Розробка елементів мультимедійного курсу дисципліни “Операційні системи”

Дослідження ринку дистанційного  навчання говорять про те, що темпи  його росту досить високі, а на Заході він оцінюється мільярдами доларів. От чому кожен навчальний заклад на Україні зацікавлений у тому, щоб  якнайшвидше зайняти місце на цьому ринку. Це дозволить значно збільшити прибуток навчального  закладу, зніме проблему недостачі  аудиторій, допоможе вирішити кадрове  питання, тому що, використовуючи відео-конференції, читати лекції зможуть професори навчальних закладів з інших міст і навіть закордонних країн. Завдяки дистанційному навчанню слухачі зможуть об'єднати навчання і роботу, відпадають проблеми проживання і харчування в чужому місті, скорочуються матеріальні витрати на проїзд до місця навчання. Інваліди і люди, що за різних причин не можуть пересуватися мають можливість одержати навчання. Навчаючись на дистанційних курсах студент підвищує свій інтелектуальний і творчий потенціал, вчитися самостійно приймати рішення.

Таким чином дистанційне  навчання - це ефективне використання часу, так як самостійно встановлюється графік занять і темп навчання. Дистанційне  навчання - це економічно: не вимагає  значних часових та матеріальних витрат. Дистанційне навчання доступно з будь-якої точки світу - достатньо  тільки мати комп`ютер і доступ до мережі Інтернет. Дистанційне навчання - це перспективно: частка дистанційних технологій в навчанні зростає з кожним роком.

Також істотною перевагою  такого навчання є ефективне використання навчальних площ, технічних та транспортних засобів, концентроване та уніфіковане  представлення навчальної інформації і мультидоступ до неї, що дозволяє знизити витрати на підготовку фахівців. При цьому знімається проблема нестачі кадрів, оскільки вдало створений навчальний курс може легко транслюватися в інтерактивному режимі для всіх учасників навчання.

Отже, потенціал дистанційних технологій оцінюється високо. Фундаментальні знання не зникають із дистанційної освіти. Вони залишаються, але будуються за іншими законами, а саме: знання - не "про запас", а під реальні потреби і проблеми, що виникають під час роботи. На перше місце виступають універсальні (методологічні) знання, які дозволяють проектувати майбутнє.

Впровадження сучасних інформаційних  технологій у повсякденне життя  українських громадян послужило  каталізатором для розвитку процесів пов'язаних з дистанційним навчанням. Інтернет як джерело інформації давно  вже став реальністю, а розвиток телекомунікації, без яких ця форма навчання неможлива, йде швидкими темпами. Таким чином, одне з умов реалізації дистанційного навчання, а саме підготовка технічної бази, фактично поступово виконується.

1.4. Структура навчального програмного забезпечення для

дистанційної форми навчання

Розвиток новітніх інформаційних  технологій в освіті неодмінно спричиняє  появу нових форм навчання. Поряд  із очною та заочною формою у ВНЗ  дедалі частіше використовують дистанційну  форму (за допомоги Internet). Відсутність  стандартів та уніфікованого підходу  до створення систем дистанційного  навчання (далі СДН) в Україні впливає  не лише на ринок таких програмних продуктів, але й на якість дистанційної освіти. Одним із шляхів вирішення  проблеми якості навчання є створення  окремих педагогічних програмних засобів  для кожного предмету. Але цей  процес є дуже витратним як з огляду на матеріальні, так і на людські  ресурси. Отже постає питання розробки технології, яка б задовольняла і  користувачів і програмістів СДН. У  даній статі автором наведено принципи, яких треба дотримуватися  при проектуванні систем такого роду.

Спираючись на закордонний досвід, розглянемо поняття «інтелектуальна навчаюча система» (Intelligent tutoring system) та доповнимо її більш широким набором функцій, необхідних для вивчення дисциплін природничо-математичного напряму. Такі системи також називають системами штучного інтелекту або навчальними експертними системами.

Як відомо, «інтелектуальна навчаюча система» (ІНС) пропонує індивідуалізоване навчання або інструктування. Кожна ІНС повинна мати:

• інформацію з галузі знань (експертний модуль);
• інформацію про студента (студентський модуль);
• інформацію про навчальні стратегії (навчальний модуль).

Інформація з галузі знань  обумовлюється навчальним планом курсу; інформація про студента складається  із того, яким чином він вирішує  задачі та які помилки при цьому  допускає; інформація про навчальні  стратегії посилається на способи  та методи викладання матеріалу.

Мета кожної ІНС – ефективно поєднати ці три складові. Деякі дослідники додають до цих складових інтерфейс користувача, але саме він може бути уніфікований для однієї предметної галузі.

Таким чином при побудові педагогічних програмних засобів найважливіше описати базу знань та можливу  поведінку експерта, студента та інструктора. ІНС перевіряє засвоєння матеріалу через розв’язування задач. При цьому система вибирає задачу з бази даних, порівнює процес її розв’язання із еталонними і видає результат, базуючись на відмінностях розв’язку. Після результату система оновлює вміння і навички студента та повторює цю процедуру. Якщо студент засвоїв попередній матеріал, система вибирає теми з навчального плану для подальшого навчання.

1.5 Психолого-педагогічні аспекти

Основою навчально-пізнавальної діяльності є психологічні процеси  особистості. Тому в ході дистанційного  навчання їх необхідно дотримуватися  з урахуванням при цьому специфіки  дистанційного навчання.

 Будь-яка нова форма  навчання, у тому числі дистанційна,  вимагає створення психологічної  бази, без якої не можна говорити  про якість навчального процесу.  В. Демкін виділяє низку психологічних принципів, які впливають на якість дистанційного навчання. Він звертає особливу увагу на необхідність детального планування навчальної діяльності, її організації, чіткої постановки цілей та завдань навчання. Студенти мають розуміти призначення запропонованих курсів. Автор зазначає, що ефективність навчальної діяльності студентів значною мірою залежить від змісту матеріалу, який визначає структуру і рівень їх пізнавальних інтересів - загальних чи спеціальних.

 Розробка навчально-методичних  матеріалів для дистанційного  навчання потребує врахування  психологічних закономірностей  сприймання, пам'яті, мислення, уваги,  а також вікових особливостей  студентів. Це пояснюється тим,  що пізнавальні процеси студентів  безпосередньо впливають на засвоєння  навчального матеріалу. Існує  низка незалежних від особистісних  характеристик особливостей, які  слід враховувати при розробці  навчально-методичних матеріалів, зокрема  такі:

- органи чуття людини обмежені у своїй можливості реагувати на інформаційні сигнали, відтак сприймають лише дозовану кількість повідомлень із навколишнього середовища; і якщо повідомлень багато, то мозок зазнає інформаційного перенасичення (перенавантаження);

- людина сприймає світ залежно від того, що вона очікує сприйняти, через те її свідомість більшою мірою реагує на нове і несподіване;

- "ефект технічного перенасичення" полягає в тому, що людина не спроможна без варіювання виконувати одноманітні завдання протягом навіть нетривалого часу, тому іноді непомітно для себе вона змінює задачу, яку розв'язує.

 Урахування окреслених  вище особливостей сприяє підвищенню  рівня сприйняття інформації  і засвоєння навчального матеріалу  тими, хто навчається у системі  дистанційної освіти.

 Зворотний зв'язок  між студентом і викладачем  у системі дистанційного навчання  є абсолютним її атрибутом.  Цей зв'язок повинен забезпечувати  студенту психологічний комфорт  у процесі навчання. Суть механізму  зворотного зв'язку полягає в  тому, що в між-особистому спілкуванні процес обміну інформацією ніби подвоюється і, окрім змістового навантаження, несе в собі від реципієнта до комунікатора відомості про те, як реципієнт сприймає і оцінює поведінку комунікатора. Адекватність сприйняття інформації залежить від багатьох причин, найважливішою з яких є наявність або відсутність у процесі діалогу комунікативних бар'єрів. Комунікативний бар'єр - це психологічна перешкода на шляху адекватної передачі інформації між партнерами зі спілкування. Якщо такий бар'єр виникає, то інформація спотворюється або змінюється її зміст.

 Існують різні психологічні  бар'єри спілкування: 

• семантичний бар'єр пов'язаний із вживанням різних значень того самого поняття учасниками процесу спілкування;
• стилістичний бар'єр виникає при невідповідності стилів мовлення комунікатора і реципієнта;
• логічний бар'єр з'являється тоді, коли логіка міркування, запропонована комунікатором, дуже складна.

 Комунікативний бар'єр  може перерости і в бар'єр  відносин. Це суто психологічний  феномен, який виникає в процесі  спілкування комунікатора і реципієнта, коли почуття недовіри та ворожості до комунікатора поширюється і на пропоновану ним інформацію.

 Важливо враховувати  те, що будь-яка інформація, яка  надходить до реципієнта, справляє  певний вплив на його поведінку,  мислення, настановлення. І в окремих  випадках комунікативний бар'єр  виступає психологічним захистом  від психологічного впливу іншої  людини, що виникає в процесі  обміну інформацією між учасниками  спілкування. Таким чином, особистісні  характеристики викладачів у  системі дистанційної освіти  мають важливе значення для  забезпечення відповідного, психологічного  комфорту тим, хто навчається.

 Психологи акцентують  увагу на здатності студента  самостійно працювати з інформацією.  Відомо, що самостійна робота  в системі ДО є основним  елементом навчальної діяльності.

 Виділяють такі рівні  готовності студента до самостійної  роботи:

• високий, коли переважає пізнавальний, професійний мотив;
• проміжний, коли є різні мотиви, актуалізовані різними проблемами;
• низький, коли переважає зовнішній мотив: необхідність здати залік або іспит.

 Провідними мотивами  самостійної діяльності можуть  виступати навчально-пізнавальні  та професійні мотиви. Конкретними  стимулами можуть бути інтереси, відповідальність, страх відрахування  тощо. Різні за змістом мотиви  по-різному впливають на якість  навчальної діяльності.

 Здійсненню самостійної  діяльності можуть заважати такі  психологічні проблеми, як відсутність  досвіду самостійної роботи, недостатня  вольова саморегуляція, вплив  групових настановлень тощо.

РОЗДIЛ 2

ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНИХ ПРОЦЕСАХ

2.1. Мультимедійні технології ознака сучасної вищої освіти

Мультимедіа (у перекладі – багатоваріантне середовище) є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компакт – дисків (CD - ROM). Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо – та відеоінформацію, анімацію, 3D - графіку. А комп’ютери, оснащені мультимедіа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації самого різноманітного характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми сучасного процесу навчання. Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.

Під терміном multіmedіa - розуміють інтерактивні системи, які забезпечують обробку рухомих та нерухомих відео зображень, анімованої графіки, високоякісного звука та мовлення. Середовищем, яке об'єднує означені елементи інформаційної структури, є гіпертекст (hypertext) — технологія роботи з текстовою інформацією, що дає змогу встановлювати асоціативні зв'язки — "гіперзв'язки" — між окремими термінами, фрагментами, статтями в текстових масивах і завдяки цьому дозволяє не тільки послідовну, лінійну обробку тексту, як при звичайному читанні, а і вільний доступ, асоціативний перегляд відповідно до встановленої структури зв'язків. Роботу в гіпертекстовому середовищі можна порівняти з читанням енциклопедії: зустрівши в тексті незнайомий термін, читач переходить до сторінки, де з'ясовується це поняття. Після прочитування уточнюючого матеріалу (який, у свою чергу, може включати поняття, які теж потребують уточнення), повертається на вихідну позицію і продовжує читання.

MultіMedіa-технології (надалі ММ)- це технології інтегрованого представлення всіх видів інформації (зорової, текстової, графічної, відео, звукової і навіть тактильної) на електронних носіях у цифровому форматі у вигляді електронного документу і відтворення його на комп’ютері або на екрані за допомогою ММ-проектора та відповідних пристроїв. Таким чином, ММ-технології – це технології конвертування всіх видів інформації у цифровий формат, інтеграції інформації в один документ і відтворення його на комп'ютері. Ця технологія дозволяє використовувати текст, графіку, відер та анімацію в інтерактивному режимі, але при цьому необхідно врахувати, що рівень та якість роботи з відповідними програмними продуктами залежать від виконання досить високих вимог до швидкодії та обсягу пам'яті комп'ютера, звуковим характеристикам і наявності додаткового устаткування.