Цінні папери як об΄єкт цивільного права України.

 

 

Тема:Цінні папери як об΄єкт цивільного права України.

План

Вступ

• Поняття та види об΄єктів цивільних прав.
• Поняття та правова природа цінних паперів.
• Види цінних паперів за законодавством України.
• Передача прав на цінні папери.

Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  ВСТУП  
Однією з найважливіших проблем становлення економіки Україн є формування ринку цінних паперів.  
Ринок цінних паперів є невід’ємною складовою системи функціонування механізму ринкової економіки.  
В даній роботі розглядається питання правового визначення цінних паперів, їх регулювання в законодавстві України, а також які ознаки притаманні їм та які види і групи зустрічаються на фондовій біржі.  
Так чи інакше, пересічному громадянинові України довелося мати справу з цінними паперами, які він отримав в процесі тотальної приватизації в обмін на приватизаційні сертифікати. На сьогодні акції становлять найбільш вагомий сегмент ринку цінних паперів (98.4%) (за виключенням державних цінних паперів та векселів) (решту цінних паперів складають облігації підприємств та інвестиційні сертифікати. Станом на 01.07.2000 загальна номінальна вартість акцій, облігацій підприємств та інвестиційних сертифікатів складала 37,36 млрд.грн.). Однак розібратися в складних процесах обігу цінних паперів досить важко.  
Відповідно до Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” обіг цінних паперів - укладання та виконання угод щодо цінних паперів, яке не пов'язано з їх випуском.  
Іноді цінні папери в якості об'єкту цивільно-правових відношень намагаються визначити як майно, іноді - як річ, іноді - як безтілесне майно. Законом України “Про цінні папери та фондову біржу” визначено, що “цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам” (стаття 1 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу”).  
Результати розвитку українського фондового ринку показують, чого варта спроба прямого впровадження іноземного досвіду без його адаптації до українських реалій. Такий досвід має бути вивчений й адаптований з урахуванням усього комплексу законодавчих і нормативних актів України. Цей шлях забезпечить реальну можливість інтеграції українського ринку цінних паперів у міжнародні ринки.  
Для виконання цієї задачі мають бути залучені не тільки досвідчені іноземні фахівці а й висококваліфіковані фахівці української академічної школи, які добре знають економічну ситуацію в Україні. Мають бути проведені фундаментальні дослідження і аналіз процесів, які відбуваються на фондовому ринку України.

 

 

1.Поняття  та види об΄єктів цивільних прав.

Передусім, потрібно зупинитися на співвідношенні термінів "об'єкти цивільних прав" і "об'єкти цивільних правовідносин", що зустрічаються у літературі. їх розмежування ґрунтується на таких міркуваннях: об'єктами правовідносин є те, на що вони спрямовані і справляють певний вплив. Як суспільні зв'язки, що виникають в результаті їхньої взаємодії, цивільні правовідносини можуть впливати тільки на поведінку людини. Тому об'єктом цивільного правовідношення є поведінка його суб'єктів, спрямована на отримання різноманітних матеріальних благ'.

Що стосується об'єктів цивільних прав, то під ними розуміють будь-які матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини, часом звертаючи увагу на те, що "об'єкти цивільних прав" і "об'єкти цивільних правовідносин" - поняття тотожні2.

Очевидно, слід погодитися з тією точкою зору, що розмежування зазначених понять є штучним. Адже коли йдеться про блага, що являють інтерес для суб'єктів цивільного права, то вони є не тільки об'єктом прав однієї особи, але породжують також обов'язки інших осіб, без яких суб'єктивне право не може бути реалізоване.

Але якщо навколо відповідних матеріальних або нематеріальних благ складається система цивільних прав і обов'язків, ця система є цивільним правовідношенням.

Таким чином, об'єкти цивільних прав і об'єкти цивільних правовідносин - поняття тотожні. Це дозволяє рівною мірою користуватися як тим, так і іншим терміном.

З урахуванням сказаного, об'єкти цивільних прав (правовідносин) можуть бути визначені як матеріальні та (або) нематеріальні блага, з приводу яких складаються цивільні правовідносини.

Класифікація об'єктів цивільних прав (правовідносин) можлива за різними підставами.

Зокрема, у ЦК пропонуються класифікації об'єктів цивільних прав за 2 критеріями: 1) залежно від характеру благ (ст. 177) і 2) залежно від оборотоздатності об'єктів цивільних прав (ст. 178).

Хоча першою із зазначених класифікацій у ЦК вміщена класифікація об'єктів цивільних прав залежно від характеру благ, але з практичних міркувань варто виходити з пріоритетності поділу об'єктів на види залежно від їхньої оборотоздатності.

Оборотоздатність об'єктів цивільних прав - це можливість здійснення стосовно них правочинів та інших юридичних дій.

Залежно від ступеню оборотоздатності об'єкти цивільних прав поділяються на три групи:

1) об'єкти, що перебувають  у вільному цивільному обігу. За загальним правилом об'єкти  цивільних прав можуть вільно  відчужуватися або переходити  від однієї особи до іншої  в порядку правонаступництва  чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з  цивільного обороту, або не обмежені  в обороті, або не є невід'ємними  від фізичної чи юридичної  особи;

2) об'єкти, обмежені у  цивільному обігу (обмежено оборотоздатні). Суть обмеження оборотоздатності полягає у тому, що певні об'єкти можуть належати лише учасникам цивільного обороту, що відповідають встановленим законодавством вимогам, або їхнє придбання (відчуження) допускається тільки на підставі спеціальних дозволів. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом, встановлюються законом. Наприклад, згідно із Кодексом України про надра ділянки надр не можуть бути предметом купівлі-продажу, дарування, спадкування, застави або відчужуватися в іншій формі. Вони можуть передаватися в користування тільки на підставі ліцензії для видобутку корисних копалин, будівництва й експлуатації підземних споруджень, геологічного вивчення тощо. Без ліцензії дозволяється видобуток загальнопоширених корисних копалин для власних потреб власниками земельних ділянок у межах цих ділянок;

3) об'єкти, вилучені з  цивільного обігу (обороту). Вилученими  з цивільного обороту вважаються  об'єкти, які не можуть бути  предметом правочинів. Види об'єктів  цивільних прав, перебування яких  у цивільному обороті не допускається, мають бути прямо встановлені  у законі. Наприклад, Закон України  від 16 червня 1992 р. "Про природно-за повідний фонд України" до об'єктів, вилучених з обороту, зараховує державні природні заповідники, державні природні заказники, національні природні парки тощо.

На підставі викладеного можна зробити висновок, що усі інші класифікації об'єктів цивільних прав мають проводитися з урахуванням того, чи є "цивільно оборотоздатним" той чи інший об'єкт. Так, якщо об'єкт є вилученим з цивільного обігу, то стосовно нього цивільні відносини не виникають взагалі. Він, власне, і не є об'єктом цивільних прав, а його правове становище визначається нормами публічного права.

Залежно від характеру благ об'єкти цивільних прав поділяються на такі види:

1) речі, щодо яких можуть  виникати цивільні права і  обов'язки;

2) дії (послуги), що здійснюються  у сфері цивільних відносин;

3) результати дій (роботи), які мають правове значення;

4) результати інтелектуальної, творчої діяльності;

5) інформація - задокументовані  або публічно оголошені відомості  про події та явища, що мали  або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі;

6) особисті нематеріальні (немайнові) блага: життя і здоров'я  фізичної особи, честь, гідність, ділова  репутація, ім'я, тощо;

7) інші матеріальні і  нематеріальні блага.

У деяких цивільних відносинах (наприклад, у договорах) може мати місце комплексний об'єкт, який стосується речей і дій або дій і результатів дій. Наприклад, якщо укладено договір найму квартири, об'єктом цього правовідношення є житло (річ). Але в процесі користування житлом наймачеві надаються різні послуги (провадиться ремонт житлового приміщення). У цьому випадку об'єктом відповідних правовідносин необхідно визнати також дії (послуги), здійснення яких наймач може вимагати від наймодавця.

Результати інтелектуальної, творчої діяльності тільки тоді стають об'єктами цивільних прав, коли вони отримують матеріальне втілення (рукопис, картина, книга, креслення), тобто виражаються в об'єктивній формі, стають доступними для сприйняття. Разом з тим не можна ототожнювати результати інтелектуальної, творчої діяльності й речі як об'єкти цивільних прав.

Твори літератури, науки і мистецтва стають об'єктами цивільних прав з моменту їх створення; винаходи, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції - із моменту кваліфікації їх як результатів інтелектуальної праці у встановленому порядку відповідними компетентними органами.

 

 

2.Поняття, специфічні ознаки та правова природа цінних паперів

Відповідно до ст. 194 ЦК України цінними паперами є документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошове або інше майнове право і визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила (видала), і власником та передбачають виконання зобов´язань згідно з умовами їх випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

На підставі вказаного визначення можна виділити такі ознаки цінних паперів:

1) цінним папером визнається  документ, який посвідчує майнове  право переважно грошового характеру;

2) документ повинен відповідати  вимогам щодо форми і мати  усі необхідні реквізити;

3) порядок здійснення прав, закріплених  у цінних паперах, визначається  при їх випуску (емісії);

4) цінні папери є оборотоздатними документами, тобто можуть переходити від однієї особи до іншої.

У кожному цінному папері закріплюється певне майнове право. Зазвичай цінні папери закріплюють за їх власником право на отримання певної грошової суми (акції, векселі, чеки, грошові облігації та інші). Крім грошових цінних паперів, випускаються також товарні цінні папери, які закріплюють право на отримання певного товару (коносаменти, складські свідоцтва, цільові облігації).

Цінним папером визнається не будь-який документ майнового характеру, а лише той, в якому існує тісний зв´язок між документом і правами, закріпленими в ньому. Тобто, без володінням документом не можна реалізувати ті майнові права, які закріплені в ньому. Завдяки вказаній ознаці цінні папери відрізняються від інших документів майнового характеру. Зокрема для легітимаційних знаків чи боргових розписок не є обов´язковим їх пред´явлення для здійснення відповідного права. Такі документи є лише доказом (підтвердженням) існування права. Наявність свого права кредитор може доводити, наприклад, нарівні із борговою розпискою іншими доказами в порядку, визначеному законом. Натомість без пред´явлення цінного паперу його власник не зможе здійснити закріплені у ньому права.

Деякі цінні папери, зокрема акції, поряд з майновими правами закріплюють право, яке має особистий характер. Зміст такого права полягає у можливості акціонера (власника акції) брати участь в управлінні справами акціонерного товариства, яке випустило відповідні акції. Також до особистих прав акціонерів належить право на отримання інформації про діяльність акціонерного товариства. Таким чином, цінні папери можуть закріплювати не тільки майнові, а й немайнові права.

Повноваження власника цінного паперу можуть безпосередньо визначатись у тексті цінного паперу або закріплюватись у законодавстві без відповідної фіксації в цінному папері. Зокрема, обов´язковим реквізитом цільових облігацій є зазначення товару (послуг), під який вони випускаються. Прикладом цінного паперу, в якому безпосередньо не фіксуються усі повноваження його держателя, є акція. У тексті акції не закріплюються такі права її власника, як право на участь в управлінні акціонерним товариством і право на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Стосовно форми цінних паперів в Україні існують чіткі вимоги, відповідно до яких усі цінні папери випускаються на спеціальних бланках з певним ступенем з

ахисту відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку» № 283 від 19 квітня 1993 р.