Фізико-географічна характеристика Кримського півострова

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

Ім. ЛЕСІ УКРАЇНКИ

 

Географічний факультет

 

 

Кафедра  географії

 

 

 

Курсова робота

на тему:

« Фізико-географічна характеристика Кримського півострова »

 

 

 

                                                       Виконав:

                                                                      Студент 31 групи 

                                                       Кафедра     

                                                         географії

                                                             Сидун В.М.

                                                           Перевірив:

                                                            доц., к.г.н.

                                                                      Павловська Т.С.

 

 

 

ЛУЦЬК-20010

ЗМІСТ

Вступ…..............................................................................................................3

Розділ І. Історія природознавчих досліджень Кримського півострова……5

Розділ ІІ. Загальна фізико-географічна характеристика Кримського

 півострова............................................................................................................8

     2.1. Тектонічна структура  Кримського півострова ....................................8

     2.2. Рельєф Кримського  півострова..............................................................8

     2.3. Геологічна структура  Кримського півострова......................................9

     2.4. Клімат Кримського  півострова.............................................................11

2.5. Поверхневі води  Кримського півострова............................................16

2.6. Підземні води Кримського  півострова................................................18

2.7. Ґрунти Кримського півострова.............................................................19

2.8. Флора і фауна Кримського  півострова................................................22

РОЗДІЛ ІІІ. Проблеми і перспективи природокористування........................27

Висновки.............................................................................................................29

Список використаної літератури......................................................................30

Додатки...............................................................................................................32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність  теми: Кримський півострів є дуже цікавим для дослідження і опису. Він знаходиться на півдні України, у межах АР Крим та Севастополя. Глибоко вдається в Чорне море, зі сходу омивається Азовським морем. Своєю формою Крим нагадує викривлений ромб, а людям з уявленням – птаха, яка як би пікірує із півночі на південь, врізуючись у води Чорного моря. Можна уявити і лебедя, голова і відносно коротка шия якого (Керченський півострів) направлені на схід. Майже «острівне» географічне положення між двома морями – Чорним і Азовським – посилює ізольованість півострова, що особливо помітно відображається на його рослинному і тваринному світі:  тут багато рідкісних видів, які зустрічаються в Криму.

Мета  роботи:  дослідити і описати основні фізико-географічні особливості Кримського півострова.

Завдання:

1. Охарактеризувати і визначити основні особливості географічного положення Кримського півострова.
2. Розкрити основні риси  рельєфу, описати геолого-тектонічну будову Кримського півострова.
3. Охарактеризувати особливості кліматичних умов у Кримському півострові.
4. Дати характеристику підземним і поверхневим водам Кримського півострова.
5. Охарактеризувати Ґрунти Кримського півострова.
6. Описати основних представників флори і фауни Кримського півострова.

 

Об’єктом дослідження є  Кримський півострів.

Предметом дослідження є просторові особливості природних умов  Кримського півострова, проблеми використання та охорони природних ресурсів.

Методологічна база:  спеціалізовані навчальні посібники, літературний арсенал джерел з даної проблеми а також основні положення теорії фізичної географії та наукові засади її аналітичних синтетичних та методичних дисциплін(гідрологія, геологія геоморфологія метеорологія фізична географія країни).

Теоретичне  значення роботи: полягає в узагальненні й систематизації інформації фізико-географічного змісту щодо Кримського півострова.

Практичне значення. Матеріали роботи можуть використовуватися у навчальній діяльності учнів та студентів, а також для різних галузей господарства досліджуваного регіону.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, чотирьох додатків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Історія  природознавчих досліджень Кримського півострова

Кожна територія –  чи це великий регіон чи невелика місцевість – має свій образ, своє обличчя, неповторні риси, які виникають в уяві уже  при одній тільки її назві. Образ місця – це і щось об’єктивне, і в той же час суб’єктивне. Який же він, образ Криму? Дуже різний. Але є щось спільне в усіх представленнях про півострів – дивовижні та вражаючі, відчуття від дотику до його історії, давній, красі і лікувальній силі природи, відчуття його «схожості» на велику кількість куточків нашої планети.

Але не тільки одні емоції визивають уявлення про Крим. Він  завжди давав творчу енергію людям  най різноманітних професій –  художникам, поетам, лікарям, інженерам, космонавтам, вченим і навіть політикам і військовим. На його прикладі можна впевнитися в нерозривному зв’язку різноманітної творчої діяльності і художнього сприйняття навколишнього середовища.

Сучасний образ Криму  – не просто дзеркальне відображення реальної дійсності: недорозвинута економіка, політична нестабільність, порушене природне середовище. Це і невідмінно досвід минулих подій і поколінь. І чим повніші наші знання про Крим, тим яскравіше вимальовується його образ, оптимістично сприймається його доля, майбутнє, а відповідно, інше життя у всіх її проявах.

Перші згадки про Крим можна знайти ще в роботах античних авторів. В своїх невеликих описах вони підкреслювали перед усім те, що їх захоплювало і відрізняло Крим від звичного світу Центрального Середземномор’я, - віддаленість, суворість, кочівний образ проживання народів: «невідомі землі», «півострівний світ», «варварське» кочівне населення степів Причорномор’я, піратські заняття гірських жителів – таврів…

Фрагментальні, дуже бідні  дані про півострів обмежувалися міфами і легендами, в них змішувались уява і реальність. Особливо цікаві давньогрецькі міфи.

Міфи про легендарних  жителях півночі гіперборелях, щорічно  надсилаючих жертви Апполону Гіперборейському на острові Делос, за думками вчених, голосять про реальний торговий шлях, по якому возили товари із Скіфії.

В давньогрецьких міфах не мало уваги приділено Тавриді і морю, що її омиває –  Понту Евтсінському.

Давні греки в глиб гір не проникали, їх повідомлення про  життя таврів були дуже скупі.

Так створювався дуже різний, іноді спірний образ території  Кримського півострова в давні часи.

В середні віки населення  Криму стало осілим, росте його чисельність, розширяються контакти з межуючи ми територіями. Крим того часу – це вогнище напруженості: півострів перетворився на відправну точку набігів на країни Східної Європи – Молдову, Польщу, Литву, Росію. Війни набувають хронічного характеру, неодноразово відбуваються масове виселення людей на чужину, і край стає безлюдний, закинутим, сухим, безводним…

Зовсім іншим побачили Крим польський дипломат і письменник Мартин Броневський, турецький мандрівник Евлія Челебі та інші мандрівники, назвавши його цвітучим садом, де плаци тонуть в зелені, повсюди журчать фонтани, ростуть: інжир, гранати, оливки, виноград, міста прекрашені мечетами і мінеретами, караван-сараями і банями, активно ведеться торгівля в портових містах…

Довго ще Крим залишався  загадкою, скупими були відомості  про його природу. Його «відкриття», вивчення та опис почалися в кінці  ХVІІІ ст. Першу повну книгу про природу Криму написав один із дослідників Тавриди Карл Іванович Габліц.

При  відвіданні Криму  вченими-натуралістами, навіть на фоні спаду економіки краю, їх вражала різноманітність природніх багатств крихітної території.

В кінці ХІХ ст. –  початку ХХ ст. почалось різностороннє  вивчення півострова геологами, географами, грунтознавцями, ботаніками, зологами та іншими спеціалістами. Він перетворюється в полігон для різноманітних досліджень та наукових відкриттів.

Можна годитись, що з Кримом тісно пов’язані імена видатних вчених: геохіміка, мінералога, творця вчення про біосферу та ноосферу В. І. Вернадського, ґрунтознавців В. В. Докучаєва, Н. Н.Клепініна, географа і геолога В. А. Обручева, гідрогеолога Н. А. Головкінського, гідробіолога С.А. Зерова, ботаніків Е. В. Вульфа, Г. І. Танфільєва, інженера, історика і археолога А. Л. Бертьє-Делагарда, основоположника Карадагської наукової станції Т. І. В’яземського, лікаря-кліматолога В. Н. Дмітрєєва, геофізика В. В. Шулейкіна, біолога І. І. Пузанова та багатьох інших. Тут проходила діяльність відомого просвітителя, громадського і культурного діяча Ізмаїла Гасприсинського.

В Крим направляються  художники, поети, письменники, артисти. Росте інтелектуальний потенціал півострова, і це придає образ Криму особливо цінних рис.

ХХ століття – нова епоха, інші цінності. І знову, пробуючи створити портрет півострова, стикаємось з його дивовижною багатоликістю. Як в калейдоскопі, змінюється картини Криму:

• військового;
• трудового;
• рекреаційного;
• інтелектуального.

Ймовірно, через те, що у всі часи так притягувало  людей в Крим він і став яблуком  розбрату в політичних суперечках останніх років. Помітно знизився його рейтинг як курортної зони, знову загострюються соціальні конфлікти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Загальна фізико-географічна характеристика Кримського півострова.

 

2.1. Тектонічна  структура Кримського півострова

Створення складчастих  структур Кримських гір супроводжувалось проявленням вулканізму. Проте, що в далекому Юрському періоді діючим вулканом був гірський масив Карагдаг, свідчать залишки лавових і туфових покривів вулканів,  які збереглися.

Проникнення магми по глибоких розломах призвело також до утворенню інтрузивних гірських масивів.

Сформовані в альпійську епоху складчастості геологічні структури гірського Криму внаслідок були розбиті на великі блоки тектонічними розломами.

Такі уявлення про велику роль у геологічній будові Кримського півострова розломно-блокових рухів довгий час були пануючими в науці. Їх відстоювали відомі дослідники Криму геологи А.А. Борисяк, М.В Муратов, А.С. Моісеєв та ін. Але в останні роки у зв’язку із новими ідеями розвитку земної кори, стали переглядатись загально прийняті традиційні погляди, в тому числі і геологічна будова Кримського півострова.

Базуючись на фактах, отриманих  при використанні геофізичних методів  дослідження, ряд вчених рахують, що у формуванні півострова найбільшу роль відіграли вертикальні переміщення гірських блоків, і горизонтальні рухи плит.

 

 

2.2. Рельєф Кримського  півострова.

Справжнім втіленням  результатів довгих геологічних  процесів є рельєф півострова: в межах Скіфської платформи і Індоло-Кубанського передгірського прогину сформувались акумулятивні і пластові рівнини, в південній, крайовій частині платформи – куестові гряди, а в геосинклінальному поясі – складчасто-глибові низькогір’я і середньогір’я. (Додаток 2)

Вершини Кримських гір вирівняні, схожі на поверхнію стола. Інша їхня назва – яйли, тобто літні пасовища. Із  заходу на схід розміщені такі яйли:

• Байдарська;
• Ай-Петринська;
• Ялтинська;
• Нікітинська;
• Гурзуфська;
• Бабуган – найвища, з вершиною Роман-Кош(1545м);
• Чатирдагська;
• Демерджі;
• Довгоруківська;
• Караби-яйла – найбільша за площею (113км2).