у сфері тенісу. Дві з  них належать до загально спортивних сайтів – Сhampionat.ru та Sports.ru. Третій – спеціалізований сайт Gotennis.ru. Для порівняння також був узятим український загально спортивний портал Isport.ua зі своєю стрічкою тенісних новин.

Протягом  двох тижнів ми рахували кількість  новин на добу та ту їх частину, джерелом якої був твіттер. Результати аналізу містяться на додатку Б.

Таким чином, мі з’ясували, що тенісна стрічка  новин Сhampionat.ru 45% своїх новин знаходить на сервісі твіттер.

Лідер по кількості  новин – Gotennis.ru май приблизно ту ж пропорцію – 43 %. Sports.ru – 47 %,  Isport.ru – лише 21 %.

Незважаючи  на різну загальну кількість новин, ми отримали приблизно однакову статистику, що чітко показує – твіттер є джерелом майже половини тенісних новин. Сюди ж додамо використання фото на відео файлів, якими користуються редактори стрічок новин.

Як ми вже  писали в попередньому розділі, головний інтерес  у спортивних твітах для читацької аудиторії представляють повідомлення-коментарі та поза кортова інформація. Саме нею можна зацікавити додаткову аудиторію.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

У рамках дослідження обраної теми були сформульовані  та виконані такі завдання:

• дана загальна характеристика Інтернету як засобу масової комунікації;
• визначені основні функції твіттера як ЗМК;
• охарактеризована аудиторія твіттера та її можливі варіації;
• з’ясована структура аудиторії твіттера за рядом характеристик;
• розроблена класифікація спортивних новин;
• визначені та досліджені можливості використання твіттера, як інформ-ресурса.

У ході дослідження  було з’ясовано, що Інтернет є найновішим засобом масової комунікації, який має ряд характеристик, що вирізняють його з-поміж інших типів ЗМК, а саме: віртуальність, інтерактивність, гіпертекстуальність, глобалізація, креативність, анонімність, мозаїчність, мультимедіа, таргетинг тощо. Завдяки цим рисам  Інтернет посідає окреме місце у  системі існуючих ЗМК та досить успішно  конкурує з пресою, радіо та телебаченням.

Ми з’ясували, що серед функцій, які виконує  Інтернет, є як універсальні, що властиві будь-якій соціальній комунікації, так  і специфічні, серед яких основні  – це комунікативна, інформаційна, розважальна та ціннісно-регулятивна. Кожна з цих функцій має  свою специфіку, зумовлену вищезазначеними  характеристиками Інтернету.

Також ми встановили, що аудиторія Інтернету  традиційно визначається як масова, а  її характерними ознаками є численність, розсіяність у просторі й часі, гетерогенність та анонімність.

Дослідження сучасного стану Інтернету показало, що він характеризується в першу  чергу розвитком просьюмеризму, пов’язаним з технологією Web 2.0, переходом  від статичних веб-сайтів до динамічних та інтерактивних, а також розповсюдженням  технологій, що дозволяють всім користувачам формувати контент та впливати на нього. Ці фактори сприяють переходу від односторонньої комунікації до двосторонньої на всіх рівнях. Проект Twitter.com на даний момент є вершиною цього перехідного процесу.

Ми визначили, в яких умовах твіттер може вигравати  в традиційних видів ЗМІ та використовуватися як новиннєвий ресурс. Навели яскраві приклади переваг  твіттера.

Наступним нашим кроком стало визначення ролі твіттера у спортивній Інтернет-журналістиці. Ми класифікували спортивні новини за тематичними видами та показали всі можливі джерела пошуку інформації під час роботи редактором стрічки новин.

Проаналізувавши аудиторію проекту Твіттер серед  жінок та чоловіків тенісистів, ми визначили рівень його популярності серед представників різної статі  та різних країн.

Детально  ознайомившись зі змістовним напрямом твіт-повідомлень, знайшли подібності між стрічкою повідомлень та звичайною  стрічкою новин. Таким чином ми зробили  висновок, що інформація, отримана з  твіттера може бути дуже важливою для створення більш чіткої інформаційної картини та урізноманітнення стрічки тематично. Завдяки цьому Інтернет-сайт може привернути більшу кількість аудиторії – до тих читачів, хто є звичайними вболівальниками можуть додатися ті, хто проявляє зацікавленість до поза спортивного життя спортсменів.

Ми провели  аналіз тенісних стрічок новин на трьох ведучих Інтернет-сайтах Рунету та кращому українському сайті на використання твіттера, як джерела інформації.

Отримані  дані показали, що 40-45 % щоденного новиннєвого контенту має витоки з твіттера. Ті ж сайти, що в меншій мірі користуються сервісом Twitter.com, як джерелом - програють конкурентам.

Результатом досліджень вважаємо доказ того, що без цільного зв’язку з соціальними мережами сучасний спортивний Інтернет-сайт не може бути успішним. Він буде програвати своїм конкурентам у оперативності та тематичному різноманітті.

В широкому сенсі ми отримали тезу, що твіттер  на даний момент може виконувати функції  автономної інформагенції. Актуальність і практичне значення подібних досліджень є безсумнівними та вимагають  їхнього урізноманітнення й поглиблення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аудитория СМИ. / Мир словарей. // http://mirslovarei.com/content_soc/AUDITORIJA-SMI-10968.html.
2. Википедия. / Википедия. //http://ru.wikipedia.org/wiki/Википедия.
3. Витязев Я.М. Фолксономия и/или таксономия. / Блог Ярослава Витязева. // http://blog.vityasev.ru/2007/02/06/folksonomy-and-or-taxonomy.
4. Волож А. Интерактивные коммуникационные стратегии. / Журнал Со-общение. // http://soob.ru/n/2001/5/i/12.
5. Волохонский В. Психологические механизмы и основания классификации блогов. // http://volokhonsky.ru/internet/volokhonsky.pdf.
6. Гилмор, Д. Мы, медиа. / Компьютерра-Онлайн. // http://www.computerra.ru/think/38241.
7. Гнатюк О.Л. Из истории американской коммуникологии и коммуникативистики: Гарольд Лассуэлл (1902-1978). // Сборник научных трудов "Актуальные проблемы теории коммуникации". СПб., 2004. – с. 11-20.
8. Грушин Б.А. Массовое сознание: Опыт определения и проблемы исследования. – М., 1987. – 367 с.
9. Интернет. / Википедия. // http://ru.wikipedia.org/wiki/Интернет.
10. История создания и развития Интернет. // http://willy.nm.ru/articles/inet_hist_1961-1970.html
11. Кастельс М. Галактика Интернет. – М., 2003. – 220 с.
12. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. // http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Polit/kastel/05.php.
13. Каталог ресурсов в Интернете. / Википедия. // http://ru.wikipedia.org/wiki/Каталог_ресурсов_в_Интернете.
14. Корытникова Н.В. Формы и характеристики Интернет-коммуникации: социологический анализ. // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. № 761. – Харків, 2007. – с.183-190.
15. Ландэ Д.В. Поиск знаний в Internet. Профессиональная работа. – М., 2005. – 272 с.
16. Литневская Е.И., Бакланова А.П. Психолингвистические особенности Интернета и некоторые языковые особенности чата как исконного сетевого жанра. // Вестник Московского университета. Серия 9. Филология. – 2005. – №6. – с. 46-61.
17. Лукина М.М., Фомичева И.Д. СМИ в пространстве Интернета. // http://www.evartist.narod.ru/text19/034.htm.
18. Михайлов В.А., Михайлов С.В. Особенности развития информационно-коммуникативной среды современного общества. // Сборник научных трудов "Актуальные проблемы теории коммуникации". СПб., 2004. – c. 34-52.
19. Мотивация участия и функции блогов. / Обзов Блогов. // http://blogdirectory.ru/?Motivaciya_uchastiya_i_funkcii_blogov.
20. Петерс И. Чем привлекательна аудитория блогов? / Агентство мобильного маркетинга "РеАкция" // http://www.reaction.ru/articles/2007-08-02.
21. Практика большого взрыва / Интернет-журнал "Слон"// http://slon.ru/russia/praktika_bolshogo_vzryva-524254.xhtml
22. Приватные уик-энды и публичные будни. / livestat. // http://livestat.livejournal.com/9360.htm.
23. Сайти, що змінили світ/ Blogoreader// http://blogoreader.org.ua/2009/02/23/best-sites-twitter/
24. Смелзер Н. Социология. – М., 1998. – 688 с.
25. Социальная Сеть. / Социальные Сети от А до Я. // http://www.social-networking.ru/az/11.
26. Сухарева В. Радио в Интернете. // Среда: Российско-европейский журнал о медиа. – М., 1999. – № 10.
27. Твиттер./Википедия.// http://ru.wikipedia.org/wiki/Twitter
28. Филатова О.Г. Интернет как масс-медиа. // Сборник научных трудов "Актуальные проблемы теории коммуникации". – СПб., 2004. – с. 232-240.
29. Berners-Lee, Tim. Weaving The Web. // http://browseinside.harpercollins.com/index.aspx?isbn13=9780062515872.
30. Handbook of New Media. Ed. by L.Lievrouw, and S.Livingstone. – Sage, 2002.