Периферійні пристрої

Існують як вельми спеціалізовані інтерфейси, придатні для підключення вузького класу пристроїв (наприклад, графічних моніторів високої розподільної здатності), так і інтерфейси загального призначення, що є стандартними і що дозволяють підключати різні периферійні пристрої. Прикладом такого інтерфейсу є інтерфейс RS-232C, який підтримується багатьма терміналами, принтерами, маніпуляторами типу “миша” і багатьма іншими пристроями.

 

 

 

 

 

 

 

1.3 Обслуговування  периферійних пристроїв 

Підключення пристроїв  до комп’ютера

Підключення пристроїв  до комп’ютера далеко не така проста задача, як здається на перший погляд. Нові моделі мишoк та клавіатур з розширеним функціями додаткових клавіш будуть працювати, як самі звичайні, подібні пристрої, якщо не встановити і не налаштувати програми, які відповідають за дані можливості. Веб-камери, модеми, зовнішні накопичувачі – усі вони вимагають встановлення драйверів, спеціалізованого програмного забезпечення і тонкої настройки.Те ж стосується і більш складних пристроїв, модельний ряд яких постійно оновлюється і за всіма змінами в звичному порядку налаштування встежити під силу тільки фахівцеві, який займається регулярними оглядами нового обладнання і володіє достатнім досвідом у підключенні пристроїв.

Ремонт і  обслуговування оргтехніки

Оргтехніка – це сукупність офісного обладнання, без якого не зможе  продуктивно працювати жодна  сучасна фірма або компанія. За допомогою оргтехніки копіюється, тиражируется і передається різна документація, створюється частина матеріалів рекламно-інформаційного характеру і т.д. На жаль, оргтехніка має звичку час від часу виходити з ладу.

Заправка картриджів

Більшість картриджів для розмножувальною та копіювальної техніки позиціюються фірмами-виробниками  як одноразові. Тобто з вироблення ресурсу тонера їх бажано змінювати. Однак далеко не кожен офіс горить бажанням постійно викидати значні суми на таку заміну. Що цілком зрозуміло, адже набагато вигідніше провести заправку картриджа, а не купувати кожен раз новий. При цьому, бажаючи заощадити ще більше, компанії нерідко обмежуються покупкою тонера і перепоручают обслуговування оргтехніки кому-то зі своїх найбільш «технічно просунутих» співробітників.З виду упускається одне – очевидна простота процесу заправки може обернутися дорогим ремонтом принтера або ксерокса. Результатом подібної діяльності виявляється втрата придбаного тонера, самого картриджу і в кращому випадку – повна чистка апарата.

Периферійні пристрої ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту

і налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі  тільки за допомогою справних штепсельних з’єднань і електророзеток заводського виготовлення Штепсельні з’єднання й електророзетки крім контактів фазового і нульового робочих провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх повинна бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніш чим приєднання фазового і нульового робітника провідників. Порядок роз’єднання при відключенні повинен бути зворотним. Необхідно унеможливити з’єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника. Неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ до звичайного двопровідної електромережі, у тому числі – з використанням перехідних пристроїв.

 Системний  блок та монітор не потребують  спеціальних технічних режимів експлуатації, однак для запобігання посиленого забруднення та для подовження робочого ресурсу комп'ютера необхідно періодично витирати пил та підтримувати чистоту в приміщенні, де встановлено комп'ютер. Не допускайте попадання всередину системного блоку сторонніх предметів, води та інших рідин. В разі такого випадку треба негайно припинити роботу на комп'ютері, вимкнути його, відключити його від мережі живлення і звернутися до сервіс-центру виробника.

Перед проведенням будь-яких профілактичних робіт комп'ютер, монітор та всі інші пристрої мають бути відключені від мережі живлення.

Для надійної роботи клавіатури необхідно  по мірі забруднення (1-2 рази на місяць) проводити її чистку. Видаляти пил  за допомогою пилососа з м'якою щіткою та бруд з поверхні клавіш за допомогою спеціальних серветок і тампонів для чистки комп'ютерної техніки, що можна придбати в спеціалізованих магазинах. Коли Ви не працюєте з комп'ютером, бажано накривати клавіатуру спеціальним чохлом.

Періодично протирайте килимок миші серветкою, змоченою теплою водою, та проводіть чистку самого маніпулятора "миша". Якщо миша кульова - вимкніть комп'ютер, обережно відкрийте кришку, яка утримує кульку, і дістаньте її. Промийте кульку, ролики всередині маніпулятора, зовнішні накладки в нижній частині спеціальною рідиною для чистки комп'ютерної техніки, та ретельно висушіть. Зберіть маніпулятор у зворотному порядку. Оптичні маніпулятори не потребують такої очистки.

Рекомендовано періодично (5-6 разів  на рік) проводити чистку накопичувальних пристроїв (FDD, CD-ROM) спеціальними очищаючими дисками, які можна придбати в спеціалізованих магазинах.

Обслуговування монітора, принтера, сканера, інших периферійних пристроїв здійснюється відповідно до супроводжувальної документації до них.

 

 

 

 

 

 

 

1.4. Розвиток  периферійних пристроїв

У 60-ті роки минулого століття, в епоху  комп'ютерів третього покоління —  машин, побудованих на основі окремих  напівпровідникових елементів та інтегральних схем невеликої щільності (типовий представник — ЕОМ сім'ї ІВМ 360), користувачі усвідомили необхідність зміни організації використання ЕОМ. До того ЕОМ віддавалася в розпорядження однієї людини (оператора, який виконував готову програму, або програміста, зайнятого розробленням нової). Це не давало змоги використати весь потенціал машини.

Тому була створена технологія пакетного оброблення задач, за якої користувача було відокремлено від машини. Він повинен був заздалегідь підготувати своє завдання (найчастіше — у вигляді колоди перфокарт з керуючими кодами та первинними даними) і передати його в руки операторів, які формували чергу задач. А машина одержувала для оброблення відразу кілька задач і не простоювала в очікуванні кожної з них або реакції користувача на свої повідомлення.

Однак і цього виявилося недостатньо: за швидкодією ЦП набагато випереджав зовнішні пристрої (зчитувачі перфокарт та перфострічок, алфавітно-цифрові друкувальні пристрої), і тому його потужність використовувалася не повністю. Виникла ідея організації багатозадачного процесора, який немовби одночасно виконував кілька програм. Насправді ЦП, як і раніше, працював послідовно. Проте, коли в межах якоїсь програми черга доходила до обміну із зовнішнім пристроєм, ця операція передоручалася недорогому спеціалізованому пристрою, а ЦП перемикався на продовження іншої програми.

Завдяки цьому коефіцієнт використання апаратної частини  ЕОМ різко зріс. З'явилися багатопультові системи — комплекси, що складалися з центральної ЕОМ і групи (до кількох десятків) відеотерміналів. Людина-оператор, яка працювала за пультом такого термінала, стала повним розпорядником ЕОМ. Насправді ж центральна ЕОМ квазіодночасно працювала з багатьма програмами, перемикаючись з однієї на іншу і приділяючи кожному терміналу кілька мілісекунд протягом секунди.

У 1971 р. був створений перший МП, тобто функціонально закінчений пристрій, здатний виконувати функції ЦП. Незважаючи на малу потужність першого МП, ця подія стала поворотним моментом в історії ОТ і не тільки. Надалі прогрес мікроелектроніки зумовив істотні зміни у верстато- й автомобілебудуванні, техніці зв'язку та ін. Вдосконалення технології, що спиралося на досягнення фундаментальних наук, успіхи оптики, точного машинобудування, металургії та інших галузей, дали змогу створювати ПП з усе більшою кількістю елементів, розміщених на поверхні напівпровідникового кристала з усе більшою щільністю, а значить ще потужніші. Одночасно помітно зменшувалася собівартість ПП.

У 1979 р. корпорація ІВМ відреагувала на появу ПК з деяким запізненням, але в 1980 р. виступила на ринку зі своїм ІВМ РС (Personal Computer). Найважливішою особливістю цього комп'ютера була відкрита архітектура. Це означало, по-перше, можливість реалізації принципу взаємозамінності, тобто використання для складання ПК вузлів від різних виробників, але таких, що відповідали певним стандартам, і по-друге, можливість доукомплектування ПК, нарощування його потужності під час експлуатації. Це технічне рішення дало потужний поштовх індустрії ОТ. Подальші роки характеризуються швидким удосконаленням ПП (щоп'ять років щільність розміщення елементів на напівпровідниковому кристалі зростала в 10 разів), запам'ятовуючих пристроїв (оперативних та накопичувальних), засобів відображення і фіксації.

Зрештою останні півтора десятиріччя  ознаменовані найбільшим поширенням ПК у всіх сферах людської діяльності. Вони стали переважати також як апаратна база систем управління, витісняючи великі ЕОМ, що призвело до неприйнятного зниження рівня централізації управління та часткової втрати керованості об'єктами.

Збільшення ємності накопичувачів і зниження вартості зберігання даних зумовили розширення застосування баз даних у складі систем управління різного призначення, усвідомлення цінності баз даних. Тому виникла потреба надати доступ до інформаційних ресурсів багатьом користувачам. Цю потребу забезпечило створення локальних обчислювальних мереж (ЛОМ), що сприяло підвищенню завантаження дорогих апаратних засобів (наприклад принтерів). Поява ЛОМ загострила потребу в ще більш потужних накопичуваних і процесорах, застосовуваних у мережних серверах.

Збільшення швидкодії  процесорів та ємності ОЗП створило передумови для переходу до графічного інтерфейсу. Для ІВМ-подібних ПК це були спочатку графічна оболонка Windows, а потім — повноцінні операційної системи (ОС), наприклад Windows,та ін. Одночасно все відчутнішим стало недовикористання обчислювальної потужності апаратної частини комп'ютера. Відродилася, правда, вже на новій основі, ідея багатозадачності. Вона втілена в нових ОС, так що, користуючись, наприклад, ОС Windows 95, можна одночасно обробляти масив даних, друкувати результати попередньої програми і приймати електронну пошту.

Функціональне вдосконалення ЛОМ, підвищення їхньої надійності породило ідею створення мережних машин (мережних комп'ютерів –Network Computers,NС). їх репрезентують як «машини, повністю позбавлені індивідуальності», в яких немає власного програмного забезпечення (крім мінімуму, необхідного для початкового завантаження та встановлення зв'язку з сервером, тобто з центральною машиною ЛОМ), немає власних накопичувачів і, отже, власних даних. По суті, мережна машина є терміналом багатопультового обчислювального пристрою, реалізованого на нових елементній та програмній базах. Ентузіасти мережних машин передрікають поступову відмову від ПК, однак швидше всього встановиться динамічна рівновага між часткою мережних машин і ПК в оснащенні ІС.

 

РОЗДІЛ 2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

 

2.1 Загальні  відомості

Завдання: Створити та описати створення презентації на задану тему

У основі будь-якої презентації  лежить набір слайдів, на яких розміщуються текст, графіки, малюнки. Створювати  презентацю потрібно з нуля (порожня презентація) Після запуску Powerpoint з'являється вікно презентації з першим титульним слайдом, тому початковий етап матиме такий вигляд як на рис. 2.1

Рис. 2.1 Порожня презентація.

Сформувавши титульний  слайд, можна перейти до додавання  інших слайдів. Для цього потрібно вибрати на панелі інструментів Форматування кнопку Створити слайд (New Slide).

Далі задаю авто розмітку. Авторозмітка — це шаблон слайду із заздалегідь розміщеними стандартними об'єктами, такими як заголовок,

 

 

маркірований список, діаграма або  малюнок. Шаблони аторозмітки розташовані з права рис. 2.1 Після створення слайду на базі авторозмітки потрібно лише клацати на місце заповнювачах цих об'єктів і вводити необхідну інформацію. Клацання на кнопці Зберегти панелі інструментів Стандартна  дозволить зберегти поточний варіант презентації.

Згідно попередньо поданих  теоретичних відомостей виділимо питання  класифікації, взаємодії з ПК периферійних пристроїв і їх розвику.

Аби презентація мала більш комплекний вигляд трохи обєднаю  ці питання.

За визначеної класифікації створюю слайди: структури класифікації, взаємодії з ПК,  пристроїв введення, додаткові пристрої введення, пристрої виведення, та пристрої зберігання інформації.

Кожен слайд наповнюю ілюстраціями і короткими поясненнями.

Для того щоб дродати  малюнок потрібно вибрати меню вставка  – рисунок – из файла.

Основними текстовими елементами презентацій є списки. В моєму  випадку вони зявились за замовчуванням  при виборі шаблону ( структури) слайду.

У PowerPoint будь-який текст, так само як малюнок, діаграма або  таблиця, є окремим об'єктом або  автофігурою, яку можна переміщати, масштабувати, повертати і розфарбовувати. Налаштування розміщення напису здійснюється з допомогою діалогового вікна формат надпису. Автофігури виа\користаю для стоврення схем. Зоклема схеми структури для позначення загальної магістралі шини і підключення до неї периферійних пристроїв. Для створення структурної схеми Взаємодія з ПК використаю організаційну діаграму - Меню Вставка – організаційна діаграма.

Powerpoint надає можливість  простого і оперативного створення  підсумкового слайду на основі  послідовності вибраних слайдів.  У підсумковому слайді формується  маркірований список заголовків  кожного слайду серії. Підсумковий слайд можна помістити як до, так і після узагальнюваної ним сукупності. Він може грати роль анотації доповіді.