Фізико-географічна характеристика Кримського півострова

     В Кримському  передгір’ї  представлений класичний  куестовий рельєф.

Ці великі форми рельєфу, утворюють  ніби «фон» поверхні півострова, піддаються діям зовнішніх, екзогенних процесів. Утворюючи ними мезо- і мікро форми рельєфу дивуючи різноманітні.

В результаті ерозійних процесів розмиваються гірські породи, «перепилюються» гряди. Так утворились живописні ущелини у верхніх майже всіх кримських рік. У східній частині Південного берега Криму можна спостерігати розгалужену систему балок и ярів.

Вивітрювання формує вражаючі форми  гір: «бджолині соти» на обривчастих  схилах.

Не слід забувати  про те, що і  людина вносить помітний вклад у  рельєфоутворення. Посеред штучних, або антропогенних, форм рельєфу можна назвати: скіфські кургани, тераси на схилах, кар’єри, котловини ставків і водосховищ, вирівняні площі під будівництво, катакомби, тунелі, безпорядкові нагромадження промислових відвалів і будівельного сміття.

 

2.3. Геологія Кримського  півострова

Кримський півострів  ділиться на дві великі частини –  рівнинний і гірський Крим.

Рівнинний Крим займає більшу частину  півострова – північну і центральну. Незмінні рівнини (з висотами 0,5 – 30 м) – Присивашська, Індольська, Альмінська (Євпаторійська). Трохи більш значну площу займають підвищені рівнини – Тарханкутська, Центрально-Кримська, Керченська. В цілому рельєф півострова сприятливим для сільськогосподарського освоєння земель, прокладання доріг, будівництва.

Гірський Крим на півдні півострова представлений кількома грядами, простягнутими паралельно берегу Чорного моря з південного заходу на північний схід. (Додаток 1).

Через дугоподібне положення  гірських гряд майже паралельно один одному і підвищення їх в південному напрямку вони схожі на ступені п’єдесталу пам’ятника. Але на місті самого «пам’ятника» знаходиться… западина Чорного моря.

За своїми розмірами  і складності орографії (розміщення гірських хребтів) гори Криму поступаються багатьом гірським системам. (ДОДАТОК 2).

Основні риси рельєфу  зв’язані з геологічною будовою півострова. Вона досить вкладна: на великій території є і платформенні, і геосинклінальні структури.

Рівнинний Крим – це платформенна структура – Скіфська платформа. Скіфська платформа також має  фундамент із зім’ятих в складки палеозойських кристалічних порід. Він залягає на глибині 2,5-6км. З верху кристалічні породи , як би чохлом, перекриті сильною товщею осадових порід – глини, пісковики, суглинки. Вони залягають майже горизонтально і допомагають формуванню рівнинного рельєфу.

Таким чином Скіфська платформа – це давно сформована, жорстка, відносно стійка тектонічна структура.

В наш час Скіфська платформа відчуває диференційовані  тектонічні рухи: опускається Присивашшя. Швидкість опускання в районі Джанкою – 1,6 мм/р, в Чорноморському – 1,0 мм/р, в Євпаторії – 0,7 мм/р. Тарханкутська рівнина піднімається.

Між Скіфською платформою на півночі і Кримськими і Кавказькими  горами на півдні сформувався Індоло-Кубанський крайовий прогин. Він починається від річки Індол в східній частині Криму, протягуючись через Керченський півострів до річки Кубань на північному Кавказі.

Особлива геологічна будова Керченського півострова робить його не схожим на сусідні рівнини і гори Криму. Тут на місці стику платформенної і складчастої структури накопичуються потужні товщі щільних глин, сформувались мініатюрні кільцеподібні складки, розвинутий грязевий вулканізм. На Керченському півострові знаходиться близько 100 грязевих вулканів, з яких періодично відбуваються виверження холодної рідкої грязі, газу, води і уламків порід.

Гірський Крим це велика складчаста геосинклінальна структура. У вузькій і глибокій геосинкліналі  накопичувалась потужна товща порід, яка була зім’ята в складки  в Юрський геологічний період Мезозойської ери, а пізніше при  піднята. На відміну  від платформи тут немає «шару» горизонтально залягаючих осадових порід.

Геологами установлено, що гірський Крим був на багато більший  за площею, але в результаті тектонічних рухів частина його опустилася під води Чорного моря. Зараз збереглася лише його північна частина.

Ще одна цікава риса геологічної  будови Кримських гір: вони складені гірськими породами, як би добре виділяючи два «поверхи»: нижній поверх представлений темно-сірими аргілітами, алевролітами, пісковиками, а верхній – світлими вапняками і конгломератами. Верхні поверх гір вінчають яйли.

 

 

2.4. Клімат Кримського  півострова

Уявлення про клімат будь-якої місцевості можна отримати за період 30-40 років, о скільки за цей час тут відбуваються всі  можливі комбінації погодних умов: дуже холодні або теплі зими, жаркі або прохолодні літа, дощові або посушливі сезони, засухи і роки, коли атмосферних опадів випадає в півтора-два рази більше норми.

На формування клімату  впливає багато факторів.

Першим фактором є  сонячна енергія. Відомо, що Сонце  посилає до Землі дуже великий потік променів у формі електромагнітних хвиль – кожну хвилину до верхньої частини земної атмосфери поступає сонячна енергія, яка складаєблизько 8,36 Дж/м2.

В Криму кут падіння  сонячних променів на земну поверхню опівдні літом становить 60-68*, зимою – зменшується до 22-30*. Тому літом сонячної енергії надходить приблизно в 10 разів більше, ніж зимою.

Кількість сонячної енергії, що надходить, коливається в залежності від хмарності. При суцільному хмарності  до земної поверхні проходить лише розсіяна в космічному просторі сонячна радіація.

В Криму найбільша  кількість енергії сонячної радіації надходить на прибережні території в рівнинній частині, що зв’язано з малою хмарністю над цими районами, а найменше – на гірські області, де кількість хмар в атмосфері збільшується.

Енергія сонячної радіації, що потрапила на земну поверхню, частково поглинається, а частково відбивається. Так, ліс поглинає 85-90% отриманої енергії, поле зрілої пшениці – 70-75%, переоране поле з чорноземом  – 90%, піщаний пляж – 40-45%. Більше всього радіації (до 95%) поглинає водна поверхня, а менше всього (до 5%) – свіжий сніг. Природно , що чим більше енергії поглинається поверхнею, тим вона сильніше нагрівається.

Частина випромінювання земної поверхні виходить у космічний простір, але велика частина затримується атмосферою і повертається назад. Це відбувається через підвищений вміст в атмосфері вуглекислого газу, який діє подібно склу в парнику: він легко пропускає сонячні промені на поверхність Землі, але утримує її тепло. Це призводить до нагрівання атмосфери, відоме як парниковий ефект.

Другий важливий фактор клімату – атмосферна циркуляція, тобто сукупність процесів переносу повітряних мас, які зв’язані з розподіленням атмосферного тиску. Саме атмосферна циркуляція обумовлює зміну погодних умов.

Зимою над центральними частинами України та іншими регіонами  на широті 50* досить часто встановлюється гребінь високого тиску, з’єднюючи Азорський і Азіатський максимуми (область високого атмосферного тиску). При цьому Крим знаходиться в області  дії північно-східних вітрів – зазвичай постійний на протязі кількох днів, що приносять холодне повітря. Він поширюється на всю територію рівнинного Криму, на передгірські райони.

Рідше зимою півострів  захоплюється повітряними потоками південно-західного напрямку, що приносять тепло (зазвичай +10… +15*С) та інтенсивні опади. Це повітря приходить із Середземномор’я. Найбільша кількість опадів випадає в південно-західній частині Кримських гір. Ось чому в районі від Ласпи до Алупки на південному березі Криму і на західних яйлах зимові опади перевищують літні. Таке співвідношення літніх і зимових опадів характерне для середземноморського типу клімату.

Літом на півострів впливають  в основному місцеві повітряні  маси, які формуються в умовах високої інтенсивності сонячної радіації через малу хмарність. Тому переважає суха, малохмарна жарка погода. Часом в Крим прориваються атлантичні циклонні потоки, направлені із заходу і північного-заходу. В цьому випадку вітряними є північно-західні схили Кримських гір, а південний берег потрапляє у вітрову тінь, і кількість опадів тут зменшується.

І зимою, і літом у  вітряній тіні опиняється південно-західна  частина гірського Криму. Ось чому як зимою, так і літом випадає мала кількість опадів.

За  сукупністю метеорологічних елементів в Криму можна виділити три основних типи клімату:

• степовий помірно-континентальний із жарким сухим літом і прохолодною вологою зимою;
• гірничо-лісовий слабо-континентальний з теплим, відносно вологим літом і прохолодно вологою зимою;
• південно бережний субсередземноморський слабо континентальний з жарким сухим літом і відносно теплою, вологою зимою.

Між цими типами клімату  багато проміжних варіантів. Наприклад, в Передгір’ї клімат переходить від  степового до гірничо-лісового –  це можна назвати передгірним лісостепом.

В рівнинному Криму клімат степовий, помірно-континентальний, сухою прохолодною  зимою (середня температура січні  від -3 до 0*С) і жарке літо (середня  температура липня від +21 до + 23*С).  Кількість опадів – 350-450 мм/рік, при чому більша їх частина випадає літом у вигляді зливів.                 (Додаток 3)

В передгірській частині кількість  опадів зростає до 500-600 мм/рік, літні  температури знижуються.

В горах відбувається зниження літніх і зимовий температур, збільшується кількість атмосферних опадів. На кожні 100м висоти температура знижується в середньому на 0,5-0,6*С, кількість опадів зростає на 50-70 мм/рік. Тому на яйлах середньомісячні зимові температури становлять до -4… -5*С, а кількість опадів – 1000-1500 мм/рік.

Правда, кількість опадів залежить від багатьох інших факторів: орієнтації хребтів, експозиції схилів, впливу сусідніх хребтів. Ось чому розподіл опадів дуже строкатий.

Найбільший інтерес в кліматичному відношенні представляє Південний  берег. Це єдине в Україні місце з субсередземноморським, іншими словами – майже з середземноморським кліматом. Зима тут м’яка, з позитивними температурами.

 Клімат можна характеризувати  як окремими метеопоказниками, так  і збігами погоди. В кожному  місяці формується свій набір погод: жаркий суховійний, теплий, похмурий, дощовий, морозний і т.д. Найбільшою кількістю морозних погод відрізняється Караби-яйла, яка знаходиться на висоті біля одного км. над рівнем моря.

В Криму нараховується декілька сотень різновидів місцевих кліматів.

Клімат в долині Салгиру, скажемо, відрізняється від клімату на кувестових грядах більш високою денною температурою і більш низькою нічною. Тут часто дмуть долинні вітри, які приносять прохолодне повітря з гір.

Специфічний клімат формується в Байдарській долині. Ця частина долини річки Чорної є котловиноподібною, тому при безвітряній погоді в ній накопичується холодне повітря, яке стікає зі схилів навколишніх гір. В результаті в долині абсолютний мінімум температури повітря нижче в порівнянні з навколишніми районами.

Своєрідний місцевий клімат сформувався  в Баракольській котловині, яка  розміщена у східній частині  Кримських гір біля села Наніково і за 4 км. на північ від Коктебелю.

Місцеві клімати формуються також  завдяки фенам, бризам, гірсько-долинними вітрам.

Особливо яскраво в Криму  проявляється вплив бризів. Вони бувають  в літній час і пов’язані з  нерівномірним нагріванням суходолу і моря: вдень вітер дме з  моря на суходіл, а вночі – навпаки. Бризи можна розглядати як мікроаналоги азіатських мусонів, але там взаємодіють материк і океан, а зміна напрямку вітру відбувається літом і зимою.

Завдяки бризам на узбережжі пом’якшується  літня *полуденна* і після полуденна  спека.

Ще більш детальні кліматичні розбіжності  обумовлені рослинним покривом, наявністю невеликих форм рельєфу, будівель, доріг, інших природніх і штучних об’єктів. Мікрокліматичні розбіжності залежать і від характеру ґрунту: на піщаних ґрунтах прогрів більш значний через низьку теплопровідність.

Клімат оцінюють для різних цілей: для курортної діяльності, для організації сільського господарства, для комунальних потреб, для будівництва і т.д.

Найбільш придатними умовами літнього відпочинку – це температура +20… + 24*С, відносно вологості повітря 40-60% і  слабкий вітер. Такі погодні умови називають комфортними. Вказана схожість метеорологічних елементів складає в червні – серпні в 25 – 35% випадків. При температурах +16… +20*С і +24… +30*С говорять про субкомфортні умови. При температурі вище +30*С настає жорсткий дискомфорт.

Сільськогосподарською діяльністю в Криму займаються в рівнинній степовій частині, в передгір’ї  і на південнобережжі.  Кліматичні розбіжності зумовлюють спеціалізацію сільського господарства. В степовій частині клімат дозволяє вирощувати зернові, ефіромасляні, плодові культури. Через сухість клімату потребується виведення засухостійких сортів.

Використання вод для зрошування підземних вод і вод Північно-Кримського каналу в рівнинному Криму вирощувались засухостійкі сорти пшениці і  ячменю. Ширше ніж зараз було поширене пасовищне тваринництво.