Використання дидактичних ігор у вивченні географії

Другий етап — ігровий, він починається вступним інструктажем. Учитель роз'яснює особливості і зміст гри, її можливості, порядок проведення та обговорення. Особлива увага приділяється формулюванню пізнавальних і розвивальних цілей, а також критеріям оцінки результатів рольової гри. Таким чином, школярі вводяться в ігровий стан, у них створюється певний настрій.

Далі відбувається розгортання сюжету гри за більш-менш чітким сценарієм, що характеризується емоційним залученням учнів класу в ігрову дію. У цей період школярі «проживають» ситуацію в її ігровому втіленні, діючи згідно з визначеними ігровими правилами. Учитель бере участь у грі відповідно до обраної ролі і за необхідності здійснює наступні дії: коригує виступ акторів; втягує в гру малоактивних однокласників; коротко резюмує діяльність учнів по ходу гри; заохочує репліками і своєю реакцією учнів, які найбільш вдало виконували свої ролі; звертає увагу на поведінку і виконання поставленого завдання глядачами.

На третьому етапі відбувається оцінювання та обговорення результатів гри. Доцільно організовувати обговорення результатів роботи за трьома напрямами: перший — результати гри (досягнення пізнавальних і розвивальних цілей, формулювання стратегій розв’язання розглянутих проблем); другий — емоційні враження, отримані в дидактичній грі (асоціації, спогади, почуття); третій — важливість надбаного досвіду для використання в майбутньому (можливість виникнення подібних ситуацій у реальному житті і дії школярів з урахуванням отриманого досвіду).

Закінчується заняття оцінюванням ігрової діяльності його учасників. Для цього можна використовувати анкету.

Анкета для аналізу дидактичної гри (уроку), оцінювання її результативності та своєї участі в ній.

Мені гра сподобалась (не сподобалась)..., тому що...

Гра краще (гірше), ніж звичайний урок, тому що...

Я б краще виступив, ніж..., тому що...

Найбільше у грі мені запам'яталося..., тому що...

Я б оцінив ведучого (директора, економіста, еколога) з точки зору володіння матеріалом, прийомами гри, стилю спілкування на оцінку..., тому що...

Найбільш вдалим був виступ..., тому що...

Мені не сподобався виступ,.., тому що...

У грі я хотів..., але мені це не вдалося, тому що...

У мене з'явилося бажання (не з'явилося) більше довідатися про питання, що розглядалися в ході гри, тому що...

Наступного разу буду активніше (менш активно)брати участь у підготовці і проведенні подібного уроку (гри), тому що... 

Я візьму активну участь у наступній грі, тому  що...

Пропоную провести гру в такій формі...

Інтерес — домінуюча мотивація у повсякденній діяльності людини, позитивна емоція, яка відіграє винятково важливу роль у формуванні навичок та вмінь, розвитку та інтелекту. Інтерес є необхідним для творчості, він стимулює до дослідницької та пізнавальної активності.

Пізнавальний інтерес розглядають як позитивний процес, спрямований на формування прагнення до пізнання об'єкта або явища, оволодіння видами діяльності, розширення кругозору та реалізації творчого потенціалу особи.

На підставі аналізу різних підходів до градації інтересу можна виділити ступені розвитку та складники пізнавальної спрямованості особи: цікавість, допитливість, пізнавальний інтерес і пізнавальна активність. Цікавість — це елементарна стадія вибіркового ставлення, яка зумовлена суто зовнішніми, часто несподіваними обставинами, які привертають увагу людини. Під допитливістю розуміють прагнення людини проникнути за межі побаченого, що супроводжується радістю пізнання, задоволенням від діяльності. Пізнавальний інтерес характеризується чіткою спрямованістю на навчальні предмети, ціннісною мотивацією; проникненням особи в істотні зв'язки, відносини, закономірності пізнання. Пізнавальна активність є найвищим рівнем пізнавального інтересу, це вміння учнів реалізовувати теоретичні положення, засвоєні в результаті самостійної пошуково-дослідницької діяльності, у певних життєво-практичних ситуаціях. Знання вікових особливостей та обов'язкове їх врахування у педагогічній діяльності є неодмінною умовою успішної роботи учителя. У підлітковому віці   формувати інтерес до предметів природничо-наукового циклу допомагає зміст шкільних предметів. Наприклад, сучасна географія має великі можливості для привертання уваги школярів до незвичайних фактів, процесів, феноменів природи. Вона широко використовує аналоги, асоціації — все, що пробуджує активне мислення, викликає інтерес до нового, любов до знань. Привабливим матеріалом у змісті шкільної географії є питання, пов'язані з утворенням нашої планети, її геологічна історія, стихійні природні явища Землі, історичні факти своєї країни, рідного краю [1].

Зміст шкільної географії, її інтеграційний потенціал стосовно інших дисциплін є позитивною мотиваційною базою навчальної діяльності. Географія — єдиний предмет, що належить одночасно і до природничого, і до гуманітарного циклів навчальних дисциплін, охоплює всю систему «природне середовище — суспільство — людина». Вона формує в учнів комплексне, системне і соціально-орієнтоване уявлення про Землю як про планету людей.

Принцип активності дитини в процесі навчання був і залишається одним з основних у дидактиці. Активність сама по собі виникає нечасто, вона є наслідком цілеспрямованих управлінських дій та організації педагогічного середовища, тобто педагогічної технології. Будь-яка технологія володіє засобами, що активізують та інтенсифікують діяльність учнів. А в деяких технологіях ці засоби є головною ідеєю й основою ефективності результатів.

До таких технологій можна віднести ігрові технології, використання яких на уроках географії дозволяє задовольнити вимоги до сучасного уроку, ознаками якого є:

• спрямованість на формування особистості самого учня;
• співпраця між учителем і учнями, велика увага до мотивації діяльності школярів;
• зміна ролі учителя: учитель насамперед є організатором пізнавальної навчальної діяльності учнів, їхнім помічником і консультантом;
• колективна навчальна діяльність, під час якої відбувається спілкування між учнями, формуються комунікативні вміння та навички;
• нетрадиційні методи і форми навчання, які разом із змістом освіти відіграють важливу роль у вихованні й розвитку учнів;
• передача учням частини функцій учителя: перевірка та оцінювання знань і вмінь, консультування, елементи планування роботи.

Таким чином, у дидактичній грі, її конструюванні і застосуванні здійснюється імітаційне моделювання умов, змісту і форм можливої практичної діяльності школярів у сьогоденні і майбутньому на основі їхніх спільних дій і діалогічного спілкування [20].

 

 

 

 

2.2 Застосування дидактичних ігор у процесі вивчення географії

 

Реформа школи зобов'язує вчителя активніше використовувати різноманітні методи і форми навчання. Пропонуємо особливу увагу на уроках приділяти активним методам і формам навчання, які створюють творчу атмосферу, сприяють формуванню в учнів творчого мислення, а також розвивають фантазію.

Ігрові технології можна впроваджувати в навчальний процес на уроках та в позакласній роботі. Вони виступають як засіб спонукання та стимулювання учнів до навчальної діяльності. Цільова орієнтація географічних ігор є такою: в учнів розширюється географічний кругозір, розвиваються пізнавальні інтереси [7].

Під час проходження виробничої ( педагогічної ) практики в Дубенській ЗОШ I-III ступенів № 7 Рівненської області викладаючи  географію ми використовували ігрові форми роботи. Такі форми роботи можна використовувати в 6-10 класах (Додаток № 1). Використання таких форм навчання допомагає уникнути шаблонності, одноманітності, допомагає дитині повірити у свої сили.

Наприклад, наприкінці кожної теми в 7 класі в розділі «Материки» пропонуємо проводити узагальнюючий урок «Найрозумніший» на зразок телевізійної гри. Запропонована гра проводиться наприкінці вивчення теми «Африка» в 7 класі. Метою цього заходу є систематизація знань учнів з теми, активізація їх пізнавальної діяльності, і формування інтересу до предмета. Гру можна проводити на уроці з метою перевірки знань учнів з теми, а також як змагання між класами на тижні географії [16].

З кожної теми розділу можна визначати переможця — «Найрозумніший» з теми «Африка», «Найрозумніший» з теми «Австралія» і т. ін. і Наприкінці року проводиться підсумкова гра, де визначається переможець року [15].

Гра «Найрозумніший» є активною формою навчання, що спонукає учнів до продуктивного мислення, застосування набутих знань і вмінь.

 

Запропоновані форми роботи допомагають краще засвоїти навчальний матеріал, розвивають особисті якості учнів, піднімають настрій та викликають позитивні емоції.

 

Вивчення географії в середній школі передбачає знання значної кількості географічної номенклатури. Сприяють засвоєнню номенклатури ігрові моменти на уроках, адже в процесі гри запам'ятовування відбувається мимоволі.

У 7 класі під час вивчення рельєфу Африки, використовуємо гру «Сходження на вершину». На дошці малюється гора з вершиною. Назва вершини відповідає назві найвищої точки материка, який вивчається. Два учасники отримують картки з певною кількістю географічних назв. На кожному етапі сходження розглядаються певні завдання [5].

Картки-завдання можуть мати такі назви географічних об'єктів

 

Картка 1	Картка 2
Вулкан Кіліманджаро, Тубкаль, Кенія, Капські гори. Ефіопське нагір'я	Атлаські гори, Драконові гори, Вулкан Камерун, нагір'я Тібесті, Східноафриканське плоскогір'я

Коли вивчається рельєф Євразії, використовуємо завдання «Підбери пару». В одній колонці пишемо назву гірської системи в другій - вершину. Учні з'єднують стрілочками відповідні пари.

Приклад карток для виконання завдання

Гірські системи	Вершини
Кавказ Альпи Кримські гори Уральські гори Гімалаї	Еверест Народна Ельбрус Роман-Кош Монблан

 

На уроках узагальнення і повторення знань використовуємо ігровий момент «Реклама». Основна вимога: мінімум часу — максимум інформації про даний об'єкт. Мета цієї гри — розвивати в учнів усне мовлення, кмітливість, фантазію [2].

Також використовую гру «Пошта». Учасники гри отримують однакову кількість карток. Потім картки з назвами чи обрисами островів, півостровів, річок, озер, проток, заток повинні покласти в конверт і не помилитися «адресою» материка, на якому знаходиться цей об'єкт.

Підвищенню ефективності уроку в старших класах сприяють проведення рольових ігор, як, наприклад, прес-конференції тощо. Учні обирають посади, образно розробляють ролі: політичних оглядачів, лікарів, економістів, статистів та інших. Всі інші учні виступають в ролі журналістів або кореспондентів певних видань. Урок проходить в цікавій, невимушеній дискусії між учнями. На закінчення дискусії учні самостійно підбивають підсумки уроку.

 

Для закріплення теми «Господарство Харківської області» або «Види діяльності людини» ми використовуємо гру «Плутанина». Для проведення цієї гри потрібно скласти картки, де слова з теми розташовані безладно й не відповідають своїм стовпчикам. Стовпчики картки — види виробничої діяльності: промисловість, сільське господарство, сфера обслуговування, наприклад:

 

Промисловість	Сільське господарство	Сфера обслуговування
Пральня, хліб, машина, ремонт взуття, м'ясо, посуд, магнітофон, сумка, телевізор, молоко	Бавовна, сметана, стіл, поліклініка, пилосос, туфлі, крупа, папір, пошта, олівці	Перукарня, будинок, одяг, холодильник, лампа, магазин, масло, басейн, сир

Учні отримують завдання розплутати «плутанину» і розподілити слова по стовпчиках відповідно до виду виробничої діяльності. Перевірку робіт може провести сам учитель, а можна запропонувати учням попрацювати в парах. Для цього залишається контрольна картка до кожного варіанта завдання. Учні обмінюються роботами із сусідом по парті й за контрольною карткою перевіряють завдання.

Таку ж гру можна провести з метою закріплення номенклатури карти після ознайомлення учнів зі змістом фізичної карти Харківської області. Це сприятиме активізації діяльності учнів під час роботи з картою й поліпшенню запам'ятовування назв географічних об'єктів області.

Для цієї гри можна використати такі завдання: