Загальна характеристика господарських об'єднань

Створення холдінгової компанії в процесі приватизації і корпоратизації не допускається в таких галузях:

• торгівля товарами широкого вжитку і продукцією виробничо-технічного призначення;
• виробництві і переробці сільськогосподарської продукції;
• громадському харчуванні і побутовому обслуговуванні населення;
• автомобільному транспорті (крім товариств, які виконують переважно міжнародні перевезення).

Ці обмеження повинні бути переглянуті. Відомо, що холдінгові компанії є стійкими ринковими утвореннями і володіють більшою інвестиційною можливістю. В зв’язку з цим доцільно створювати такі компанії в сфері переробки сільськогосподарської продукції, тому що підприємства цієї галузі потребують значних інвестицій.

Крім того, в законодавстві про холдінгові компанії потрібно деталізувати права і обов’язки власників і органів управління, зокрема необхідно виділити такі аспекти:

• як підпорядковується власнику директор підприємства, а також ступінь відповідальності за невиконання накладених на нього обов’язків;
• в яких випадках настає право контролю над дочірніми підприємствами і чим воно обумовлено;
• необхідність і правомірність вчинення головним підприємством внутрішнього аудиту в дочірніх підприємствах та інші питання.

Порядок ліквідації об’єднання заснований на загальних вимогах цивільного законодавства відповідно до ліквідації юридичних осіб - підприємств. Правовий режим майна об’єднання, що ліквідується,  визначається статутом об’єднання. Якщо в установчих документах це питання не врегульоване, то діє загальний порядок задоволення  майнових прав  та інтересів суб’єктів загальної  долевої (спільної) власності.

Ліквідація об’єднання здійснюється:

• по спільному рішенню засновників при втраті його учасниками зацікавленості  в продовженні спільної діяльності та іншим підставам, які передбачені в установчих документах;
• при зменшенні кількості учасників до одного;
• по рішенню суду, який визнав недійсність установчих актів про створення об’єднання.
• при банкрутстві об’єднання;
• по іншим підставам, які обумовлені в чинному законодавстві України.

Ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України у випадках:

• у зв’язку з закінченням затвердженого терміну її діяльності;
• у зв’язку з неможливістю реорганізації ПФГ;
• за ініціативою учасників ПФГ.

Таким чином, в Україні існує система багато суб’єктних об’єднань. Сьогодні ці структури  взагалі вирішують проблеми, які виникають  в наслідок недосконалого законодавства. В перспективі при формуванні досконалого і стабільного законодавства створення об’єднань повинно забезпечити рішення проблеми інтеграції не тільки управління, але і капіталу.

РОЗДІЛ 3: Органи управління об'єднання

Пошук ефективних форм організації управління об’єднанням підприємств націлений на створення цілісної, ефективної і гнучкої системи управління, що дозволяє найповніше реалізувати переваги об’єднання.  Важливим моментом при цьому є виявлення кола питань, які повинні вирішуватися на рівні об’єднання. Залежно від організаційно-технічних і виробничо-господарських факторів можливі різні варіанти структур управління з різним ступенем централізації і виконання управлінських функцій (або відсутністю централізації управління діяльністю учасників об’єднання), різним числом ступенів та ланцюгів управління. Визначну роль в їх виборі грають цілі і стратегія об’єднання.  В результаті створюється організаційна структура об’єднання, яка може бути представлена у вигляді ієрархічної піраміди управління, основу якої складають органи управління об’єднання. Забезпечення ефективності управлінського процесу в значній мірі визначається раціональністю їх структури і компетенції.

Створюючи об’єднання, підприємства самостійно визначають структуру його управління і згодом реалізують свої права по управлінню об’єднанням через уповноважені ними органи. Органи управління здійснюють свою діяльність на основі  і у відповідності  з установчими документами об’єднання.

Стаття 121 Господарського кодексу України визначає правовий статус об’єднання підприємств.  Питання структури і компетенції органів управління об’єднання в цій статті не зазначені.   Не обмежена законодавчою регламентацією свобода діяльності підприємств, що об’єднуються, по організації і здійсненню управління об’єднанням обумовлює різний підхід  до визначення структури, органів і їх компетенції.

Так, органами управління об’єднань можуть бути загальні збори  членів, рада, дирекція, конференція, правління, виконавча або генеральна дирекція. Прийом в об’єднання нових членів і вирішення питань про зупинення членства, затвердження кошторису об’єднання, створення філіалів, представництв і фірм, наприклад в асоціації, можна віднести до компетенції дирекції, а в багатогалузевій регіональній господарчій корпорації — до компетенції правління.

При існуючому на практиці різноманітті найменувань органів об’єднання і їх компетенції легко виявити загальні для всіх видів добровільних об’єднань підприємств принципи:

• колегіальність управління в об’єднанні;
• створення представницьких органів і незалежних контрольних органів;
• розподілення нормотворчої, виконавчої і контрольної компетенції між різними органами об’єднання.

Таким чином, в зв’язку з необхідністю узгодження інтересів учасників об’єднання структура органів об’єднання виявляється в значній мірі запозиченою із практики організації органів суб’єктів колективного підприємництва, а в об’єднаннях, організованих у формі господарських товариств, органи управління формуються з урахуванням вимог Закону України “Про господарські товариства”,

До таких органів можна віднести:

- вищий (представницький) орган - загальні збори, конференція, збори представників, рада членів і т.і. (в подальшому - загальні збори);

- спеціальний виборний орган, діючий в проміжках між загальними зборами - правління, рада,  рада директорів (в подальшому правління);

- виконавчий орган - дирекція, виконавча дирекція,  генеральна дирекція, правління (в подальшому дирекція);

- контрольний орган - ревізійна комісія.

В результаті такого ділення структура управління об’єднання стає багатоступінчастою, загальна політика визначається на вищому рівні (загальними зборами, правлінням), виконавчі функції здійснюює дирекція через відділи і служби цільового призначення, структура яких переорієнтована в залежності від поточного моменту. Координація діяльності може реалізовуватись через президентів і віце-президентів.

Інші права, що не входять до виключної компетенції, уповноважені органи можуть делегувати іншому органу, що передбачений  статутом об’єднання і представляє  інтереси учасників об’єднання.

Виключна компетенція загальних зборів господарського товариства - це:

• внесення змін і доповнень в установчі документи об’єднання або їх затвердження у випадку повного обновлення;
• прийняття нових учасників і виключення з об’єднання;
• розгляд фінансових питань, обумовлених в установчих документах;
• створення, обрання і відклик складу виконавчих і контрольних органів;
• прийняття рішень про припинення діяльності об’єднання;
• організаційні питання, зазначені в статуті.

Крім того, в компетенцію загальних зборів може входити прийняття рішень з інших принципово важливих питань з управління діяльністю об’єднання і його учасників:

• затвердження стратегії та програми діяльності об’єднання:
• затвердження балансу і бюджету об’єднання;
• визначення розміру членських внесків;
• створення і змінення розмірів спеціальних та інших фондів об’єднання, а також розмірів внесків, скидок та надбавок по внесках для окремих учасників об’єднання;
• створення банку об’єднання, аудиторських, фінансових, страхових компаній і їх підпорядкування безпосередньо загальним зборам або правлінню;
• створення нових підприємств, в тому числі дочірніх, їх реорганізація і ліквідація, затвердження статутів та положень;
• затвердження правил, процедур і других внутрішніх документів по визначенню організаційної структури об’єднання;
• визначення умов оплати праці посадових осіб об’єднання.

Наприклад, в компетенцію загальних зборів акціонерного товариства  можуть включатися такі питання: придбання об’єднанням акцій, що випускає об’єднання або його учасники; створення чіткого правового режиму з питань страхування; затвердження договорів, укладених на суму, визначену установчими документами і др.  

На розгляд вищого органу об’єднання з ініціативи виконавчих органів можуть вноситися інші питання, що входять в компетенцію останніх.

Для ефективності управління об’єднанням велике значення має раціональне вирішення процедурних аспектів діяльності його органів. В установчих документах, як правило, визначається періодичність скликання загальних зборів, порядок скликання чергових  та позачергових загальних зборів, кворум, порядок прийняття рішення по результатам голосування і др.

Так, в статуті виробничо-кооперативної асоціації “Експро” (м.Донецьк) закріплене положення про те, що чергові загальні збори членів асоціації скликаються не рідше одного разу на рік; члени асоціації письмово повідомляються про скликання загальних зборів не менше ніж за один місяць, позачергові збори скликаються радою, дирекцією або ревізійною комісією або з вимоги не менше 1/4  всіх членів асоціації для рішення термінових питань, що виникають в процесі діяльності асоціації і виходять за межі компетенції ради і дирекції; дата позачергових загальних зборів призначається з урахуванням часу, необхідного для їх підготовки. Загальні збори правомочні вирішувати винесені на їх розгляд питання, якщо на них присутні е менше 2/3 членів асоціації. Рішення загальних зборів приймається простою більшістю голосів, а з питань внесення змін і доповнень до статуту, а також припинення діяльності асоціації потрібно не менше 3/4 голосів представлених членів.

На чолі вищого органу об’єднання стоїть голова загальних зборів (президент), головною функцією якого є визначення стратегії об’єднання, яка потім затверджується зборами учасників.

Для постійного керівництва діяльністю об’єднання, а також для нагляду і контролю за роботою його виконавчої дирекції (в період між загальними зборами) в об’єднанні може бути створений спеціальний представницький орган - правління. Воно обирається  загальними зборами з числа представників учасників об’єднання. До складу правління можуть входити також так названі зовнішні члени: крупні спеціалісти, вчені, представники інвестиційних компаній, громадських організацій, зацікавлених фірм. Наявність зовнішніх членів робить правління більш незалежним і об’єктивним, що сприяє налагодженню і  закріпленню зв’язків об’єднання з іншими фірмами, організаціями і установами, допомагає краще враховувати вплив зовнішніх факторів кон’юнктури, позиції урядових установ, громадськості  та ін.

Правління обирається, як правило, кількістю 11-15 чоловік на визначений термін (до 5 років). Члени правління виконують свої функції в об’єднанні без звільнення від основної роботи. До складу правління за посадою входять президент об’єднання, віце-президент, голова та заступники голови правління, генеральний (виконавчий) директор.

Члени правління можуть бути відкликані в порядку, обумовленому статутом (наприклад, з пропозиції не менше 1/3 членів асоціації). У випадку вибуття члена правління  до закінчення терміну його повноважень правління обирає нового члена на термін повноважень правління, що залишився, з наступним затвердженням загальними зборами об’єднання.

Правління скликається головою правління, президентом об’єднання або дирекцією за необхідністю.

До компетенції правління, передбаченої установчими документами об’єднання, відносяться:

• розробка і керівництво реалізацією стратегії і програм діяльності об’єднання, що прийняті його загальними зборами;
• затвердження структури і кошторису на утримання штатного апарату  дирекції;
• розгляд питань про прийом до складу об’єднання нових членів і укладення з ними договорів;
• встановлення загального порядку  використання фондів, а також інших матеріальних і грошових  засобів об’єднання;    
• прийняття рішень про створення, а також реорганізації створених об’єднанням підприємств, організацій і установ (їх філіалів);
• прийняття рішень про фінансову допомогу членам об’єднання;
• створення при необхідності робочих груп із представників учасників об’єднання для опрацювання  окремих питань, пов’язаних з діяльністю об’єднання;
• заслуховування звітів про діяльність дирекції;
• прийняття актів (розпоряджень), регулюючих діяльність  в середині об’єднання, з наступним затвердженням загальними зборами;
• попередній розгляд питань, які виносяться на загальні збори;
• рішення інших питань, які виносяться на обговорення правління з ініціативи дирекції.