Фізико-географічна характеристика Кримського півострова

В даний час природна флора Криму нараховує 2775 декоративних видів рослин. А якщо до них добавити культивовані рослини, то цифра зросте до 3500 видів. Це близько 60% флори України! Основна їх кількість зосереджена в гірській частині – по істині ботанічному музею!

Багатство флори говорить про різноманітність екологічних  ніш півострова.

Біорізноманітність  Кримського півострова – це одне з  його багатств, яким можна гордитися і який необхідно берегти. Крим – єдиний в Україні і один із восьми європейських регіонів, признаних Міжнародним Союзом охорони природи (МСОП) світовими центрами різноманіття рослин.

З висоти 350-400 м починається  лісовий пояс. Його утворюють рослинні угруповання дуба пухового і дуба скелястого. Ліси низькорослі, поросі. В дубняках багато кизилу, бересклету, грабини, бирючини та інших кущів. На висоті 700-800 м дубові ліси замінюються буковими і грабовими. Це справжній високо стовбуровий ліс, густий, затінений і таємничий. В роки Великої Вітчизняної війни він слугував прикриттям для партизанів.

Лісовий пояс простягається  вгору до обривів гірських масивів, а на самих вершинах гір ні. Чому?

Загадка, яка не одне десятиліття  хвилювала цікавих людей: чому вирівняні яйлинські поверхні гір зайняті поясом гірської луко-степовою рослинністю? Але ж на Кавказі чи в Карпатах ліси піднімаються значно вище. Що заставляє потужні дерева буків  ніби ховатися у зниженнях, в карстових лійках?  Швидше за все, це наслідок збігу багатьох факторів, як природних, так і антропогенних. Штучні лісонасадження на деяких яйлах привели до їх значного облисіння.

На південному макросхилі Кримських гір сформувались трохи  інші висотні пояси рослинності.

Піднімаючись в гори з півдня, від берега моря, можна побачити, що приморський пояс представлений низько стовбуровими дубово-можжевельниковими лісами, які раніше були поширені більш широко.  Їх склад: дуб пуховий, фісташка, сосна судацька і навіть вічнозелені листяні види – суничник мілко плідний, ладанник та яглиця.

Площа лісів південного побережжя при його освоєнню значно скоротилася – вони поступилися місцем кущовим заростям, так званими шиб ляками. Частина лісів взяті під охорону.

Рослинний покрив південного берега з висотою змінюється. Схили гір до 1000-1100 м. покривають соснові і дубові ліси. Сосна кримська, або сосна Паласа утворює величезні лісові масиви над Алупкою і Ялтою. Від своєї північної родички – сосни звичайної – наша сосна відрізняється сірим кольором стовбуру, більшою стійкістю до посух та пожеж. Вона швидше росте та має багато спільного із сосною калабрійською яка росте в Італії.

На висотах 1100-1300 м. простягається  пояс із бука та сосни звичайної. Тут  є дуже старі 200-250 – річні насадження, які представляють велику наукову цінність, далі ідуть яйлинські гірські лукостепи.

Різноманітність видів  рослин і утворених ними угруповань придає  особливого колориту гірським масивам і робить їх гарнішими у всі пори року та в будяку погоду. Ліси та гори півострова приманюють до себе сотні і тисячі мандрівників.

Але не тільки своєю красою та різноманітністю славляться кримські ліси. Як елемент екосистеми півострова вони виконують важливі для нього  функції – зберігають та регулюють  поверхневий водний стік, захищають  ґрунтовий покрив на схилах від змивання та ерозії, формують чисте повітряне середовище, що особливо цінне для кліматичних курортів.

Якщо різноманітність  рослинного світу Криму кидаються  в очі всюди, де б ми не знаходились, то тварини непомітні, сховані від  постороніх очей. Тим яскравіше враження, коли з’являється нагода познайомитись з фауною півострова в музейних виставках або в навколишньому середовищі. Невеликий розмір півострова, його ізоляція від материка обумовили деяку бідність кримської фауни.

Деякі види є ендеміками, інші зустрічаються на дуже обмежених територіях. Є тварини релікти – свідки давніх епох.

В лісах гірського  Криму проживають кримський благородний  олень, косуля, лань, дикий кабан, лисиці, куниця кам’яна і борсук.

Птахи гірських лісів: сойки, дятли, дрозди, сови, в невеликих кількостях вальдшнепи, а також чорноголовий гриф та білоголовий сип. Більше всього птахів в прикордонних місцях проживання, тобто на кордоні лісу та степу, в долинах рік.

В степах півострова живуть гризуни (суслики, хом’яки, поліпки, тушканчики), якими ласують лисиці, ховрахи, ласки. Широко поширений заєць русак.

Світ птахів в рівнинному Криму представлений жайворонками, куріпками, перепілками. Багато з них використовують поля, сади та виноградники як свої кормові угіддя. Великих птахів (стрепет, дрохва, журавель-красавка) майже не залишилось, так як через розорювання земель порушені місця їх гніздування, та і хімізація сільського господарства приводить до масової загибелі тварин.

Серед плазунів багато ящірок – прудка, скельна, різнокольорова кримська і безнога ящірка жовтопуз. Останню часто приймають за змію та вбивають. Між іншим це древній вид без сумнівів, корисна тварина як і інші ящірки.

В Криму є тільки один вид отруйної змії – степова гадюка, всі інші – безпечні і ніколи не нападають на людей (звичайний та водяний вужі, жовтобрюхий та леопардовий полозень, медянка).

Із комах цікаві жуки олень, носоріг, жужелиці, вусачі і цикади. Шкідниками лісів, садів і городів є непарний шовкопряд, щитовки, колорадський жук, та багато інших.

Багато різних видів тварин проживають в прісних водоймах півострова, хоч вони малі і не дуже помітні в житті людини. Це представники ракоподібних: прісноводний краб, циклопи, дафнії, річні раки. Багато з них є кормом для риб: карпів, карасів, йоржів та інших. Аборигени гірських річок – джерельна форель, голавль, кримський вусач.

Тваринний світ не завжди був таким, як в даний час. Про  це свідчать матеріали розкопок, знайдені скам’янілості. Відомо , що декілька мільйонів років назад, коли клімат був вологішим та теплішим, в Криму проживали жирафи, антилопи, безрогі носороги. Після їх вимирання півострів заселили верблюди, південні слони, печерні ведмеді. В епохи четвертинних похолодань в Криму були поширені заєць біляк, росомаха, рись, північний олень, біла і тундрова куропатка та ін.

З часом тваринний  світ Криму ставав біднішим, і якщо раніше це було пов’язано з природними факторами, то пізніше – з діяльністю людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ. Проблеми і перспективи природокористування.

Збереження природи  в її початковому вигляді неможливе. Більше того сучасна людина не може співіснувати в умовах не зміненої природи. На протязі 5000 років людина створювала міста. Але міста також виконують економічні і соціальні функції, дуже важливі для людини.

В Криму лісові ландшафти гір утворюють майже суцільний масив, що благополучно впливає на збереження біорізноманіття. але масив гірського кримського лісу розділений автомобільними дорогами, лініями електропередач, трубопроводами, канали, які утворюють перешкоди для багатьох видів тварин. Із-за цього скрізь потрібно утворювати дороги, що давали б змогу тваринам мігрувати через ці перешкоди.

Важливу екологічну проблему пов’язане із забрудненням. В рівнинній  степовій частині Криму найбільше забруднення пов’язане з використанням хімікатів і мінеральних добрив у сільському господарстві. В останні роки через фінансові проблеми внесення в ґрунт мінеральних добрив і хімікатів зменшилося. В той же час погіршився контроль за їх переміщенням.

Велика екологічна проблема – забруднення повітряного середовища міст, пов’язано головним чином з автомобілями. Автомобіль – найбільш розповсюджений вид наземного транспорту, в якому як паливо використовуються продукти переробки нафти, газу. При роботі двигуна автомобіля згоряє більша кількість кисню і викидається більша кількість вуглекислого газу. При стиранні шин в атмосферу потрапляє резиновий пил. Крім того забруднення навколишнього середовища відбувається при митті автомобілів: в грунт і у поверхневі води потрапляє вироблене масло.

Для Криму як рекреаційного району більшу загрозу представляє забруднення прибережних вод Чорного і Азовського морів стічними водами населених пунктів і сільськогосподарських полів. Комунально-побутовий стік погано очищується. Будівництво Північно-Кримського каналу призвело до потрапляння великої кількості води з інших регіонів. Якість води після очистки все одно не достатня, оскільки канал очищує лише біль півтора десятків видів забруднюючих речовин. Оскільки басейн Дніпра охоплює найбільші промислові райони України, частину території Білорусії і Росії, то можна сказати , що у воді мститься багато забруднювачів.

Складні екологічні проблеми в Криму пов’язана із широким  розвитком несприятливих процесів. Порівняння Криму з іншими регіонами України лише підкреслює велику ймовірність ризику, якщо ці процеси будуть ігноруватися.

За даними рівень забруднення  повітря Криму значно нижчий, ніж  в Донбасі, але при цьому вище ніж в інших регіонах України.

Водні ресурси Криму  також сильно забруднені.

Крим є лідером з  забрудненості ґрунтів пестицидами – 16,9 кг/га (це в 2,5 – 4 рази більше ніж в інших регіонах)

На  Кримському півострові знаходяться такі охоронні природні об’єкти:

• Кримський природний заповідник;
• Ялтинський природний заповідник;
• Природній заповідник Мис Мар’ян;
• Карадагський природний заповідник;
• Казантипський природний заповідник;
• Опукській природний заповідник.

Так природні об’єкти, що знаходяться під охороною займають лише 5 % від загальної території  Кримського півострова. (ДОДАТОК 4)

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

У ході написання курсової роботи ми детально вивчили фізико-географічне положення Кримського півострова,   геологічну будову, кліматичні особливості, водні ресурси та ґрунти Кримського півострова.

1. Кримський півострів  - це південна територія, яка  простяглася між 44 і 66* пн. ш. Крим знаходиться в межах великого материка Євразія і практично на рівній віддалі від Північного полюса і екватора – широта 45* перетинає півострів поблизу міста Джанкой.

2. Основними тектонічними  структурами дослідження є Скіфська  плита, складчаста структура Кримських гір. Рельєф півострова представлений рівнинними та гірською частинами.

3. Кримський півострів  майже весь знаходиться в помірному  поясі, крім південного берегу – в субсередземноморському слабо континентальному.

4. Поверхневі води  півострова представлені великою кількістю річок, прісними і солоними озерами, однак вони не повноводні, часто пересихають.

5. Ґрунти Криму мають  в основному невелику потужність  що пов’язано з однієї сторони  з переважанням розчленованого  рельєфу, а з іншої – з  домінуванням на іншій частині півострова засушливого клімату, недостатнім розвитком біомаси рослин, слабкими процесами хімічного і біологічного вивітрювання. Домінантними типами ґрунтів є бурі-підзолисті, гірсьоко-лучні-торфові.

6. Флора Кримського  півострова дуже різноманітна, мальовничі схили гірської частини та дивовижні вражаючі своєю рослинністю рівнини. Інше питання – це фауна півострова, колись вона була багатою але з діяльністю людини велика кількість тварин почала зникати з обличчя Кримського півострова. Стоїть дуже гостра проблема збереження флори і фауни півострова. 

 

 

Список використаної літератури:

1. Багрова Л. А., Боков В. А., Багров Н. В. География Крыма. – Симферополь, 2001.
2. Амельченко М. Р., Багров Н. В., Кудрявцев В. Б. Экономика и внешние экономические связи Украины. – Симферополь, 1995.
3. Биологические и ландшафтное разнообразие Крыма: проблемы и перспективы. – Симферополь, 1999.
4. география Крыма: Учеб. Пособие для 9 кл./ Под ред. П. Д. Подгородецкого, В. Б. Кудряцева. – Симферополь: Крымучпедгиз, 1995.
5. Драган Н. А. Почвы Крыма. – Симферополь: СГУ, 1983.
6. Дублянский В. Н., Дублянская Г. Н. Карстовая республика: карст Крыма и его проблемы. – Симферополь, 1996.
7. Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма. – Симферополь: Таврия, 1983.
8. Климат и опасные гидрометеорологические явления Крыма. – Л.: Гидрометиоздат, 1982.
9. Кости Ю. В., Дулицкий А. И. Птицы и звери Крыма. – Симферополь: Таврия, 1978.
10. Крым: книга рекордов. – Симферополь: Сонат, 1999.
11. Крым. Поэтический атлас: Спав. туриста и краеведа / Сост. А. Н. Рудяков, В. П. Казарин. – Симферополь: Таврия, 1989.
12. Крым: Что? Где? Когда?: Путеводитель-справ. – Симферополь: Реноме, 1998.
13. Лебединский В. И. Геологические экскурсии по Крыму. – Симферополь: Таврия, 1988.
14. Марков Е. Очерки Крыма: картины крымской жизни, истории и природа. – Симферополь: Таврия, 1995.
15. Осадчая Н. Д. География Крыма. Рабочая тетрадь (8 – 9 кл.). – Симферополь: КИТ, 2000.
16. Подгородецкий П. Д. Крым: природа: Справ. – Симферополь: Таврия, 1988.
17. Природа Карадага. – К.:Наук. Думка, 1989.
18. Редкие растения и животные Крыма. – Симферополь: Таврия, 1988.
19. Рубцов Н. И. Растительный мир Крыма. – Симферополь: Таврия, 1978.
20. Челеби Э. Кнтга путишествий. – Симферополь: Таврия, 1996.