Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Сентября 2014 в 11:58, реферат
Крим являється регіоном України, який має недостатню кількість водних ресурсів. Місцевий річковий стік у середній за водністю рік становить 0,91 км3, а в маловодний - всього 0,43 км , що явно недостатньо для задоволення потреб регіону.
За різними оцінками , в середній за водністю рік запаси місцевих водних ресурсів можуть забезпечити потреби господарського комплексу і населення регіону лише на 15-20%). Проблема забезпечення населення і господарського комплексу Криму якісною питною водою характеризується великою складністю. В силу сформованих природних і соціальних умов питне водопостачання тут має сезонний характер і нерівномірно розвинено по території Кримського півострова.
Регіон забезпечений водою тільки на 15 %, інші 85 % води подаються по Північно - Кримському каналу до водосховищ. Вони є основними водорегулюючими ємностями цього регіону.
Метою роботи є оцінка гідроекологічних особливостей формування водоресурсного ротенціалу водосховищ Криму.
Для цього були поставлені наступні завдання:
дати оцінку якості води водосховищ Криму з урахуванням основних джерел водокористування;
оцінити вплив зрошувальних систем на формування якості води;
проаналізувати гідро екологічний стан водосховищ Криму;
визначити оцінку якості води водосховищ Криму;
проаналізувати використання водних ресурсів галузями економіки;
оцінити водоресурсний потенціал Криму.
Об′єкт досліджень – водосховища Криму.
Предмет досліджень – оцінка водоресурсного потенціалу.
Актуальність теми – знання кількісного та якісного складу природних вод та їх змін необхідно в багатьох галузях економіки. Хімічний склад потрібно враховувати при водоспоживанні (побутовому, технічному, сільськогосподарському), при будівництві гідротехнічних і меліоративних споруд, при зрошенні, при виробництві промислової продукції і в багатьох інших випадках.
На сьогоднішній день водні ресурси Криму є дещо недостатніми для використання галузями економіки і потреб населення. Але останнім часом іде тенденція до зменшення використання води в порівнянні з 90-ми роками. Головним водокористувачем АР Крим є сільське господарство, воно використобує понад 90% всього річного забору. Тоді, як житлово-комунальне господарство забирає понад 5%, а промисловість - 3% водних ресурсів. Проблема водозабезпечення потреб регіону в наш час є досить актуальною, тому, що наявність, кількість і якість води є дуже важливим етапом у розвитку економіки регіону. Зараз іде певна стабілізація використання водних ресурсів Криму, і тому є потенціал до збільшення їх використання галузями економіки регіону.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЯКОСТІ ВОДИ ВОДОСХОВИЩ КРИМУ
1.1 Пункти спостережень. Відбір проб
1.2. Вплив зрошувальних систем на формування якості води
1.3. Аналіз стану водних об′єктів
1.4. Визначення оцінки якості води водосховищ Криму
РОЗДІЛ 2 ВОДОРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВОДОСХОВИЩ КРИМУ
2.1. Використання водних ресурсів галузями економіки Криму
2.2. Аналіз використання води основними галузями економіки Криму
2.3. Оцінка водоресурсного потенціалу Криму
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Варто відмітити, що за екологічною класифікацією якості води, в період 2002-2006 років вміст специфічних речовин токсичної дії відноситься до І класу і 1 категорії – вода «дуже чиста». При чому такі результати були виявлені для всіх водосховищ Криму. Це явище можна пояснити тим, що у ці роки забору води для нафтохімічної промисловості взагалі не було, тобто не було скиду стічних вод. Дослідження показали, що величина забору води галузями економіки прямо впливає на якість води водосховищ. Найбільший забір у всі роки спостережень припадає на сільське господарство, що і відзначається на якості води блоку сольового складу і за еколого-санітарними критеріями. Велика кількість стічних вод від зрошення потрапляє у водосховища, що спричиняє підвищений вміст деяких компонентів блоку сольового складу. Перевищення встановлених вимог відзначалося по хімічному споживанню кисню, біохімічному споживанню кисню, змісту нітритів, нітратів, аміаку й іонів амонію (сумарно), алюмінію, а також - по мінералізації, концентрації хлоридів, сульфатів і натрію внаслідок великого забору води зрошувальними системами Криму, тобто с/г. Так як, споживання води галузями в останні роки зменшилось, то відповідно відбулось хоч і не значне, але покращення якості води у водосховищах.
Загалом, як вже було відзначено вода у водосховищах за екологічною оцінкою є «дуже чиста» та «досить чиста». Отже, можна зробити висновок, що в АР Крим є потенціал для збільшення використання води і відповідно для економічного росту досліджуваного регіону.
В результаті проведеної роботи щодо гідроекологічних особливостей формування водоресурсного потенціалу водосховищ Криму, можна зробити наступні висновки. АР Крим забезпечена власними водними ресурсами лише на 15%, решта 85% потреб забезпечується шляхом подачі води ПКК. Однак ПКК працює тільки у вегетаційний період і тому для забезпечення водними ресурсами протягом року використовується 23 водосховища на території Криму. Води ПКК заповнюють 8 водосховищ, що постачають водою Керченський півострів, міста - Феодосію, Сімферополь і Севастополь.
В 2006 р. контроль якості води водних об'єктів комплексного використання на території Криму здійснювався Кримською гідрогеолого-меліоративною експедицією по 21 пункту спостереження. В даній роботі було зроблено оцінку якості води водосховищ Криму з урахуванням основних джерел водокористування. Для цього було взято період спостережень з 2002 по 2006 рік по показникам фізико-хімічних властивостей і компонентам хімічного складу, з 1990 по 2006 рік – проаналізовано показники забору води галузями економіки. Оцінка якості води була здійснена за допомогою "Методики екологічної якості поверхневих вод за відповідними категоріями". Критеріальною базою "Методики екологічної якості поверхневих вод за відповідними категоріями" є система екологічних класифікацій якості поверхневих вод. Спеціалізовані екологічні класифікації в складі цієї системи поділяють на три блоки: блок показників сольового складу, блок трофо-сапробіологічних (сколого-санітарних) показників, блок показників вмісту речовин токсичної. Повна екологічна оцінка здійснена для водосховищ Криму: водосховища наливні з ПКК: Міжгірне, Станційне, Феодосійське, Старо-Кримське; водосховища місцевого стоку: Сімферопольське, Партизанське, Бахчисарайське, Альминське, Білогірське, Тайганське, Баланівське, Льговське, Кутузівське, Чорноріченське, за показниками: SO4, сухий залишок, Cl, pH, NH4, БСК-5, NO3, NO2, перманганатна окисленість, розчинений кисень P(заг.), ХСК, СПАР, Fe, Cu, нафтопродукти Ni, Cr(заг.), Zn. Для цих водосховищ проведена оцінка якості за ступенем її чистоти (забрудненості). Оцінка якості води водосховищ Криму, яка виконана по Методиці екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями, показує, що майже всі водосховища за інтегральним показником якості відносяться до II класу, 2 категорії (вода чиста). Лише для Старокримського, Станційного, Льговського, Альминського водосховищ якість води у деякі роки можна оцінити II класом, 3 категорією (досить чиста) та для Чорноріченського і Білогірського водосховищ якість води відноситься до I класу, 1 категорії (дуже чиста). Однак за критеріями забруднення специфічними речовинами токсичної дії води усіх водосховищ відносяться до найнижчого I класу, 1 категорії (дуже чисті) за всі роки спостережень. По інших групах показників діапазон класів і категорій досить значний від II (2-чисті) до IV (6-брудні). Підвищені концентрації деяких забруднюючих речовин, що спостерігаються протягом років, говорить про зачний і стабільний вплив скидів сільськогосподарських, комунальних і промислових об′єктів. Проведений аналіз забору води галузями економіки Криму, засвідчив, що понад 90% води забирає с/г, близько 6-7% – комунальне господарство і промисловість в останні роки 2-3%. Дослідження показали, що величина забору води галузями економіки прямо впливає на якість води водосховищ. Останнім часом іде тенденція на покращення якості води за вмістом специфічних речовин токсичної дії, адже забір води в останні роки промисловістю значно скоротився. Перевищення встановлених вимог відзначалося по хімічному споживанню кисню, біохімічному споживанню кисню, змісту нітритів, нітратів, аміаку й іонів амонію (сумарно), алюмінію, а також - по мінералізації, концентрації хлоридів, сульфатів і натрію внаслідок великого забору води зрошувальними системами Криму, тобто с/г. Так як, споживання води галузями в останні роки зменшилось, то відповідно відбулось хоч і не значне, але покращення якості води у водосховищах.
З 2004 по 2006 роки іде тенденція на стабілізацію об′єму забору води і становить близько 1500 млн. м куб., що свідчить про зменшення зрошувальних площ Криму і зменшення забору на потреби промисловості та раціональне (регульоване) використання води у комунальному господарстві.
Загалом, як вже було відзначено вода у водосховищах за екологічною оцінкою є «дуже чиста» та «досить чиста». Отже, можна зробити висновок, що в АР Крим є потенціал для збільшення використання водних ресурсів і відповідно для економічного росту досліджуваного регіону.
Вцілому можна зробити загальний висновок, що внаслідок перерозподілу стоку та його регулювання, проведених ряду водоохоронних заходів, дотримання гідроекологічних умов водокористування, галузі економіки та населення Автономної Республіки Крим забезпечені водними ресурсами в достатній кількості та достатньо доброї якості, а також існують потенційні умови подальшого соціально-економічного розвитку регіону.
16. Олиферов А.Н., Гольдин Б.М. реки о озера. Серия «Природа Крыма».
17. Руденко Л.Г., Яцик А.В., Денисова О.І., Серебрякова Т.М., Чернявська та інші. Екологічна оцінка сучасного стану поверхневих вод України. – 1996.
18.Подгорецкий П.Д. Крым: Природа: справ, изд. - Симферополь: Таврия ,1988.-192 с.
19.Сосновский С.К. Крым. Симферополь. Издательство «Таврия» - 1979. 20.Справочник по водным ресурсам / Под ред. Б.И. Стрельца; ред. - сост. А.В. Яцык, О.З. Ревера, В.Д. Дупляк. - К.: Урожай, 1987. - 304 с. 21.Тимченко З.В. Водные ресурсы и екологическое состояние малых рек Крыма. - Симферополь: Доля, 2002. - 152 с. 15.
22.Устойчивый Крым. Водные ресурсы. - Симферополь: « Таврида», 2003. 413 с. 16.
23.Фоменко Я.А. Водные ресурсы основных речных басеинов Украинской и Молдавской ССР//Госкомгидромет. 1986.
24. Яцик А.В. Екологічна ситуація в Україні і шляхи її поліпшення. – К.: Оріяни, 2003. – 84 с.
25. Яцик А.В. Экологические основы рационального водопользования. – К. Генеза, 1997. – 640 с.