Використання дидактичних ігор у вивченні географії

Учні отримують завдання правильно з'єднати слова першого і другого стовпчиків, наприклад: Середньоруська височина, озеро Лиман, річка Коломак, Орельське водосховище тощо. Учитель перевіряє правильність виконання завдання й виставляє оцінки, ураховуючи швидкість виконання роботи. Для перевірки можна також використати роботу учнів у парах, коли вони обмінюються зошитами й перевіряють роботу свого сусіда по парті. Учитель аналізує оцінки й коментує виконання роботи.

Гра «Поле чудес»

Гру можна використати для активізації навчально-пізнавального процесу під час вивчення тем: «Тваринний світ рідного краю», «Охорона природи. Червона книга України».

 

Урок-гра «Презентація туристичних фірм» 

Цю гру можна провести з теми «Пам'ятки природи, природоохоронні об'єкти рідного краю» або як підсумковий урок наприкінці навчального року.

Мета гри: підвищити інтерес учнів до вивчення рідного краю, його визначних пам'яток і цікавих об'єктів, виховувати почуття любові й бережливе ставлення до духовних і природних цінностей краю. Гра розвиває самостійність, творчий потенціал учнів, організаторські здібності, уміння працювати колективно, дає навички роботи з різними джерелами знань.

Ця гра вимагає попередньої підготовки, тому завдання дається за кілька уроків до її проведення. На підготовчому етапі учні об'єднуються в групи. Завдання кожної групи — придумати назву своїй туристичній фірмі, емблему, вибрати для презентації туристичний маршрут територією області, докладно описати найцікавіші об'єкти, оформити інформаційний листок або путівник.

У групі вибирається старший — директор фірми, який розподіляє ролі: менеджер, художники-оформлювачі, секретар, екскурсовод та ін.

Учням дається інформація про літературу, якою вони можуть скористатися. Учитель знайомить їх зі змістом карт атласу області, за допомогою якого можна скласти схему маршруту й вибрати об'єкти для екскурсії. Можна взяти в бібліотеці або використати наявну в кабінеті географії краєзнавчу літературу й ознайомити з нею учнів, зробивши невелику виставку книг із заданої тематики, а також туристичних путівників і рекламних проспектів. Коли підготовчий етап завершився, проводиться гра-презентація.

 

Транспортний комплекс вивчається в курсі географії 9 та 10 класів середньої школи, передбачений програмою обсяг годин на вивчення даної теми в 9 класі становить 4, а в десятому обмежений лише частиною уроку. У діючих підручниках матеріал викладений неповно, є складним для вивчення учнями, оскільки містить значну кількість цифрового матеріалу, який є необов'язковим для запам'ятовування, художнього викладу, при якому не вказуються певні закономірності розвитку. Тому вивчення даної теми повинно бути якісно методично підготовлене вчителем. Разом з цим в існуючій методичній літературі присутня лише незначна кількість розробок з даної теми [3].

З вищезазначеного помітно, що більшість методичних розробок містять незначну кількість рекомендацій щодо застосування активних методів навчання при викладанні даної теми, разом з цим загальна їх кількість є недостатньою. У зв'язку з цим авторами була зроблена спроба адаптації методики використання різноманітних активних методів навчання географії до тем «Транспорт України» та «Транспорт світу».

При викладання даної теми існує можливість застосування як інтерактивних прийомів навчання, так й ігрових технологій. Їх застосування дозволяє урізноманітнити форми і роботи на уроці та підвищити інтерес в учнів до теми, що вивчається [13].

Прийом «Американська мозаїка» реалізується за схемою: новий матеріал з теми «Сухопутні види транспорту» поділяється на три частини, які пропонуються для вивчення членам домашніх груп (члени першої групи вдома опрацьовують матеріал з автомобільного транспорту України, другої — залізничного транспорту, третьої — трубопровідного транспорту). Вчителю необхідно забезпечити учнів матеріалом з даної теми у вигляді схем, діаграм, текстів. Кожен учень із групи досконало опрацьовує саме це питання. На наступному уроці учасники домашніх груп об'єднуються в класі в «експертні групи», до і кожної експертної групи повинно входити по декілька представників з кожної «домашньої групи». Після цього відбувається 15—20-хвилинне обговорення матеріалу між представниками, що вивчали різні види транспорту. Рівень засвоєння навчального матеріалу визначається за результатами індивідуальної самостійної роботи, яку виконує кожний учень за всією темою.

 

Можливим є застосування даного прийому при вивченні транспортних систем світу, при  цьому кожній домашній групі дається завдання опрацювати матеріал, що стосується особливостей окремої транспортної системи світу.

 

Отже, велике значення для розвитку творчої особистості має дидактична гра. Саме у грі, яка завжди вимагає творчості, а не вимушеності, захоплює і дає простір для розвитку фантазії, кмітливості, ініціативності, впевненості в собі, прагнення до перемоги, дитина реалізовує свої природні можливості. У навчанні активні методи сприяють розвитку уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями, стимулюють розвиток  когнітивних процесів, залучають до  активної участі в процесі навчання, заохочують учнів працювати разом, висловлювати думки, брати на себе відповідальність за навчання та розвивати вміння вчитись[4].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 Отже, нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів. Розв'язання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження інноваційних педагогічних технологій, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей та нахилів особистості. Правильний вибір форм і методів навчання на уроках географії - одна з найголовніших умов підвищення ефективності уроку. Вибір методів навчання залежить від навчально-виховної мети і змісту теми, рівня підготовки учнів, наявності наочних засобів навчання. Велике значення має вибір типу уроку та його структура. Активними формами навчання, що збуджують творчу діяльність учнів, є застосування дидактичних ігор.

Гра — найпривабливіша і найприродніша діяльність дитини. Цінність гри полягає в тому, що в ігровій формі освітня, розвиваюча, виховна функція діють у тісному зв'язку. Учні чекають чогось цікавого, можливо незвичайного. Гру можна використовувати на будь-якому етапі уроку: під час вивчення нового матеріалу, формування певних вмінь і навичок, а також для узагальнення, повторення і контролю знань. Відомо, що під час гри діти фантазують, виявляють спостережливість, навчаються швидко та логічно мислити. У дидактичній грі майже завжди є елемент змагання (хто швидше дасть правильну відповідь, хто більше знає), а значить, у присутніх учнів на уроці має посилитися увага, сила волі, наполегливість. Систематичне використання елементів гри зумовлює позитивні емоції учнів на уроках А емоції у свою чергу впливають на краще засвоєння навчального матеріалу, на розвиток особистості в цілому. Граючись, учні продовжують навчатися. Навчальний матеріал у грі засвоюється через всі органи прийому інформації, при цьому відбувається 100% активізація учнів на уроці [9].

Виділяють такі найважливіші психолого-педагогічні аспекти, які можуть бути використані на уроках географії у процесі ігрової діяльності.

По-перше, гра — це могутній стимул у навчанні, різнобічна й сильна мотивація. У грі набагато активніше і швидше формується й підвищується пізнавальний інтерес, тому що людині подобається грати (це обумовлено самою природою людини) і мотивів у грі значно більше, ніж у звичайній навчальній діяльності. Під час гри дитина має змогу реалізувати свої потенційні можливості, отримати вищу оцінку, проявити свої якості перед однолітками, вирішити свої комунікативні проблеми тощо.

По-друге, у грі активізуються психічні процеси учасників ігрової діяльності: увага, уява, пам'ять, вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки тощо.

По-третє, гра емоційна за своєю природою, вона дає; змогу залучити до активної співпраці кожного, це форма, яка протистоїть пасивному слуханню або читанню.

По-четверте, у грі чудово реалізується прагнення підлітків посперечатися, позмагатися, інтерес до перевтілень та імпровізацій. Підліткам подобається брати участь у колективних формах роботи, які грунтуються на спільних діях, змаганнях або ігровій ситуації, різноманітності видів діяльності, швидкому темпі роботи. їх вирізняє тяга до нового, незвичайного; до всього, що живить уяву, бажання зміцнити свої позиції в колективі.

Гра створює особливі умови, за яких може здійснюватися самостійний пошук знань. У ній криється величезний виховний потенціал. Усі ігри прямо або опосередковано допомагають досягти освітніх цілей за рахунок цікавої діяльності учнів з навчальним матеріалом, емоційного сприйняття матеріалу, безпосередньої, живої участі в ньому, можливості різнобічного сприйняття географії.

Видатні педагоги надавали величезного значення включенню гри у навчальний процес. Ще К. Ушинський радив вводити елементи цікавості, ігрові моменти в серйозну навчальну працю учнів, щоб процес пізнання був продуктивнішим. С. Шацький називав гру життєвою лабораторією дитинства. Пропагуючи активізацію процесу навчання, він рекомендував не давати готові завдання, а розвивати схильність дітей до самостійного дослідження, до проявлення себе у праці, грі, А Виготський, розглядаючи роль гри у психічному розвитку дитини, відзначав, що гра пронизує всю діяльність учня [4].

Отже, дидактичні ігрові форми роботи в ході навчального процесу мають не лише освітнє, але й виховне значення, адже під час пізнавальної гри відбувається не тільки вивчення нового матеріалу, формування навичок та вмінь або узагальнення і контроль знань, але й виховання колективізму і взаємовиручки, оскільки гравці нерідко — одна команда, виховання почуття співпереживання, і в учнів-глядачів, до речі, також. Добираючи відповідно запитання і завдання для гри, можна проводити і патріотичне, і екологічне і гуманізаційно-естетичне виховання школярів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрєєва В.М. Ігрові форми повторення термінології // Географія. – 2007. - № 3. – С. 25.
2. Бойко Г. Літосфера. Гра – змагання. “Що? Де? Коли?” 6-й клас // Географія. Краєзнавство. Туризм. – 2008. - № 46. – С. 22 – 24 .
3. Борисова С. С., Бондаренко О.М. застосування активних методів навчання при вивченні теми “Транспорт”// Географія. – 2008.  -    № 4. – С. 14 – 15.
4. Галаджій М.А. Географічні ігри та моделювання під час проведення навчальної практики// Географія. – 2008. - № 13 – 14. – С. 73 – 74.
5. Гаращенко С.Ф. Географічні координати. 6 клас //Географія. – 2008. - № 19. – С. 15 – 16.
6. Денисюк Т. В. Що. Де. Коли? // Географія. Краєзнавство. Туризм. – 2006. - № 24. – С. 10 – 12.
7. Денисюк Т.В. Гра “найрозумніший” // Географія. – 2006. - № 24. – С. 23 – 26.
8. Єрьомкіна В. Використання активних форм навчальної діяльності на уроках географії // Географія. Краєзнавство. Туризм. – 2008. - № 45. – С. 3 – 4.
9. Івченко Л.А. Використання навчальних ігор на уроках географії // Географія. – 2007. - № 6. – С. 10 – 11.
10. Кобернік С.Г. та ін.. Методика викладання географії в школі: Навчально-методичний посібник. – К.: Стафед – 2, 2000. – 320 с.: іл., картосхеми.
11. Комар Н.Ф. Шляхи підвищення ефективності уроків географії // Географія. – 2008. - № 23. – С. 4 – 7.
12. Кривенко Н.Ф. Ігрові технології на уроках повторення й узагальнення // географія. – 2007. - № 4. – С. 6 – 9.
13. Павленко І.Г. Ділові ігри на уроках географії // Географія. – 2009.- № 13 – 14. – С. 2 – 4.
14. Павленко І.Г. Ігрові методи навчання як засіб підвищення пізнавального інтересу в учнів 5-х класів // Географія. – 2009. - № 9. – С. 4 – 7.
15. Паламарчук. Л.Й. Австралія – найменший материк Землі. 7 клас // Географія. – 2008. - № 21. – С. 10 – 11.
16. Петринка Л. Північна Америка. Урок – вікторина 7-ий клас // Географія. Краєзнавство. Туризм. – 2007. - № 41. – С. 15 – 16.
17. Португальський О. Ділова гра 8-й клас // Географія. Краєзнавство. Туризм. – 2008. - № 45. – С 10 – 11.

С. 5 – 7.

18. Серцевич А. Ігри на уроках географії та в позаурочний час // Географія. Краєзнавство. Туризм. – 2007.- № 41. – С.17 – 19.
19. Стадник О. Г. Рольові ігри в процесі підготовки старшокласників до виконання соціальних ролей у суспільстві // Географія. – 2006. - № 8. – C. 5 – 9.
20. Стойкова М. Ігри на уроках географії // Географія. Краєзнавство. Туризм. – 2008. - № 17 – 18. – С. 22 – 27.
21. Шовак – Ченько Л.М. Гра “Щасливий випадок ” // Географія. – 2008. - № 10. – С. 36 – 38.