Загальна характеристика господарських об'єднань

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП                                                                                                                      3                                                                                                                    

РОЗДІЛ 1: Загальна характеристика господарських об'єднань                          5

1.1 Поняття господарські  об'єднання                                                                      5

1.2 Загальна характеристика  організаційно-правових форм господарських  об'єднань                                                                                                                    7                   

1.3Функції і компетенція  господарського об'єднання                                         16

РОЗДІЛ 2: Правові аспекти створення,функціонування і ліквідації господарських об'єднань                                                                                         18                                       

РОЗДІЛ 3: Органи управління об'єднання                                                           22                    

ВИСНОВОК                                                                                                            28

ДОДАТКИ                                                                                                                29

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ                                                    31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Тема моєї курсової роботи цікава і актуальна на сьогоднішній день.  Метою моєї роботи є: вивчення господарських об'єднань та їх значення для економіки України.

В даній роботі зустрінемо 3 розділи в яких розкриємо актуальність дослідження,загальні поняття,правові аспекти та органи управління господарських об'єднань.

У першому розділі зупинимо увагу на загальну характеристику господарських об'єднань. З'ясуємо які існують організаційно-правові форми господарських об'єднань їхні функції та компетенція.

У другому розділі ми спостерігаємо правові аспекти створення,функціонування і ліквідації господарських об'єднань.

У третьому розділі розглядаємо органи управління господарських об'єднань.

З розвитком ринкових відносин в Україні розвиваються і форми підприємницької діяльності. Для того щоб успішно працювати в умовах ринкової конкуренції та реалізовувати значні фінансово-промислові проекти підприємствам уже недостатньо функціонування в рамках окремих розрізнених господарських товариств, і тому вони прагнуть об’єднуватись у групи підприємств за галузевим, територіальним чи іншим принципом. Такі об’єднання підприємств в цивільному праві називають господарськими об’єднаннями. Останні мають свої специфічні ознаки, які відрізняють їх від господарських товариств. Чинне законодавство України виділяє чотири основних види об’єднань підприємств, до яких відносяться асоціації, корпорації, консорціуми і концерни.

Необхідність створення в нашій країні об’єднань була визнана ще наприкінці 60-х років. Пізніше були прийняті перші спроби створення виробничих і науково-виробничих об’єднань.

Починаючи з 1994 р. все більш підприємств мають наміри ввійти в склад великих об’єднань.  Такі об’єднання, включаючи в себе промислові підприємства, наукові інститути, торгові фірми, банки, страхові компанії і інші фінансові структури, є своєрідним каркасом економіки провідних індустріальних країн і світового господарства в цілому, основою сучасного промислового виробництва.

В розвинутих країнах такі структури займають головні позиції в більшості галузей економіки.

Як свідчить світовий досвід, джерело стратегічних переваг для учасників об’єднань - це конкурентні переваги, в значній мірі в сфері технологічного розвитку, забезпечення ресурсами.

В Україні також діють специфічні фактори, які спонукають підприємства до об’єднання в великі структури:

-необхідність структурної перебудови виробництва, яка неможлива без координації діяльності усіх ланок технологічного ланцюга і залучення великих фінансових ресурсів.

        -лобірування інтересів підприємств. Більш успішно це може бути зроблено не одним підприємством, а їх групою, яка має спільні інтереси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1: Загальна характеристика господарських об'єднань

1.1 Поняття господарські  об'єднання

 

Здійснення підприємницької діяльності її суб’єктами-підприємствами потребує безпосередньої взаємодії з іншими юридичними особами з метою колективного використання виробничого, науково-технічного, інформаційного і фінансового потенціалу кожного з них для досягнення більшої ефективності. Це обумовило створення великого числа і різноманітності видів господарських об’єднань, що виникають на добровільній основі, з активними “горизонтальними” зв’язками між їх учасниками — суб’єктами підприємницької діяльності.

На практиці діє багато різних видів господарських об’єднань, що потребує їхнього відповідного правового регулювання.

  Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського кодексу України залежно від порядку заснування об’єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об’єднання або як державні чи комунальні господарські об’єднання.

 У Господарському кодексі України ч.2 ст.119 міститься визначення господарського об’єднання. Господарське об’єднання — об’єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних началах об’єднали свою господарську діяльність.

 Господарські об’єднання  є добровільними об’єднаннями  юридичних осіб, які створені  ними з метою координації діяльності, забезпечення захисту їхніх прав, представлення спільних інтересів  у державних та інших органах, а також міжнародних організаціях. Метою таких об’єднань є захист  і реалізація інтересів їх  учасників, консолідація зусиль  у забезпеченні роботи його  структур.

 Господарські об’єднання  характеризуються наступними ознаками.

 По-перше, його засновниками (учасниками) можуть бути тільки  комерційні юридичні особи, тобто  організації, основною метою яких  є одержання прибутку.

 По-друге, учасники об’єднання  зберігають свою юридичну самостійність  як суб’єкти права. Це зафіксовано в ч.1 ст.121 Господарського кодексу підприємства — учасники об’єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об’єднання, і на них поширюються положення цього Кодексу та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств. Отже, об’єднання не має права здійснювати управління і контроль за діяльністю учасників і виконувати функції щодо розпорядження їхнім майном.

 По-третє, добровільний  порядок створення. Добровільність  волевиявлення засновників на  створення об’єднання знаходить  висвітлення в установчому договорі або затверджений всіма членами об’єднання статут.

В ньому, окрім загальних, вміщуються відомості про склад об’єднання, основні цілі  його діяльності, органи управління, порядок прийняття ними рішень, в тому числі з питань, рішення, за яких повинні приймається одноголосно або кваліфікованою більшістю голосів членів об’єднання. Це стосується, перш за все, питань про порядок розподілу майна при ліквідації об’єднання.

 

По-четверте, об’єднання визнається новим і самостійним суб’єктом права (юридичною особою), що є власником майна, переданого йому засновниками (учасниками). Згідно з ч.4 ст. 118 Господарського кодексу об’єднання є юридичною особою.

 Одне з основних  правил, що регламентує виконання  господарським об’єднанням зобов’язань, визначає норма, що міститься  у ч.4 ст.123 Господарського кодексу  об’єднання підприємств не відповідає  за зобов’язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають  за зобов’язаннями об’єднання, якщо інше не передбачено установчим  договором або статутом об’єднання.

 Це положення випливає  із принципу самостійної майнової  відповідальності юридичної особи, закріпленого в ст.96 Цивільного  кодексу України юридична особа  самостійна відповідає за своїми  зобов’язаннями усім належним  їй майном.

Підприємці можуть об’єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству. В зв’язку з цим, однією із важливих функцій Антимонопольного комітету України є проведення аналізу діяльності існуючих і створюваних об’єднань підприємств, для виявлення, запобігання, обмеження та недопущення в їх діяльності монополізму.

 

Об’єднання може створювати підприємства (фірми, центри, виробництва) для надання його учасникам виробничих, транспортних, технологічних, комерційних, проектно-конструкторських, зовнішньо-торгівельних, юридичних, інформаційних, консультативних і інших послуг; організовувати підготовку і підвищення кадрів, прокат обладнання, фірмове обслуговування споживачів продуктів учасників, інші роботи; здійснювати заходи соціального розвитку, поліпшення житлово-побутових умов робітників підприємств і структурних підрозділів, що увійшли в об'єднання.

Об'єднання здійснює право володіння, використання, розпорядження закріпленим за ним майном, до складу якого відноситься також майно, передане об'єднанню підприємствами-засновниками. Майно об'єднання є спільним майном учасників.

 

 Господарський кодекс  України ст. 120 називає чотири види господарських об’єднань асоціація, корпорація, консорціум і концерн. Перші два види — договірні, інші — статутні. Приведення в законодавстві переліку об’єднань має певне значення для відокремлення різних видів використовуваних у практиці об’єднань, виявлення їхніх відмінностей. Водночас важливо, що цей перелік не має вичерпного характеру. У Законі зазначено, що можливі й інші об’єднання підприємств, передбачені законом. Це дозволяє включати до сфери чинності Закону нові, раніше не відомі, види об’єднань.[19,106].

 

1.2 Загальна характеристика  організаційно-правових форм господарських об'єднань

До числа основних видів об'єднань підприємств входять: асоціації, корпорації, консорціуми, концерни,  холдінги, конгломерати, фінансово-промислові групи, франчайзинг.

Відповідно до чинного законодавства господарські об'єднання поділяються на договірні і статутні. До договірних об'єднань законодавець відносить асоціації та корпорації, а до статутних — консорціуми і концерни.

Першим видом договірного об'єднання є асоціація. Вона створюється учасниками з метою координації їх діяльності, тобто узгодження дій стосовно визначення цін, освоєння ринків збуту, захисту інтересів своїх членів тощо. Координація не вимагає централізації управління підприємствами — членами асоціації. Саме тому правління асоціації не має права втручатись у виробничу та комерційну діяльність своїх членів.

Такі об'єднання підприємств створюються, перш за все, за галузевою, територіальною або іншими ознаками з метою забезпечення спільних інтересів учасників на регіональному, національному або міжнародному ринку. Асоціація представляє інтереси своїх членів у відносинах з державними та недержавними організаціями. Вона розробляє економічні та юридичні прогнози, узагальнює та розповсюджує передовий досвід підприємств, виборює право своїх членів, надає їм інформацію, скликає конференції, веде видавничу діяльність в інтересах асоціації тощо. Але головними в діяльності асоціації є функції виробничого характеру. До числа останніх відносяться функції координації виробничої діяльності між членами асоціації, поглиблення між ними кооперації, науково-технічного співробітництва, здійснення спільних підприємницьких проектів тощо.

Асоціація являє собою "м'яку" форму централізації зусиль її учасників, для неї характерні:

• менша централізація управлінських зв'язків порівняно з іншими видами об'єднань;
• можливість одночасно бути членом кількох асоціацій;
• на відміну від інших видів об'єднань, які мають здебільшого сервісний характер, асоціація централізує лише одну чи декілька із кількох виробничо-господарських та управлінських функцій.

Створюються асоціації суто на добровільних засадах. Засновниками можуть бути підприємства всіх форм власності, які укладають між собою багатосторонній установчий договір, де визначають усі необхідні умови діяльності об'єднання. Юридичною основою створення асоціації є волевиявлення сторін договору.

Другим видом договірного об'єднання закон визначає корпорацію. Особливістю цього виду договірного об'єднання підприємств є побудова діяльності корпорації на повній фінансовій залежності від одного чи кількох її членів. Корпорації є досить розвинутою формою об'єднання, оскільки їх діяльність грунтується на створенні системи управління, що відрізняється тісними фінансовими, організаційними, маркетинговими зв'язками між учасниками, функціонуванням розвитку правлінських структур на рівні об'єднання в цілому.