Прийняття та оформлення спадкових прав

В свідоцтві про право  на спадщину текст має бути викладений чітко та зрозуміло в відповідності  з формами № 4-11, затвердженими  Міністерством юстиції України.

В свідоцтві вказуються спадкоємці, спадкоємець; спадкодавець; час відкриття  спадщини; склад і місце знаходження  спадкового майна; на підставі яких правовстановлючих  документів воно належало спадкодавцю; його оцінка; доля, що належить кожному  із спадкоємців; зазначається про необхідність реєстрації свідоцтва в відповідному органі в разі видачі його на майно, яке підляшає реєстрації. Зокрема  свідоцтво про право на спадщину на жилий будинок в сільській  місцевості підлягає реєстрації в бюро технічної інвентаризації; якщо будинок  знаходиться в селі він підлягає реєстрації в виконавчому комітеті сільської Ради народних депутатів, а в місцевості, де проведена інвентаризація, також і бюрол технічної інвентаризації.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку для  ведення особистого підсобного господарства, садівництва, індивідуального дачного  будівництва, присадибних ділянок  підлягають реєстрації в виконавчих комітетах відповідних місцевих Рад.

Свідоцтва про право на спадщину на автомашини підлягають пред'явленню  в органи ДАІ для перереєстрації транспортного засобу протягом 10 днів.

За видачу свідоцтва про  право на спадщину в відповідності  до п. «ж» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів  України від 21.01.93р. з послідуючими змінами, справляється державне мито в  розмірі 0.5 процента суми спадщини.

Згідно п. 15 ст. 4 цього  ж Декрету фінансові органи звільняються від сплати державного мита за видачу тем свідоцтв про право держави  на спадщину.

Звільняються від сплати державного мита громадяни за видачу їм свідоцтва про право на спадщину на майно осіб які загинули при  захисті СРСР і України, у зв'язку з виконанням інших державних  чи громадських обов'язків, охорони  громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності  громадян, або колективної чи державної  власності; а також осіб, які загинули чи померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою.

- на майно осіб, реабілітованих  у встановленому порядку;

- на житловий будинок,  пай у ЖБК, квартиру, якщо вони  проживали в цьому будинку,  квартирі протягом шести місяців  з дня смерті спадкодавця;

- на житлові будинки  в сільській місцевості за  умови, що ці громадяни постійно  проживатимуть в цих будинках  і працюватимуть в сільській  місцевості;

- на вклади в установах  Ощадбанку та в інших кредитних  установах, на страхові суми  за договорами особистого і  майнового страхування, облігації  державних позик та інші цінні  папери, суми заробітної плати,  авторське право;

- на майно осіб селянського  (фермерського) господарства, якщо вони  є членами цього господарства (п. 16 ст. 4 Декрету);

- неповнолітні за видачу  свідоцтва про право на спадщину (п. 17 ст. 4 Декрету);

- громадяни віднесені  до І та ІІ категорії потерпілих  внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- інваліди Великої Вітчизняної  війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них особи;

- інваліди І та ІІ  груп (п. 18 ст. 4 Декрету).

Державний нотаріус повідомляє (надсилає копію) про видачу свідоцтва  про право на спадщину на ім'я  неповнолітнього, недієздатного чи обмежено дієздатного спадкоємця орган  опіки і піклування за місцем проживання спадкоємця для охорони його майнових інтересів.

 

 

 

 

 

 

Висновки

Відтак, кожний новий закон мусить спиратися на потреби, які необхідно  задовольнити в конкретному суспільстві, і має віддзеркалювати реалії того суспільства, якому цей закон  служитиме. З цього витікає, що неодмінним першим кроком на шляху до створення  нового закону (і його подальшого успішного  впровадження) має бути ретельне дослідження  реалій і потреб. В ході проведення такого аналізу нагальних потреб також необхідно брати до уваги  міжнародні договори та зобов’язання країни перед міжнародними організаціями - такими, як зокрема Рада Європи. Кожна  держава повинна виконувати власні міжнародні та внутрішні зобов’язання лише у світлі власної культурної спадщини, традицій та справжніх потреб. Таким чином, будь-яка оцінка потреб має враховувати чимало різних чинників. Саме в цьому контексті стає ясно, що законодавці або правники самі по собі, без допомоги інших, неспроможні  забезпечити адекватний аналіз нагальних  потреб. Вже на цьому ранньому етапі  роботи над новим законодавством треба залучати громадянське суспільство  і говорити з ним про реальні  потреби в країні. Історія вже  довела, як невірно розробляти важливі  законодавчі акти в атмосфері  секретності, щоб потім громадянам як сніг га голову звалилися геть нові й зовсім не очікувані закони, повністю відірвані від реального життя. Треба проводити широкі публічні обговорення майбутніх законодавчих актів вже на ранніх стадіях законодавчого  процесу, щоби весь цей процес набув  всезагального і прозорого характеру. Це забезпечить отримання законодавцями  достатніх відомостей щодо потреб і  прагнень різних прошарків населення. У той же час цей підхід сформує  у людей відчуття, що новий закон  справді пишеться для них і  служить суспільству в цілому. Крім того, зросте якість законів і  позитивне сприйняття законів у  широкому загалі, від чого безумовно  виграє все суспільство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Цивільний Кодекс України станом на 1 вересня 2008 року
1. (відповідає офіційному текстові) Київ Видавничий дім Скіф 2008
2. Новий Цивільний кодекс України: проблемні питання застосування. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Впровадження нового Цивільного Кодексу в Україні» 14-15 лютого 2008 року м. Київ
3. Закон України «Про нотаріат» Відомості Верховної Ради (ВВР, 1993 №39 ст.383 вводиться в дію Постановою ВР № 3426 – XII (3426-12) від 02.09.93, ВВР, №39 ст. 384 м. Київ 2 вересня 1993 № 3425 – XII.
4. Закон України від 11.12.2003 року №1382 – IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
5. Науково-практичний коментар Цивільного Кодексу України: У 2т. За відповід. ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнецової, В.В. Луця, - К.; Юрінком інтер. 2005. – Т1 – 832с.
6. Інструкція «Про порядок внесення нотаріальних дій нотаріусами України»
7. Цивільне право України Академічний курс у двох томах Т.1 Загальна частина. Підручник. Видавничий дім. Київ 2004р.
8. «Про практику розгляду судом України справ про спадкування». Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 р. №4, із змінами від 25.12.1992 р. 
9. Практичний посібник для державних нотаріусів з питань охорони прав громадян та спадкування приватної власності. Лист Мінюсту СРСР від 21.04.1980 р. 
10. Е.Б.Ейдінова. Спадкування за законом та заповітом.
11. Порядок посвідчення заповітів та доручень прирівнювальних до нотаріально посвідчених. Затверджений постановою Кабміну України від 15 червня 1994 року. Законодательство Украины. Инфодиск, апрель 2004г.
12. Положення про державний нотаріальний архів. Затверджено наказом МЮУ від 7 лютого 1994 року № 8\5.\\ Законодательство Украины. Инфодиск, апрель 2004г.
13. Заіка Ю. О, Співак В.М. Право власності. Спадкове право. Навчальний посібник... К., 2000
14. Радзієвська Л.К. Нотаріат України. Навчальний посібник.. К, 2000.
15. Ковтунець О. Вивчаємо нове цивільне законодавство. \\ Юридична газета. №2, 29 січня 2004 року.
16. Васильченко В. Особливості спадкового правонаступництва у цивільному праві // Право України, 2001. -№11

¹ Новий Цивільний кодекс України: проблемні питання застосування. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Впровадження нового Цивільного Кодексу в Україні» 14-15 лютого 2008 року м. Київ

² Новий Цивільний кодекс України: проблемні питання застосування. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Впровадження нового Цивільного Кодексу в Україні» 14-15 лютого 2008 року м. Київ

³ Цивільний Кодекс України станом на 1 вересня 2010 року

(відповідає офіційному  текстові) Київ Видавничий дім  Скіф 2010

⁴ Цивільне право України Академічний курс у двох томах Т.1 Загальна частина. Підручник. Видавничий дім. Київ 2004р.

⁵ Право власності. Спадкове право. Навчальний посібник. Ю.О.Заіка, В.М.Співак. К., 2000 – с.76

⁶ Цивільне право України Академічний курс у двох томах Т.1 Загальна частина. Підручник. Видавничий дім. Київ 2004р.

⁷ Цивільний Кодекс України станом на 1 вересня 2010 року

⁸ Цивільне право України Академічний курс у двох томах Т.1 Загальна частина. Підручник. Видавничий дім. Київ 2004р.

⁹ Цивільне право України Академічний курс у двох томах Т.1 Загальна частина. Підручник. Видавничий дім. Київ 2004р.

¹⁰ Цивільний Кодекс України станом на 1 вересня 2010 року

¹¹ Цивільне право України Академічний курс у двох томах Т.1 Загальна частина. Підручник. Видавничий дім. Київ 2004р.

¹² Цивільне право України Академічний курс у двох томах Т.1 Загальна частина. Підручник. Видавничий дім. Київ 2004р.

¹³ Цивільний Кодекс України станом на 1 вересня 2010 року

(відповідає офіційному  текстові) Київ Видавничий дім  Скіф 2010

¹⁴ Цивільний Кодекс України станом на 1 вересня 2010 року

(відповідає офіційному  текстові) Київ Видавничий дім  Скіф 2010

¹⁵ Цивільний Кодекс України станом на 1 вересня 2010 року

(відповідає офіційному  текстові) Київ Видавничий дім  Скіф 2010

¹⁶ Цивільний Кодекс України станом на 1 вересня 2010 року

(відповідає офіційному  текстові) Київ Видавничий дім  Скіф 2010

¹⁷ Цивільний Кодекс України станом на 1 вересня 2010 року

(відповідає офіційному  текстові) Київ Видавничий дім  Скіф 2010

¹⁸ Цивільний Кодекс України станом на 1 вересня 2010 року

(відповідає офіційному  текстові) Київ Видавничий дім  Скіф 2010

¹⁹ Цивільний Кодекс України станом на 1 вересня 2010 року

(відповідає офіційному  текстові) Київ Видавничий дім  Скіф 2010

²⁰ Закон України «Про нотаріат» Відомості Верховної Ради (ВВР, 1993 №39 ст.383 вводиться в дію Постановою ВР № 3426 – XII (3426-12) від 02.09.93, ВВР, №39 ст. 384 м. Київ 2 вересня 1993 № 3425 – XII.

²¹ Закон України «Про нотаріат» Відомості Верховної Ради (ВВР, 1993 №39 ст.383 вводиться в дію Постановою ВР № 3426 – XII (3426-12) від 02.09.93, ВВР, №39 ст. 384 м. Київ 2 вересня 1993 № 3425 – XII.

²² Закон України «Про нотаріат» Відомості Верховної Ради (ВВР, 1993 №39 ст.383 вводиться в дію Постановою ВР № 3426 – XII (3426-12) від 02.09.93, ВВР, №39 ст. 384 м. Київ 2 вересня 1993 № 3425 – XII.