Гидроэкологические особенности формирования водоресурсного потенциала водохранилищ Крыма

 

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

 

ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

 

Кафедра гідрології та гідгоекології

 

 

 

 

 

 

ГІДРОЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВОДОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВОДОСХОВИЩ КРИМУ

 

реферат випускника магістратури географічного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

для вступу до аспірантури за науковою спеціальністю 11.00.07

 

 

 

 

 

 

 

 

Передбачуваний науковий керівник –

 

 

 

Київ – 2007

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

 

Крим являється регіоном України, який має недостатню кількість водних ресурсів. Місцевий річковий стік у середній за водністю рік становить 0,91 км3, а в маловодний - всього 0,43 км , що явно недостатньо для задоволення потреб регіону.

За різними оцінками , в середній за водністю рік запаси місцевих водних ресурсів можуть забезпечити потреби господарського комплексу і населення регіону лише на 15-20%). Проблема забезпечення населення і господарського комплексу Криму якісною питною водою характеризується великою складністю. В силу сформованих природних і соціальних умов питне водопостачання тут має сезонний характер і нерівномірно розвинено по території Кримського півострова.

Регіон забезпечений водою тільки на 15 %, інші 85 % води подаються по Північно - Кримському каналу до водосховищ. Вони є основними водорегулюючими ємностями цього регіону.

Метою роботи є оцінка гідроекологічних особливостей формування водоресурсного ротенціалу водосховищ Криму.

Для цього були поставлені наступні завдання:

- дати оцінку якості води водосховищ Криму з урахуванням основних джерел водокористування;

- оцінити вплив зрошувальних систем на формування якості води;

- проаналізувати гідро екологічний стан водосховищ Криму;

- визначити оцінку якості води водосховищ Криму;

- проаналізувати використання водних ресурсів галузями економіки;

- оцінити водоресурсний потенціал Криму.

Об′єкт досліджень – водосховища Криму.

Предмет досліджень – оцінка водоресурсного потенціалу.

Актуальність теми – знання кількісного та якісного складу природних вод та їх змін необхідно в багатьох галузях економіки. Хімічний склад потрібно враховувати при водоспоживанні (побутовому, технічному, сільськогосподарському), при будівництві гідротехнічних і меліоративних споруд, при зрошенні, при виробництві промислової продукції і в багатьох інших випадках.

На сьогоднішній день водні ресурси Криму є дещо недостатніми для використання галузями економіки і потреб населення. Але останнім часом іде тенденція до зменшення використання води в порівнянні з 90-ми роками. Головним водокористувачем АР Крим є сільське господарство, воно використобує понад 90% всього річного забору. Тоді, як житлово-комунальне господарство забирає понад 5%, а промисловість - 3% водних ресурсів. Проблема водозабезпечення потреб регіону в наш час є досить актуальною, тому, що наявність, кількість і якість води є дуже важливим етапом у розвитку економіки регіону. Зараз іде певна стабілізація використання водних ресурсів Криму, і тому є потенціал до збільшення їх використання галузями економіки регіону.

 

 

РОЗДІЛ 1  МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЯКОСТІ ВОДИ ВОДОСХОВИЩ КРИМУ

 

 

1. Пункти спостережень. Відбір проб

 

Програмою державного моніторингу навколишнього середовища в системі Держводгоспу України в частині контролю якості поверхневих вод по радіологічних і гідрохімічних показника, визначений перелік пунктів спостережень на водних об'єктах Криму й періодичність відбору проб води по них:

- з Міжгірного й Сімферопольського  водоймищ - щомісяця;

- з Феодосійського, Станційного, Білогірського, Партизанського, Бахчисарайського, Старокримського, Кутузівського водоймищ - щокварталу; 

- з Північно-Кримського каналу (по трьох пунктах спостережень),  каналу «Західна  Чорноморська галузь», Тайганского, Баланівського, Альминського, Льговського водоймищ - щокварталу із квітня по жовтень.

Усього Програмою передбачений контроль якості води 15 водних об'єктів Криму по 17 пунктам спостережень. Відбір проб води, виконання аналізів й узагальнення матеріалів здійснюється Кримською гідрогеолого-меліоративною експедицією. Лабораторія експедиції, створена більше 30 років тому, є єдиної грунтово-гідрохімічною лабораторією серед водогосподарчих організацій Криму, що задовольняє вимогам, пропонованим до комплексних лабораторій.

Кримська гідрогеолого-меліоративна експедиція здійснює контроль якості води водних об'єктів комплексного використання на території Криму:

1. Північно-Кримський канал;

2. Західна Чорноморська гілка ПКК;

Водосховища, наливні з ПКК:

3. Міжгірне водосховище;

4. Станційне водосховище;

5. Феодосійське водосховище;

6. Старо-Кримське водосховище;

Водосховища місцевого стоку:

7. Сімферопольське водосховище;

8. Партизанське водосховище;

9. Бахчисарайське водосховище;

10.  Альминське водосховище;

11.  Білогірське водосховище;

12.  Тайганське водосховище;

13.  Баланівське водосховище;

14.  Льговське водосховище;

15.  Кутузівське водосховище.

Крім того, здійснюється контроль якості зрошувальної води джерел зрошення держсистем АР Крим:

1. ПКК і його гілок (Азовський рисовий канал, Роздольненський рисовий канал, канал ЗСГ РРК, Красногвардійський канал, Сакський канал, канали РМ-5, РМ-10, РМ-13, РМ-35, РЧ-2);

2. Скидних каналів рисових систем в Красноперекопському (ОС-7), Нижньогірському (ОС-6) і Советському (ОС-2) районах – джерел повторного використання зворотних вод для зрошення;

3. р. Салгир (Салгірська ЗС);

4. р. Біюк-Карасу (Тайганська ЗС)

і контроль якості дренажно-скидної води головних колекторів і огороджувальних скидів рисових систем: р.Самарчик, р. Салгір.

В 2006 р. контроль якості води водних об'єктів комплексного використання на території Криму здійснювався Кримською гідрогеолого-меліоративною  експедицією по 21 пункту спостереження.

Для оцінки якості зрошувальної води використалися також результати спостережень по пунктах, розташованим на водних об'єктах комплексного призначення: на Північно-Кримському каналі, Західній Чорноморській гілці, водоймищах Сімферопольському, Чорноріченському, Феодосійському, Станційному, Старому-Кримському, Альминському, Бахчисарайському, Льговському, Тайганському, Білогірськом і Баланівському.

Проби дренажно-скидної води з головних колекторів й огороджувальних скидань рисових систем в 2006 р. відбиралися в гирлових частинах каналів, щокварталу, від 3-х (зі скидних каналів) до 4-х (із ГК) раз у рік.

Для контролю якості зрошувальної води планувалося зробити на початку й наприкінці поливного періоду 2006 р. по 19 (усього 38) відборів проб води з основних джерел зрошення. Роботи з визначення якості зрошувальної води виконані в повному обсязі.

 

1.2. Вплив зрошувальних систем  на формування якості води

 

Відповідно до "Програми робіт", у звітному році Кримська гідрогеолого-меліоративна експедиція здійснювала контроль якості зрошувальної води основних джерел зрошення Автономної Республіки Крим і сільгоспзони м.Севастополя.

Джерелами зрошення держсистем є:

- Система ПКК – магістральний Північно-Кримський канал і його галузі (Азовський рисовий канал, Раздольненський рисовий канал, Червоногвардійська галузь каналу, канали РМ-5, РМ-10 й інші), а також – наливні від ПКК водоймища (Льговське, Старо-Кримське, Станційне, Феодосійське);

- Бахчисарайська ЗС - ріки Альма, Кача, Бельбек, Чорна; водоймища Альминске, Бахчисарайське й Чорноріченське;

-  Салгирська ЗС - р. Салгир і Сімферопольське водоймище;

-  Тайганська ЗС - р. Біюк-Карасу, Тайганське, Баланівське, Білогірське водоймища.

Ділянки "малого" зрошення площею переважно від 1га до 100 га, що перебувають на балансі сільгосппідприємств, поливаються водою поверхневого стоку й підземних вод. Джерелами зрошення є малі ріки, ставки, джерела, артсвердловини. Оцінка якості води джерел "малого" зрошення за рахунок бюджетних засобів не вироблялася.

У пунктах контролю якості зрошувальної води в польових умовах замірялася температура води, водневий показник, загальна лужність і лужність від нормальних карбонатів, а також виконувалася фіксація й консервація проб для подальших досліджень. Потім у центральній лабораторії експедиції виконувався загальний аналіз із визначенням мінералізації, загальної твердості, змісту хлоридів, сульфатів, натрію, калію, магнію й кальцію, а також визначення ряду інгредієнтів, що ставляться до екологічних показників: біогеонів (азот амонійний, нітрити, нітрати), фтору, мікроелементів і важких металів (мідь, залізо, марганець, кобальт, цинк, хром, нікель, молібден, ванадій, свинець, ртуть, кадмій, бор), миш'яку, ціанідів, розчиненого кисню, БСК-5 (біохімічного споживання кисню п′ятидобового), СПАР й нафтопродуктів.

Оцінка якості води за агрономічними критеріями здійснювалася по ДСТУ 2730-94 "Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії", а за екологічними критеріями - по ВНД 33-5.5-02-97 "Якість природної води для зрошення. Екологічні критерії". Забруднення зрошувальної води визначалося по ВБН 33-5.5-01-97 "Організація й ведення еколого-меліоративного моніторингу".

За агрономічними критеріями визначається придатність води для зрошення по характеру її впливу на ґрунти, на врожайність сільськогосподарських культур й якість  сільгосппродукції. Оцінка якості води для зрошення за екологічними критеріями проводиться з метою попередження можливого негативного впливу на компоненти природного середовища (зміна стійкості ґрунтових систем, стану поверхневих і підземних вод), на санітарно-гігієнічний стан і харчову цінність сільськогосподарської продукції й, в остаточному підсумку, на здоров'ї людей.

Система Північно-Кримського каналу. Дніпровською водою із системи Північно-Кримського каналу поливаються землі в Красноперекопському, Раздольненскому, Первомайському, Червоногвардійському, Сімферопольському, Сакському, Джанкойскому, Нижнегорскому, Радянському, Кіровському і Ленінському районах. Мінералізація води в магістральному каналі незначно міняється на всьому протязі каналу: на пк-1140 (м. Армянськ), пк-2070 (с. Переможне) і пк-2686 (НС-2) становить – 0,3-0,5 г/дм3, у кінцевій частині каналу (смт. Леніно) – 0,4 г/дм3. Реакція водного середовища в основному лужна (рН – 8,27 - 8,46), вода гідрокарбонатна магнієво-натрієво-кальцієва; у кінцевій частині (смт. Леніно) – лужна (рН 8,4), гідрокарбонатна кальцієво-натрієва. За результатами аналізу, вода в створі пк-1140 (м. Армянськ) ставиться до першого класу якості "придатна". Мінералізація води, що відбирає в створі пк-2070 (с. Переможне) становить 0,5 г/дм3, реакція середовища лужна (рН – 8,46). Вода гідрокарбонатна магнієво-натрієва-кальцієва, ставиться до другого класу якості "обмежено придатна" по небезпеці підлуговування, осолонцювання ґрунтів і токсичного впливу на рослини через високе значення рН, підвищеного змісту гідрокарбонатів (4,20 мг-экв/дм3) і натрії. Вода кінцевої частини магістрального каналу (пк-3485, смт Леніно) – гідрокарбонатна натрієво-магнієво-кальцієва з мінералізацією 0,4 г/дм3 і рН 8,40; ставиться до першого класу якості "пригодна".

Мінералізація води Раздольненського рисового каналу – 0,3 г/дм3, рН – 8,55; вода сульфатно-гідрокарбонатна магнієво-кальцієва, ставиться до другого класу якості "обмежено придатна" по небезпеці підлуговувания ґрунтів через високе значення рН (8,55) і підвищеного змісту гідрокарбонатів (3,08 мг-экв/дм3).

Мінералізація води Східно-Раздольненської гілки РРК (пк-131, с. Матвіївка) і Сполучного каналу (пк-453, с. Олексіївка) 0,3 - 0,4 г/дм3 відповідно, реакція середовища лужна (рН – 8,35 - 8,55 відповідно). Вода Сполучного каналу – сульфатно-карбонатна магнієво-натрієво-кальцієва, Східно-Раздольненської гілки РРК – хлоридно-гідрокарбонатна магнієво-кальцієва. Вода Сполучного каналу ставиться до другого класу якості "обмежено придатна" по небезпеці вторинного засолення, підлуговування й осолонцювання ґрунтів через високе значення водневого показника, підвищеної концентрації гідрокарбонатів (2,80 мг-экв/дм3) і процентний вмісти натрії. Вода каналу "Східно-Раздольненської гілки" ставиться до другого класу якості "обмежено придатна" по небезпеці підлуговування ґрунтів через високий вміст гідрокарбонатів (3,40 мг-экв/дм3).

На період відбору проб (22.09.06) води з каналів ЗРВ РРК (пк-188, смт Раздольне) і РЧ-2 (пк-176, НС-281, с. Новоселівка) не подавалася й не використалася для поливів. Застояні залишки води, відібрані на хіманаліз, характеризуються як непридатні для поливу в силу дуже високого змісту карбонатів (до 7,60 мг-экв/дм3) і високе значення рН (8,63-9,03). На 17.05.06 мінералізація води каналу РЧ-2 становила 0,4 г/дм3, рН – 9,01. Вода сульфатно-гідрокарбонатна кальцієво-натрієва, ставиться до другого класу якості по небезпеці вторинного засолення, підлуговування й осолонцювання ґрунтів через наявність карбонатів (0,34 мг-экв/дм3), підвищеного змісту гідрокарбонатів (3,46 мг-экв/дм3) і високе значення рН (9,01).

На початок поливного періоду 2006 р. вода Західно-Раздольненської гілки РРК була гідрокарбонатно-сульфатна магнієво-натрієво-кальцієва, з мінералізацією 0,5 г/дм3 і рН – 8,75; вода ставиться до другого класу якості "обмежено придатна" по небезпеці підлуговування ґрунтів через високе значення показника рН (8,75), наявності карбонатів (0,16 мг-экв/дм3) і підвищений змісти гідрокарбонатів (2,84 мг-экв/дм3).

Мінералізація води в каналі РМ-5 (пк-23, НС-66, с. Мар′їне) 0,3 г/дм3, рН – 9,11, вода хлоридно-сульфатно-гідрокарбонатна, натрієво-кальцієво-магнієва, ставиться до другого класу якості "обмежено придатна" по небезпеці підлуговування ґрунтів через високе значення рН, підвищеного змісту гідрокарбонатів (3,40 мг-экв/дм3) і наявності карбонатів (0,40 мг-экв/дм3).

Вода в створі пк-2686 (2-я НС) ставиться до другого класу якості "обмежено придатна" по небезпеці вторинного засолення й підлуговування ґрунтів у зв'язку з наявністю карбонатів (2,80 мг-экв/дм3) і високим значенням рН - 8,54.