Пристрій арифметичного ділення за методом квадратичної апроксимації

 

 

Таблиця  3.2.

Комплектуючі вироби (ЕРВ)	Кількість елементів	· 10-6 (1/год)	Кв	Пкс	· 10-6 (1/год)
EP1C4А324C6  корпус PQFP240	1	1,4	1	2	5,6
SN74LS630	1	2,1	1	1	2,1
EPCS4S8	1	14,7	1	0,9	13,23
SN74V293PZA	2	20,2	1	0,9	18,18
74HC244  корпус TSSOP20	1	23,2	1	0,9	41,76
NM93CS56LEM8	1	3,3	1	0,9	2,97
С2-23-0,125	4	6,4	1	2	12,8
К53-14	1	3,7	1	1	3,7
К10-17-113	1	0,08	0,7	0,9	0,6
Резонатор кварцовий JCO8-3-B	1	0,12	0,7	0,9	0,076

 

Всього :  101,016· 10^-6  (1/год)

                     Таблиця 3.3

t (год)	-· t	P(t) =
50	0,005051	1,00506358
100	0,010102	1,01015279
200	0,020203	1,02040867
500	0,050508	1,05180528
1000	0,101016	1,10629434
2000	0,202032	1,22388717
5000	0,50508	1,65711808
10000	1,01016	2,74604035
20000	2,02032	7,54073758

 

Рис. 3.3. Графік ймовірності  безвідмовної роботи пристрою.

3.3.Розрахунок потужності споживання

В зв’язку з тим, що розрахунок динамічної потужності споживання неможливий із-за своєї складності, проводимо  розрахунок по показниках середньої  потужності споживання кожного активного  елемента схеми.                  

Повна потужність споживання пристрою вираховується по формулі 

                                                       Р = ,  (3.5)

     де : Рі –  потужність споживання елементу  і-го типу;

Ni – кількість елементів і-го типу.

Складемо таблицю для  Рі та Ni (табл.3.4), з якої визначаємо, що сумарна потужність споживання пристрою складає   879 мВт або 0,879 Вт.                                                                  

 

 

 Таблиця 3.4

Елемент	Ni	Pi (мВт)	Pi· Ni (мВт)
EP1C4А324C6  корпус PQFP240	1	200	400
SN74LS630	1	135	135
EPCS4S8	1	110	110
SN74V293PZA	2	54	54
NM93CS56LEM8	1	90	180
С2-23-0,125	4	34	34
К53-14	1	50	50
К10-17-113	1	50	150

                                                                                         Всього :         0,879Вт

 

4. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ

4.1. Визначення комплексного показника якості

Комплексний показник якості ( ) визначається шляхом порівняння показників якості проектованого виробу і вибраного аналогу.

За аналог обираємо виріб "Швидкодіючий цифровий перетворювач елементарних  функцій " виробник аналога – Україна ; рік постановки аналога на виробництво – 2006;джерело інформації про аналог: Лукашенко Д.А."Спеціалізовані  сопроцесори на базі таблично-алгоритмічних методів для лазерних  маніпуляторів" Монографія / «ЧДНДІТЕІХП». - Черкаси, 2010.р.

Комплексний показник якості проектованої системи визначаємо методом  арифметичного середньозваженого  з формули:

(4.1)

 

де  - кількість одиничних показників (параметрів), прийнятих для оцінки якості проектованої системи;

- коефіцієнт вагомості кожного  з параметрів щодо їхнього  впливу на технічний рівень  та якість проектованої системи  (встановлюється експертним шляхом), причому:

(4.2)

 

- часткові показники якості, визначені порівнянням числових значень одиничних показників проектованої системи і аналога за формулами:

 або     (4.3)

де  , - кількісні значення і-го одиничного показника якості відповідно проектованої системи і аналога.

Розрахунок Пя проводимо за вище наведеними формулами в табличній формі за допомогою табл.  4.1.

Таблиця 4.1.

Розрахунок комплексного показника якості проектованого пристрою

№ Пп/п	Показники, одиниці вимірювання		Значення показників						Коеф. ваго-мості, qi		Зважений парамет- ричний індекс якості Сі·qi
			Аналог Паі	Проектний виріб, Ппрі			Віднос-ний показник якості, Сі
1	Показники призначення
1.1	Споживча потужність при  нагріванні, Вт		4,2		1,8			2,3		0,13		0,299
1.2	Маса, кг		0,33		0,3			1,1		0,11		0,12
1.3	Габаритні розміри		200 х 110 х 20		110 х 100 х 20			2		0,125		0,25
1.4	Швидкодія нс		250		40			6,25		0,2		1,25
1.5	Формат даних		фіксована кома		плаваюча кома			4		0,2		0,8
2	Показники надійності
2.1	Ймовірність відмов	0,003				0,002		1,5		0,035		0,0525
2.2	Напрацювання на відмову, рік	64300				83600		1,3		0,03		0,039

 

 

Продовження таблиці  4.1

3	Ергономічні показники
3.1	Зручність використання	3,7		3,7	1	0,033	0,033
3.2	Цілісність композиції	4,5		4,5	1	0,01	0,01
3.3	Товарний вид	4,9		4,5	0,92	0,012	0,0132
4	Показники стандартизації і уніфікації
4.1	Коефіцієнт застосовності	86		91	1,1	0,015	0,0165
4.2	Коефіцієнт повторюваності	1,8		1,8	1	0,01	0,01
5	Показник безпеки
5.1	Безпечність експлуатації		1	1	1	0,1	0,1
Сума						1,0	2,9932

 

Отже, згідно з формулою (4.1), комплексний показник якості рівний:

2,9932

4.2. Розрахунок лімітної ціни нового виробу

Лімітна ціна – це максимальна оптова ціна розробленого приладу, яка з одного боку, відповідає визначеним техніко-економічним параметрам проектованого приладу і відображає покращення його споживчих факторів у порівняні з аналогом, а з іншого – зацікавлює користувача цього приладу в його використанні. Однією з умов економічної ефективності розробленого виробу є співвідношення:

                                                 Цр<Цл                                      (4.4)

де Цр– розрахункова оптова ціна розробленого виробу;

      Цл– лімітна ціна спроектованого виробу.

Лімітна ціна розробленого приладу визначається за формулою

                                           Цл=Сп мах + Пн     (4.5) 

де Сп мах– максимальний розмір повної собівартості розробленого виробу,

      Пн– нормативний прибуток (до 40% повної собівартості, величина узгоджується з викладачем )

Максимальний розмір повної собівартості розробленого виробу визначається за формулою:

                                       Сп мах=0,85 * Спа * Пя,    (4.6)  

де 0,85 – прийнятий на рівні нормативу коефіцієнт відносного здешевлення нової продукції;

     Спа – повна собівартість аналогу;

     Пя – комплексний показник якості розробленого приладу.

Для нашого прикладу, виходячи з собівартості пристрою, 

Спа =720 грн. , розраховуємо Сп мах:

Сп мах=0,85·720 ·2,9932=1831,84 (грн.)

  Враховуючи нормативну  прибутковість на рівні 40%, визначаємо  лімітну ціну:

Цл=1831,84 +0,4·1831,84 =2564,58 (грн.)

4.3. Визначення показників економічної ефективності проектних рішень

4.3.1. Умови економічної ефективності

Критерієм економічної ефективності нових пристроїв є економія суспільної праці. Це положення використовується у формулі для визначення сумарного  економічного ефекту від впровадження приладу та ін.

                                                    Е=Ев+Ее,   (4.7)

де Ев - економічний ефект  в умовах виробництва, тис.грн.;

      Ее - економічний ефект в умовах експлуатації протягом нового терміну служби пристрою, тис. грн.

Загальну умову економічної  ефективності нового приладу можна  виразити нерівністю:

Е>0

Оскільки показник Е являє  собою алгебраїчну суму двох величин, між ними можливі такі варіанти співвідношень:

1. Ев>0; Ее>0; тоді Е>0 найбільш прийнятний варіант, але практично досить рідкісний.

2. Ев<0; Ее>0, причому |Ее|>|Ев|, тоді Е>0 - найбільш ймовірний варіант, тому що пристрій з кращими параметрами, як правило, коштує дорожче. 

Другою необхідною умовою є:

tок <tок н

Де tок - термін окупності додаткових капітальних витрат (визначається різницею витрат на виробництво аналога і проектного виробу і відшкодовується з економії, одержаної в умовах експлуатації), років;

tок =|Ев|/Ее.р           (4.8)