Припинення договору найму (оренди) транспортного засобу та їх правові наслідки

Крім того, фізична особа  і фізична особа підприємець  наділені різними правовими статусами. Зокрема, на думку Пошелюзного С., фізична особа – підприємець  зобов’язана зареєструватися в  певних визначених державою органах (Пенсійний  фонд України, державна податкова служба України тощо), здавати відповідні звіти, отримати відповідні дозвільні  документи (ліцензія, патент) для здійснення окремих видів підприємницької  діяльності.

Проте наведені вище аргументи  «проти» нотаріального посвідчення  договору найму транспортного засобу за участю фізичної особи - підприємця не можна вважати достатньо переконливими. Лише посилання на ст.51 ЦК України  можна взяти до уваги при подальшому аналізі цієї проблеми. Посилання  на ч.9 п.35 Інструкції про порядок  вчинення нотаріальних дій нотаріусами  України не може бути аргументом, оскільки наведена там норма лише дублює відповідне положення ЦК України (ст.799).

Зокрема, у ч. 2 ст. 799 ЦК України  визначено загальне правило: договір  найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному  посвідченню. Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання  майнових відносин у сфері господарювання. ГК України визначає основні засади господарювання в Україні і регулює  господарські відносини, що виникають  у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Відповідно до ст. ст. 2, 55 ГК України учасниками відносин у  сфері господарювання є, зокрема, суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відокремлене майно  і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього  майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також  інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані  в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи  без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані  відповідно до закону як підприємці.

У відношенні договорів оренди транспортних засобів, укладених юридичними особами, ЦК України та ГК України  не вимагають їх обов'язкового нотаріального  посвідчення. Отже, відповідно до такої  позиції договір оренди транспортного  засобу за участю фізичної особи –  підприємця не потребує обов'язкового нотаріального посвідчення.

За іншої правової позиції  договір найму транспортного  засобу за участю фізичної особи слід обов’язково посвідчувати нотаріально, незалежно від того, чи є фізична  особа підприємцем чи ні. Зокрема, ця позиція містить наступні аргументи. Відповідно до ч.1 ст.2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні  особи та юридичні особи. Тобто ЦК України не виділяє окремим учасником  цивільних відносин фізичну особу  – підприємця.

Глава 2. Права  та обов’язки сторін за договором  найму (оренди) транспортного засобу

Права та обов’язки сторін за договором найму (оренди) транспортного  засобу можна поділити на загальні, які передбачені загальними про  найм (ст.ст.765, 767, 768, 771, 773 ЦК України  тощо) та спеціальні, які передбачені  у параграфі 5 гл.58 ЦК України (найм транспортного  засобу). Крім того, залежно від виду транспортного засобу в спеціальному транспортному законодавстві теж  передбачені і інші права та обов’язки  сторін за договором найму транспортного  засобу.

У науково-практичних коментарях до ЦК України та підручниках з  цивільного права України автори лише в загальному коментують статті, які наведені в ЦК України, в тому числі і щодо прав та обов’язків сторін за договором найму транспортного  засобу [9, С.702-704; 17, С.679-682; 18, С.637-640]. Проте комплексного наукового дослідження щодо прав та обов’язків сторін за договором найму транспортного засобу поки що немає. Таким чином, питання змісту договору найму транспортного засобу, (права та обов’язки сторін) є актуальними для наукового аналізу.

Основним обов’язком наймодавця є обов’язок передати річ наймачеві. Передача речі повинна відбутися  у встановлений договором строк, у встановленому місці, у встановлений спосіб. Закон надає наймачеві  право, яке кореспондує вищезазначеному  обов’язку наймодавця, вимагати надання  майна в користування (п.1 ч.1 ст.766 ЦК України). Це підтверджує і судова практика. Зокрема, у справі за позовом  фермерського господарства до ВАТ «Недригайлівський  Агрохім» суд встановив, що між сторонами  був укладений договір про  орендне використання автомобіля, але  наймодавець не надає в користування наймачеві майно відповідно до умов договору [7]. На підставі вищенаведеного суд позов задоволив.

Крім того, передача транспортного  засобу в користування повинна бути засвідчена належними доказами.

Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті  і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Це загальне правило, яке застосовується до регулювання відносин найму загалом. Проте для найму транспортних засобів це положення має особливо важливе значення, оскільки транспортний засіб – це складний технічний  пристрій, який складається з багатьох комплектуючих частин, і відсутність  однієї або кількох з них може спричинити неможливість використання наймачем транспортного засобу за призначенням. Судова практика свідчить, що доволі часто  у сторін договору найму транспортного  засобу виникає чимало проблем із застосуванням цієї норми.

Враховуючи те, що транспортний засіб – це складний технічний  пристрій, при передачі його в користування транспортний засіб повинен бути технічно справний і придатний для  використання наймачем. Часто можливість використання транспортного засобу прямо залежить від його технічного стану. Таким чином, якщо транспортний засіб є технічно несправним, то він не може використовуватися за цільовим призначенням.

У відповідних положеннях ЦК України, що регулюють відносини  найму транспортного засобу, також  доцільно закріпити обов’язок наймодавця передати наймачеві документи, що стосуються транспортного засобу. У зв’язку  з цим ст.798 ЦК України слід доповнити  частиною четвертою наступного змісту: «Наймодавець зобов’язаний одночасно  з транспортним засобом передати наймачеві документи (технічний  паспорт, сертифікат тощо), що ідентифікують  транспортний засіб та унеможливлюють (або значно зменшують можливість) його використання за цільовим призначенням».

Також наймач має право  передати транспортний засіб у піднайм, але лише за згодою наймодавця. Передання  наймачем транспортного засобу у  піднайм іншій особі без згоди  наймодавця є підставою для наймодавця вимагати розірвання договору найму  транспортного засобу. Згода наймодавця повинна бути висловлена у відповідній  формі. Водночас закон не встановлює форми вираження згоди наймодавця на укладення договору піднайму. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, як саме наймодавець повинен виразити свою згоду – письмова заява, нотаріально посвідчена заява, зміни до договору найму тощо. В такому разі згода наймодавця повинна бути виражена у формі, яка передбачена договором.

За загальним правилом, зміна умов договору вчиняється в  такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено  договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Якщо договір  найму не передбачає права наймача  передавати транспортний засіб, який є  предметом договору, у піднайм  без згоди наймодавця, надання  такої згоди слід вважати зміною умов договору, яка відповідно повинна  бути оформлена у тій самій  формі, що і основне зобов’язання.

Проте також незрозуміло, чи надання згоди наймодавцем  повинно оформлятися додатком до договору найму транспортного засобу, підписаним обома сторонами, чи наймодавцеві достатньо написати заяву в письмовій  формі або заяву, підпис на якій буде нотаріально засвідчений (в разі, якщо договір найму транспортного  засобу був посвідчений нотаріально), де буде виражена згода на передачу наймачем транспортного засобу у  піднайм.

Глава 3. Припинення договору найму (оренди) транспортного  засобу

Важливим етапом будь-яких договірних зобов’язань є їх припинення. Підставами для припинення відносин найму транспортних засобів є  загальні підстави припинення договору найму та підстави припинення договору загалом. На теоретичному рівні питання  припинення договору найму транспортного  засобу практично не розглядалося. Науковці розглядають лише досить поверхово  підстави припинення договору найму. Це зумовлює актуальність даного наукового  дослідження.

Підстави припинення договору найму передбачені у ЦК України. Це, зокрема, загальні підстави припинення будь-якого зобов’язання (глава 50 ЦК України) та спеціальні підстави припинення, передбачені загальними положеннями  про найм (ст.ст.781-784 ЦК України).

Найбільш поширеним способом припинення договору найму, зрештою, як і будь-якого іншого договірного  зобов’язання, є виконання, проведене  належним чином. Виконання договору найму транспортного засобу полягає  у виконанні сторонами своїх  обов’язків за договором. Виконання  повинно бути проведено належним чином обома сторонами, оскільки договір найму транспортного  засобу є двосторонньо зобов’язуючий.

Можна стверджувати, що договір  найму транспортного засобу вважається припиненим у разі, якщо наймач повернув майно наймодавцеві у встановлений договором строк в належному  стані, оплативши користування майном в розмірі, встановленому договором. Наймодавець натомість зобов’язаний прийняти річ від наймача.

Проте наймач може не повернути  транспортний засіб після закінчення дії договору найму, а продовжувати користуватися ним. В такому разі до відносин найму транспортного  засобу слід застосовувати ст.764 ЦК України, відповідно до якої якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважатиметься  поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Але в окремих випадках, зокрема, коли стороною в договорі виступає фізична особа, договір найму  транспортного засобу підлягає нотаріальному  посвідченню (ч.2 ст.799 ЦК України). Якщо після спливу строку такого договору, наймач продовжує користуватися  транспортним засобом і наймодавець  не висловлює своїх заперечень, такий  договір все одно вважатиметься  припиненим з моменту закінчення строку цього договору.

Пролонгація договору повинна  відбуватися у тій самій формі, в якій договір повинен бути укладений. Зокрема у ЦК України містяться  положення щодо форми зміни або  розірвання договору, а саме зміна  або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або  законом чи не випливає із звичаїв  ділового обороту (ст.654 ЦК України).

Крім того, для того, щоб  виконання зобов’язання збоку наймача  було проведено належним чином, він  зобов’язаний повернути транспортний засіб у належному технічному стані або в іншому стані, який обумовлений в договорі найму. В  протилежному випадку наймодавець  має право вимагати відшкодування  збитків, які заподіяні транспортному  засобу. Варто звернути увагу на те, що наймодавець не має права  відмовитися від прийняття транспортного  засобу від наймача, який перебуває  в неналежному технічному стані  або який є пошкодженим. Такий  висновок випливає з аналізу положень, які містяться у ст.ст.779, 803 ЦК України. В цих статтях наймодавцеві загалом і наймодавцеві транспортного  засобу зокрема надається право  вимагати від наймача відшкодування  збитків, завданих наймодавцеві у зв’язку  з втратою чи пошкодженням речі (транспортного  засобу).

Крім того, наймач зобов’язаний повернути наймодавцеві транспортний засіб у стані, в якому він  був отриманий в користування, з урахуванням 

Якщо транспортний засіб  було пошкоджено не з вини наймача, зокрема, коли третя особа заподіяла  шкоду транспортного засобу, який є предметом договору найму, наймач може повернути транспортний засіб  в тому стані, в якому він насправді перебуває. Проте в такому разі як наймодавець, так і наймач матиме право звернутися до суду з вимогою до особи, яка заподіяла шкоду транспортному засобу, з вимогою про відшкодування завданих збитків.

Оскільки наймач володіє  транспортним засобом на відповідній  правовій підставі, це дає йому право  вимагати від винної особи відшкодування  збитків, заподіяних транспортному  засобу. Проте нерідко в судовій  практиці наймачам відмовляють в  задоволенні позову з вищезазначеними  вимогами, оскільки в суді з’ясовується, що підстави для володіння та користування транспортним засобом немає [12, 14]. Зокрема, це вже неодноразово вищезгадана проблема відсутності нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу за участю фізичної особи – підприємця, шляхи вирішення якої наведені у главі 1 цього розділу.

Ще однією підставою припинення договору найму транспортного засобу є смерть фізичної особи – наймача, якщо інше не передбачено законом  або договором.

Найчастіше ця підстава може застосовуватися у відносинах найму  наземного самохідного транспортного  засобу, оскільки стороною саме в цих  відносинах найчастіше виступає фізична  особа. Таким чином, за загальним  правилом у разі смерті фізичної особи  – наймача договір найму транспортного  засобу припиняється. Проте інше може бути встановлено законом або  договором. В законі не передбачено  винятків з цього правила на даний  час. Договором найму може бути передбачено, що у разі смерті наймача право  користування транспортним засобом  переходить до іншої особи, наприклад, до дружини наймача. В протилежному випадку володіння транспортним засобом іншою особою (навіть близьким родичем наймача, який помер) вважатиметься  таким, що є без відповідної правової підстави, і до цих відносин підлягатиме  застосуванню глава 83 ЦК України.