Гражданская оборона в современных условиях

Министерство образования  и науки Украины

Сумский государственный  университет

Кафедра прикладной экологии

 

 

 

 

 

Лекция 1

 

по дисциплине «Гражданская оборона»

 

Тема:  Гражданская   оборона 

в современных условиях

 

 

ЄДИНА ДЕРЖАВНА СИСТЕМА  ЗАПОБІГАННЯ І РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

Існує ряд проблем, які сьогодні піднімаються перед людством і вони торкаються всіх людей.

Наша плане6та вступила в зовсім новий етап своєї історії, коли уникнути катастрофи можливо тільки завдяки  колективному розуму та загальним зусиллям.

Аналіз причин аварій, катастроф  і стихійних лих свідчить, що понад 80% випадків виникнення НС пов'язано  з діяльністю людини і відбувається через низький рівень відповідальності та неспроможності правильно визначити  свою поведінку в екстремальних ситуаціях.

Тільки за 2000 рік в Україні  виникло 1 тис. 696 надзвичайних ситуацій, у тому числі 400-техногенного характеру  і 156 природного, в наслідок яких загинуло 522 особи 1 тис. 886 постраждали, а господарство і навколишнє середовище зазнали  багатомільйонних збитків.

Небувалої потужності стихійного лиха зазнала територія Одеської, Вінницької, Миколаївської, Кіровоградської, Хмельницької та Черкаської областей. Водночас було знеструмлені 4 тис. 977 населених пунктів, а в Одеській і Вінницькій областях майже зруйновано систему енергозабезпечення населення і промислових об’єктів. Зупинили свою роботу важливі об’єкти життєзабезпечення населення. На окремих ділянках залізниці припинився рух пасажирських і товарних потягів. Нищівних збитків та втрат зазнав агропромислових комплекс та лісове господарство.

Зупинення Чорнобильської АЕС не зменшує  трагічні наслідки Чорнобильської біди, а навпаки – загострює пов’язаний з нею комплекс проблем, серед  яких найгострішою є соціальний захист трьох з половиною мільйонів постраждалих, третина яких – діти.

Цей неповний перелік подій яскраво  доводить, як важливо бути постійно готовими до дій у надзвичайних ситуаціях.

 

 

Законодавче та нормативно-правове  забезпечення функціонування системи  ЦО.

 

Законодавство України у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру базується на Конституції України, Концепції захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженої Указом Президента України та Законів України «Про Цивільну оборону України», «Про захист населення, територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Правовий режим надзвичайного стану», «Про зону надзвичайної екологічної ситуації», «Про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи», Постанов Кабінету Міністрів та других нормативно-правових положень.

 

Закон України «Про Цивільну оборону  України»

В Законі України «Про Цивільну оборону України» від 24 березня 1999 року говориться, що: «Кожен має право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництво підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування .

Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

Типове положення «про територіальну  підсистему єдине державної системи  запобігання і регулювання на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру», затверджене наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту катастрофи від 21.12.98 № 387 визначає принципи створення територіальної підсистеми єдиної державної системи запобігання і регулювання на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, основні завдання, склад сил і засобів, порядок виконання завдань і взаємодії структурних підрозділів, а також регулює основні питання функціонування територіальної підсистеми.

 

Положення про функціональну підсистему «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання  і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене Наказом Начальника цивільної оборони Міністерства освіти і науки України від 17.01.2002 року № 27, розроблене згідно з вимогами чинного законодавства і постанов Кабінету Міністрів України з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, визначає принципи створення функціональної підсистеми «Освіта і наука України» Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, основні завдання, склад сил і засобів цивільної оборони, порядок виконання завдань і взаємодії структурних підрозділів, а також регулює основні питання діяльності функціональної підсистеми.

 

Положення про Сумську територіальну  підсистему єдиної державної системи  запобігання і реагування на надзвичайні  ситуації техногенного та природного характеру, затверджене розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 30.04.99 № 165, визначає принципи функціонування Сумської територіальної підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (далі – територіальна підсистема), основні завдання, склад сил і засобів, порядок виконання завдань і взаємодії структурних підрозділів.

 

 

Цивільна оборона України є  державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється  для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру. 

Надзвичайна ситуація НС – порушення  нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі та (або) значних матеріальних втрат.

Систему цивільної оборони складають:

• центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Міністерство з надзвичайних ситуацій
• органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов’язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях держадміністрації областей, районів, міст;
• органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих держадміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і підпорядкування. Управління (відділи) відповідні фахівці з питань НС та ЦЗН;
• Сили і засоби, призначені для виконання завдань ЦО;
• Фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачених на випадок надзвичайних ситуацій;
• Система зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;
• Курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;
• Служби цивільної оборони.

Заходи цивільної оборони поширюються  на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальність за їх виконання здійснюється за територіально – виробничим принципом.

Завдання Цивільної оборони  України:

1 – Попередження надзвичайних ситуацій технічного та природного характеру та ліквідація їх наслідків

- удосконалення та створення  нових телекомунікаційних мереж  та зв’язку і оповіщання щодо надзвичайних ситуацій;

- розроблення комплексної  схеми інженерно-технічного захисту  територій та об’єктів;

- ефективну діяльність систем життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях;

- удосконалення системи  взаємодій центральних та місцевих  органів виконавчої влади з  питань реагування на АС.

2 – Оповіщення населення  про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний час, постійне інформування його про стан наявної обстановки.

Система оповіщення ЦО організовується  з урахуванням структури державного управління, характеру і рівня  АС, кількості і місце розташування сил, які можуть залучатися до ліквідації АС.

Оповіщення організується відповідним органом ЦО та АС за схемою, яка затверджується начальником ЦО відповідного рівня.

Система оповіщення ЦО складається  із загальнодержавної, монопольних  і соціальних систем централізованого оповіщення локальних та об’єктових систем оповіщення, систем циркулярного виклику.

Оповіщення населення  здійснюється дистанційно за допомогою  електросирен, мережі радіомовлення  всіх діапазонів частот і видів модуляції  та телебачення.

Терміновій інформації, що передається територіальними  органами ЦО та АС, потенційно небезпечними підприємствами, новини передавати уривисте звучання електросирен, наявних на відповідній території, а також  у запис мережею радіомовлення, яке означає «Увага всім».

Тексти звернення до населення повинні передаватися державною мовою і мовою, якою користується більшість населення в регіоні.

3 – Захист населення  від наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж і застосування засобів ураження.

З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення АС має проводитися соціальний комплекс заходів:

- Оповіщення про загрозу  або виникнення АС та постійне  інформування населення про застосування  засобів захисту;

- Укриття у захисних  спорудах усього населення відповідно  до його належності до груп, працююча зміна населення, яка проживає в небезпечних зонах;

- Евакуаційні заходи (евакуація  населення, яке проживає в населених  пунктах, що знаходяться в зонах  можливого катастрофічного затоплення, небезпечного радіоактивного забруднення, хімічного ураження, в районах прогнозованого виникнення локальних конфліктів у 50 кілометрах прикордонній смузі, в районах виникнення стихійного лиха, великих аварій і катастроф, якщо виникає безпосередня загроза життю та заподіяна шкода здоров’ю людини);

- інженерний захист територій;

- медичний захист (своєчасне виявлення  чинників біологічного зараження,  їх виду і масштабів, проведення  комплексу адміністративно-господарських,  режимно-обмежувальних, спеціальних  протиепідемічних та медичних  заходів);

- радіаційний і хімічний захист (виявлення і оцінка радіаційної та хімічної обстановки, організація і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організація, проведення спеціальної обробки).

4 – Організація життєзабезпечення  під час аварій, катастроф, стихійного лиха і воєнний час.

Заходами життєзабезпечення населення, спрямованими на життєзабезпечення  населення, постраждалого від наслідків  НС, надання їм побутових послуг і реалізація соціальних гарантій на період проведення рятувальних і інших невідкладних робіт є:

• тимчасове розселення громадян в безпечних районах;
• організація харчування у районах лиха  тимчасового розселення;
• організація забезпечення населення, що потерпіло, одягом, взуттям і товарами першої необхідності;
• організація подання фінансової допомоги потерпілим;
• забезпечення медичного обслуговування та санітарно-епідеміологічного нагляду в районах тимчасового розселення.

5 – Створення систем аналізу, прогнозування, управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням їхньої готовності до сталого функціонування в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

Організатором діяльності цих систем є МНС України, основними виконавцями – Держкомгідромет, МОЗ, Мінсільгосппрод та інші центральні підприємства, установи і організації, що входять до сфери їхнього управління.

Спеціальні підрозділи зазначених центральних органів державної  виконавчої влади щодобово інформують МНС України про наявний стан навколишнього природного середовища та в установлений термін, подають відомості про прогноз на найближчий час. При загрозі явища МНС повідомляється негайно.

6 – Підготовка і перепідготовка  осіб керівного складу цивільної сторони, її органів управління та сил, навчання населення вміння застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти у НС.

До керівного складу, який  проходить  підготовку й перепідготовку з ЦО, належать посадові особи, що очолюють Уряд України і Криму, центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, підрозділи виконкомів місцевих Рад народних депутатів, керівники підприємств, установ і організацій, командири в/ч цивільної оборони та спеціалізованих формувань ЦО  центрального підпорядкування.

Підготовка вчителів по питанням цивільної  оборони здійснюється щорічно протягом одного дня під час зимових  канікул.