Цінні папери як об΄єкт цивільного права України.

Важливе значення для дійсності цінного паперу мають реквізити, перелік яких визначений у законодавстві стосовно кожного виду цінних паперів. Відповідно до п. 2 ст. 196 ЦК України документ, який не містить обов´язкових реквізитів для цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.

У першій редакції проекту ЦК України´ у відповідній нормі (ст. 177) було зазначено, що здійснення прав, закріплених у цінному папері, не можливе без пред´явлення цінного паперу. Вказана ознака традиційно виділялась у доктрині як одна із головних ознак цінних паперів, яка підкреслює тісний зв´язок між правом і документом.

Цю особливість цінних паперів можна розглядати у двох аспектах. По-перше, пред´явлення цінного паперу необхідно кредитору для його легітимації як суб´єкта права інкорпорованого в цінному папері. Тобто, якщо кредитор не надасть боржнику цінний папір, останній може відмовити у виконанні зобов´язання. По-друге, боржник за цінним папером зобов´язаний виконати зобов´язання лише пред´явнику цінного паперу. Виконавши зобов´язання за цінним папером не пред´явнику документу, а іншій особі, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання зобов´язання особі, яка пред´явить документ.

У ст. 194 ЦК України положення про необхідність пред´явлення цінного паперу для здійснення закріплених у ньому прав було замінено на положення про те, що цінні папери передбачають виконання зобов´язань згідно з умовами їх випуску. Це можна пояснити тим, що законодавець намагався узагальнити вказане визначення і поширити його на бездокументарні цінні папери. Ґрунтуючись на тому, що бездокументарні цінні папери не мають форми документа, для здійснення прав, у них закріплених, не потрібно пред´являти цінний папір.

Однак виключення зі змісту вказаної статті положення про необхідність пред´явлення цінного паперу для реалізації закріплених у ньому прав не свідчить про те, що вказане правило не розповсюджується на цінні папери. Зазначений припис ст. 194 ЦК варто розглядати, як такий, що передбачає різні можливості для реалізації прав, закріплених у цінних паперах. Для усіх видів документарних цінних паперів необхідною умовою здійснення права з цінного паперу є його пред´явлення, а порядок реалізації прав, закріплених в бездокументарних паперах, визначається спеціальним законодавством.

Ще однією ознакою цінного паперу є оборотоздатність, тобто можливість вільної передачі документа від однієї особи до іншої. При передачі цінного паперу до нового власника переходять усі права, які закріплюються у цінному папері в сукупності. Слід зауважити, що чинне законодавство України містить положення, які встановлюють обмеження для передачі деяких видів цінних паперів. Причому, відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про приватизаційні папери» приватизаційні папери вільному обігу не підлягають, а їх продаж або відчуження іншим способом є недійсним.

З ознакою оборотоздатності тісно пов´язана інша ознака цінних паперів, а саме ознака публічної достовірності. За визначенням М.І. Кулагіна, під публічною достовірністю цінних паперів розуміють те, що «добросовісний держатель цінного паперу визнається носієм зазначеного у ньому права незалежно від прав попередніх держателів паперу»´. Завдяки вказаній ознаці цінні папери є досить привабливими для учасників майнових відносин, адже містять додаткові гарантії здійснення прав, що закріплюються у цінних паперах. У ЦК України вказана ознака цінних паперів, закріплена у п. 2 ст. 198, відповідно до якої відмова від виконання зобов´язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов´язання або на його недійсність не допускається.

ЦК України передбачено, що в Україні встановлений закритий перелік цінних паперів, які можуть знаходитись у торговому обігу. Так, відповідно до п. 2 ст. 195 ЦК України види цінних паперів, порядок їх обігу встановлюються законом. Тобто визначається необхідність віднесення документів чи інших об´єктів до цієї категорії законами чи у встановленому ними порядку.

У вітчизняній науці цивільного права традиційним є підхід, відповідно до якого цінні папери визнаються рухомими речами, у зв´язку з чим до цінних паперів застосовуються загальні положення речового права. Така позиція аргументується тим, що призначенням цінних паперів є прискорення і спрощення процедури передачі прав, які в них втілені у порівнянні із загальними положеннями цивільного права щодо передачі майнових прав. Вказане положення закріплене у ст. 177 ЦК України, в якій зазначено, що об´єктами цивільного права є речі, у тому числі гроші та цінні папери.

Поширення норм речового права на цінні папери стає можливим за рахунок наявності матеріального об´єкта - документа. Таким чином, документ і права, що в ньому інкорпоровані, мають настільки тісний зв´язок, що передача прав на документ призводить до передачі прав з документа.

Додатковою перевагою визнання цінних паперів речами є можливість захищати права власників цінних паперів за допомогою юридичних засобів речового права. Зокрема у випадку порушення права володіння цінним папером, що є складовою права власності, для його власника існує забезпечена законом можливість подати віндикаційний позов з метою захисту своїх прав.

Однак можна сказати, що цінні папери є специфічними речами, адже їх власник не має усіх повноважень, які характерні для права власності на інші речі. Відповідно до п. 1 ст. 317 ЦК України зміст права власності складається з трьох повноважень: володіння, користування і розпорядження. Ґрунтуючись на абсолютній природі права власності, власник може скористатися своїми повноваженнями самостійно, без залучення третіх осіб. Натомість власник цінних паперів не має змоги самостійно користуватись цінними паперами.

Повноваження користування передбачають можливість отримання від речі певних благ. Вартість документа, в якому втілюються майнові права, є мінімальною. Цінність документа повністю залежить від цінності прав, закріплених у ньому. Отже, користування цінним папером повинно передбачати здійснення прав, які закріплені в цінному папері. Однак для отримання благ, які закріплені в цінному папері, його власнику необхідно звернутися до боржника, що є елементом не речових, а зобов´язальних правовідносин. Таким чином, обмежується абсолютний характер права власності держателя цінного паперу.

Суб´єкт речового права має можливість самостійно володіти, користуватись і розпоряджатися належним йому майном. Натомість, суб´єкт зобов´язальних правовідносин повинен звернутись до боржника для здійснення належних йому прав. Таким чином, у зобов´язальних правовідносинах встановлюються зв´язки між конкретними особами, водночас у речових правовідносинах, як правило, є лише один чітко визначений суб´єкт права.

На основі викладеного можна зробити висновок, що цінні папери є комплексним інститутом цивільного права, який включає елементи як зобов´язального, так і речового права. Причому, в цивільному праві України цінні папери мають більш виражену речову природу, що і підтверджується в ст. 177 ЦК України, в якій цінні папери визначені як речі.

3. Види  цінних паперів за законодавством України

    1. Акція - іменний цінний  папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера),  що стосуються акціонерного товариства, включаючи  право  на  отримання  частини   прибутку   акціонерного товариства  у  вигляді  дивідендів  та  право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі  його  ліквідації,  право  на управління  акціонерним  товариством,  а  також  немайнові  права, передбачені Цивільним  кодексом України та законом,  що регулює питання створення,  діяльності та  припинення  акціонерних товариств.

     Акція  є  неподільною.  Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій)  визначається  Цивільним кодексом Українита законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних  товариств.

   2.   Акціонер   приватного   та   публічного  товариства  має переважне право на придбання акцій додаткової емісії.

     Переважним правом  акціонера визнається:

     право акціонера - власника  простих акцій придбавати у процесі приватного  розміщення товариством прості акції пропорційно частці належних йому  простих  акцій  у  загальній  кількості  емітованих простих акцій;

     право акціонера  - власника привілейованих акцій придбавати у процесі  приватного  розміщення  товариством  привілейовані  акції цього  або  нового  класу,  якщо  акції  такого  класу  надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи  виплат у   разі   ліквідації   товариства,  пропорційно  частці  належних  акціонеру привілейованих акцій певного класу в загальній кількості  привілейованих акцій цього класу.

     Порядок реалізації   переважного  права  на  придбання  акцій додаткової  емісії  встановлюється  Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

     3. Емітентом  акцій  є тільки акціонерне товариство.  Порядок прийняття відповідним органом акціонерного товариства рішення  про розміщення   акцій   визначається   законом,  що  регулює  питання утворення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

     Акції існують виключно  в бездокументарній формі.

     4. Акція має номінальну  вартість,  установлену в національній валюті.  Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка.

     5.  Акціонерне  товариство  розміщує  тільки  іменні акції. У разі  існування  акцій  у  документарній  формі  власникові  акцій видається сертифікат акції (акцій).

     У сертифікаті  акції (акцій) зазначаються вид цінного  паперу,

найменування акціонерного товариства,  серія і номер  сертифіката, міжнародний  ідентифікаційний  номер  цінного  паперу,  тип і клас акцій,  номінальна вартість акції,  кількість акцій,  що  належить власникові  за  таким сертифікатом, ім'я (найменування) власника, підпис  керівника  емітента   або   іншої   уповноваженої   особи, засвідчений печаткою емітента (уповноваженої особи).

     Національною  комісією  з  цінних  паперів та фондового ринку можуть   встановлюватися  додаткові реквізити  сертифіката  акції (акцій).

     6. Акціонерне товариство  розміщує акції двох типів  -  прості та привілейовані.

     7. Прості  акції  надають  їх  власникам  право  на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів,  на участь в управлінні акціонерним товариством,  на отримання частини майна акціонерного товариства  у  разі  його  ліквідації  та  інші права,   передбачені   законом,   що  регулює  питання  створення, діяльності  та  припинення  акціонерних  товариств.  Прості  акції надають їх власникам однакові права.

     Прості акції  не  підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.

     Надання будь-яких  гарантій щодо отримання доходу (дивідендів) за  простими  акціями  забороняється. 

     8. Привілейовані  акції  надають  їх   власникам   переважні, стосовно  власників  простих  акцій,  права  на  отримання частини прибутку  акціонерного  товариства  у  вигляді  дивідендів  та  на отримання  частини  майна  акціонерного  товариства  у  разі  його ліквідації,  а  також  надають  права  на  участь   в   управлінні акціонерним   товариством  у  випадках,  передбачених  статутом  і законом,  який регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

     9. Акціонерне  товариство  розміщує привілейовані акції різних класів (з різним обсягом прав),  якщо така можливість  передбачена його  статутом.  У  такому разі у проспекті їх емісії зазначається черговість  отримання  дивідендів  і  виплат з майна ліквідованого товариства  для  кожного  класу  привілейованих  акцій, розміщених акціонерним  товариством,  яка встановлюється статутом товариства. Привілейовані  акції  певних  класів  можуть  бути  конвертовані у прості  акції  або  у  привілейовані  акції  інших класів, якщо це передбачено  проспектом їх емісії.

     Частка привілейованих    акцій    у    статутному    капіталі акціонерного товариства  не може перевищувати 25 відсотків.

     10.  Реєстрацію  випуску  акцій здійснює Національна комісія з цінних  паперів  та  фондового  ринку  в установленому нею порядку Обіг   акцій   дозволяється  після  реєстрації  Національною  комісією  з  цінних паперів та фондового ринку звіту  про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію  випуску акцій.

     11. Особливості  емісії,  обігу,  обліку  та   викупу   акцій корпоративних інвестиційних фондів визначаються законодавством.

     Акції корпоративного  інвестиційного фонду 

     1.  Акція корпоративного  інвестиційного фонду - цінний папір, емітентом   якого  є  корпоративний інвестиційний  фонд  та  який посвідчує  майнові  права  його  власника (учасника корпоративного інвестиційного  фонду),  включаючи  право  на отримання дивідендів (для закритого корпоративного інвестиційного фонду), частини майна  корпоративного  інвестиційного фонду у разі його ліквідації, право  на   управління   корпоративним   інвестиційним  фондом,  а  також немайнові   права,   передбачені   законодавством   про  інститути спільного інвестування.

     2.  Акції  корпоративного  інвестиційного  фонду  є  виключно простими та існують у бездокументарній формі.