Договір страхування

в) документів Національного архівного фонду, які мають особливу історико-культурну цінність (унікальних документальних пам'яток);

г) пам'яток Музейного фонду України, які тимчасово вивозяться за межі України для експонування на виставках або для реставрації;

д) майна, прийнятого ломбардом під заставу (заклад) тощо.

Обов'язкове страхування майна, що належить до основних виробничих фондів державних підприємств та організацій, здійснюється на випадок його пошкодження або знищення внаслідок техногенних аварій чи стихійного лиха. Це майно страхується на основі договору зі страховиком, який одержав відповідну ліцензію в Укр-страхнагляді і визначений за погодженням зі страхувальником. Об'єкт вважається застрахованим у повному обсязі з моменту укладення договору, але не раніше сплати першого платежу.

Взаємовідносини між страховиком і страхувальником будуються як на застосуванні законодавчих норм, так і на добровільних засадах і оформлюються договором страхування. В законодавчому порядку встановлюються об'єкти страхування, що підлягають добровільній формі та його найбільш загальні умови. Конкретні особливості щодо змісту та специфіки укладання й виконання страхових договорів, правила страхування розробляються самостійно страховою організацією для кожного виду страхування. А далі ці правила затверджуються Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю під час видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування. Правила страхування визначають загальні умови і порядок здійснення конкретним страховиком того чи іншого виду добровільного страхування. Правила проведення одного й того самого виду страхування різними страховиками можуть бути істотно різними. Тому страхувальник може обрати найбільш прийнятний для себе варіант страхування, і відповідно,- страховика. Страховик, у свою чергу не залишається пасивною стороною - він має право вибору: прийняти ризик даного страхувальника чи відхилити його. Якщо обидві сторони досягнуть попередньої згоди, вони укладають договір, у якому конкретизуються загальні умови страхування, викладені у правилах.[36;c.82]

Добровільне страхування передбачає, що всі істотні моменти договору страхування визначаються виключно за згодою сторін. На відміну від обов'язкового, добровільне страхування завжди діє в межах певного періоду, обумовленого договором. Саме в договорі чітко фіксується початок прав і обов'язків сторін та дата припинення їх. Це має виняткове значення, бо страхове відшкодування (страхова сума) виплачується лише тоді, коли страховий випадок відбувся в період страхування.рава і обов'язки сторін у добровільному страхуванні виникають лише в разі обов'язкових виплат разового або періодичного страхових внесків, одразу ж після виплати першого з них, якщо черговий внесок за довгостроковим добровільним страхуванням не виплачується, то дія договору припиняється[35;c.17].

Розмір страхової суми за договором довгострокового страхування визначається за домовленістю партнерів.

Існують такі види договорів добровільного майнового страхування: майна, тварин і сільськогосподарських культур, що належать кооперативним та суб”єктом підприємницької діяльності; морського: домашнього майна, що належить громадянам: транспортних засобів: будівель і домашніх тварин, що належать громадянам, вантажів; ризику непогашений кредитів і відповідальності позичальників за непогашення кредитів ти інших фінансових ризиків тощо.

За договором страхування майна, тварин і сільськогосподарських культур, що належать кооперативним та громадським організаціям, страхова сума визначається угодою сторін, але вона не може бути меншою 50 відсотків від вартості основних та оборотних засобів, по страхуванню будівель дачно- і житлово-будівельних кооперативів — найнижчою її межею є заборгованість за виданими кооперативу кредитами банку. Застрахованим може бути не лише власне майно страхувальника, а й прийняте ним від інших осіб на комісію, зберігання, переробку тощо. У добровільному порядку страхують тепер своє майно колективні сільськогосподарські підприємства, а також орендарі, селянські (фермерські) господарства.

Договори морського страхування, де об'єктом морського страхування може бути будь-який майновий інтерес, пов'язаний з торговельним мореплавством, а саме: судно, вантаж, фрахт, прибуток, очікуваний від вантажу, заробітна плата та інші види винагороди капітана, інших осіб. які належать до суднового екіпажу, а також ризик, прийнятий на себе страховиком (перестрахування). Об'єкт страхування зазначається у договорі морського страхування (ст. 242 Кодексу торговельного мореплавства). За відповідною угодою (генеральним полісом) мають бути застраховані всі або певного роду вантажі, які страхувальник одержує чи відправляє протягом певного строку. Проте на вимогу страхувальника по окремих відправках вантажів, охоплених дією генерального поліса, страховик видає поліси або страхові сертифікати. Страховик не несе відповідальності за збитки, що виникли внаслідок умислу чи грубої необережності страхувальника, одержувача та їх представників, однак він відповідає за легку необережність цих осіб (ст. 256 Кодексу торговельного мореплавства).[32;c.46]

                1.3.Порядок укладення зміни та припинення договору страхування

Порядок укладення, зміни та припинення договору страхування підпорядковується як загальним нормам, що містяться в главі 53 ЦК України, так і спеціальним вимогам, передбаченим страховим законодавством.

Деякі цивілісти виділяють певні принципи, на яких мають укладатися договори страхування:

- по-перше, необхідно, щоб під час  укладення договору страхування  було враховано інтереси всіх  сторін (страхувальників, страховиків, вигодонабувачів, застрахованих осіб  тощо). Так, згідно зі ст. 20 ЗУ «Про  страхування» страховик зобовязаний ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування.

- по-друге, договір страхування повинен бути укладений відповідно до чинного законодавства. При цьому страхові правовідносини мають бути оформлені письмово. Невідповідність договору вимогам закону тягне за собою визнання такого договору недійсним.

За загальним правилом (ст. 638 ЦК України), договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (для консенсуальних договорів) та виконали обумовлені договором дії з передачі майна або інші дії за договором (для реальних договорів).[2]

Ст. 18 ЗУ «Про страхування» містить положення, згідно з яким договір страхування укладається на підставі письмової заяви або іншим чином вираженого наміру страхувальника укласти договір страхування.

Загальний порядок укладення договору страхування полягає у наступному. Страхувальник звертається до страховика із заявою про укладення договору страхування. Після вивчення цієї заяви страховик оформлює договір страхування. І якщо з організаційно-технічної точки зору в порядку укладення договорів страхування не існує проблем, то юридична природа дій кожної зі сторін та документів, що ними оформлюються на цій стадії, є предметом досить жвавої наукової дискусії.

Пропозицію укласти договір може бути відкликано до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозицію, одержану адресатом, не може бути відкликано протягом строку для відповіді, якщо інше не випливає з її суті чи обставин, за яких її було зроблено.

Ст. 982 ЦК України як істотні умови договору страхування називає такі: предмет договору страхування, страховий випадок, страхова сума, розмір страхового платежу та строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Заява на страхування подається за формою, визначеною страховиком. У більшості випадків заява на страхування, що використовується в українській страховій практиці, являє собою документ, який містить розділи, що заповнюються як страхувальником, так і страховиком.

Щодо змісту та обєму інформації, що міститься у заяві, то вони залежать від обєкту страхування і, відповідно, не є однаковими для всіх заяв. Наприклад, при укладенні договору страхування життя необхідно надати інформацію про стан здоровя в минулому та на теперішній час, хронічних захворюваннях і т. ін. При страхуванні автомобіля слід вказати наявність та найменування двигуна, завода-виробника, рік випуску, вартість, номер шасі та ін.[29;c.269]

Після отримання заяви страховик проводить процес андерайтингу, за результатами якого він приймає рішення щодо укладення договору страхування із заявником. Рішення про укладення договору страхування з потенційним клієнтом багато в чому залежить від ступеню вірогідності настання страхового випадку.

Укладення договору страхування відбувається на основі правил страхування, що передбачають весь комплекс питань та умов, які складають зміст договору. Тому в основному угода сторін зводиться до прийняття або відмови від укладення договору на запропонованих умовах та до конкретизації окремих пунктів у договорі страхування, хоча сторони можуть домовитися про зміну чи виключення окремих положень з правил страхування, а також про їх доповнення.

Згідно до ст. 17 ЗУ «Про страхування» правила страхування повинні містити: предмет договору страхування; порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат; страхові ризики; виключення із страхових випадків і обмеження страхування; строк та місце дії договору страхування; порядок укладення договору страхування; права та обов'язки сторін; дії страхувальника у разі настання страхового випадку; перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків; порядок і умови здійснення страхових виплат; строк прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат; причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування; умови припинення договору страхування; порядок вирішення спорів; страхові тарифи за договорами страхування іншими, ніж договори страхування життя; страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя; особливі умови.[1]

Договір страхування укладається в письмовій формі, недодержання якої зумовлює нікчемність договору(ст. 981 ЦК України). Факт укладання договору може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), які не відносяться до цінних паперів. Страхове свідоцтво (поліс, сертифікат) передається страховиком страхувальнику разом з правилами страхування після внесення останнім першого страхового внеску, якщо інше не передбачено договором.

Статтею 981 ЦК України передбачено два способи укладення договору страхування: шляхом складання одного документа, який підписується сторонами, та шляхом видачі страховиком страхувальнику страхового свідоцтва (полісу, сертифікату).

Після набрання чинності договором можуть виникнути ситуації, коли сторони будуть змушені змінити або розірвати договір страхування.

Існують загальні підстави для зміни договору та спеціальні підстави, визначені законом саме для договору страхування.[17;c.391]

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом. Істотним є таке порушення, якщо внаслідок завданої ним шкоди іншій стороні постраждала сторона у значній мірі позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, то договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони; якщо розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, - договір може бути змінений судом. Для обох випадків необхідна наявність одночасно таких умов:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

При розірванні договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у звязку з виконанням цього договору (ст. 652 ЦК України).

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобовязанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо ж договір змінено або розірвано у звязку з істотним порушенням договору однією зі сторін, контрагент може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.[4;c.184]

Дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі:

- закінчення строку дії договору;