Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Сентября 2014 в 11:58, реферат
Крим являється регіоном України, який має недостатню кількість водних ресурсів. Місцевий річковий стік у середній за водністю рік становить 0,91 км3, а в маловодний - всього 0,43 км , що явно недостатньо для задоволення потреб регіону.
За різними оцінками , в середній за водністю рік запаси місцевих водних ресурсів можуть забезпечити потреби господарського комплексу і населення регіону лише на 15-20%). Проблема забезпечення населення і господарського комплексу Криму якісною питною водою характеризується великою складністю. В силу сформованих природних і соціальних умов питне водопостачання тут має сезонний характер і нерівномірно розвинено по території Кримського півострова.
Регіон забезпечений водою тільки на 15 %, інші 85 % води подаються по Північно - Кримському каналу до водосховищ. Вони є основними водорегулюючими ємностями цього регіону.
Метою роботи є оцінка гідроекологічних особливостей формування водоресурсного ротенціалу водосховищ Криму.
Для цього були поставлені наступні завдання:
дати оцінку якості води водосховищ Криму з урахуванням основних джерел водокористування;
оцінити вплив зрошувальних систем на формування якості води;
проаналізувати гідро екологічний стан водосховищ Криму;
визначити оцінку якості води водосховищ Криму;
проаналізувати використання водних ресурсів галузями економіки;
оцінити водоресурсний потенціал Криму.
Об′єкт досліджень – водосховища Криму.
Предмет досліджень – оцінка водоресурсного потенціалу.
Актуальність теми – знання кількісного та якісного складу природних вод та їх змін необхідно в багатьох галузях економіки. Хімічний склад потрібно враховувати при водоспоживанні (побутовому, технічному, сільськогосподарському), при будівництві гідротехнічних і меліоративних споруд, при зрошенні, при виробництві промислової продукції і в багатьох інших випадках.
На сьогоднішній день водні ресурси Криму є дещо недостатніми для використання галузями економіки і потреб населення. Але останнім часом іде тенденція до зменшення використання води в порівнянні з 90-ми роками. Головним водокористувачем АР Крим є сільське господарство, воно використобує понад 90% всього річного забору. Тоді, як житлово-комунальне господарство забирає понад 5%, а промисловість - 3% водних ресурсів. Проблема водозабезпечення потреб регіону в наш час є досить актуальною, тому, що наявність, кількість і якість води є дуже важливим етапом у розвитку економіки регіону. Зараз іде певна стабілізація використання водних ресурсів Криму, і тому є потенціал до збільшення їх використання галузями економіки регіону.
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЯКОСТІ ВОДИ ВОДОСХОВИЩ КРИМУ
1.1 Пункти спостережень. Відбір проб
1.2. Вплив зрошувальних систем на формування якості води
1.3. Аналіз стану водних об′єктів
1.4. Визначення оцінки якості води водосховищ Криму
РОЗДІЛ 2 ВОДОРЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВОДОСХОВИЩ КРИМУ
2.1. Використання водних ресурсів галузями економіки Криму
2.2. Аналіз використання води основними галузями економіки Криму
2.3. Оцінка водоресурсного потенціалу Криму
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Тайганське водосховище
Так, для Тайганського водосховища контроль якості води проводився в період з 2002 по 2006 роки за трьома блоками показників. У 2002 році за екологічною класифікацією визначено, що для блоку сольового складу вода характеризується ІІ класом 3 категорією. Еколого-санітарні критерії відповідають ІІ класу, 2 категорії. Тут спостерігалось підвищення показників NO2 і ХСК. У 2004 і 2005 роках іде тенденція на покращення якості води. Перший блок – І клас, 1 категорія, другий блок залишився незмінним – ІІ клас і 2 категорія. У 2006 році за фізико-хімічними властивостями і компонентами хімічного складу можна помітити незначне погіршення якості поверхневих вод: показники сольового складу – ІІ клас, 2 категорія, еколого-санітарні критерії ІІ клас 3 категорія. За весь період спостережень специфічні речовини токсичної дії залишились незмінними і відповідають І класу, 1 категорії якості води. По всіх показниках у 2002 році вода відповідає ІІ класу, 2 категорії і за екологічною класифікацією є вода «чиста». В наступні роки якість води покращилась і за ступенем її чистоти (забрудненості) вважається вода «дуже чиста». В наступному 2006 році якість води погіршилась – ІІ клас, 2 категорія, тобто вода «чиста».
Чорноріченське водосховище
На Чорноріченському водосховищі контроль якості води проводився у 2005 і 2006 роках. Після проведення узагальнень, виявлено наступні результати: проведений по блоку сольового складу у 2005 році контроль показав відповідність води І класу, 1 категорії якості води. За еколого санітарними критеріями ІІ клас, 2 категорія, тут присутній підвищений вміст показника NO3 – ІІІ клас, 5 категорія. Вміст специфічних речовин токсичної дії відповідає І класу, 1 категорії якості води. За екологічною класифікацією по всім блокам вода характеризується І класом, 1 категорією і за ступенем чистоти «дуже чиста». За критеріями забруднення компонентами сольового складу у 2006 році вода має І клас, 1 категорію. Якість води за еколого-санітарними критеріями дещо погіршилась – І клас, 3 категорія і І клас, 1 категорія за вмістом специфічних речовин токсичної дії. По усім показникам разом у 2006 році, вода відповідає І класу , 1 категорії, тобто вода «дуже чиста».
Сімферопольське водосховище
Для проведення оцінки якості води взято період спостережень з 2002 по 2006 рік. Зробивши узагальнення можна сказати, що у 2002 році по блоку сольового складу вода у сімферопольському водосховищі відповідає ІІ класу і 2 категорії. Є перевищення по компонентам: pH – клас, 4 категорія; NO3 – V клас, 7 категорія; NO2 – IV класс, 6 категорія. В цілому по усім компонентам цього блоку вода має ІІІ клас, 4 категорію. Вміст специфічних речовин токсичної дії характеризується І класом, 1 категорією. За всіма блоками якість вод у цьому році відноситься до ІІ класу, 2 категорії – вода «чиста». У 2003 році якість води не змінилась у порівнянні з 2002 роком, навіть покращилась за еколого-санітарними критеріями і загалом має ІІ клас, 2 категорію, тобто вода «чиста». 2004 рік характеризується покращенням якості води. Компоненти сольового складу і вмісту специфічних речовин токсичної дії відноситься до І класу, 1 категорії якості. За еколого-санітарними критеріями – ІІ клас, 3 категорія якості води. В середньому за рік спостережень вода відповідає І класу, 2 категорії, тобто вода «дуже чиста» та «чиста».
У 2005 і 2006 році іде тенденція на погіршення якості: блок сольового складу – ІІ клас, 2 категорія, еколого-санітарні критерії – ІІІ клас, 4 категорія; блок речовин токсичної дії І клас, 1 категорія. За усіма компонентами, за екологічною класифікацією вода відноситься до ІІ класу і 2 категорії, тобто вода «чиста».
Для наливних водосховищ також була проведена оцінка якості води за екологічно. Класифікацією де було виявлено наступне: за період спостережень 2002 – 2006 роки у Міжгірному водосховищі по блоку сольового складу вода відповідає ІІ класу, 2 категорії якості поверхневих вод. За еколого-санітарними критеріями за весь період спостережень якість води у Міжгірному водосховищі характеризується ІІІ класом, 4 категорією якості. В ці роки спостерігається підвищення концентрації компонентів NO3, NO2, показника pH і БСК. Блок специфічних речовин токсичної дії в період спостережень характеризується І класом і 1 категорією якості води. Методикою екологічної якості поверхневих вод за відповідними категоріями було виявлено, що за деякими фізико-хімічними властивостями і компонентами хімічного складу вода у водосховищі відноситься до ІІ класу і 2 категорії якості. За екологічною класифікацією вода «чиста».
Станційне водосховище
Оцінка якості води була проведена для 2002, 2004, 2005, 2006 років. При узагальненні матеріалів було виявлено, що у 2002 році за критеріями забруднення компонентами сольового складу вода у Станційному водосховищі відноситься до ІІ класу, 3 категорії, що відбулося за рахунок підвищення концентрації SO4. за еколого-санітарними критеріями також присутнє підвищення концентрації NO3, NO2, показника БСК5. середній клас і категорія за всіма компонентами – ІІ клас, 3 категорія. Блок специфічних речовин токсичної дії відповідає І класу 1 категорії. Тоді як за усіма компонентами вода характеризується ІІ класом, 2 категорією – вода «чиста». У 2004 році відбувається аналогічна ситуація з блоком сольового складу у порівнянні із попереднім роком. За еколого-санітарними критеріями якість води погіршилась і відноситься до ІІІ класу і 3 категорії. За весь період спостережень вміст специфічних речовин токсичної дії відноситься до І класу і 1 категорії. У 2004 році вода за класифікацією «чиста». 2005 і 2006 роки за блоком сольового складу характеризується ІІІ класом, 3 категорією, за еколого-санітарними критеріями - ІІІ клас, 4 категорія. За трьома блоками вода відноситься до ІІ класу, 3 категорії, тобто вода «чиста» та «дуже чиста».
Феодосіївське водосховище
У Феодосіївському водосховищі за весь період спостережень по блоку сольового складу якість води характеризується ІІ класом, 3 категорією. За еколого-санітарними критеріями з роками спостерігається незначне погіршення якості води з ІІІ класу, 2 категорії до ІІІ класу, 4 категорії. Якість води по блоку специфічних речовин токсичної дії весь період спостережень відноситься до І класу і 2 категорії якості. За усіма фізико-хімічними властивостями і компонентами хімічного складу вода характеризується ІІ класом і 2 категорією якості. Що за екологічною класифікацією означає вода «чиста».
Старок римське водосховище
За період спостережень у водосховищі спостерігається яскраво виражена тенденція на погіршення якості води з роками. Так, у 2003 році блок сольового складу відповідає І класу і 2 категорії якості вод, еколого-санітарні критерії – ІІ клас, 3 категорія. За всі роки спостережень з 2003 по 2006 якість води за критеріями вмісту специфічних речовин токсичної дії залишилась не змінною – І клас, 1 категорія. Тоді, як у 2004, 2005, 2006 роках відбулося незначне погіршення якості по блоку сольового складу ІІ клас, 2 категорія. За еколого-санітарними критеріями іде стрімке погіршення якості, відноситься до ІІ класу, 3 категорії і у 2004 році – ІІ класу, 5 категорії якості у 2006 році. По всім компонентам у 2003 році вода мала І клас, 1 категорію якості, тобто вода «дуже чиста», у 2004 і 2005 роках за екологічною класифікацією ІІ клас, 2 категорія – вода «чиста», у 2006 році – ІІ клас, 3 категорія – вода «чиста» та «досить чиста».
Оцінивши результати екологічної оцінки води і зробивши певні узагальнення варто відмітити, що якість води у водоймах перебуває у нормальному стані. Також можна зауважити, що якість вод наливних водосховищ місцевого стоку суттєво не відрізняється. В наливних вона несуттєво погіршується. За екологічною класифікацією води 14 водосховищ Криму характеризуються – вода «дуже чиста», «чиста», «досить чиста».
Використання водних ресурсів галузями економіки Криму характеризуються такими показниками (Додаток Б). Так, у 1990 році галузями економіки АР Крим було забрано 3735 млн. м куб. води. Зокрема, промисловістю було забрано понад 91 млн. м куб. води ( в тому числі хімічною промисловістю забрано понад 50 млн. м куб. ), галузями житлово-комунального господарства забрано близько 180 млн. м куб. Найбільше водних ресурсів забрано на потреби сільського господарства – 3447 млн. м куб. (в тому числі на зрошення – 3286 млн. м куб.).
1995 рік характеризується
такими показниками
У 2000 році спостерігається така картина: забір всього по регіону – 1926 млн. м куб., з них 23,28 млн. м куб. пішло на промисловість (в тому числі більше 18 млн. м куб. на хімічну промисловість), 1759 млн. м куб. – сільське господарство (в тому числі 1676 млн. м куб. використано зрошувальними системами). Житлова та побутова галузь забрала лише 140 млн. м куб., з яких 134 млн. м куб. – це комунальне господарство.
Весь забір АР Крим у 2001 році склав 1647 млн. м куб. води. Все питоме використання розподілилось таким чином, що на промисловість припало 17,18 млн. м куб. забору води (хімічна промисловість – 12,78 млн. м куб.) на с/г – 1478, де знову ж таки для зрошення використали більшість водних ресурсів 1434 млн. м куб. і на житлове та побутове господарство понад -148 млн. м куб.
2002 рік можна
охарактеризувати аналогічною
Усіма галузями економіки АР Крим у 2003 році було забрано 1704 млн. м куб. свіжої води. На промисловість припало понад 18 млн. м куб., де хімічна промисловість використала майже 15 млн. м куб. сільське господарство, як завжди використало найбільше води і питоме її споживання склало 1529 млн. м куб., що тільки на 2 млн. м куб. відрізняється від загального забору по всьому регіону. В тому числі 1508 млн. м куб. використано на зрошення і лише 0,21 млн. м куб. – інші галузі с/г. житлово-комунальна галузь економіки за 2003 рік забрала 153,9 млн. м куб. води (145,8 млн. м куб. – комунальне господарство).
У 2003 році ситуація склалася так: забір всього – 1432 млн. м куб., промисловість збільшила свої потреби порівняно з попереднім роком на 4 млн. м куб. (хімічна промисловість забрала найбільше – 17,69 млн. м куб.), 1529 млн. м куб. – с/г (в тому числі зрошувальні системи – 1241 млн. м куб. Питома вага споживання житлово-комунальної галузі 149,5 млн. м куб.
2005 рік характеризується
зростанням об′ємів
Незначне зменшення забору води (1456 млн. м куб.) відбулося у 2006 році і розподілилось таким чином по галузям економіки АР Крим: промисловість – 15,98 млн. м куб., с/г – 1282 млн. м куб. і житлово- комунальне господарство 156,7 млн. м куб. водних ресурсів.
Із загальної системи споживання води галузями економіки Криму, можна зробити наступний висновок. Основний об′єм водних ресурсів регіону іде на потреби таких галузей економіки як: промисловість, сільське господарство, житлово-комунальна галузь. Інші галузі забирають незначну частину водних ресурсів. Основна і найбільша частина води використовується с/г, при чому майже весь об′єм цих ресурсів поглинають зрошувальні системи Криму. Наступним великим користувачем вод є житлово-комунальна галузь, від якої комунальне господарство забирає майже всі ресурси. Найменший питомий об′єм споживає промисловість, ресурси якої в основному використовує хімічна промисловість. Прослідковуючи динаміку забору водних ресурсів з 1990 по2006 роки, слід зауважити, що з 1990 по 2002 роки іде тенденція на зменшення використання вод галузями економіки Криму, у зв′язку зі зменшенням потреб галузей, тобто з економічним спадом у країні. Тоді, як у 1990 році загальний забір склав 3735 млн. м куб., то вже у 2002 році – 1543 млн. м куб. води, зменшившись на 2192 млн. м куб., що і свідчить про спад економіки. У 2003 році спостерігається збільшення забору води на 160 млн. м куб. у порівнянні з попереднім 2002 роком. З 2004 по 2006 роки іде тенденція на стабілізацію об′єму забору води і становить близько 1500 млн. м куб., що свідчить про зменшення зрошувальних площ Криму і зменшення забору на потреби хімічної промисловості та раціональне (регульоване) використання води у комунальному господарстві.
Розглянувши діаграми забору води по галузям економіки, можна прослідкувати наступну ситуацію. Так, у 1990 році у АР Крим сільським господарством використано понад 90% річного забору водних ресурсів, при чому найбільше з цього об′єму забирається на зрошення. Слідуючим за кількістю споживання є житлово-комунальна галузь господарства – 4,84%, промисловість – 2,45% і на інші галузі економіки – 0,43%.
У 1995 році забір води сільським господарством зменшився із склав вже 88,75%, тоді як житлово-комунальне господарство спожило майже у два рази більше води – 8,14%. Забір промисловістю в цей рік залишився стабільним – 2,58%. З наступними, з 2000 по 2006 роки ситуація змінилась у такому порядку: забір води сільським господарством коливається з 87% майже до 92%. У цей період зросло використання води житлово-комунальним господарством з 7% у 2000 році до 10% у 2006 році. Зменшився забір водних ресурсів у ці роки промисловістю на 1% і в середньому забір склав 1,5% кожного року, що можна пояснити економічним спадом у країні. Іншими галузями економіки забирається близько 0,10 – 0,20% від всього забору води.
Найбільше питоме використання води сільським господарством у період з 1990 по 2006 роки було у 1990 році – 92,29%. Житлово-комунальне господарство спожило водних ресурсів у 2004 і 2005 роках – 10,44%. Тоді, як промисловістю було використано 2,58% від усього забору води у 1995 році (Додаток В і Г).
Проведений аналіз забору води галузями економіки Криму, засвідчив, що понад 90% води забирає с/г, близько 6-7% – комунальне господарство і промисловість в останні роки 2-3%. Можна зробити висновок, що з роками в Криму іде тенденція на зменшення відсотку використаних водних ресурсів сільським господарством і промисловістю та одночасне збільшення споживання води житлово-комунальним господарством.
Проаналізувавши якісну і кількісну складові водоресурсного потенціалу Кримського регіону, можна виявити певні закономірності та узагальнення. По групувавши водосховища на наливні із ПКК: Міжгірне, Станційне, Феодосійське, Старокримське; та водосховища місцевого стоку Сімферопольське, Партизанське, Бахчисарайське, Альминське, Білогірське Тайганське, Баланівське, Льговське, Кутузівське, Чорноріченське. Можна зробити висновок, що якість води в них суттєво не відрізняється. В АР Крим недостатньо власних водних ресурсів, щоб задовольнити сі галузі економіки і тому 85% водних ресурсів подається у регіон по ПКК до наливних водосховищ.
За методикою екологічної класифікації поверхневих вод за відповідними категоріями, виявлено, що в основному якість води у водосховищах відноситься до І класу, 2 категорії; ІІ класу, 2 категорії або ІІ класу, 3 категорії. Тобто за ступенем її чистоти (забрудненості) вода – «чиста», «досить чиста» та «дуже чиста». Так, в результаті проведених досліджень та виконаних узагальнень, щодо якості води виявлено, що найкраща якість води спостерігається у Чорноріченському, Баланівському, Білогірському та Партизанському водосховищах – вода «дуже чиста» та «чиста». Дещо гірша якість у Станційному і Альминському водосховищах – вода «чиста» та «досить чиста». В усіх інших восьми водосховищах Криму якість відноситься до ІІ класу, 2 категорії, тобто вода «чиста». Для виявлення загальних особливостей водоресурсного потенціалу була проведена оцінка використання води АР Крим за дев′ятирічний період, в ході якої було з′ясовано, що якість і кількість водних ресурсів задовольняє потреби населення і галузей економіки. Так, для періоду з 2002 по 2006 роки найбільший забір води був у 2002 і 2003 роках, понад 1700 і 1500 млн.м3, тоді як фізико-хімічні властивості та компоненти хімічного складу не перевищували допустимих концентрацій.